Основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік розроблено на підставі аналізу розвитку економіки та грошової сфери в поточному році, основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на наступний рік, їх очікуваного впливу на стан грошово-кредитного ринку. У них визначено напрями монетарної політики та передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці.

За урядовими прогнозами в 2006 році слід очікувати зростання ВВП на 7 відсотків. Значення внутрішніх факторів розвитку поступово підвищуватиметься порівняно із зовнішніми. Цьому сприятиме подальше зростання доходів населення, адаптація підприємств до реформ у фінансовій сфері та поліпшення їх фінансового стану, забезпечення надійної збалансованості бюджету, подальше підвищення рівня монетизації економіки та вжиття заходів щодо уповільнення інфляції.

Очікується збереження тенденції до скорочення позитивного сальдо торгового балансу під впливом нарощування обсягів імпорту. Важливим фактором їх зростання, а також технічного переозброєння виробництва та здійснення структурної перебудови економіки буде зростання іноземних інвестицій, що сприятиме збільшенню питомої ваги високотехнологіч-них та наукомістких виробництв, поліпшенню якості, надійності та конкурентоспроможності вітчизняних товарів. У цих умовах можна очікувати збереження високих темпів зростання будівництва, стабілізації....>>>

Відразу слід зазначити, що цей Закон застарів щонайменше на шість років і не відповідає: а) нормам ЗУ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”; б) сучасному європейському законодавству про фінансові ринки, зокрема, ринки фінансових інструментів. Закон є фактично модернізованою і оновленою редакцією ЗУ „Про цінні папери і фондову біржу”: збережені структура, базові визначення і стиль нормотворчої техніки, притаманні Закону, що діяв, починаючи з 1991 року.

Прийняття ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок” поглиблює „прірву”, яка розмежовує банківське законодавство і закони про діяльність небанківських фінансових установ, виокремлюючи ринки цінних паперів у сегмент, „зручний” для державного регулятора (ДКЦПФР), але не для фінансових установ (як банківських, так і небанківських). Не досягнута головна мета – прийняття стрункої системи законів, що регулюють функціонування фінансового ринку. Власне, термін „фінансовий ринок” залишився, як і раніше, лише в тексті Конституції України і досі не розтлумачений на рівні цивільного та/або спеціального законодавства.

Як у назві, так і в преамбулі та ст.1 Закону мова йде про „фондовий ринок”. Зазначаємо, що у введеному в дію у 1996 р. ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, інших актах законодавства йдеться про ринок (ринки) цінних паперів. Словосполучення „фондовий ринок” міститься тільки у назві регулятора (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку) та біржі (фондова біржа). На нашу думку, слова „фондовий”, „фондова” – архаїзми, що дісталися у спадок від лексики та норм законодавства Російської імперії та СРСР..>>>

Похідні цінні папери на погоду, вперше з'явившись на ринку США в 1997 році, дуже швидко почали проникати на фондові ринки інших регіонів. У 1998 році такі контракти поширилися на європейському, а в 1999 – на азіатському ринках. Обсяги торгів за погодними контрактами невпинно зростають, хоча, звичайно, на сьогоднішній день найбільш активним є американський ринок. З розвитком цих ринків бізнес, чуттєвий до змін погоди, одержав у своє розпорядження нові інструменти управління ризиками, що дозволяють вибудовувати досить складні стратегії зниження фінансових втрат, викликаних несприятливими погодними умовами.

Види й особливості формування доходу

Одними з перших необхідність таких інструментів усвідомили енергетики США: доходи енергетичних компаній значно залежать від погоди й істотно варіюються з року в рік, причому незалежно від економічної політики кожної конкретної компанії. При цьому попит на електрику може різко зрости як у зимовий період (наприклад, у випадку істотного зниження температури ранньою осінню), так і зненацька спекотним літом (у цьому випадку приріст споживання електроенергії забезпечується безупинною роботою кондиціонерів). З іншого боку, стабільність погодних умов і помірність середньомісячних температур може спричинити різке зниження доходів енерговиробників. Зростання волатильності доходів таких компаній змусило їх задуматися про необхідність зниження залежності своїх фінансових результатів від змін природи.

Звичайно, для таких цілей можна було використовувати вже існуючі інструменти, такі, як енергетичні форварди і ф’ючерси. Але хеджування за допомогою таких цінних паперів враховує тільки один аспект, що впливає на доходи, - ціну електроенергії, тоді як компанії зазнають величезних збитків при зниженні  обсягів споживання електроенергії. Адже при скороченні обсягів продажів, викликаному зниженням попиту, збитки виробників не компенсуються зростанням цін і навіть можуть зрости внаслідок зниження цін..>>>

.

Розвиток та розширення спектру фінансових послуг викликає зростання попиту споживачів таких послуг і сприяє продовженню тенденції до збільшення кількості установ, що мають визначене законодавством право їх надавати. Так, станом на 01.04.06 (рис.1) до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 1648 фінансових установ (станом на 01.01.06. було зареєстровано 1612 фінансових установ).

1. Страхування

Страховий ринок на сьогодні є найрозвинутішим сектором ринку небанківських фінансових послуг України, який акумулює біля 83,2% загального обсягу активів цього сектора (рис. 2.).

Станом на 1 січня 2006 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено 398 страхових компаній, з них 50 страхових компаній здійснювали страхування життя, 348 страхових компаній займались видами страхування, іншими, ніж страхування життя.

На кінець І кварталу 2006 року в Державному реєстрі фінансових установ містилась інформація про 405 страховиків, з яких 55 страхових компаній отримали ліцензії на страхування життя.

Показники діяльності страховиків свідчать про динамічність ринку страхових послуг в Україні. Протягом 2003-2004 років обсяги валових страхових платежів щорічно збільшувались удвічі. Проте, за попередніми результатами 2005 року, обсяг валових страхових премій з усіх видів страхування відносно 2004 року суттєво зменшився. (Див. рис. 2)..>>>

Банківський бізнес традиційно вважається одним з найбільш ризикових у спектрі економічної діяльності. Добре відомі з теорії фінансового менеджменту класичні ризики – ціновий, процентний, кредитний, валютний, ліквідності й операційний – найактивніше діють саме в банківському середовищі і створюють велике поле для роботи корпоративних ризик-менеджерів.

Досить актуальне питання – кримінальний ризик – різні злочини, скоєні у відношенні банків і фінансових інститутів. Їхня діяльність з огляду на професійну специфіку характеризується великою концентрацією грошових ресурсів як у готівковій, так і в безготівковій формі, а також найрізноманітніших  фінансових послуг та інструментів з різним рівнем захищеності і ліквідності, що широко реалізуються за допомогою використання, зокрема, електронних систем на величезному клієнтському полі, – з цієї причини фінансові інститути є найбільш привабливими об'єктами для кримінальних вторгнень.

Додаткові проблеми для банків створює глибоке впровадження так званої «інформаційної складової» в економіку, що призводить до виникнення і розширення сфери кримінальних ризиків. Це пов'язано з тим, що розвиток глобальних систем автоматизації різноманітних операцій, електронного зв'язку, дистанційного доступу до інформації спричинив і значну «інтелектуалізацію» злочинності та шахрайства. Очевидно, що великі банки захищені від таких колізій не краще, ніж дрібні та середні – насамперед, саме в силу диверсифікованості своєї структури і діяльності. До того ж, внутрішній контроль і різноманітні системи безпеки ніколи не гарантують 100% захисту від збитків.

Здавалося б, для таких фінансово стійких структур, як банки, має бути не складно залишити на власному утриманні ті чи інші кримінальні ризики. Але світовий досвід вказує на інше. За оцінками фахівців, середній збиток від «фізичного» пограбування банку складає 19 тисяч доларів, а від комп'ютерних злочинів – близько 560 тисяч доларів. Можливо, для звичайного закордонного банку це не такі вражаючі цифри, але якщо врахувати, що розраховуються вони по тисячах прецедентів, незмінно спричиняють позови безлічі клієнтів, а вітчизняна банківська система ще тримає в пам'яті події осені 1998 року, то вибір на користь страхування є цілком обґрунтованим. Адже жоден  банк не застрахований від катастрофічних утрат, прикладів яких безліч..>>>

 

Терміни "глобальний" і "міжнародний" іноді використовуються як синоніми, але це не одне й те саме. Міжнародні інвестори купують акції та облігації за межами своєї країни. Глобальні інвестори не обмежені національними кордонами, вони використовують будь-яку вигідну можливість. Глобальні ринки акцій та облігацій поділяються на розвинуті і ті, що розвиваються. Розвинуті ринки характерні для країн із тривалими традиціями ринкової економіки, як, наприклад, США, Канада, Франція, Велика Британія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Австрія, Японія, Нова Зеландія.

Ринки, що розвиваються – це ринки країн, що знаходяться на етапі переходу до ринкової економіки. Вони зазвичай відрізняються невеликим обсягом і більш високим рівнем ризику порівняно з ринками розвинутих країн. Прикладами ринків, що розвиваються, є Китай, Росія, Індія, Індонезія, Бразилія, Мексика, Туреччина, Таїланд, Іран, Єгипет, Корея, Польща, Південна Африка, Колумбія, Аргентина, Перу і Венесуела. В міру зростання і стабілізації ринки, що розвиваються, поступово переходять у категорію розвинутих.

Проблеми глобального інвестування

Глобальні інвестори стикають-ся з численними проблемами, пов'язаними з розбіжностями в державній політиці різних країн, обліковій політиці і практиці, коливаннями валютних курсів тощо. Крім того, деякі ризики характерні для окремих закордонних ринків: підвищення ставок відсотка і темпів інфляції, спад в економіці і загальне падіння фондового ринку.

Коливання курсів валют

Мандрівники, які обмінюють долари на інші валюти за кордоном, добре знають про можливі втрати на несприятливому курсі. Проте, вони можуть і виграти, якщо курс долара зростає. Коли інвестори продають акції закордонних компаній, вони також можуть додатково виграти або втратити в результаті коливань курсу долара. На нього впливають численні фактори: політичні й економічні обставини, інфляція, процентні ставки тощо.

Досвідчені інвестори чи інвестиційні управляючі використовують техніку хеджування для усунення можливого ризику несприятливої зміни курсу. Хоча такі складні процедури й не рекомендується застосовувати приватним інвесторам, проте корисно знати про це. Якщо при хеджуванні інвестор очікує, що курс долара підвищиться, то він укладає угоди з виконанням через певний термін за сформованим на даний момент курсом. Тим самим запобігається втрата частини вартості своїх закордонних інвестицій у результаті зміцнення долара. Іноді разом з цим укладаються ф'ючерсні угоди на придбання іноземної валюти за сформованим курсом. З іншого боку, якщо очікується зниження курсу долара, то хеджування непотрібно, оскільки власники закордонних цінних паперів у будь-якому випадку отримають вигоду від зростання курсу валюти. Хеджування пов'язано з певним ризиком, оскільки не завжди вдається точно передбачити динаміку курсу долара в майбутньому...>>>

І. Заходи, здійснені Держфінпослуг у I кварталі 2006 року відповідно до визначених пріоритетів діяльності

1. Сприяння участі небанківських фінансових установ у системі іпотечного кредитування.

Держфінпослуг було надано пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України на виконання Указу Президента України „Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла”.

Прийнято наказ від 16.03.06 №61, відповідно до якого Держфінпослуг щоквартально до 10 числа другого місяця наступного за кварталом буде забезпечувати публікацію у друкованих засобах масової інформації Переліку фінансових компаній, що мають чинні ліцензії на провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Підготовлено проект Розпорядження про внесення змін до Положення про провадження діяльності небанківських фінансових установ, які здійснюють емісію іпотечних сертифікатів.

2. Подальше формування системи недержавного пенсійного забезпечення і посилення ефективного нагляду за нею.

Прийнято розпорядження Держфінпослуг від 29.12.05 № 5226 „Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів”. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.02.2006 р. за №143/12017.

Внесено зміни до розпорядження Держфінпослуг від 29.12.2003 № 188 „Про встановлення плати за видачу ліцензій” розпорядженням від 29.12.2005 р. №5227. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 31.01.2006 р. за №83/11957.

Розроблено та схвалено для оприлюднення „Вимоги щодо формату передачі даних системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів”.

Розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” з метою приведення цього закону у відповідність до Цивільного кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності”, податкового законодавства. Зазначений законопроект був схвалений 31.03.2006 р. на засіданні Урядового комітету з питань гуманітарної і соціальної політики.

3. Впровадження в повному обсязі Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”..>>>