інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Базельські принципи ефективного нагляду*

Вступ
1. Цей документ є переглянутою версією Основних Принципів ефективного банківського нагляду, які були вперше опубліковані Базельським комітетом з питань банківського нагляду у вересні 1997 року1. Разом з Методологічними Роз’ясненнями до Основних Принципів ефективного банківського нагляду 2ці Основні Принципи використовуються країнами у якості стандартів пруденційного регулювання і нагляду для оцінки якості систем нагляду та пруденційного регулювання, а також для планування діяльності у цій сфері з метою досягнення базового рівня ефективної та надійної практики наглядової та регулятивної політики. Вони також використовуються Міжнародним Валютним Фондом та Світовим Банком у контексті Програми Оцінки Фінансового Сектору в цілях оцінки поточної ситуації того, як та чи інша країна виконує ці принципи. Проте, починаючи з 1997 року, відбулися значні зміни у системі банківського регулювання, було накопичено значний досвід у сфері впровадження Основних Принципів в кожній конкретній країні, з’явилися нові аспекти регуляторної політики. Така оцінка виявила слабкі місця в існуючій системі банківського нагляду і регулювання і дозволила закласти основу для виправних дій державних органів і банківського нагляду. Все це знайшло відбиття у нових публікаціях, що видаються Базельським Комітетом. Нові розробки зробили необхідним перегляд Основних Принципів ефективного банківського нагляду та пов’язаних з ними Методологічних Роз’яснень.
2. При перегляді Основних Принципів ефективного банківського нагляду та Методологічних роз’яснень до них Комітет мав на меті забезпечення неперервності та можливості порівняння нового варіанту з варіантом 1997 року. Варіант, прийнятий у 1997 році, працював досить добре, і показав, що він гідно пройшов випробування часом. Таким чином, метою було не стільки радикально переписати Основні Принципи, а радше сконцентруватися на тих аспектах, де необхідно здійснити гармонізацію існуючого варіанту таким чином, щоб забезпечити неперервність та послідовність їх застосування та дії. Перегляд жодним чином не ставить під сумніви чинність попередньо проведеної роботи, не знижує рейтинг країн та не може суттєво змінити програми реформ, що базуються на варіанті 1997 року.
3. Іншою метою перегляду було покращення, там де це можливо, відповідності Основних Принципів ефективного банківського нагляду та відповідних стандартів щодо безпеки та запобігання відмиванню брудних коштів а також прозорості. У той же час, основні принципи, що стосуються окремих фінансових секторів, були розроблені, маючи на меті приділити основну увагу ключовим ризикам та пріоритетним напрямкам банківського нагляду, які є відмінними для різних секторів, та узаконити такі відмінності.
4. У цілях здійснення перегляду Комітет тісно співпрацював та проводив спільні консультації з Групою Взаємодії з питань Основних Принципів, робочою групою, до складу якої входять керівники наглядових установ-членів Комітету, наглядових органів країн, що не входять до Групи 10, а також представники Міжнародного валютного фонду та Світового банку. У процесі роботи над проектом Комітет також проводив консультації з іншими міжнародними органами, що встановлюють стандарти, такими як Міжнародна асоціація органів нагляду за страховою діяльністю (IAIS), Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO), Фінансова комісія з проблем відмивання капіталів (FATF) та Комітет з питань платіжних та розрахункових систем (CPSS).
Регіональні групи наглядових органів також запрошувалися для обговорення. 3 Перед закінченням роботи над кінцевим варіантом тексту Комітет провів розширені консультації, до участі у яких були запрошені національні наглядові органи, центральні банки, міжнародні торгові організації та інші зацікавлені сторони.

Основні принципи ефективного банківського нагляду
5. Основні принципи ефективного банківського нагляду є базовими стандартами для здійснення виваженої та ефективної політики нагляду та вважаються універсальними. 4
Базельський Комітет з питань банківського нагляду розробив Основні Принципи та Методологічні роз’яснення до Основних Принципів, маючи на меті забезпечити підсилення глобальної фінансової системи. Недоліки та слабкі місця у банківській системі будь-якої країни, незалежно від того, чи є вона країною, що розвивається, чи економічно розвиненою країною, можуть створити загрозу фінансовій стабільності не тільки всередині такої країни, а й на міжнародному фінансовому ринку. Базельський Комітет з питань банківського нагляду вважає, що застосування Основних Принципів ефективного банківського нагляду усіма країнами буде значним кроком на шляху до покращення фінансової стабільності у кожній окремій країні та в усьому світі, а також забезпечить надійний фундамент для подальшого розвитку ефективних систем нагляду.
6. Основні принципи ефективного банківського нагляду, розроблені Базельським комітетом з питань банківського нагляду, включають в себе 25 принципів, необхідних для того, щоб система нагляду була ефективною. Ці принципи стосуються наступних речей: 5
- Принцип 1. Цілі, незалежність, повноваження, прозорість та співробітництво. Ефективна система банківського нагляду повинна мати чітко визначені обов’язки і цілі для кожного органу, задіяного у нагляді за діяльністю банків. Кожен такий орган повинен мати операційну незалежність, прозорі процеси, надійне управління і адекватні ресурси та бути зобов’язаним звітуватися за виконання своїх обов’язків. Також необхідною є відповідна законодавча база для здійснення банківського нагляду, включаючи положення щодо надання дозволу на діяльність банківських установ і здійснення постійного нагляду за ними; повноваження вирішувати питання дотримання законів, а також проблеми безпеки і надійності та правового захисту працівників нагляду. Мають бути запроваджені засоби обміну інформацією між органами нагляду та захисту конфіденційності такої інформації.
- Принцип 2. Дозволені види діяльності. Дозволені види діяльності установ, які підлягають ліцензуванню і нагляду як банки, мають бути чітко визначені, а вживання слова “банк” у назвах має контролюватися якомога ширше.
- Принцип 3. Критерії ліцензування. Орган, що здійснює ліцензування, повинен мати повноваження встановлювати критерії і відхиляти заяви від установ, які не відповідають встановленим стандартам. Процес ліцензування, як мінімум, має складатися з оцінки структури власності і управління банку та його розширеної групи, включаючи придатність і відповідність директорів і вищого керівництва, оцінки стратегічного і операційного плану банку, внутрішнього контролю і управління ризиками, а також прогнозованого фінансового стану, у тому числі капітальної бази. У разі, якщо пропонованим власником або материнською організацією є іноземний банк, необхідно отримати попередню згоду від органу нагляду країни походження банку.
- Принцип 4. Передача часток істотної участі. Орган нагляду має повноваження розглядати і відхиляти будь-які пропозиції щодо передачі іншим сторонам часток істотної участі або контрольних пакетів акцій в існуючих банках, які знаходяться в прямому або опосередкованому володінні.
- Принцип 5. Основні придбання. Орган нагляду повинен мати повноваження перевіряти за встановленими критеріями основні придбання чи вкладення банку, у тому числі організацію транскордонних операцій, підтверджуючи, що корпоративні утворення чи структури не наражають банки на небажані ризики або не перешкоджають ефективному нагляду.
- Принцип 6. Достатність капіталу. Органи нагляду повинні встановлювати для банків розумні і відповідні мінімальні вимоги щодо достатності капіталу, що відображають ризики, на які наражається банк, і визначати складові капіталу, зважаючи на його здатність покривати збитки. Принаймні для банків, які здійснюють міжнародну діяльність, ці вимоги не повинні бути нижчими, ніж встановлені Базельською угодою про капітал.
- Принцип 7. Процес управління ризиками. Органи нагляду повинні пересвідчитися в наявності у банків та банківських груп процедур для всебічного управління ризиками (включаючи відповідний контроль з боку Ради банку та вищого керівництва) для визначення, оцінки, моніторингу і контролю або зменшення усіх суттєвих ризиків, а також для оцінки їх загальної достатності капіталу по відношенню до їх профілю ризиків. Ці процеси повинні бути відповідними розміру і складності установи.
- Принцип 8. Кредитний ризик. Органи нагляду повинні пересвідчитися, що у банках існує процес управління кредитним ризиком, який враховує профіль ризиків установи, а також є пруденційні принципи і процедури для визначення, оцінки, моніторингу і контролю кредитного ризику (включаючи ризик контрагента). Це має включати процедури надання кредитів і здійснення інвестицій, оцінку якості таких кредитів і інвестицій та поточне управління кредитним і інвестиційним портфелями.
- Принцип 9. Проблемні активи і резерви для відшкодування можливих втрат. Органи нагляду мають бути переконані у тому, що банки встановлюють і дотримуються адекватних принципів і процесів управління проблемними активами та оцінки достатності резервів для відшкодування можливих втрат.
- Принцип 10. Обмеження на великі сумарні обсяги наданих кредитів (максимальний розмір ризику). Органи нагляду повинні пересвідчитися у тому, що банки мають політику та процедури, які дають можливість керівництву визначати й керувати концентраціями у портфелі, і органи нагляду мають встановлювати пруденційні ліміти для обмеження максимального розміру ризику щодо окремих осіб або груп пов’язаних осіб.
- Принцип 11. Кредитування споріднених осіб. З метою запобігання зловживанням при кредитуванні споріднених осіб (як у балансі, так і поза балансом) та вирішення питання конфлікту інтересів органи нагляду повинні встановити вимоги, щоб банки кредитували споріднені компанії і фізичних осіб з дотриманням принципу „на відстані витягнутої руки”; щоб здійснювався ефективний моніторинг такого кредитування; щоб вживалися належні заходи для контролю і зменшення ризиків; та щоб списання таких кредитів відбувалося згідно із стандартними принципами і процесами.
- Принцип 12. Ризик країни та ризик переказу. Органи нагляду повинні пересвідчитися, що банки мають відповідні принципи та процеси для визначення, оцінювання, моніторингу і контролю ризику країни та ризику переказу при здійсненні міжнародної діяльності з кредитування й інвестування, а також для підтримання адекватних резервів для відшкодування втрат за такими ризиками.
- Принцип 13. Ринковий ризик. Органи нагляду мають бути переконані у тому, що у банках існують принципи і процедури для ретельного визначення, оцінки, моніторингу і контролю ринкових ризиків; органи нагляду повинні мати повноваження щодо встановлення конкретних обмежень та/або спеціальних вимог до капіталу щодо ринкових ризиків, якщо на це є підстави.
- Принцип 14. Ризик ліквідності. Органи нагляду повинні бути переконані в наявності у банків стратегії управління ліквідністю, яка враховує профіль ризиків установи, наряду з пруденційними принципами й процесами для визначення, вимірювання, моніторингу та контролю ризику ліквідності, а також для управління ліквідністю на щоденній основі. Органи нагляду вимагають від банку наявності планів на випадок непередбачених обставин для вирішення проблем з ліквідністю.
- Принцип 15. Операційний ризик. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності у банків принципів і процедур управління ризиками для визначення, оцінювання, моніторингу і контролю/зменшення операційного ризику. Ці принципи і процедури мають відповідати розміру і ступеню складності діяльності банку.
- Принцип 16. Процентний ризик у банківській книзі. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності у банків ефективних систем для визначення, оцінювання, моніторингу та контролю процентного ризику в банківській книзі, включаючи чітко визначену стратегію, яка затверджена Радою і впроваджується вищим керівництвом банку; вони мають відповідати розміру і складності діяльності банку.
- Принцип 17. Внутрішній контроль і аудит. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності в банках систем внутрішнього контролю, що є адекватними їх розміру та складності діяльності. Вони повинні включати чіткі механізми делегування повноважень і відповідальності; відокремлення функцій, пов’язаних із прийняттям банком на себе зобов’язань, виплатою його коштів та обліком його активів і зобов’язань; вивірку цих процесів; захист активів банку та відповідні незалежні функції внутрішнього аудиту і перевірки відповідності встановленим вимогам для визначення дотримання цих процедур контролю, а також чинних законів і нормативно-правових актів.
- Принцип 18. Фінансові зловживання. Органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що банки мають належні принципи та процедури, включаючи жорсткі правила “знай свого клієнта”, які сприяють встановленню високих етичних та професійних стандартів у фінансовому секторі та запобігають навмисному чи ненавмисному використанню банку для здійснення злочинної діяльності.
- Принцип 19. Підхід до наглядової діяльності. Система ефективного банківського нагляду вимагає від наглядових органів належного розуміння операцій, здійснюваних кожним окремим банком та групою банків, а також банківською системою в цілому, з концентрацією уваги на її безпеці, надійності та стабільності.
- Принцип 20. Методи нагляду. Ефективна система банківського нагляду має складатись з певних форм виїзного та безвиїзного нагляду, а також передбачати регулярні контакти з керівництвом банків.
- Принцип 21. Наглядова звітність. Органи нагляду повинні мати засоби збору, розгляду та аналізу статистичної та іншої звітності банків, що подається до органу нагляду, на неконсолідованій і консолідованій основі, а також засоби незалежної перевірки достовірності цієї інформації шляхом проведення виїзних перевірок або залучення зовнішніх експертів.
- Принцип 22. Бухгалтерський облік та розкриття інформації. Органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що кожний банк належним чином здійснює бухгалтерський облік операцій відповідно до положень та практики ведення бухгалтерського обліку, що широко застосовується в світовій практиці, та оприлюднює на регулярній основі фінансову звітність, яка достовірно відображає його фінансовий стан та прибутковість.
- Принцип 23. Повноваження органів нагляду щодо застосування виправних дій. Органи нагляду повинні мати у своєму розпорядженні адекватні наглядові заходи для застосування своєчасних виправних дій. Ці заходи передбачають можливість, там де це потрібно, відкликати банківську ліцензію або надати рекомендації щодо її відкликання.
- Принцип 24. Консолідований нагляд. Важливим елементом банківського нагляду є здатність органів нагляду здійснювати нагляд за банківською группою на консолідованій основі, проводячи адекватний моніторинг і там, де це потрібно, застосовуючи відповідні пруденційні норми щодо усіх аспектів діяльності, що здійснюється групою у міжнародному масштабі.
- Принцип 25. Відносини між наглядовими органами країни походження та країни перебування. Консолідований нагляд з урахуванням закордонної діяльності потребує співпраці та обміну інформацією між органами нагляду країни походження та різними іншими органами нагляду, що залучені до цього, головним чином з органами банківського нагляду країни перебування. Органи банківського нагляду повинні вимагати здійснення іноземними банками операцій у відповідній країні з дотриманням тих же стандартів, які застосовуються до національних установ.
7. Основні принципи є нейтральними в плані різних підходів до питань нагляду, доки не досягнуті першочергові цілі.
Принципи не призначені для охоплення усіх потреб та обставин у кожній банківській системі. Замість цього обставини конкретної країни мають більш відповідно враховуватися у контексті оцінок та діалогу між тими, хто здійснює оцінки, та органами влади цієї країни.
8. Національні органи влади мають застосовувати ці принципи для органів нагляду за усіма банківськими установами в межах їх компетенції.6 Окремі країни, зокрема ті, що мають розвинуті ринки та установи, можуть поширювати ці принципи з тим, щоб досягти найкращих практичних результатів нагляду.
9. Високий ступінь відповідності Принципам має сприяти стабільності всієї фінансової системи; однак, це не гарантуватиме стабільності та не запобігатиме неплатоспроможності окремих банків. Органи банківського нагляду не можуть і не повинні давати гарантії того, що банки не ставатимуть банкрутами. В умовах ринкової економіки банкрутства є частиною ризику, який беруть на себе установи.
10. Комітет є готовим до сприяння роботі на національному рівні з тим, щоб втілити в життя Принципи у співробітництві із іншими органами нагляду та зацікавленими сторонами.
Комітет запрошує міжнародні фінансові інституції та донорські організації використовувати Принципи, щоб допомогти окремим країнам посилити їх наглядову діяльність. Комітет продовжить тісно співпрацювати із Міжнародним Валютним Фондом та Світовим Банком у проведенні ними моніторингу втілення пруденційних стандартів Комітету. Комітет також наполегливо працюватиме над зміцненням взаємодії із наглядовими органами країн, що не входять до Групи 10.

Передумови для ефективного банківського нагляду
11. Ефективна система банківського нагляду повинна базуватися на ряді зовнішніх елементів або передумовах. Хоча ці передумови у своїй більшості знаходяться за межами прямої юрисдикції органів нагляду, вони безпосередньо впливають на ефективність нагляду на практиці. Там, де існують недоліки, органи нагляду повинні доводити до відома уряду інформацію про ці недоліки, а також про фактичні або потенційні негативні наслідки для цілей, що поставлені перед наглядовими органами.
Наглядові органи мають також вживати заходів, що є частиною їх звичайної діяльності. Ці зовнішні елементи включають:
- надійні та стабільні макроекономічні принципи;
- добре розвинуту державну інфраструктуру;
- ефективну ринкову дисципліну;
- механізми для забезпечення відповідного рівня системного захисту (або державу систему захисту).
12. Надійні макроекономічні принципи мають стати основою стабільної фінансової системи. Це питання не належить до компетенції органів банківського нагляду. Однак, органи нагляду повинні реагувати, якщо вони розуміють, що існуючі принципи підривають безпеку та надійність банківської системи.
13. Добре розвинута державна інфраструктура потребує включення таких елементів, які, якщо їх не забезпечити належним чином, можуть сприяти послабленню фінансових систем та ринків або заважати їх подальшому розвитку:
- систему торгового права, включаючи закони про акціонерні товариства, банкрутство, договірні відносини, захист прав споживача та приватну власність, яка послідовно застосовується та забезпечує механізм для справедливого врегулювання спорів;
- всебічні та добре визначені принципи та правила бухгалтерського обліку, які визнаються міжнародною спільнотою;
- систему незалежних аудиторських перевірок для значних за розміром компаній з метою забезпечення можливості для користувачів фінансових звітів, включаючи банки, незалежного підтвердження того, що звіти містять достовірну і точну інформацію про фінансовий стан компанії і підготовлені відповідно до встановлених принципів бухгалтерського обліку аудиторами, які несуть відповідальність за свою роботу;
- ефективну та незалежну судову систему, а також добре відрегульовані облік, аудит та право;
- чітко визначені основні правила та належний нагляд за іншими фінансовими ринками, а також у випадках, коли це потрібно, за їх учасниками;
- та надійну і ефективну платіжну та розрахункову системи для проведення фінансових операцій, якими контролюються ризики контрагента.
14. Ефективна ринкова дисципліна залежить частково від достатніх потоків інформації учасникам ринку, відповідних фінансових стимулів для винагороди установ з належним менеджментом, а також передбачення механізмів відповідальності інвесторів за наслідки прийнятих ними рішень. Серед питань, що потребують вирішення, стоять питання корпоративного управління та питання забезпечення отримання інвесторами і кредиторами точної, важливої, прозорої та вчасної інформації від позичальників. Якщо влада задля досягнення цілей державної політики намагатиметься впливати або втручатися у прийняття комерційних рішень, особливо рішень про кредитування, ринкові сигнали можуть бути викривлені, а дисципліна підірвана. За таких обставин важливо, щоб у разі надання гарантій щодо такого кредитування, інформація щодо них розкривалась і передбачались заходи для здійснення компенсацій фінансовим установам у випадку, якщо такі кредити стають недіючими.
15. В цілому, прийняття на відповідному рівні рішення щодо системного захисту є політичним питанням відповідних органів влади (включаючи центральний банк), особливо у випадках, коли це може призвести до зобов’язань щодо виділення державних коштів. Органи нагляду мають виконувати у цьому відповідну роль через те, що вони володіють повною інформацією щодо установ, залучених до цього процесу. Важливо зробити чітке розмежування між такою роллю системного захисту (або мережею захисту) та щоденним наглядом за платоспроможними установами. У процесі вирішення системних питань необхідно розглядати, з одного боку, питання ризиків у відношенні довіри до фінансової системи та можливого поширення проблем на інші, за відсутності такого ризику надійні установи, і, з другого боку, питання необхідності мінімізувати викривлення ринкових сигналів та дисципліни. У багатьох країнах структура системного захисту включає систему страхування депозитів. За умови, що така система чітко спроектована на зменшення моральної небезпеки, вона може зробити свій внесок у довіру громадськості до цієї системи, і, таким чином, обмежити можливий негативний вплив від банків, що знаходяться у важкому фінансовому стані.

1 Базельський комітет з питань банківського нагляду – це комітет наглядових установ, заснований керівниками центральних банків країн-членів Групи 10 у 1975 році. Він складається з представників вищого керівництва наглядових органів та центральних банків Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Люксембургу, Нідерландів, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки. Зазвичай його засідання відбуваються у Банку Міжнародних Розрахунків, у Базелі, де знаходиться постійний секретаріат.
2 Окрім самих Принципів Комітет розробив більш детальні інструкції щодо оцінки відповідності окремим Принципам, що містяться у документі під назвою Методологічні роз’яснення до Основних принципів, який вперше опублікований у 1999 році, та що також був оновлений у процесі перегляду Основних принципів ефективного банківського нагляду.
3 Арабський Комітет з питань банківського нагляду, Асоціація наглядових органів, що здійснюють нагляд за діяльністю банків Північної та Південної Америки (ASBA), Карибська Група органів банківського нагляду, Комітет Європейських органів банківського нагляду (CEBS), Робоча група з питань банківського нагляду Асоціації банків країн Східної Азії та Океанії (EMEAP), Група органів банківського нагляду країн Центральної та Східної Європи, Група органів банківського нагляду франкомовних країн, Комітет Ради з питань взаємодії органів банківського нагляду країн Персидської затоки, Ісламський комітет з питань фінансових послуг, Група органів нагляду за діяльністю офшорних банків, Регіональна наглядова група Центральної Азії та Закавказзя, Підкомітет з питань банківського нагляду Співдружності розвитку Південної Африки (SADC), Форум органів банківського нагляду Організації центральних банків Південно-Східної Азії, Австралії та Нової Зеландії (SEANZA), Комітет органів банківського нагляду у Західній та Центральній Африці та Асоціація органів нагляду за діяльністю фінансових установ країн Тихоокеанського регіону.
4 Основні принципи ефективного банківського нагляду вважаються орієнтовним набором мінімальних стандартів для здійснення ефективної та виваженої наглядової політики; національні органи влади можуть вживати додаткові заходи, які вони вважають за необхідне для досягнення належної ефективності нагляду в своїх країнах.
5 Інші визначення та пояснення щодо змісту Основних Принципів надаються у Методологічних роз’ясненнях до Основних Принципів ефективного банківського нагляду.
6 У тих країнах, де небанківські фінансові інституції забезпечують фінансові послуги, подібні до тих, що надаються банками, багато положень Принципів, що встановлені цим документом, є прийнятними для таких небанківських фінансових установ.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"