інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Особливості управління пенсійними накопиченнями, пенсійними та страховими резервами в Російській Федерації

Д. Сусанов
незалежний експерт, к.е.н.

У даній статті розглянуті питання інвестування і розміщення пенсійних накопичень, пенсійних і страхових резервів: законодавчі акти, деякі відмінні риси, пов’язані як з обмеженнями при формуванні портфеля, так і з безпосереднім управлінням цими коштами. Позначено можливі напрямки подальшого удосконалення чинного законодавства з даної проблематики.

Нормативна база, основні визначення
Пенсійні накопичення
Роботодавець за кожного свого працівника сплачує єдиний соціальний податок, частина якого (6% від виплат і винагород працівникам) надходить на особистий накопичувальний рахунок останніх, і управління ним може бути довірено або державній приватній управляючій компанії (УК), або недержавному пенсійному фонду.
У законодавчій базі можна виділити такі основні документи, що регламентують процес інвестування пенсійних накопичень (ПН) і встановлюють обмеження на формування інвестиційного портфеля: Федеральний закон від 24 липня 2002 р. № 111-ФЗ "Про інвестування коштів для фінансування накопичувальної частини трудової пенсії в РФ" і Постанова Уряду РФ "Про встановлення додаткових обмежень на інвестування коштів пенсійних накопичень в окремі класи активів і визначення максимальної частки окремих класів активів в інвестиційному портфелі у відповідності зі ст. 26 і 28 ФЗ "Про інвестування коштів для фінансування накопичувальної частини трудової пенсії в РФ" і ст. 36.15 Федерального закону від 7 травня 1998 р. № 75-ФЗ "Про недержавні пенсійні фонди"" (остання редакція від 7 грудня 2007 р.).
Пенсійні резерви
Це сукупність коштів, що знаходяться у власності недержавного пенсійного фонду (НПФ) і призначені для виконання фондом зобов'язань перед учасниками відповідно до пенсійних договорів. Пенсійні резерви (ПР) складаються:
- з пенсійних внесків (внески за договорами недержавного пенсійного забезпечення);
- з доходу фонду від розміщення пенсійних резервів;
- з цільових надходжень.
Розміщення коштів НПФ (пенсійних резервів) регламентується як Федеральним законом "Про недержавні пенсійні фонди", так і Правилами розміщення коштів пенсійних резервів недержавних пенсійних фондів і контролю за їхнім розміщенням (затверджені Постановою Уряду РФ від 1 лютого 2007 р. № 63). Останні принципові зміни в законодавстві з даного питання торкнулися скорочення лімітів вкладень у папери засновників і заборони на позабіржові інструменти - на розміщення ПР у векселі та нерухомість.
Страхові резерви
"Для забезпечення виконання зобов'язань зі страхування, перестрахування, взаємного страхування страховики в порядку, установленому нормативним правовим актом органа страхового регулювання, формують страхові резерви. Кошти страхових резервів використовуються винятково для здійснення страхових виплат". Основним документом, що регламентує управління страховими резервами (СР), є Правила розміщення страховиками страхових резервів, затверджені Наказом Мінфіну РФ від 8 серпня 2005 р. № 100н. З певною регулярністю в даний нормативний документ вносяться зміни, що стосуються, як правило, вимог до якості активів і їхньої частки в страхових резервах. Зокрема, останні зміни були внесені Наказом Мінфіну РФ від 20 червня 2007 р. № 53н і торкнулися визначення частки перестрахувальників і дебіторської заборгованості, прийняті в покриття страхових резервів, а також взаємини банків і страхових компаній (у частині банківських векселів і депозитів).

Обмеження на формування структури інвестиційного портфеля
Чинне законодавство накладає певні обмеження на процес управління й інвестування, а також структуру інвестиційних портфелів, сформованих з пенсійних накопичень, страхових і пенсійних резервів. Нижче у таблиці наведена деяка вибірка з існуючих обмежень. Відповідно до наведеної таблиці, з одного боку, портфель страхової компанії виглядає найбільш консервативним – менша максимально дозволена частка акцій і корпоративних облігацій.

Деякі обмеження на максимальні частки активів в інвестиційному портфелі при управлінні коштами ПН, ПР і СР (% від вартості портфеля)

Вид активів Пенсійні накопичення Пенсійні резерви Страхові резерви
Державні облігації 100 100 100
Державні облігації суб'єктів РФ 40 70 30
Муніципальні облігації 40 70 30
Облігації господарчих товариств 80 70 20
Акції 65 70 15
Депозити і депозитні сертифікати 20 50 50*

* Вартість векселів у банках і депозитів в банках, що мають рейтинг, необхідний згідно із законодавством Водночас страховим компаніям (СК) дозволено інвестувати, наприклад, до 20% від суми страхових резервів у векселі і депозити банків, що можуть узагалі не мати рейтингу. Варто враховувати, що вексель - дуже ризикований інструмент, який законодавчо не реєструється. Крім того, часто здійснюються кримінальні операції з векселями: крадіжки, підробки тощо; векселі можуть бути випущені з дефектом форми, не погашені в термін, загублені. Робота з векселями більш витратний процес - при угодах необхідно проводити перевірку правильності заповнення і дійсності векселів, оформляти супутні даному процесу документи. Неорганізованість вексельного ринку спричиняє додаткові комісійні витрати, а це знижує доходи СК. Однак векселі продовжують складати вагому частину страхових портфелів. Ще 1-2 роки тому в структурі інвестиційних портфелів ПР деяких НПФ частка векселів сягала 99%. У поточній ситуації, а також в умовах, коли ЦБ РФ більш вимогливо відноситься до звітності комерційних банків (у тому числі регулярно відкликаються банківські ліцензії), такі інвестиції виглядають досить ризикованими.

Деякі особливості інвестування коштів ПН, СР і ПР
При інвестуванні ПН необхідно, щоб всі угоди купівлі-продажу акцій та облігацій проходили в біржовому "стакані", а самі перераховані цінні папери мають бути включені в котирувальний список вищого рівня (А1). Ці обмеження приводять до того, що в інвестиційний портфель не можна включати акції таких найбільших російських компаній, як ВАТ "Газпром", ВАТ "ДМК "Норильский нікель", ВАТ "НК "Роснафта", ВАТ "Банк ВТБ" тощо, а також більшість облігацій суб'єктів РФ, державних і продержавних банків і компаній (ВАТ "Россільгоспбанк", ВАТ "РЖД" тощо). У результаті дозволені для інвестування коштів ПН акції складають на даний момент менше 40% індексу РТС. Це робить некоректним порівняння результатів управління ПН із динамікою індексу РТС. Можливо, при інвестуванні коштів ПН доцільніше ввести існуючі обмеження на розміщення СР - дозволені для покупки акцій та облігацій повинні або бути включені у вищий котирувальний лист, або мати рейтинг міжнародних агентств не нижче визначеного рівня. Крім того, при управлінні ПН виключається можливість прямо пред'являти наявні в портфелі цінні папери до офертів, що повідомляються на фондовому ринку, (наприклад, по акціях ВАТ "Мосенерго", ВАТ "РАО "ЄЕС Росії"). Окремої уваги заслуговує питання одержання власниками акцій ВАТ "РАО "ЄЕС Росії" належних їм акцій компаній, що виділяються з енергохолдинга - деякі з таких цінних паперів не входять у котирувальний список А1 і повинні бути протягом певного періоду часу продані. Ще однією особливістю управління ПН є щоденний контроль з боку внутрішніх підрозділів управляючих компаній і спеціалізованого депозитарію за дотриманням вимог до структури інвестиційного портфеля. Відзначимо, що протягом року випадки повернення пенсійних накопичень назад від УК досить рідкісні і незначні за сумами.
Російські СК на даному етапі розвитку поки ще не розглядають інвестиційну діяльність як основне джерело прибутку, та управліня інвестиційним портфелем СК у багатьох компаніях має пасивний характер. Як і раніше в інвестиційних портфелях СК досить багато угод, заснованих на принципі "бізнес-за-бізнес", коли розміщення коштів на депозити чи у векселі обумовлено, наприклад, надходженням страхових премій від банку. Разом з тим деякі СК передають у рамках діючого законодавства частину своїх СР (до 20%) у довірче управління (ДУ) УК. При цьому на передані в ДУ кошти зберігаються законодавчі вимоги до розміщення СР. Відзначимо, що СК має можливість безумовного вилучення частини коштів з довірчого управління для здійснення страхових виплат у термін не пізніше кінця 4-го робочого дня з дати одержання повідомлення УК, що, безумовно, є додатковим стримуючим фактором для УК.
Особливість інвестиційного портфеля СК полягає не тільки в активах, що враховуються в його складі (дебіторська заборгованість, частка перестрахувальників), але й у принципах його формування - один із принципів має більш важливе значення при управлінні СР, ніж ПР і ПН - принцип ліквідності. Ця вимога обумовлена специфікою діяльності СК - непередбачена виникаючою необхідністю в страхових виплатах. Через неможливість прогнозування часу і масштабів страхових випадків СК повинна мати ліквідні (при цьому, як правило, досить низькодохідні) активи, щоб мати можливість оперативно і, бажано, з мінімальним збитком їх продати і виплатити страхове відшкодування. Вартість застрахованих СК об'єктів визначає мінімально необхідну суму високоліквідних активів. З погляду звітності (перед Мінфіном РФ), страхова компанія надає звіт про розміщення коштів страхових резервів на щоквартальній основі. Це дає можливість страховим компаніям усередині звітного періоду мати практично будь-яку структуру інвестиційного портфеля, приводячи його за допомогою інших учасників фондового ринку у відповідність із законодавством лише на короткий період звітних дат. З одного боку, це дозволяє СК отримувати додатковий прибуток, з іншого - така практика несе значний ризик. Безумовно, удосконалювання страхового законодавства в даному напрямку дозволить не тільки знизити ризики для клієнтів СК, але й сприятиме консолідації страхових компаній, збільшуючи їхні шанси на конкуренцію з західними компаніями.
Пенсійні резерви НПФ з погляду інвестиційного і звітного процесу займають проміжне положення між ПН і СР. З одного боку, не менше 80% угод з цінними паперами мають відбуватися на біржі на умовах постачання проти платежу, відсутня вимога з купівлі цінних паперів тільки зі списку А1, фонд може проводити більш ризиковану інвестиційну політику (до речі, у портфелях НПФ продовжують бути присутні векселі, хоча їхня купівля заборонена з лютого 2007 р.). Розміщення коштів НПФ, так само як і у випадку СК, у певних межах може здійснюватися в рамках встановлення взаємовигідного партнерства з банками і компаніями. Разом з тим формально контроль за дотриманням НПФ та управляючою компанією фонду порядку розміщення коштів ПР фонду, вимог з формування складу і структури пенсійних резервів фонду здійснюється спеціалізованим депозитарієм фонду щодня. Однак сукупна ринкова вартість ПР фонду розраховується на останній день кожного місяця, у зв'язку з чим упродовж місяця можливе кількісне порушення структури портфеля.
З іншого боку, існують відмінності в обов'язках УК при управлінні пенсійними накопиченнями, страховими і пенсійними резервами. Відповідно до чинного законодавства УК не мають права гарантувати яку-небудь прибутковість, що виникає від управління переданим майном. Проте більшість НПФ і СК так чи інакше обговорюють із УК питання про мінімальну гарантовану прибутковість або включають у договір пункт про гарантію зворотності переданих у довірче управління коштів. З пенсійних накопичень в УК немає таких зобов'язань, однак у випадку її збиткової діяльності Пенсійний фонд Росії (ПФР) може розірвати з нею договір і всі кошти ПН під її управлінням будуть повернуті в ПФР.
На закінчення наведемо деякі цифри. У 2007 р. інфляція склала 11,9%. Згідно з опублікованими даними, Зовнішекономбанк, що управляє пенсійними накопиченнями так званих "мовчунів", показав прибутковість у 5,98%. За результатами діяльності 53 (з 56) управляючих компаній, що відзвітувалися, і допущені Мінфіном до управління ПН, прибутковість склала від -1,33% до +8,7% (середня прибутковість - 4,4%). Однак деякі УК одержали в управління кошти ПН не прямо від ПФР, а по договорах із НПФ. Показники таких УК не увійшли в статистику, але прибутковість окремих компаній за підсумками 2007 р. перевищувала інфляцію. Інформація з результатів управління пенсійними і страховими резервами, як правило, розрізнена, публікації сукупних даних по НПФ і СК відсутні. На сторінках відомого інформаційно-аналітичного інтернет-ресурсу www.іnvestfunds.ru наведені дані за 2007 р. з управління ПР тільки по одному НПФ - НПФ "Рус". Середня прибутковість склала 15,03%. У той же час багато великих УК показали з управління ПР за минулий рік низькі результати, як наслідок, деякі великі НПФ переводять свої пенсійні резерви з цих УК в інші.
Таким чином, формування інвестиційних портфелів на кошти пенсійних нагромаджень, страхових і пенсійних резервів та управління ними має як схожі риси, так і свої особливості. З метою зниження ризику і підвищення ефективності управління названими коштами необхідно подальше комплексне удосконалення чинного законодавства.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"