|
ФІНАНСОВИЙ
РИНОК УКРАЇНИ
інформаційно-аналітичний бюлетень
|
|
 |
Фінансові
новини |
| |
- Події, факти, коментарі
- Офіційні документи Держфінпослуг |
 |
Грошово-кредитний
ринок |
| |
| |
Споживачі
фінансових послуг, комунікаційні канали
та банки
майбутнього
|
| |
Новий споживач і
канали комунікації
Споживач на фінансовому ринку
швидко змінюється. Новий споживач
відрізняється від попереднього. Він стає все
більш активним, менше зважає на пресу і
дивиться телевізор, більше читає стрічки і
блоги, цікавиться динамікою індексів.
Старі і звичні масові
комунікації поступово втрачають силу і
змінюються новими. Навіть бізнес телебачення
(ТБ), що до кінця не розвинулось, зміниться
на більш технологічні й інтерактивні форми.
Масові комунікації поступаються місцем
комунікаціям "віч-на віч". Продукт, бренд чи
людина з людиною. Але не особисто, а
опосередковано через комп'ютер. За допомогою
швидкості комунікації можна передавати не
тільки звук і зображення, але й відчуття. У
споживача замість ТБ і свіжої преси -
ноутбук і мобільний телефон. Кожна людина
певною мірою перетвориться на окремий ринок
зі своїм рівнем виробництва і споживання.
Для фінансового сектору цікава різниця між
цими двома показниками й оперування ними.
Перехід від традиційних
засобів комунікації до комунікації
віч-на-віч через комп'ютер відбувається
плавно. Але у цьому й полягає їхня небезпека
залишитися непоміченим для гравців
фінансового сектора. Всі ознаки видно вже
зараз. Наприклад, помітну конкуренцію банкам
починають складати платіжні термінали,
встановлення й обслуговування яких дешевше
банківського і зручніше для споживача.
Провідні банки наближаються до споживача
через інтернет і мобільний зв'язок.
Кліповість.
Переродження споживача пов’язане з "кліповістю"
його свідомості. З одного боку екскурс у
минуле, з іншого – розширення свідомості і
її рівнобічних процесів у сьогоденні. Як
процесор у комп'ютері, ми вирішуємо безліч
завдань одночасно, багато речей сприймаємо
одночасно. Це і є кліповість. У комунікаціях
це потрібно враховувати, насамперед, при
виборі способу контакту зі споживачем і
контролю його уваги та ставлення до джерела
інформації. Звертаючись до споживача, ми
повинні запропонувати те, що йому потрібно і
там, де він цього очікує. Точніше це можна
визначити такими принципами:
-
для людей, яким це потрібно;
-
через канали, що викликають довіру й увагу;
-
у потрібному місці;
-
у потрібний момент часу;
-
тільки потрібна інформація;
-
яку зручно і вигідно використовувати
споживачу.
До споживача необхідно
доносити тільки потрібну інформацію без
перевантаження зайвими деталями. Тоді "реклама"
буде для споживача корисною інформацією,
якій він довіряє. Але для цього треба
навчитися працювати не тільки з новими
каналами, але й із самим повідомленням по
новому. Вміти аналізувати сприйняття
споживачів і дії конкурентів, а потім
створювати потрібне повідомлення і правильно
донести його – ось головне завдання...>>>
|
|
|
Можливості та
ризики факторингув
ракурсі
SWOT-аналізу
З появою грошей
з’явилися боржники і кредитори. Коли і перших, і
других стало багато, виник попит на купівлю
боргів із дисконтом. За Цивільним кодексом
України ця операція є відступкою вимоги за
грошовими зобов’язаннями. Проте, сучасний
факторинг — не тільки переуступка боргу, а
досить складний фінансовий інструмент, який
вітчизняні банки та інші фінансові установи
починають активно використовувати.
Відповідно до Закону України „Про банки та
банківську діяльність” факторинг – це „придбання
права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій
формі за поставлені товари чи надані послуги із
взяттям на себе виконання таких вимог і
приймання платежів”.
Відповідно до податкового законодавства,
факторинг – це операція з переуступки першим
кредитором (виробником) прав вимоги боргу
третьої особи (споживача) іншому кредиторові (факторові)
з попередньою або наступною компенсацією
вартості такого боргу першому кредиторові.
Використання факторингу зумовлене, перш за все,
прагненням підприємств до прискорення обігу
коштів у розрахунках, скорочення розмірів
дебіторської заборгованості і зменшення обсягу
неплатежів. Але факторинг є системною фінансовою
послугою, яку банки та інші фінансові установи
надають переважно підприємствам, які швидко
розвиваються для убезпечення їх збутової
політики.
Факторингові операції означають: фінансування
поставок продукції чи надання послуг (кредитування
у вигляді попередньої оплати); страхування
кредитних ризиків; облік дебіторської
заборгованості (ведення бухгалтерського обліку
постачальника і надання відповідних звітів
клієнту); контроль за своєчасністю оплати і
роботи з дебіторами; інкасацією дебіторської
заборгованості постачальника тощо.
Факторинг
віднесено до фінансової послуги, яку надають не
тільки банки, але й фінансові компанії. Державне
регулювання факторингових компаній здійснює
Державна комісія з регулювання ринків фінансових
послуг, за звітом якої в Україні збільшується як
кількість факторингових компаній, так і обсяг
надання факторингових послуг. За даними
Держфінпослуг, у I півріччі 2006 року фінансові
компанії уклали 305 договорів факторингу на
загальну суму 69,6 млн. грн. З юридичними
особами було укладено 92 % договорів факторингу
на загальну суму 62,1 млн. грн., решта – з
фізичними особами - суб’єктами підприємницької
діяльності на суму 7,5 млн. грн.
Провідні
позиції на ринку факторингових послуг серед
банків в Україні у минулому році посідав АКБ „Укрсоцбанк”.
За даними цього банку тільки по його операціях
на внутрішньому факторинговому ринку оборот в
кінці 2006 року мав скласти близько 2 млрд.грн.,
а це є показником обсягу реалізованих товарів та
послуг за сприянням факторингу. Порівняно з
2004 роком, коли цей показник складав всього 680
млн.грн., відбувається майже трьохразове
зростання.
Портфель
куплених прав вимог ще одного лідера на даному
ринку - АКБ „Українська фінансова група” – за 9
місяців 2006 року склав 244 млн.грн.
Експерти
прогнозують пік розвитку факторингу в Україні
через 2 роки...>>>
|
|
|
|
|
 |
Фондовий
ринок |
| |
|
Організований ринок цінних паперів у 2006 році
|
| |
Загальний обсяг торгів
Фондової біржі ПФТС у 2006 році склав 27,63
млрд. грн. У
порівнянні
з
аналогічним
показником
2005 року
він
зріс в
1,9 рази.
Частка
ПФТС
на
організованому
ринку
цінних
паперів
України
(інформація
ДКЦПФР
станом на 29.12.06 р.)
складала
96,4% (в 2005 році
- 88,2%).
Структура торгів ПФТС (за обсягом торгів/за
кількістю угод) мала такий вигляд:
корпоративні облігації (43,18%/11,51%),
державні облігації (30,56%/2,27%), акції
підприємств (21,62% / 81,46%), муніципальні
облігації (3,58%/0,98%), цінні папери
інститутів спільного інвестування
(1,06%/3,78%).
Чисельність
членів
Асоціації
ПФТС
зросла
з
початку року
із
188 до 214
інвестиційних
компаній та
банків.
Новими
членами Асоціації
ПФТС
стали 5 банків
і
34 інвестиційні
компанії.
Динаміка розвитку
Фондової біржі ПФТС
Загальна кількість членів Фондової біржі
ПФТС зросла на 26% із 116 до 146.
З
метою підвищення рівня ліквідності ринку
цінних паперів України відновлена робота
інституту маркет-мейкерів на ринку акцій
ПФТС. Сім інвестиційних компаній (ТОВ «Донфінсервіс»,
ТОВ «Драгон Капітал», ТОВ «КІНТО, Лтд.», ТОВ
«Конкорд Капітал», АТ «ІК «Проспект
Інвестментс», ТОВ «Ренесанс Капітал Україна»,
ЗАТ «ІК «СІНКОМ», ), частка яких у
загальному обсязі торгів акціями дорівнює
52%, виконують функції маркет-мейкера в
секторах акцій 29 емітентів.
Лістинг на ПФТС пройшли 276 цінних паперів (корпоративні
облігації - 150; акції - 96; інвестиційні
сертифікати - 23; муніципальні облігації -
7), а делістинг - 122 (корпоративні
облігації - 70; акції - 50; інвестиційні
сертифікати - 2). Станом на 1 січня 2007
року на ПФТС торгуються 682 цінних папери:
акції - 311, корпоративні облігації - 303,
інвестиційні сертифікати - 49 та
муніципальні облігації - 19.
Підсумки торгів ПФТС
Порівняно з 2005 роком
зростання відбувалося в секторах усіх цінних
паперів, що торгуються на ПФТС.
Обсяг
торгів ПФТС
Облігаціями
- зріс в 1,9 рази до 21,36 млрд. грн. (в
2005 р. - 11,04 млрд. грн.) за рахунок
збільшення обсягів випуску корпоративних
облігацій, попиту на державні та
муніципальні облігації, в т.ч.: корпоративними
облігаціями - зріс в 1,8 рази до 11,93 млрд.
грн. (в 2005 р. - 6,49 млрд. грн.)...>>>
|
Відкриті
інвестиційні фонди: підсумки рокута
перспективи діяльності
Інвестиційні фонди з прилюдною пропозицією (відкриті
інвестиційні фонди) дають можливість населенню в
будь-який час як придбати їх цінні папери фондів,
так і продати, забезпечивши шляхом такого
інвестування захист та примноження накопичень в
умовах помірного ризику. Разом з можливістю
вибору більш чи менш консервативних за своєю
діяльністю і різною номінальною вартістю цінних
паперів цих фондів (від 10 грн. до декількох
тисяч гривень) це сприяє певній привабливості їх
для населення.
Минулий
рік виявився досить успішним для цих фондів.
Незважаючи на короткий час існування (від одного
до трьох років), вони продемонстрували
доходність вище інфляції. Все більше громадян
України цікавляться їхньою діяльністю. Зростає
кількість реальних учасників цих фондів.
До
чотирьох відкритих фондів, які досягли
необхідних нормативів, у 2006 році приєднався ще
один фонд - "Альтус-збалансований" - перший
відкритий фонд, зареєстрований не в Києві, а у
Дніпропетровську. Таким чином, на кінець 2006
року свої послуги зі спільного інвестування
населенню та юридичним особам пропонували 5
відкритих інвестиційних фондів. Інформація про
час їхнього входження на ринок спільного
інвестування та результати діяльності (вартість
та доходність активів) подана в таблиці 1.
З цієї таблиці випливає, що загальний результат
діяльності фондів у вигляді доходності прямо
пов'язаний з тривалістю їхнього існування.
Зокрема, найкращі результати з дати створення
фонду і до 31 грудня 2006 року демонстрував «найстаріший»
в Україні відкритий фонд «Класичний», створений
ще в 2004 році. Його середня доходність за цей
час склала 79,33% річних...>>>
|
|
|
 |
Страховий
ринок та небанківські фінансові установи |
| |
|
Проблеми та
перспективи розвитку страхового ринку в
контексті нової редакції Закону України «Про
страхування» |
| |
Існує реальна потреба в обговоренні проекту
нової редакції Закону «Про страхування» у
зв’язку з різними точками зору, різними
оцінками роботи із вдосконалення
законодавчого забезпечення страхової
діяльності, що проводиться сьогодні.
З чим пов’язана
необхідність досить суттєвої зміни
законодавчих умов страхової діяльності? Є
кілька обставин, що викликають необхідність
такої роботи. Зрозуміло, що процеси
глобалізації протягом останніх років мають
вирішальний вплив на фінансовий ринок
України. Це і зміни, пов’язані з
перспективами вступу України до Світової
Організації Торгівлі (СОТ), і активна робота
Державної Комісії з регулювання ринків
фінансових послуг над тим, щоб забезпечити
відповідність законодавства результатам
міжнародних переговорів, які були досягнуті
Україною в даному контексті. Це стосувалося
регулювання діяльності філій страховиків
нерезидентів, дозволу на розміщення у
нерезидентів великих ризиків, зняття
обмежень на здійснення посередницької
діяльності страховиками резидентами на
користь нерезидентів тощо. Було забезпечено
цілий комплекс питань у зв’язку
з просуванням України до СОТ.
Ще одним елементом загальноглобалізаційних
процесів і загальнодержавної політики є
послідовна адаптація українського
законодавства до вимог європейської
спільноти. Ця позиція заявлена державою.
Невдовзі має відбутись узгодження і
підписання великої нової угоди співпраці
України з Євросоюзом.
Державна політика щодо адаптації
законодавства України до законодавства ЄС
ґрунтується на врахуванні норм, що містяться
в цілій низці Європейських Директив. Йдеться
про удосконалення моніторингу діяльності
страховиків, посилення кондролю за
дотриманням страховиками вимог щодо
забезпечення платоспроможності фінансової
стійкості, вдосконалення державного
регулювання у сфері страхового посередництва,
запровадження європейських стандартів щодо
класифікації ризиків страхування,
удосконалення порядку ліцензування,
підвищення вимог до формування статутного
капіталу, впровадження міжнародних норм
корпоративного управління та пруденційного
нагляду...>>>
|
|
|
 |
Корпоративне управління, аудит та
рейтинги |
| |
|
Ініціативи та пріоритети Міжнародної Організації
Комісій з цінних паперів (IOSCO)
Стратегічний напрямок
IOSCO
З моменту офіційного прийняття
низки оперативних пріоритетів під час
конференції минулого року,
IOSCO
зробила важливі кроки для досягнення
ефективності організації.
Оперативні пріоритети, які були
прийняті у минулому році, поновили напрямок
загальних зусиль та координованих дій. Зазначена
мета – забезпечити роль
IOSCO,
як організації, що встановлює міжнародні
стандарти для регуляторів ринку цінних паперів,
шляхом покращення правозастосування під час
кооперації та повної імплементації Цілей та
Принципів Регулювання Ринку Цінних Паперів (Принципи
IOSCO).
Стратегія також передбачає
значний акцент на
IOSCO MoU.
Прийнятий у травні 2002 року
IOSCO MoU
робить один з найбільших внесків організації у
сферу співробітництва регуляторів та ефективної
закордонної співпраці.
Під час першого щорічного огляду
резолюцій стратегічного напрямку, прийнятих у
минулому році, члени висловили задоволення
прогресом, досягнутим на сьогодні. Серед інших
досягнень, було зазначено, що на теперішній час
IOSCO MoU
підписали 34 члени. Серед тих, хто підписав цей
Меморандум протягом року і був запрошений під
час Конференції, є Управління нагляду з
фінансових послуг (м. Дубаї), Фінансовий
наглядовий орган Данії, Управління з нагляду з
цінних паперів Ізраїлю та Комісія з цінних
паперів і бірж Нігерії.
Додаткові 9 членів
висловили
свої
бажання
відповідно
до вимог
Додатку B
до
IOSCO MoU.
Комісія з
цінних
паперів
та бірж
Таїланду
була
останньою
серед
включених
до списку
Додатку B.
Протягом
Конференції
члени організації
переглянули
прогрес,
якого
кожен
з
них
досяг
у
спробах
стати повними
підписантами
документа. Конференція
прийняла
рішення
отримувати
щорічні
огляди кожного члена, що
знаходиться
зараз
у
списку
відповідно до
Додатку B,
для того, щоб
контролювати
прогрес,
який
здійснюється
в даному
напрямку.
Було
зазначено,
що
Управління
нагляду
з
цінних
паперів
Ізраїлю
- це
перший член, якому
успішно
вдалось подолати
усі
правові
перешкоди
і
стати повноправним
членом
IOSCO MoU.
Члени знову
підтвердили
свє
бачення
стосовно
того, що
всебічне
і
систематичне
впровадження Принципів
IOSCO,
разом з
розширенням
співробітництва
в рамках
IOSCO MoU,
можуть надати
істотні
вигоди,
оскільки
дії
членів
із
правозастосування
стають
відчутнішими,
а
національні
ринки
– більш
привабливими
для інвесторів.
Члени також скористалися нагодою
щоб підтвердити важливість програми учбової і
технічної допомоги, що продовжується на
виконання стратегічних завдань.
Програми,
що
були розроблені
і
стали доступними завдяки
Генеральному Секретаріату, відбуваються у всіх
регіонах світу і на дату проведення Конференції
забезпечили позитивні вигоди, особливо участь
досвідченого штату експертів країн-членів.
Передбачається, що ці учбові і технічні програми
допомоги продовжуватимуть грати визначальну роль
і надалі.
Закордонна кооперація у замороженні активів
IOSCO
прийняла нову
резолюцію,
що
заохочує
членів
розглядати
правову
базу, на основі
якої
вони діють,
і
дозволити
замороження
активів,
одержаних
за допомогою
порушень
при
здійсненні
міжнародної
діяльності
з
цінними
паперами
та їх
деривативами.
Таким чином, ті, хто
порушує
закони
у
сфері
цінних
паперів,
будуть
не в змозі
отримати
вигоду
в результаті
протизаконних
дій.
Резолюція була прийнята, як
відповідь на зростання незаконної міжнародної
діяльності, що відбувається, разом із загальною
відсутністю повноважень заморожувати активи на
міжнародному рівні. Для того, щоб позбавити
порушників можливості продовжувати діяльність,
IOSCO
заохочує регулятори перевірити їх місцеві закони
для того, щоб визначити механізми, які треба
розробити для замороження активів.
Діалог з
певними юрисдикціями
IOSCO
в консультації з
FSF
(Форум Фінансової Стабільності), брала участь в
конфіденційному діалозі з певними юрисдикціями,
в яких були досліджені специфічні питання
кооперації. Особлива увага нададається тим
юрисдикціям, які відіграють важливу роль в
міжнародній фінансовій системі. Мета роботи –
допомогти
кожній з визначених юрисдикцій розробити дієві
поліпшення
рівня
кооперації, які
вони
в змозі запропонувати своїм міжнародним
партнерам щодо обміну інформацією.
IOSCO
задоволена прогресом, досягнутим на дату в
консультаціях з цими юрисдикціями і в результаті
відбудеться розширення групи юрисдикцій, з якими
відбувається
співпраця...>>> |
Організація внутрішнього аудиту компанії
В економічно розвинутих країнах
внутрішньому аудиту, як і зовнішньому,
приділяється пильна увага (всі компанії, акції
яких котируються на біржі, зобов'язані
створювати аудиторські комітети). Але якщо
становлення вітчизняного зовнішнього аудиту
практично відбулося, то внутрішній аудит і в
професійному, і в законодавчому та
інституціональному аспектах сьогодні перебуває
ще на початковому етапі розвитку.
Основні поняття
внутрішнього аудиту та вимоги до
його організації
Внутрішній аудит
- це регламентована внутрішніми документами
компанії діяльність щодо контролю елементів
управління і різних аспектів її функціонування,
що здійснюється представниками спеціального
контрольного органу в рамках допомоги органам
управління компанії (загальним зборам учасників
господарського товариства, наглядовій раді, раді
директорів, виконавчому органу тощо).
Мета внутрішнього аудиту
- допомога органам управління компанії у
здійсненні ефективного контролю над різними
елементами системи внутрішнього контролю.
Головне завдання внутрішніх аудиторів -
це задоволення потреб органів управління
стосовно надання інформації з різних питань, що
їх цікавлять.
Організація ефективної системи
внутрішнього аудиту в будь-якій компанії - це
складний багаторівневий процес, що включає такі
етапи:
1. Критичний аналіз і
зіставлення визначених цілей функціонування
компанії, прийнятого напрямку дій, стратегії і
тактики з видами діяльності, організаційною
структурою, та її можливостями.
2. Розробка і документальне
підтвердження нової (що відповідає новим умовам
господарювання) ділової концепції (що являє
собою компанія, яка її мета, у якій галузі має
конкурентні переваги, яке місце на ринку планує
посісти), а також комплексу заходів, здатного
привести цю ділову концепцію до розвитку й
удосконалення компанії, успішної реалізації її
цілей, зміцненню позицій на ринку. Такими
документами мають бути положення про фінансову,
виробничо-технологічну, інноваційну,
постачальницьку, збутову, інвестиційну, облікову
і кадрову політику. Ці положення повинні
розроблятися на основі глибокого аналізу (із
проведенням необхідних розрахунків) кожного
елемента політики і відбору з наявних
альтернатив найбільш прийнятних для даної
компанії. Документальне закріплення політики
компанії в різних галузях її
фінансово-господарської діяльності дозволить
здійснювати попередній, поточний і наступний
контроль аспектів її функціонування,
відображених у відповідних пунктах (елементах)
політики.
3. Аналіз ефективності
існуючої структури управління, її корегування.
Необхідно розробити положення про організаційну
структуру, у якому має бути описано всі
організаційні елементи із зазначенням
адміністративної, функціональної, методичної
підпорядкованості, напрямку їхньої діяльності,
функції, яку вони виконують, установлено
регламент їхніх взаємин, права і
відповідальність, показано розподіл видів
продуктів, ресурсів, функцій управління по цих
елементах. Те саме стосується і положень про
різні структурні підрозділи (відділи, бюро,
групи тощо), планів організації праці
співробітників. Необхідно розробити (уточнити)
план документації і документообігу, штатний
розклад, посадові інструкції із зазначенням прав,
обов'язків і відповідальності кожної структурної
одиниці. Без такого підходу неможливо
здійснювати чітку координацію функціонування
всіх елементів внутрішнього контролю...>>>
|
|
|
 |
Міжнародний
огляд та зарубіжний досвід |
| |
|
Банки
розвитку у фінансовій системі Китаю
|
| |
Китайська економіка стрімко
розвивається. Зробивши правильний вибір на
користь реформ, країна активно змінюється, і
успіх, якого вона досягла, є наслідком
обраного напрямку. Але попри всі свої
досягнення Китай залишається країною, у якій
багато галузей економіки як і раніше
залишаються неконкурентоспроможними. Проте
Китай винайшов спосіб надання допомоги тим
галузям економіки, що особливо потребують
підтримки, – це створення державних банків
розвитку.
Результатом
епохи, що почалася у 1978 році в Китаї стало
реформування всіх сфер економіки, у тому
числі й банківського сектора. Сьогодні в
Китаї майже сформована нова
фінансово-банківська система. Головним
принципом, яким керувалися реформатори при
прийнятті рішень щодо її перетворення, була
відповідність банківської системи
соціалістичній ринковій економіці.
Банківська справа зіграла важливу роль у
посиленні і поліпшенні макро-регулювання і
макро-контролю, у стимулюванні економічної
реформи; вона сприяла відкритості країни і
її розвитку, збереженню соціальної
стабільності. Протягом останніх років у
сфері банківської справи Китай досяг значних
успіхів: поступово зміцнювалася
фінансово-банківська організаційна система,
щоразу вдосконалювалася фінансова ринкова
система, значно підвищився рівень
фінансового макро-регулювання, посилився
фінансовий контроль, крок за кроком
розширювалися зовнішні зв'язки, а також
підвищився рівень обслуговування...>>>
|
|
|
Кредитно-вишибальний
бізнес
у Росії |
| |
Борги росіян банкам і один
одному стали основою специфічного тіньового
бізнесу – діяльності «чорних колекторів».
Абсолютно новим цей бізнес у
Росії назвати не можна. Вишибайли боргів
з'явилися в кінці 80-х на зорі великої
кримінальної революції. Десять років тому
оголошення на тему "Стягую борги" були
настільки ж звичним аксесуаром ліхтарних
стовпів і автобусних зупинок як сьогодні
реклама банківських кредитів. Але саме
кредитний бум додав старому "бізнесу" нового
подиху.
Цей ринок можна назвати
новоствореним, очевидно, тому й реакція
банкірів на кредитні прострочення пройшла
всі етапи інфантилізму. Від дитячого "Я
батькові поскаржуся!" (наприклад, президент
Асоціації російських банків пропонував
оголосити неповернення кредитів карним
злочином) до "Не заважайте, я сам упораюсь!"
(більшість банків повідомили, що
повертатимуть борги зусиллями власних служб).
Проте, можна сказати, що перемагають більш "дорослі"
погляди: банки повинні займатися кредитами,
карний розшук - рецидивістами, а поверненням
боргів – спеціальні бізнес-структури -
колекторські агентства.
"У США й інших країнах, що
мають давню "кредитну історію", банки не
займаються стягненням проблемних боргів,
оскільки вважають, що більш ефективно
віддати цю функцію колекторському бізнесу.
Зрозуміло, що до США з їх 7
тис. колекторських фірм, і Євросоюзу, де
працюють близько 10 тис. колекторів, Росії
ще далеко. Сьогодні тут діють близько 40
колекторських агентств, більшість об'єднані
Асоціацією розвитку колекторського бізнесу (АРКБ).
Здавалося б, проблему вирішено за рахунок
традиційної "кальки" з досвіду більш
цивілізованих і розвинутих у цій галузі
країн. Однак, на практиці поява
колекторських агентств не зменшила обсяги
тіньового бізнесу вишибайл боргів, а навпаки
- додала їм нового імпульсу...>>>
Рахунок в іноземному банку:
як відкрити і на що розраховувати
|
| |
Нацбанк планує
дозволити українцям вільно розміщувати свої
заощадження в іноземних банках. Нещодавно це
вважалося кримінальним злочином.
Більшість українців хотіли б зберігати гроші не
у вітчизняних фінансових установах, а в
іноземних банках. Це можна пояснити
нестабільною політичною ситуацією в країні, а
також випадками шахрайства у різних фінансових
інститутах.
Поки що законодавство не дозволяє приватним
особам відкривати рахунки за кордоном. Однак НБУ
планує скасувати цю заборону і дозволити
громадянам щорічно вкладати в іноземні банки до
50 тис. грн. в іноземній валюті.
Сьогодні українці мають право тримати гроші в
закордонному банку тільки, якщо вони тривалий
час перебувають за межами країни: у відрядженнях,
на навчанні тощо. Вони мають право
використовувати ці кошти упродовж свого
перебування за кордоном, і для цього не потрібно
спеціального дозволу НБУ. Але якщо громадяни
повертаються із-за кордону і бажають зберегти
свій рахунок в іноземному банку, вони повинні
звернутися до НБУ, щоб отримати ліцензію. А у
випадку відмови останнього закрити рахунок
протягом місяця.
Якщо людина відкриває рахунок як фізична особа,
вона повинна надати заяву про отримання
ліцензії, копію паспорта, довідки про присвоєння
ідентифікаційного номера, а також відповідні
довідки з українського банку і банку-нерезидента.
Питання про надання ліцензії (незалежно від того,
хто відкриває рахунок - юридична чи фізична
особа) має бути вирішено управлінням НБУ за 14
календарних днів. Термін дії ліцензії не може
перевищувати одного року. Потім оформляється
нова ліцензія...>>>
|
| |
Як зберегти та
примножити власні заощадження
Приватні інвестори зазвичай не
мають часу і навичок, щоб стежити за змінами
фінансових і фондових ринків і розумітися на
фінансових показниках компаній, політиці
грошової влади, настроях професійних гравців.
Успішно зберігати і примножувати свій капітал їм
допомагають прості прийоми, що наводяться нижче.
Бути послідовним
Досягти успіхів у заощадженні й
інвестуванні неможливо без самодисципліни.
Склавши портфель з акцій, облігацій, паїв
інвестиційних фондів, банківських депозитів тощо,
потрібно зберігати його структуру. Ні різкі
короткострокові коливання ринку, ні поява нової
гарячої інвестиційної ідеї чи акції не повинні
змусити інвестора змінити обраний підхід. Крім
того, необхідно регулярно поповнювати свій
портфель грошима. Це може бути нелегко, адже,
якщо ринок не зростає, інвестор не отримає
приросту вартості свого портфеля і не одержить
задоволення від своїх інвестицій. Але регулярні
вклади нівелюють коливання ринку.
Різке зростання ціни того чи
іншого інструмента зазвичай справляє великий
вплив на психологію інвесторів. Спостерігаючи за
стрімким підвищенням ціни на акцію, товар або
фонд, вони іноді поспіхом вкладають у них гроші
- найчастіше проґавивши період найбільшого
зростання. Люди часто купують інструменти, які
варто було б придбати рік тому. Частково це
пояснюється тим, що вони екстраполюють минулі
результати на майбутнє. Крім того, приватні
інвестори часто-густо вважають ринки більш
передбачуваними, ніж вони є насправді.
Розірвати коло
Щастя не можна купити. Але
більшість намагаються зробити це, іноді
перебуваючи у довічному полоні кредиторів, яким
доводиться постійно виплачувати борги за
кредитними картками, автокредитами тощо. Знайома
ситуація, чи не так? Ви бачите в магазині певну
річ, вирішуєте, що вона вам просто необхідна,
платите гроші, а через кілька тижнів чи місяців
і не згадуєте про неї. Це не зменшує бажання
придбати іншу чергову річ, що сподобалася. Отже,
якщо хочете щастя, не шукайте його в торговому
центрі...>>>
|
|
|
 |
Бібліотека
фахівця |
|