інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Державне регулювання кредитно-ощадних кооперативів в Угорщині

Б. Вендель
Керівник Проекту підтримки фінансової діяльності на селі
GTZ /Deutscher Genossenschafts- und Raiffeisenverband e.V.
В. Посполітак
Радник з правових питань Проекту підтримки фінансової діяльності на селі
GTZ / Deutscher Genossenschafts- und Raiffeisenverband e.V
С. Хоружий
Радник з питань регулювання фінансових ринків Проекту підтримки фінансової діяльності на селі
GTZ /Deutscher Genossenschafts- und Raiffeisenverband e.V

В Угорщині досить давня історія кооперативного руху. Ще до кінця другої світової війни в цій країні існувало біля 1500 кооперативів.
Після другої світової війни та встановлення в державі комуністичної влади всі кооперативи були ліквідовані. Однак незабаром держава відчула необхідність залучення вільних грошових коштів населення. 14 жовтня 1956 року, одразу після подій у Будапешті, пов’язаних з боротьбою угорського народу щодо пом’якшення комуністичного режиму, в Угорщині були прийняті необхідні рішення, якими відновлено можливість існування певних видів кооперативів. Таким чином, у 1956 році відбулося створення першого ощадного кооперативу для обслуговування місцевих жителів та дрібних виробників. А вже за 5 – 6 років в Угорщині знову з’явилася ціла мережа нових кооперативів по всій державі.
Кооперативи створювалися з обмеженими функціями і головна їх мета полягала у акумулюванні вільних коштів в першу чергу сільського населення. У 1967-68 роках в Угорщині почалася нова економічна політика наслідком чого стало розширення повноважень і можливостей кредитно-ощадних кооперативів.
У 1989-90 роках системою кредитно-ощадної кооперації було охоплено 1,8 мільйонів населення Угорщини. Враховуючи членів сімей число опосередковано охоплених кооперативним рухом досягло 10 мільйонів осіб, що складало половину населення Угорщини на той час. В цей час кооперативи отримали набагато більше прав, які дозволили їм комфортніше почувати себе у ринкових умовах. Однак відчувалася нестача капіталу, знань і техніки. Для вирішення своїх проблем кредитно-ощадні кооперативи створили АТ "Takarékbank” та Спілку кредитно-ощадних кооперативів (1990 рік). З 1993 року учасників ринку кредитної кооперації консультували німецькі експерти.
Сучасна Угорська система кредитно-ощадних кооперативів орієнтована на німецьку модель. Така орієнтація, на думку угорських фахівців, є ефективною, оскільки Угорщина стала членом Європейського Союзу, а законодавство ЄС у сфері кредитної кооперації також базується на німецькій системі.

Історія фінансового нагляду
У 1772 році було засновано перший Угорський банк після чого протягом XIX століття фінансовий ринок стрімко розвивався. Особливо швидко зростало число ощадних кас, які діяли на кооперативних началах.
У 1878 році в межах Австро-Угорської імперії було створено Австро-Угорський емісійний банк, а вже у ХХ столітті (1916 рік) в особі цього банку відбулося утворення другого у Європі банківського центру з нагляду за фінансовими установами.
Утворення незалежного від інших держав Угорського Національного банку відбулося у 1924 році. Цей банк став правонаступником Австро-Угорського банку на території тодішньої Угорщини. І лише після Другої світової війни та націоналізації (у 1945 році) функції нагляду за фінансовими установами перейшли до Міністерства фінансів Угорщини.
У 1956 році почалося відновленння системи ощадної кооперації, а вже за 5 – 6 років в Угорщині знову з’явилася ціла мережа нових кооперативів по всій державі.
З різницею в один рік після початку перебудови в СРСР (1985 рік) в Угорщині почалася банківська реформа (виникнення дворівневої банківської системи) та почали виникати конкурентні умови для кооперативних банків.
У цьому ж році відбувається розпад системи Держстраху Угорщини на дві компанії (ÁB, HB). Це, а також можливість появи приватних страховиків, викликало необхідність створення у 1987 році при Міністерстві фінансів Угорщини Державного страхового нагляду.
Розвиток ринкових відносин викликав появу в Угорщині ринку цінних паперів. Для нагляду за цим сегментом фінансового ринку у 1990 році було створено Державний нагляд за цінними паперами, а також вдосконалення банківського нагляду, що викликало згодом появу Державного касового нагляду (1993 рік).
У 1997 році відбулося злиття функцій нагляду за фінансовими ринками (крім банківського) в одному органі державної влади. Цього року було створено Державний нагляд за фінансовим ринком та ринком капіталу.
Завершення консолідації наглядових повноважень за всіма сегментами фінансового ринку завершилося 1 квітня 2000 року створенням окремого органу державної виконавчої влади – PSZÁF (Державної фінансової інпекції). PSZÁF (далі – Регулятор) є самостійним, діючим на території всієї країни органом, діяльність якого регламентується спеціальним Законом Угорщини (№ CXXIV від 1999 року). Місцезнаходження Регулятора: 1015, Республіка Угорщина, м. Будапешт, Крістіна кьорут, буд. 39.
Регулятор функціонує під керівництвом Уряду Угорщини. Він здійснює контроль за всіма фінансовими установами та фінансовими ринками. Регулятор відповідає за реєстрацію, ліцензування, нагляд та застосування санкцій по відношенню до банків, кредитно-ощадних кооперативів, страховиків, недержавних пенсійних фондів, учасників ринку цінних паперів тощо.
Центральный банк уже більше не здійснює функцію нагляду. Однак певні контрольні функції ще виконує Міністерство фінансів Угорщини. Згідно угоди про інтеграцію в ЄС, при Регуляторі є два радники ЄС.
Регулятор є колегіальним органом, який складається з 5-ти осіб і називається Контрольна рада. Голова Контрольної ради призначається за рекомендацією Прем’єр-Міністра Угорщини Парламентом, а його члени, за рекомендацією Премєр-Міністра, призначаються Президентом Угорщини строком на 6 років.
Управляє справами Регулятора Генеральний директор, котрого разом з його шістьма заступниками призначає на 6 років Прем’єр-Міністр.
Про свою роботу Регулятор щорічно звітує перед компетентними Урядовою та Парламентською комісіями.
Рішення Регулятора публікуються у „Фінансовому віснику” та в Інтернеті із належним дотриманням банківської та комерційної таємниці.
Мета діяльності Регулятора полягає у наступному:
1) забезпечення безперебійного і результативного функціонування фінансового ринку та ринку капіталу;
2) зміцнення довіри до фінансового ринку шляхом забезпечення прозорості ринкових відносин, а також забезпечення добросовісної ринкової конкуренції (зниження ризиків);
3) захист фінансовими установами інтересів клієнтів (захист прав споживачів);
Основними завданнями Регулятора в Угорщині є:
1) безперервний нагляд за діяльністю фінансових установ, що здійснюють фінансово-інвестиційну діяльність, на предмет ризику (інспекції);
2) видача дозволів (ліцензій) на створення, початок діяльності, реорганізацію або ліквідацію фінансових установ.
Генеральному директору підпорядковані:
- Дирекція з інформатики і послуг;
- Дирекція з економіки та контролінгу;
- Дирекція з гуманітарної політики та керівництва.
Заступнику Генерального директора з пруденційного нагляду підпорядковані:
- Дирекція з нагляду за фінансами та ринком капіталу;
- Дирекція з методології;
- Дирекція з нагляду за страховим ринком та касами;
- Радники ЄС.
Заступнику Генерального директора з нагляду за ринковими процесами підпорядковані:
- Дирекція з видачі дозволів;
- Дирекція з управління, аналізу та міжнародних питань;
- Дирекція з ринкового нагляду.
Безпосередній нагляд за системою кредитно-ощадної кооперації Угорщини здійснює Дирекція з нагляду за фінансами та ринком капіталу, яка у свою чергу складається з:
- Управління з нагляду за кооперативними кредитними установами;
- Управління з нагляду за універсальними банками;
- Управління з нагляду за спеціалізованими кредитними установами Торгового банку;
- Управління з нагляду за ринком капіталу;
- Управління з нагляду за фінансовим підприємництвом;
- Управління з нагляду за дотриманням прав на ринку капіталу.
Серед названих управлінь Дирекції з нагляду за фінансами та ринком капіталу безпосередній нагляд за системою кредитно-ощадної кооперації здійснює Управління з нагляду за кооперативними кредитними установами. Структура цього управління складається з двох відділів, робота яких взаємопов’язана:
- відділ нагляду за ощадними кооперативами;
- відділ нагляду за кредитними кооперативами.
Станом на кінець 2005 року в Угорщині наглядом Регулятора охоплено:
- 170 ощадних кооперативів;
- 5 кредитних кооперативів;
- Акіонерне товариство „Угорський кооперативний Ощадний банк” (далі - Takarékbank Rt.).
- OTIVA (в частині зміни статуту);
- фінансові підприємницькі установи, які здійснюють брокерську діяльність від імені кооперативних кредитних установ на предмет надання ними фінансових послуг.
Одним із основних методів нагляду регулятора є перевірки фінансових установ. Перевірки, які здійснює Регулятор поділяються на інспекції та безвиїзні перевірки.
Щодо безвиїзних перевірок, то вони полягають у:
1) регулярному отриманні Регулятором звітів за місяць, квартал та рік;
2) нерегулярному (екстреному отриманні) інформації (протоколи засідань, зміна місцезнаходження, зміна складу посадових осіб, інформація про надзвичайний стан тощо).
Інспекції (виїздні перевірки) бувають:
- комплексні перевірки (з дворічним інтервалом);
- повторні перевірки (при необхідності);
- тематичні перевірки (в окремих випадках);
- цільові перевірки (в окремих випадках).
Щодо інших функцій Регулятора, пов’язаних з наглядом за ринками фінансових послуг, то вони такі:
- розгляд скарг на відмову у видачі дозволів;
- висновки з компетентних питаннь, що видаються на запити учасників ринку;
- ініціювання інспекційних дій по відношенню до учасників ринку;
- систематична експертна оцінка діяльності піднаглядових учасників ринку на предмет ризиків та комерціалізації (у кожному випадку з детальною характеристикою, а щоквартально - стосовно усіх установ);
- участь у розробці та впровадженні у практику положень, що стосуються діяльності кооперативних кредитних установ.
Найважливішими характеристиками та критеріями оцінки кредитно-ощадних кооперативів в Угорщині є:
1) комерційні ризики:
- стан капіталу (сольвенція, забезпеченість капіталом, структура капіталу);
- ліквідність (співвідношення ліквідних активів, пропорція кредит/внесок, система визначення кінцевого строку тощо);
- прибутковість (ROA, ROE, співвідношення доходів від процентних надходжень і комісійної винагороди, структура витрат тощо);
- склад активів (об’єм кредиту, міжбанківські депозити, державні цінні папери).
2) функціональні ризики:
- середні показники по установам (ефективність);
- зміна балансових показників;
- співвідношення, зміна доходів та витрат, пов’язані з основною діяльністю.
3) персональні ризики:
- система власності, окремі посади та менеджмент);
При здійсненні нагляду Регулятор має право застосовувати такі заходи впливу:
1) проти фінансових установ:
- надсилати попередження про необхідність дотримання внутрішніх норм;
- надсилати зобов’язання розробити План заходів стабілізації фінансового стану установи;
- вимагати забезпечення виконання показників мінімального капіталу, рівня платоспроможності або дотримання інших умов законодавчих актів;
- накладати штраф;
- обмежувати діяльність фінансової установи;
- накладати заборону на взяття нових зобов’язань фінансовою установою;
- призначати інспекцію фінансової установи;
- відкликати дозвільний документ фінансової установи;
- ліквідувати фінансову установу, як юридичну особу.
2) проти фізичних осіб:
- вимагати скликання загальних зборів фінансової установи для розгляду питання про застосування санкції проти винної особи;
- забороняти виплачувати дохід (дивідендів) засновникам фінансової установи;
- позбавляти права голосування на загальних зборах фінансової установи;
- забороняти вчиняти правочин між фінансовою установою та її засновником;
- забороняти отримання підприємницького кредиту.
3) проти керівництва (посадових осіб):
- рекомендувати або вимагати підвищення кваліфікації;
- зобов’язати до проведення внутрішньої перевірки фінансової установи та притягнення посадових осіб до відповідальності;
- заборонити виплату гонорару;
- накласти штраф на посадову особу.
Актуальними завданнями Регулятора в даний час є організація піднаглядових суб’єктів та створення в Угорщині умов для впровадження нових вимог, пов’язаних з членством в Європейському Союзі та адаптація до процесу BASEL II.
Проблему Регулятор вбачає у неповній відповідності кредитно-ощадних кооперативів новим вимогам, які вступили в силу з 2006 року – розмір власного капіталу - 250 млн. форинтів (приблизно мільйон євро).

Національний Фонд захисту кредитно-ощадних установ (OTIVA)
OTIVA як добровільний Фонд захисту кредитно-ощадних кооперативів, що створений ними ж на підставі закону LXIX (Pit) від 1991 року, діє на підставі закону CXII (Hpt) від 1996 року. Фонд успішно виконував завдання консолідації та управління кризовими явищами, прийнятими в Акті про інтеграцію. Зараз питома вага діяльності управління кризовими процесами, поряд з постійними діями контролю та моніторингу, поступово переходить до завдань попередження криз та інтеграційних завдань розвитку системи кредитної кооперації.
OTIVA є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність та отримує дохід, але цей дохід використовується для статутної діяльності без розподілу його між засновниками.
Місцезнаходження OTIVA – м. Будапешт, вул. Варошмайор, 74.
Найменування OTIVA українською мовою можна перекласти як Національний Фонд захисту кредитно-ощадних установ. Спочатку, виходячи з особливостей національного законодавства Угорщини, OTIVA було зареєстровано державою як громадську організацію.
Члени організації взяли за основу Акт про інтергацію кредитно-ощадних кооперативів, укладений 13 жовтня 1993 року (прийнятий у новій редакції 29 квітня 1998 року зі змінами від 14 грудня 2000 року та 31 травня 2004 року), в інтересах забезпечення належного виконання зафіксованих у ньому положень, які стосуються зокрема:
1) зміцнення довіри до кредитно-ощадних кооперативів;
2) гарантування ділового авторитету кредитно-ощадних кооперативів;
3) зміцнення стабільності кредитно-ощадних кооперативів, які є членами OTIVA, а також безпеки депозитних коштів їх клієнтів;
4) унеможливлення виникнення передкризових явищ, а також усунення їх негативних наслідків;
5) сприяння інтеграції кредитно-ощадних кооперативів.
Як зазначалося вище, OTIVA була утворена відповідно до Акту про інтеграцію від 1993 року, ініціатором появи якого була держава. Таким чином, ініціатором створення OTIVA можна вважати державу. Проте, засновниками OTIVA виступили також 233 кредитно-ощадних кооперативи. Не увійшло до OTIVA 24 кредитно-ощадних кооперативи, які створили інший фонд, діяльність якого подібна до діяльності OTIVA.
В даний час в OTIVA входять 153 кредитно-ощадні кооперативи. При цьому тільки 83 кооперативи були залучені до процедури фінансового оздоровлення. Решта, хоч і не скористалися процедурою оздоровлення, але продовжують своє членство в OTIVA, вбачаючи у цьому доцільність на майбутнє.
Скорочення кількості кооперативів, що входять до OTIVA викликане не їх банкрутством, а процесом злиття та приєднання.
Процес концентрації кооперативів продовжується у зв’язку з вимогами до капіталу. Пруденційно вимоги в Угорщині майже повністю відповідають Базелю 2. Мінімальний капітал для кредитно-ощадного кооперативу має з 2007 року відповідати сумі в 1 мільйон євро, згідно з договором про інтеграцію Угорщини в Європейський Союз. Це означає, що у 2007 році зі 150 кредитно-ощадних кооперативів залишиться біля 80.
Мета і завдання OTIVA. Основною метою OTIVA є спрямування своєї діяльності, яка ґрунтується на використанні наявних фінансових ресурсів, а також результатів регулярно здійснюваних перевірок діяльності кредитно-ощадних кооперативів (що виявляють передкризові ситуації та запобігають їм), на:
1) забезпечення стабільності та надійності функціонування всіх кредитно-ощадних кооперативів (учасників процесу інтеграції);
2) сприяння зміцненню довіри до кредитно-ощадних кооперативів з боку їх членів та клієнтів.
OTIVA застосовує конкретні заходи для запобігання можливим кризовим явищам, здійснює реорганізацію окремих кооперативів, а також надає їм необхідну фінансову підтримку у формі надання кредитів, збільшення капіталу або порук.
Поставлені завдання OTIVA вирішує таким чином, щоб своїм втручанням в діяльність кооперативів надовго усунути проблеми, не ускладнюючи при цьому становище ділових партнерів кооперативів. В кінцевому рахунку OTIVA має забезпечувати відповідній групі кредитно-ощадних кооперативів більш ефективне функціонування при стабілізації фінансово-господарського стану та забезпечення високого рівня фінансових послуг кредитно-ощадних кооперативів. У зв’язку з цим OTIVA може надавати фінансову підтримку виключно при згоді конкретного кредитно-ощадного кооперативу з рекомендаціями щодо нормалізації господарської діяльності та заходами щодо впровадження таких рекомендацій в життя.
Робота OTIVA з виявлення та відвернення можливих кризових явищ в системі кредитно-ощаної кооперації полягає у проведенні працівниками OTIVA перевірок кредитно-ощадних кооперативів. Метою таких перевірок є своєчасне виявлення всіх тих негативних показників діяльності кооперативів, які можуть призвести до кризи або погіршення фінансового стану.
У разі виявлення вищезгаданих критичних ситуацій перевіряючі від OTIVA повідомляють про такі факти керівництво відповідного кооперативу і Дирекцію OTIVA, після чого OTIVA застосовує певні заходи в рамках своєї компетенції, визначеної Статутом OTIVA.
Велике значення у цьому відіграє Виконавчий директор OTIVA, який у тісній співпраці з Регулятором, зобов’язаний:
1) забезпечити належну професійну координацію перевірок кредитно-ощадних кооперативів виключаючи паралельне дублювання дій з Регулятором;
2) брати участь у розробці приписів та розпоряджень Регулятора;
3) відповідно до затвердженого плану перевірок та дотримуючись приписів загальних зборів OTIVA, перевіряти кредитно-ощадні кооперативи на предмет їх відповідності умовам надійного та прибуткового функціонування, а також вимогам законодавства;
4) контролювати дотримання кооперативами умов договорів, які стосуються наданої OTIVA фінансової підтримки;
5) надавати Дирекції рекомендації щодо заходів, які доцільно застосувати до кредитно-ощадного кооперативу.
Дирекція OTIVA готує та надає Загальним зборам OTIVA Правила перевірок, які мають містити мету перевірок, процедуру їх проведення, порядок надання інформації про результати контролю, а також порядок оскарження результатів перевірки кооперативами.
Виконавчий директор OTIVA всі необхідні інструкції щодо виконання покладених на нього обов’язків отримує виключно від Дирекції OTIVA.
Слід звернути увагу на те, що OTIVA надає фінансову підтримку кредитно-ощадним кооперативам лише в тому випадку, коли це не загрожує OTIVA подальшому виконанню своїх обов’язків. Таким чином, перевага надається інтересам всієї системи кредитної кооперації у перевагу інтересам окремого кредитно-ощадного кооперативу.
Основні засади діяльності OTIVA. Вище зазначалося про пріоритет інтересів сукупності кредитно-ощадних кооперативів над інтересами окремих кооперативів – учасників OTIVA.
Кредитно-ощадні кооперативи, які беруть участь в процесі інтеграції, з метою забезпечення пруденційної відповідності один одному – враховуючи спільність ризику, якому підлягає OTIVA, через спільний недоторканий запас, в межах його розміру, беруть на себе гарантію і, шляхом здійснення внесків, накладання заборони на певну частину грошових коштів із зарахуванням їх на відособлений власний рахунок кредитно-ощадного кооперативу, а також на рахунок додаткових внесків, підтримують попередньо встановлений загальними зборами рівень недоторканого запасу OTIVA.
Розпорядження майном OTIVA, в межах законодавства Угорщини, здійснюється таким чином, що зберігається його вартість. При цьому не повинне піддаватися небезпеці забезпечення цілей діяльності OTIVA та мають бути в наявності необхідні для виконання завдань OTIVA джерела грошових коштів. Тому рівень відповідальності OTIVA за ризик обмежений.
OTIVA може надавати відповідну фінансову підтримку лише за умови відновлення кредитно-ощадним кооперативом нормальної діяльності, а також дотримання необхідних умов стабілізації становища, запропонованих OTIVA. Отриману фінансову підтримку слід використовувати таким чином, щоб на тривалий строк викорінити саму можливість виникнення проблем у діяльності кредитно-ощадного кооперативу, без створення будь-яких проблем для його клієнтів.
OTIVA та кредитно-ощадний кооператив в ході прийняття рішень з покращення фінансового стану кооперативу зобов’язані співпрацювати, підтримуючи партнерські відносини один з одним. Порушення у ході співпраці однією із сторін своїх партнерських зобов’язань не звільняє другу сторону від виконання своїх обов’язків.
Матеріальна підтримка забезпечується або по системі наступного повернення коштів кредитно-ощадним кооперативом в обумовлений сторонами строк, або покриттям витрат за рахунок віднесення їх на витрати OTIVA.
Членство в OTIVA. Членами OTIVA є його засновники, кредитно-ощадні кооперативи, які приєдналися до системи інтеграції пізніше, а також правонаступники як перших, так і других.
Угорщина відповідно до норм абзаца 3 § 3 Закону Угорщини № LXXX від 1999 року "Про Бюджет Угорської Республіки” також є членом OTIVA. Функції, які виходять з членства держави виконує Міністерство фінансів Угорщини.
Член OTIVA користується такими правами:
1) брати участь у роботі загальних зборів, голосувати, вносити пропозиції та рекомендації щодо порядку денного зборів та питань, які розглядаються на зборах;
2) рекомендувати кандидатури на виборні посади в OTIVA, обирати їх, а також бути обраними на такі посади;
3) подавати заявки на отримання необхідної фінансової підтримки від OTIVA для запобігання кризовм явищам у його фінансово-господарській діяльності або передбачення наслідків таких явищ;
4) отримувати від Дирекції OTIVA інформацію про факт надання кредитно-ощадному кооперативу необхідної фінансової допомоги, мотиви та причини такої допомоги, а також рекомендації про усунення негативних наслідків у діяльності кооперативу;
5) вимагати проведення звичайних, позапланових та надзвичайних перевірок, а також надання усіх висновків, які стосуються такого члена OTIVA;
6) просити надання інформації про недоторканий запас OTIVA, в тому числі про його дійсний розмір та динаміку тієї його частини, яка безпосередньо стосується ліквідних активів, призначених для забезпечення діяльності з виявлення, відвернення або усунення кризових явищ.
Член OTIVA зобов’язаний:
1) робити в OTIVA відповідні внески, визначені рішенням Загальних зборів OTIVA, а також компенсовувати вартість окремих послуг, що надаються йому OTIVA;
2) отриману допомогу використовувати виключно за її цільовим призначенням, згідно умов договору між кредитно-ощадним коорепативом та OTIVA, забезпечивши її своєчасне повернення;
3) сприяти роботі OTIVA, в першу чергу, шляхом своєчасного надання необхідної інформації, річних балансів та інших оцінних документів, терміново повідомляючи OTIVA усі свої реєстраційні дані (у разі зміни);
4) повідомляти OTIVA про зміни у складі посадових осіб кооперативу, а також про всі зміни й доповнення до свого статуту;
5) надавати належне сприяння та підтримку OTIVA у здійсненні контролю на місці (перевіркам), виконувати рішення та приписи Дирекції OTIVA щодо перевірки діяльності кооперативу, надаючи при цьому представникам OTIVA всю необхідну звітність, а також наявну іншу додаткову інформацію, на підставі якої можна зробити об’єктивну професійну оцінку щодо істинного рівня господарської діяльності кредитно-ощадного кооперативу, його майнового та фінансового стану;
6) після надання кооперативу висновку за результатами проведеної перевірки – протягом наступних 30 календарних днів – опрацювати документ в Дирекції, а також у Контрольній комісії;
7) враховуючи, що OTIVA несе спільні ризики, приймати (у тісній співпраці з OTIVA) термінові заходи по усуненню можливих порушень та недоліків у роботі, виявлених під час перевірки, а також зробити все можливе в інтересах забезпечення належного рівня довіри до кредитно-ощадного кооперативу з боку його клієнтів;
8) не пізніше одного місяця, з дати вручення протоколу про результати перевірки, повідомити OTIVA про погодження протоколу, або про повну чи часткову незгоду з його змістом, мотивувавши своє рішення;
9) своєчасно надавати OTIVA необхідну звітну інформацію про свої дії щодо приєднання кредитно-ощадного кооперативу до іншого кооперативу чи злиття кооперативів;
10) з метою забезпечення встановленого статутом OTIVA розміру недоторканого запасу, здійснювати (за рішенням Загальних зборів OTIVA) додаткові внески (джерелом яких є накладення заборони на певну частину власних ліквідних коштів, які обліковуються на відокремленому рахунку кооперативу) для того, щоб сприяти можливості належного здійснення OTIVA своїх функцій з виявлення та запобігання кризовим явищам в системі кредитно-ощадних кооперативів.
Слід зазначити, що більшість вказаних прав та обов’язків не стосуються держави, як члена OTIVA.
Список членів OTIVA має відкритий характер, всі зацікавлені особи мають право за певну плату отримати інформацію з такого списку.
Ні членство в OTIVA, ні пов’язані з таким членством права переуступці не підлягають.
Приєднання ощадно-кредитних кооперативів до OTIVA.
Звернення кредитно-ощадного кооперативу про приєднання до OTIVA має містити всю необхідну інформацію, на підставі якої можна уявити фінансово-господарський стан кооперативу, що хоче приєднатися, та особливості його функціонування, а також згоду прийняти до виконання усі приписи Договору про інтеграцію та конкретні додаткові рішення Загальних зборів та інших органів OTIVA щодо інтеграційних питань.
Проект рішення по суті питання, який готує Дирекція, розглядається Загальними зборами OTIVA та має містити чітку картину про фінансово-господарський стан кредитно-ощадного кооперативу, а також особливості його функціонування, щоб члени OTIVA могли отримати чітку картину того, який вплив здійснить приєднання конкретного кооперативу на функціонування системи вцілому.
В якості членів OTIVA можуть бути прийняті виключно ті з кредитно-ощадних кооперативів, які одночасно подали заяви про вступ до Спілки кредитно-ощадних кооперативів.
При прийнятті рішення про майбутнє приєднання кожен член OTIVA користується правом голосування пропорційно розміру свого внеску в капітал OTIVA.
Вихід та виключення з членів OTIVA. Кредитно-ощадний кооператив може добровільно вийти з членів OTIVA або може бути позбавлений членства в OTIVA.

Вихід з членів OTIVA
Будь-який член OTIVA має право добровільного виходу з одночасним розірванням Договору про інтеграцію. Оформлене на бланку кооперативу та нотаріально засвідчене звернення про вихід з OTIVA надається Дирекції за 120 календарних днів до закінчення поточного року.
Одночасно з цим кооперативу слід на ім’я керівництва Спілки кредитно-ощадних кооперативів також подати відповідну заяву про своє бажання вийти із Спілки. Припинення членства після розгляду питання про це на Загальних зборах OTIVA набирає чинності 31 грудня поточного календарного року. Належний остаточний розрахунок з колишнім членом OTIVA має відбутися протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності рішення про вихід з OTIVA.
При виході з членів OTIVA:
1) для кредитно-ощадного кооперативу автоматично починається перебіг строку погашення всіх боргів та виконання зобов’язань перед OTIVA;
2) все отримане від OTIVA протягом останніх п’яти років (безоплатні дотації, а також різні пільги) автоматично перетворюються в борги кредитно-ощадного кооперативу перед OTIVA;
3) кредитно-ощадний кооператив відразу позбавляється його попередніх прав на отримання у майбутньому від OTIVA будь-яких послуг або дотацій, а також використання спільного «бренду».

Позбавлення членства в OTIVA
Кредитно-ощадний кооператив може бути позбавлений членства в OTIVA якщо він:
1) допустив грубе порушення умов договору про інтеграцію, статуту Спілки або статуту OTIVA, які полягають зокрема, у недотриманні рішень Загальних зборів та/або Дирекції OTIVA;
2) протягом півроку з дати встановлення граничного терміну не виконав грошове зобов’язання стосовно свого внеску, а також протягом 30 календарних днів, з дня вручення письмового нагадування про це належним чином не відреагував, порушивши тим самим норми про недоторканий запас OTIVA;
3) надав завідомо недостовірну інформацію Спілці кредитно-ощадних кооперативів або OTIVA;
4) у встановлений строк не виконав своїх зобов’язань, встановлених договором з OTIVA, або не за цільовим призначенням використовує отримані від OTIVA кошти, не усунувши цих порушень навіть після отримання від OTIVA письмового попередження про це.
Про виключення кредитно-ощадного кооперативу з членів OTIVA повідомляється Регулятор, Угорський Національний банк та Центральний фонд страхування вкладів.
Капітал OTIVA сформований засновниками та державою.
11,5 мільярдів екю виділено програмою ЄС «Фаре», з них 4 мільярди екю технічною допомогою та 7,5 мільярдів екю грошовими коштами для формування стабілізаційного фонду.
Внесок держави у початковий капітал складає 2,7 мільйонів форинтів та був здійснений у формі консолідованих державних облігацій.
53 мільйони форинтів було отримано в якості внесків від 233 ощадних кооперативів.
Крім того держава надала на 7,1 мільярд форинтів довгостроковий кредит до 2013 року. На цю суму було передано OTIVA державні облігації, які передаються кредитно-ощадним кооперативам для формування капіталу. Грошові кошти, нараховані як відсотки на облігації залишаються у власності кооперативів.
У 2001 році держава відмовилася від повернення OTIVA їй 3 мільярдів форинтів. Є надія, що держава відмовиться і від решти, переданого OTIVA майна.
За гроші держави OTIVA купує паї в кредитно-ощадних кооперативах, що оформлялося договорами. Тому, вся співпраця OTIVA з кооперативами базується на добровільному прийнятті умов фінансового оздоровлення самим кооперативом. При цьому OTIVA отримувала один голос в кооперативі та виконувала контрольні функції за виконанням умов договору та заходів фінансового оздоровлення кооперативу.
Зараз майно OTIVA утворюється з добровільних фінансових внесків його членів або іноземних фізичних та/або юридичних осіб. Із закінченням фінансового року розмір капіталу може змінюватися в залежності від результатів звітного балансу за минулий період.
В інтересах забезпечення необхідного стартового майна OTIVA кредитно-ощадними кооперативами засновниками було здійснено внески у розмірі 0,5 відсотка з кожної тисячі сукупної балансової вартості за фінансовий рік, що передував року створення OTIVA.
Кредитно-ощадні кооперативи, що отримують членство в OTIVA також зобов’язані фінансово підтримувати його шляхом внесення вступного внеску: по 1 відсотку з кожної тисячі сукупної балансової суми за фінансовий рік, що передує їх вступу до OTIVA з помноженням на кількість років, які минули з дати створення.
Якщо кредитно-ощадний кооператив утворився в рік вступу до OTIVA, розмір його вступного внеску має визначатися результатами балансу за цей рік.
Сплату OTIVA відповідних внесків кооперативи мають здійснювати не пізніше 15 календаного дня з дати вручення письмового нагадування Дирекції OTIVA.
Членські внески повинні постійно забезпечувати витрати OTIVA, розмір яких щорічно визначається на Загальних зборах OTIVA. Грошові кошти OTIVA повинні бути також достатніми для виконання своїх завдань OTIVA.
Недоторканий запас OTIVA. Розмір недоторканого запасу повинен складати 2 відсотки від скоригованої сукупної балансової суми всіх кредитно-ощадних кооперативів – членів OTIVA за рік, що передує попередньому звітному періоду.
Розмір власного майна OTIVA, що виділяється ним у зв’язку з діяльністю по виявленню та запобіганню кризовим явищам в системі має складати 1 відсоток від скоригованої сукупної балансової суми всіх кредитно-ощадних кооперативів – членів OTIVA за рік, що передує попередньому звітному періоду.
Внески до OTIVA. Держава, крім внеску суми, вказаної у Статуті OTIVA, внесеному при створенні OTIVA, звільняється від внесення будь-яких додаткових внесків.
Кредитно-ощадні кооперативи здійснюють грошові внески щорічно (основні та додаткові членські внески), які відносяться ними на власні витрати функціонування, з метою підтримання розміру його початкового майна та у розмірах, що визначаються Загальними зборами OTIVA.
Загальний розмір сплачених кредитно-ощадними кооперативами внесків за звітний рік має відповідати показнику, зазначеному у звіті, складеному OTIVA. Перевищення показника можливе тільки за окремим рішенням Загальних зборів OTIVA.
Сплачені кредитно-ощадними кооперативами членські внески за звітній рік можуть перевищувати у сумі видаткову частину кошторису OTIVA тільки за спеціальним рішенням Загальних зборів.
Конкретна методика визначення розміру членських внесків кредитно-ощадних кооперативів, у взаємозв’язку з окремими звітними показниками їх господарської діяльності, пропонується Загальними зборами OTIVA, одночасно із затвердженням бюджету (кошторису) OTIVA.
Додаткові внески. Загальні збори OTIVA на підставі спільної пропозиції Дирекції та Контрольної комісії мають право раз на рік приймати спеціальне рішення стосовно сплати дійсними членами додаткових внесків, якщо це необхідно для виконання статутних завдань.
Необхідно звернути увагу на те, що 50 відсотків бюджету OTIVA покривається членськими внесками, а інші 50 відсотків – за рахунок відсотків на депозити.
Кредитно-ощадні кооперативи не мають права вимагати повернення внесених грошових коштів.
До 1999 року OTIVA був вигідно діючою юридичною особою. Далі OTIVA почав відчувати певні фінансові труднощі, що змусило у 2000 році позитивно вирішити питання про формування резервного фонду. Формування резервного фонду здійснювалося за рахунок внесків кооперативів у сумі 2 відсотки від активів (балансової вартості) кооперативів.
Аудит OTIVA. Загальні збори OTIVA з числа офіційно зареєстрованих товариств, визнаних компетентними для проведення бухгалтерських перевірок фінансових установ, обирають аудитора. Повноваження аудитора обмежуються річним строком та продовженню не підлягають.
Основним завданням аудитора є детальна перевірка порядку ведення бухгалтерського обліку і правильності складення річних звітів OTIVA, а також професійний висновок про достовірність підготовлених для Загальних зборів матеріалів відносно фінансово-господарської діяльності OTIVA, стану і порядку використання його майна.
Загальні збори, без надання аудитором своїх висновків, не мають права приймати рішення по суті питання.

Механізм фінансової підтримки кредитно-ощадних кооперативів
За державні кошти Фонд захисту кредитно-ощадних кооперативів в Угорщині (далі – OTIVA) купував паї в кредитно-ощадних кооперативах, що оформлялося договорами про надання фінансової підтримки. Умовами договорів могли бути такі аспекти:
- об’єднання певних кооперативів (приєднання чи злиття);
- зміна посадових осіб у керівництві кооперативу;
- 8-відсоткове наповнення власного капіталу кооперативу;
- фінансова криза кооперативу має вирішуватися без висвітлення в засобах масової інформації;
- конкретні заходи з фінансового оздоровлення кооперативу.
Тому вся співпраця OTIVA з кооперативами базується на добровільному прийнятті умов фінансового оздоровлення самим кредитно-ощадним кооперативом. При цьому OTIVA отримує один голос в кооперативі та виконувала контрольні функції за виконанням умов договору і заходів фінансового оздоровлення кооперативу.
Таким чином OTIVA на підставі рішення Загальних зборів, діючи в межах своїх повноважень, регламентованих Статутом, надає передбачену Статутом необхідну фінансову підтримку кредитно-ощадному кооперативу, який виявився у кризовій ситуації.
В договорі OTIVA та кредитно-ощадний кооператив фіксують конкретні умови, на підставі яких вони мають намір співпрацювати в інтересах відновлення нормальної господарської діяльності кооперативу. Фактично йдеться про співпрацю сторін, а не про звичайне надання фінансової підтримки у вигляді позики.
Хоча основним елементом співпраці є, звичайно, фінансова підтримка. Так, OTIVA зобов’язується на умовах договору надати в розпорядження кредитно-ощадного кооперативу капітал у вигляді державних облігацій в інтересах забезпечення підйому показників платоспроможності кооперативу до 8 %.
Умовою надання позики є отримання на підставі Закону "Про кооперативи" від 1992 року паю в кооперативі. Підписання договору з боку OTIVA вважається заявкою на пай і прийняттям на себе зобов’язання протягом 8 календарних днів з дати підписання договору перевести облігації кредитно-ощадному кооперативу.
Невиконання зобов’язань кооперативу в частині передачі паю є підставою відмови від договору з боку OTIVA.
Кредитно-ощадний кооператив виплачує OTIVA, як своєму члену, частину прибутку пропорційно його паю, в порядку, встановленому органами управління кооперативу та у відповідності з прийнятим рішенням. Кооператив протягом 8 календарних днів, що слідують за датою прийняття рішення про розподіл прибутку, перераховує відповідну частку прибутку на рахунок OTIVA.
Сторони договору щорічно, при розгляді фінансового стану кооперативу, можуть прийняти рішення про відмову OTIVA від свого права на прибуток. При цьому мають бути погоджені та зафіксовані конкретні умови такої відмови. Додаткові грошові кошти, отримані кооперативом в результаті такої відмови, мають бути ним використані виключно на збільшення свого капіталу.
У випадку ж припинення членства OTIVA в кредитно-ощадному кооперативі, останній має здійснити всі необхідні розрахунки з OTIVA в порядку, передбаченому законом, виплативши OTIVA як вартість його паю, так і належну частку прибутку, згідно положень та строків, встановлених органами управління кооперативу. При цьому строк між датою подання заяви OTIVA про свій намір вийти з членів кооперативу та до дати повної виплати OTIVA належних грошових коштів не може перевищувати три місяці.
У випадку відмови OTIVA від своєї частки, сумарну вартість паю кредитно-ощадний кооператив може виплачувати як грошовими коштами, так і облігаціями, переданими раніше кооперативу.
OTIVA зобов’язується в договорі відмовитися від свого членства в кооперативі за ініціативою останнього якщо:
1) поточна діяльність кооперативу у всіх відношеннях відповідає вимогам, які ставляться до кредитно-ощадних кооперативів законодавством та приписами Регулятора;
2) кредитно-ощадний кооператив повною мірою виконав усі свої зобов’язання, зафіксовані у договорі з OTIVA.
Продовження статті “Державне регулювання кредитно-ощадних кооперативів в Угорщині” (див. “Фінансовий ринок України” N 5-6, 2006, с. 47)

Порядок та умови передачі цільового позикового капіталу
OTIVA передає кредитно-ощадному кооперативу державні облігації за номінальною вартістю та зобов’язується протягом 8 календарних днів з дати підписання договору перевести їх на рахунок у цінних паперах, відкритий кооперативу.
Разом з тим OTIVA надає кредитно-ощадному кооперативу на невизначений строк цільовий кредит для купівлі облігацій.
При цьому OTIVA зобов’язується протягом 5-ти років не розривати договір з кооперативом в односторонньому порядку, за винятком випадків грубого порушення кооперативом своїх договірних зобов’язань. Кредитно-ощадний кооператив у свою чергу зобов’язується отриманий ним позиковий капітал протягом 5-ти років з моменту попередження про розірвання договору повернути OTIVA всю суму отриманого кредиту по завершенні вказаного законом строку.
Негайне ж розірвання договору, яке співпадає по даті з заявою про таке розірвання, тягне за собою повернення кооперативом повної суми отриманої позики.
Кредитно-ощадний кооператив користується також правом, замість повернення позики, повернути OTIVA облігації по номіналу в день закінчення дії договору. Для цього кооператив переказує необхідну кількість облігацій на рахунок у цінних паперах, відкритий для OTIVA.
Кооператив за наданий кредит платить OTIVA відповідний відсоток, величина і строк оплати якого, ідентичні відсотку за облігаціями.
Відсотки за облігаціями, до переходу їх у власність кредитно-ощадного кооперативу отримує OTIVA.
OTIVA та кооператив фіксують в договорі, що кредит, наданий OTIVA кооперативу, слід розуміти як такий, що випливає із Закону Угорщини "Про кредитні установи та фінансове підприємництво” від 1996 року, а тому:
а) OTIVA передає облігації кредитно-ощадному кооперативу у власність, який обліковує далі їх у своєму балансі;
б) кредитно-ощадний кооператив користується кредитом для ліквідації наявної заборгованості, а OTIVA бере на себе зобов’язання вимагати від кооперативу повернення боргу в останню чергу, за винятком випадку ліквідації кооперативу;
в) відмова від кредиту, за винятком випадку негайного розірвання договору, може мати місце не раніше ніж через 5 років з дати укладення договору, при умові, що Регулятор у цей період не скоротить цей строк нормативно;
г) кооператив зобов’язується, відповідно до Закону Угорщини "Про кредитні установи та фінансове підприємництво”, систематично, протягом всього п’ятирічного строку, поступово знижувати частку цільової позики у своєму капіталі;
д) погашення кредиту після завершення встановленого строку буде здійснено загальною сумою.
Зобов’язання кредитно-ощадного кооперативу пов’язані з отриманням фінансової підтримки. Кооператив, згідно приписів, слідом за здійсненням відповідної оцінки зобов’язаний провести розрахунок втрати вартості, а в подальшому має безперервно підтримувати вказаний у приписі рівень вартості активів. Кооператив також зобов’язується, що строк кредитів, які він надаватиме клієнтам, не буде перевищувати трьох років за винятком кредитів:
а) які надаються фізичним особам під будівництво ними індивідуальних будинків або купівлю житла, проведення ремонтно-профілактичних та реставраційних робіт, а також з метою розвитку комунального господарства;
б) підприємницьких кредитів, які крім особистих джерел фінансування, а також з інших вітчизняних та/або зарубіжних джерел, видаються під державну гарантію або гарантію покриття від незалежних (недержавних) фондів.
Доти, доки рівень платоспроможності кредитно-ощадного кооперативу, без врахування отриманої фінансової підтримки, не досягне обов’язкового показника, передбаченого Законом України "Про кредитну політику", кооператив зобов’язується не допускати великих ризиків. Також кооператив зобов’язується, що в інтересах реалізації інвестицій, які перевищують 100-відсоткову вартість його гарантійного капіталу, він до вказаного у договорі терміну вживе всі необхідні заходи і після підписання договору про фінансову підтримку не буде здійснювати інвестиційної діяльності (крім банківських вкладів).
Кредитно-ощадний кооператив бере на себе зобов’язання, що він:
1) не буде здійснювати кредитних операцій з тими особами, місцезнаходження (місце проживання) яких не співпадає з їх фактичним знаходженням. Виключенням є випадки видання кредитів під молодіжні або житлові програми, які накопичуються з 1994 року, а також коли такий кооператив бере участь у наданні кредиту об’єднавшись з іншим кредитно-ощадним кооперативом в рамках діяльності акціонерного банку "Takarékbank". При цьому кооператив не може виплачувати своїм учасникам грошові кошти у випадку збитковості, або якщо показник платоспроможності виявиться нижче рівня, вказаного у Законі Угорщини «Про кредитну політику»;
2) перегляне структури джерел доходів, щоб збільшити частку дешевих із них;
3) по можливості зменшить свої витрати до мінімального рівня (доведе їх до своїх потенційних можливостей), а також все більше уваги приділятиме питанням підвищення прибутковості;
4) здійснить всі необхідні заходи для того, щоб відповідати вимогам Закону Угорщини „Про кредитну політику”, а свій досягнутий рівень буде підтримувати й надалі;
5) підвищить якість своїх послуг, а також буде впроваджувати на належному рвіні ті послуги, які рекомендуються;
6) розвиватиме свою подальшу кредитну діяльність у тих напрямках та такими темпами, щоб досягти найшвидшої відповідності всім вимогам, які ставляться економічними умовами. У зв’язку із цим кооператив звертатиме увагу на такі оcновні моменти:
а) розробку положень, пов’язаних з кредитною діяльністю;
б) розробку положень, що регламентують порядок ведення належного обліку дозволених кредитів та контролю за ними;
в) розробку правил класифікації кредитів, розрахунку втрати вартості, створення цільового фонду, а також опрацювання списаних та неповернутих кредитів;
г) створення інформаційної системи управління;
7) здійснюватиме свою кредитну діяльність відповідно до згаданих вище положень та зробить все можливе, щоб утримувати на найнижчому рівні ризики, пов’язані з наданням кредитів;
8) підніме професійний рівень внутрішньої системи контролю, укладе трудовий контракт з відповідними спеціалістами в сфері права, щоб зміцнити безпеку своєї діяльності;
9) щодо подальшого вдосконалення системи бухгалтерського обліку приведе її у відповідність з процесом інтеграції ощадно-кредитних кооперативів, а також зміцнить дисципліну праці;
10) вживе необхідні заходи в інтересах подальшого підвищення професійного рівня своїх працівників;
11) розробить на підставі запропонованої OTIVA концепції для своїх працівників систему матеріального заохочення, передбачивши відповідні надбавки до основних окладів посадових осіб;
12) застосовуватиме рекомендації OTIVA, розробить План заходів щодо подальшого зміцнення свого фінансового стану. При цьому OTIVA, протягом строку надання фінансової допомоги, на підставі перевірки кредитно-ощадного кооперативу, має право у будь-який момент вимагати від нього внесення змін та доповнень до згаданого Плану заходів або викладення його у новій редакції, одночасно встановлюючи конкретні строки виконання зазначених у ньому пунктів;
13) співпрацюватиме з OTIVA та Спілкою кредитно-ощадних кооперативів з питань реалізації Програми всебічного розвитку інтеграції кредитно-ощадних кооперативів, яка гармонізована з відповідним Договором про інтеграцію;
14) виплачуватиме різні надбавки (винагороди, премії тощо) до посадових окладів адміністративно-управлінського складу (голова, виконавчий директор, головний бухгалтер тощо) виключно у тих випадках, якщо це передбачено відповідним пунктом Плану заходів та не протирічить нормам Програми розвитку;
15) запрошуватиме представників OTIVA на всі загальні збори та збори представників, а також робочі засідання дирекції (у запрошенні вказуватимуться всі пункти порядку денного, а також додаватимуться всі матеріали до них).
Здійснення перевірок OTIVA, звітність та інформація, що надаватиметься OTIVA. OTIVA здійснює контроль за ходом виконання ощадним кооперативом Плану заходів, а також Програми консолідації.
З метою забезпечення належної ефективності контролю, який здійснює OTIVA, кредитно-ощадний кооператив зобов’язується негайно надавати на вимогу OTIVA всю необхідну інформацію, а також доступ для ознайомлення зі всіма бухгалтерськими та обліковими документами.
Через кожні півроку кооператив також готує для OTIVA звіти про фактичне виконання Плану заходів та Програми консолідації, з наданням відповідної підтверджуючої інформації. Про необхідний зміст звіту OTIVA повідомляє кооператив протягом 3-х місяців з дати підписання договору.
Кредитно-ощадний кооператив в обов’язковому порядку до звіту також надає:
1) підготовлений для Регулятора звіт, який не містить комерційної таємниці;
2) підготовлений для Угорського Національного Банку квартальний звіт покриття;
3) акти перевірок, які здійснював регулятор та Угорський Національний Банк.
Також кооператив має інформувати OTIVA про всі події, які виходять за рамки його звичайної діяльності, а також про дійсний і очікуваний результат впливу таких подій, який може позначитися на фінансових показниках кредитно-ощадного кооперативу.
Розпорядження стосовно реорганізації або ліквідації кредитно-ощадного кооперативу. У разі злиття кредитно-ощадного кооперативу з іншим кредитно-ощадним кооперативом, приєднання такого кооперативу до іншого такого ж кооперативу, поділу кредитно-ощадного кооперативу, перетворення його в акціонерне товариство або ліквідації, OTIVA користується правами члена кооперативу та кредитора кооперативу.
Ощадний кооператив зобов’язаний повідомити OTIVA як кредитора, про скликання загальних зборів кооперативу для розгляду вказаних питань за два місяці дати їх проведення. Реорганізація або ліквідація кредитно-ощадного кооперативу без повідомлення OTIVA вважатиметься грубим порушенням умов договору.
Права OTIVA в частині забезпечення виконання зобов’язань за договором. Якщо OTIVA в ході перевірки діяльності кредитно-ощадного кооперативу, в процесі реалізації прав члена кооперативу або на підставі дослідження документів, регулярних звітів та повідомлень виявить конкретні факти порушення умов договору з боку кооперативу, залежно від рівня серйозності цих порушень, OTIVA послідовно застосовує наступні заходи:
1) звертає увагу керівників кредитно-ощадного кооперативу (зокрема його голови або виконавчого директора) на необхідність дотримання умов договору;
2) ініціює скликання засідання правління (а у виняткових випадках також ревізійної комісії) кредитно-ощадного кооперативу з метою усунення порушень умов договору у майбутньому;
3) через правління або ревізійну комісію виступає ініціатором скликання загальних зборів представників, а у випадку необхідності – загальних зборів членів кооперативу з метою висунення вимоги усунути порушення умов договору;
4) вносить пропозиції правлінню кооперативу щодо розірвання трудових договорів з посадовими особами кредитно-ощадного кооперативу (головою та виконавчим директором).
Порядок та правові наслідки розірвання договору про інтеграцію. У разі грубого порушення кредитно-ощадним кооперативом умов договору OTIVA користується правом його розірвання в односторонньому порядку, що прямо вказано у самому договорі. При цьому грубим порушенням договору вважається порушення розділів договору про:
1) поповнення активів кооперативу та передачі OTIVA паю;
2) порядку та умов отримання позикового капіталу;
3) зобов’язання кооперативу щодо фінансової допомоги;
4) проведення перевірок, надання OTIVA звітності та іншої інформації;
5) дії при реорганізації чи ліквідації кооперативу;
6) недотримання кооперативом строків платежів.
В першу чергу OTIVA намагається відновити нормальні договірні відносини сторін при умові, що виявлені порушення з боку кредитно-ощадного кооперативу не будуть істотно загрожувати інтересам OTIVA.
Після розірвання OTIVA в односторонньому порядку договору, кредитно-ощадний кооператив, з врахуванням строків, встановлених Регулятором, має повернути OTIVA отримані облігації або заплатити їх вартість. У результаті припиняється членство OTIVA в кооперативі.
Строк дії договору про інтеграцію та інші умови. Оскільки в договорі між кредитно-ощадним кооперативом та OTIVA передбачається багато питань, які виходять за межі повноважень виконавчого чи наглядового органу, сторони пов’язують момент укладення договору з рішенням вищого органу кредитно-ощадного кооперативу про схвалення умов договору. Це надає більшої стабільності умовам, закріпленим договором і ускладнює процес визнання договорів недійсними.
Засвідчену копію рішення загальних зборів кредитно-ощадного кооперативу (або зборів представників кооперативу) про затвердження умов договору кооператив направляє на адресу OTIVA рекомендованим поштовим листом не пізніше другого дня від дати прийняття такого рішення.
Втрачає свою силу договір після його виконання або при його розірванні.
Дирекція OTIVA, у відповідності з внутрішніми положеннями, має право приймати рішення про викуп у кредитно-ощадного кооперативу державних облігацій, за умови, що всі викуплені державні облігації OTIVA зобов’язана використовувати виключно на підтримку кредитно-ощадних кооперативів.
Усі питання, які не врегульовані договором про інтеграцію між OTIVA та кредитно-ощадним кооперативном регулюються Цивільним кодексом Угорщини, нормами фінансового законодавства та Закону Угорщини "Про кооперативи".
Водночас кредитноощадний кооператив зобов’язується, що виплату OTIVA виділеного ним у формі майнової підтримки капіталу, здійснюватиме у розмірах, які не допускають зниження показників платоспроможності нижче 10-відсоткового рівня, (розрахованого на основі проаналізованого балансу за попередній рік), і темпами, що відповідають, як мінімум, 50-відсотковому показнику балансового результату, таким чином, щоб забезпечити своєчасне виконання даного платіжного зобов’язання, тобто, не пізніше 31 грудня 2013 року.
Якщо результати здійснених апаратом OTIVA перевірок покажуть, що фінансовий стан кредитно-ощадного кооперативу дозволяє таке (і йому при цьому не загрожує внесення додаткових платежів, пов’язаних з ризиком, або не викликає сумнівів можливість досягнення мети, яка ставилася при надання фінансової підтримки), такий кооператив здійснює додатковий членський внесок в OTIVA у розмірі, розрахованому пропорційно відсоткам за державними облігаціями, наданими в рамках рішення про поповнення майна.
OTIVA, приймаючи до уваги положення раніше прийнятих Дирекцією рішень щодо цього питання, вимагатиме задоволення своїх договірних фінансових претензій лише тоді, коли кредитно-ощадний кооператив буде у стані їх задовольнити без будь-яких збитків для себе та забезпечення у подальшому рентабельного процесу своєї діяльності.
В процесі здійснення припинених додаткових, пов’язаних з ризиком платежів, OTIVA вчинить так, що при настанні вищезгаданих умов для здійснення таких платежів, щорічно лише один раз буде користуватися своїм правом щодо додаткових платежів кредитно-ощадного кооперативу. До того моменту, поки сумарний дохід кооперативу не дозволить йому здійснити повну суму додаткового, пов’язаного з ризиком, річного платежу, в інтересах забезпечення цілей, закріплених умовами Договору про інтерацію, кредитно-ощадний кооператив буде виплачувати його частково, у розмірі 50% від фактичного прибутку за відповідний рік.
OTIVA щорічно перевіряє стан дохідності кредитно-ощадного кооперативу, аналізуючи показники його звітного балансу, та користується правом на основі отриманих результатів приймати рішення стосовно конкретного розміру окремих, додаткових, пов’язаних з ризиком платежів.
Також OTIVA кожні півроку протягом 10 календарних днів після настання строку виплати відсотків за державними облігаціями у письмовій формі погоджує дійсний розмір не здійсненого у попередньому періоді та обліковуваного у звітному періоді додаткового, пов’язаного з ризиком, річного платежу.

Акціонерне товариство "Takarékbank"
Угорська система кредитно-ощадної кооперації влаштована таким чином, щоб грошові кошти чи облігації не виходили із системи. Тому кредитно-ощадні кооперативи зобов’язуються, що всі необхідні операції з отриманими в якості фінансової підтримки державними облігаціями будуть здійснюватися через АТ "Takarékbank". Всі грошові опреації обслуговуються тільки "Takarékbank".
Цей банк створено в організаційно-правовій формі акціонерного товариства. Спочатку 72% акцій належали Німецькому Центральному банку (DZ Bank), 5% Угорському акціонерному товариству зі страхування, решта акцій перебуало у власності Угорських кооперативів.
На кінець 2005 року структура акціонерного капіталу змінилася. Кооперативам належить вже 63,06% статутного капіталу, DZ Bank – 30%, 6,64% – страхові товариства.
Такий перерозподіл капіталу зумовлений договором між акціонерами, підписаним у 1997 році, згідно якого за 10 років кредитно-ощадні кооперативи висловили намір викупити частку DZ Bank, а цей банк погоджується продати її.
АТ "Takarékbank" здійснює три основні види діяльності:
1) банківське обслуговування кредитно-ощадних кооперативів;
2) банківське обслуговування інших підприємницьких структур (тільки юридичних осіб із зобов’язанням не обслуговувати фізичних осіб – членів кооперативів, щоб не конкурувати з кооперативами);
3) обслуговування будь-яких клієнтів на ринку капіталів (фондовому ринку).
Послуги кооперативам АТ "Takarékbank" надає на вигідніших умовах, ніж іншим клієнтам. Хоча переваги й не значні.
Кредитно-ощадні кооперативи передають своїх клієнтів АТ "Takarékbank" тільки тоді, коли самі не можуть виконати їх замовлень (надати їм послуги).
АТ "Takarékbank" зараз не має філій, хоча раніше такі філії були в усіх областях Угорщини. Такі філії були продані банком кредитно-ощадним кооперативам, щоб не конкурувати з ними. Тому зараз банк працює через філії кооперативів за договорами з кооперативами про співпрацю.
Фактично АТ "Takarékbank" є нормальним звичайним банком, який здійснює банківську діяльність, але є частиною системи кредитної кооперації. Тому переважна більшість кооперативів обслуговується тільки в цьому банку. Принцип діяльності полягає в тому, що гроші не повинні виходити за межі системи.
Систему кредитно-ощадної кооперації в Угорщині схематично зображено на рис.1.

Координація дій регулятора та OTIVA
Для координації завдань, які пов’язані з кооперативними кредитними установами, що об’єдналися в інтеграцію кредитно-ощадних кооперативів OTIVA та Регулятор підписують між собою Договір про спільну діяльність, яким визначають розмежування повноважень між собою.
Перший Договір був укладений 20 травня 1999 року. В ньому детально регулювалися форми та зміст спільної діяльності OTIVA та Регулятора. Згідно з оцінкою обох сторін Договору, він добре забезпечував виконання своїх завдань обома учасниками Договору і через це результативну та успішну діяльність кооперативних кредитних установ, а також більш повне дотримання ними законодавства.

Рис.1. Система кредитно-ощадної кооперації в Угорщині

З метою більш повного врахування ринкових, регулятивних, організаційних та інших змін, що виникли за цей період часу в Угорщині, OTIVA та Регулятор у вересні 2005 року підписали нову редакцію договору, що укладена на невизначений строк. Зміст цього договору переглядатимуть по необхідності, але не рідше одного разу на рік, його виконання будуть оцінювати при особистих консультаціях виконавчого голови OTIVA та керівника Головного управління нагляду за кооперативними кредитними установами Регулятора.
Всі зобов’язання, викладені в Договорі про співпрацю стосуються тих кредитно-ощадних кооперативів, які знаходяться в правовому статусі як дійсні члени OTIVA.
В інтересах забезпечення високого рівня та ефективності всіх цих завдань, сторони Договору заявляють про свої наміри в інтересах подальшого розвитку та поглиблення своєї спільної діяльності.
Сторони Договору в інтересах результативного забезпечення виконання своїх завдань взяли на себе взаємні обов’язки для гармонізації своїх річних планів контролю. З метою практичного здійснення цього перед остаточним прийомом своїх планів вони надсилають один одному свої річні плани контролю і при їхньому прийнятті беруть до уваги зауваження і пропозиції іншої сторони. Сторони спільно шукають можливості виключення перекриття в контролюючій діяльності двох організацій.
OTIVA та Регулятор взаємно взяли на себе зобов’язання інформувати один одного під час здійснення контролюючої діяльності на місці та за межами своїх організацій. У рамках перевірки обидві організації працюють на підставі своїх програм та аспектів контролю, а складені і прийняті протоколи перевірки із зауваженнями контролю в закритому вигляді, сторони надсилають одна одній.
Якщо OTIVA під час своїх перевірок або з інших джерел виявляє грубі порушення законодавства або вважає, що кредитно-ощадний кооператив потрапив у фінансову кризу, або виникає небезпека того, що він не може виконати свої зобов’язання, які випливають з діяльності надання фінансових послуг, чи будь-які інші платіжні зобов’язання, тоді він, шляхом висилання документації, яку має у своєму розпорядженні, негайно дає сигнал керівнику Регулятора.
Регулятор негайно приймає рішення про використання тих засобів, що слідують з його повноважень та дає доручення на позапланові перевірки або інші розпорядження, при оцінці яких враховує дії, ініційовані OTIVA.
Якщо OTIVA під час своєї контролюючої діяльності ініціює порушення кримінальної справи на підставі виявленого факту (згідно параграфа 121 Кримінального процесуального закону), то вона до подання повідомлення або одночасно з його поданням інформує Регулятор про виявлений факт. Регулятор свого часу здійснює аналогічне повідомлення OTIVA у разі подання повідомлення про виявлені ознаки злочину в діях посадових осіб кооперативу до органів досудового слідства. Сторони при цьому визнають необхідність дотримання найсуворішої таємниці.
Регулятор зобов’язався попередньо погоджувати з OTIVA надзвичайні заходи в зв’язку з функціонуванням якого-небудь кредитно-ощадного кооперативу. OTIVA в свою чергу зобов’язується в разі необхідності оперативно підтримувати виконання цих заходів.
Якщо Регулятор має намір ініціювати процес ліквідації кредитно-ощадного кооперативу – члена OTIVA, то до ухвалення рішення про початок процесу ліквідації, а потім до початку цього процесу, Регулятор інформує про це OTIVA.
Регулятор зобов’язався повідомляти свої рішення і пропозиції стосовно кредитно-ощадних кооперативів на WEB-сторінці в мережі Інтернет. Узагальнення цільових перевірок, проголошення яких не потрапили до Інтернету, але які є корисними для OTIVA, передаються OTIVA. OTIVA у відповідь пересилає Регулятору аналізи ризиків, що стосуються всіх членів кооперативів або їхніх окремих груп, а також окремих напрямків діяльності.
OTIVA згідно прийнятих та зафіксованих у Статуті зобов’язань запрошує на свої загальні збори, з доставкою письмового матеріалу про порядок денний, голову Ради Регулятора, керівника Департаменту фінансового ринку і ринку капіталу, а також керівника Головного управління нагляду за кооперативними кредитними установами, а на засідання дирекції – керівника, представників Головного управління нагляду за кооперативними кредитними установами. Повідомлення та інша інформація направляється Регулятору не пізніше ніж за 5 днів до початку заходу.
OTIVA надає Регулятору протоколи загальних зборів (не пізніше ніж протягом 30 днів з дня проведення зборів), по одному примірнику копій договорів з інтеграції і консолідації, пов’язаних з кредитно-ощадними кооперативами, а також постійно контролює виконання цих договорів і у випадку порушення договору, негайно інформує Регулятора про це, а також про прийняті у своєму правовому полі розпорядження.
OTIVA та Регулятор взаємно зобов’язуються інформувати один одного про графіки виконання завдань і процеси виконання, пов’язані з угодою Базель II, а також по можливості погоджувати між собою дії стосовно кредитно-ощадних кооперативів.
Керівник Головного управління нагляду за кооперативними кредитними установами проводить консультацію про актуальне положення кооперативних кредитних установ в рамках особистої зустрічі з Виконавчим директором OTIVA по необхідності, але хоча б два рази на рік (при необхідності з залученням співробітників).
Договірні сторони також зобов’язуються взаємно, по необхідності, але хоча б один раз на півріччя, інформувати один одного про можливе очікуване злиття кредитно-ощадних кооперативів в інтересах виконання вимог свого капіталу, запропонованих законом або з інших причин.
Договірні сторони зобов’язуються, що по можливості будуть гармонізувати свою комунікаційну діяльність у тих областях, що взаємно стосуються один одного, будуть уникати оцінювати роботу один одного через засоби масової інформації, якщо вони заздалегідь не були погоджені та взаємно будуть робити все в інтересах об’єктивного та обґрунтованого інформування громадськості, в інтересах збереження і подальшого зміцнення довіри до кооперативних кредитних установ.

Підсумок щодо можливості використання в Україні досвіду формування системи кредитно-ощадної кооперації в Угорщині:
1. Уряд підтримував і спрямовував процес реструктуризації та формування системи кредитно-ощадної кооперації в Угорщині.
2. Дуже важливо на початкових етапах сформулювати спільну загальну концепцію і стратегію. Це необхідно для успішного здійснення процесу реструктуризації кооперативної системи, а також для того, щоб вона сприймалася як гідний довіри, життєздатний партнер у сфері фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектору економіки та малого підприємництва.
3. Програма оздоровлення розпочиналася з комплексної рекапіталізації і супроводжувалася створенням стабілізаційного фонду та системи аудиту.
4. Угорська модель показала, що збалансований підхід знизу вгору і зверху вниз до створення системи кредитної кооперації дає найкращі результати при реструктуризації і вдосконаленні системи кредитного забезпечення аграрного сектору економіки та малого підприємництва.
5. Досвід Угорщини також засвідчив, що задля досягнення всебічного оздоровлення, при здійсненні реструктуризації необхідно на початкових етапах і якомога повніше враховувати потреби місцевого рівня.
6. Проблему недостатності висококваліфікованих менеджерів та кадрів можна ефективно вирішити шляхом систематичного проведення навчання.
7. Зволікання із запровадженням належних інформаційних технологій при формуванні системи кредитно-ощадної кооперації призводить до серйозних проблем.
8. Перебуваючи в процесі трансформації, кооперативна система стикається з численними структурними та фінансовими проблемами, тому для неї надзвичайно важливо налагодити партнерські відносини на міжнародному рівні і всередині країни – від цього вона дуже сильно виграє.
9. Для підвищення конкурентоспроможності системи кредитно-ощадної кооперації у фінансово-кредитному забезпеченні села рекомендується також створити стратегічні альянси або укласти угоди про співпрацю з місцевими та іноземними фінансовими посередниками та іншими установами, які можуть підтримати діяльність щодо фінансування аграрного сектору економіки.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"