інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Державне регулювання банківського сектору та перспективи лібералізації руху капіталу

О. Савченко
заступник Голови НБУ України

Щодо розробки державних програм, вважаю, що їх повинно бути дві-три, а не двадцять-тридцять, і будь-якими засобами держава має забезпечити їх виконання.
Ми також не можемо зрозуміти сенс розробки державних програм розвитку комерційних банків України. НБУ вважає, що він, перш за все регулятор діяльності комерційних банків і вони мають бути прозорі, зрозумілі і прогнозовані з орієнтацією на базельські умови та стандарти ЄС. Сама конкуренція буде безпосередньо впливати на розвиток банківської діяльності. Наша точка зору підтверджується навіть тим, що активи українських банків зараз є найдорожчими в світі. Якщо розглянути відношення продажної ціни банків до їх капіталу (як по міжнародному аудиту, так і по українському), то можна констатувати, що українські банки найдорожчі у світі (на другому місці знаходиться Румунія).
Держава повинна розробляти програми розвитку державних банків: ощадного та експортно-імпортного. П’ять років тому я був прихильником регіоналізації та приватизації ощадного банку. Щодо експортно-імпортного банку, то вважав, що він повинен бути розділеним на дві складові частини – Державну агенцію з підтримки експорту та державний банк розвитку (бажано другого рівня).
Щодо експорту-імпорту капіталу, то основним завданням НБУ є макроекономічна стабільність, створення умов для переміщення ринків капіталу із-за кордону в Україну.
У цьому контексті, перш за все, потрібно забезпечити уніфікацію стандартів України та ЄС. НБУ вже 10 років як перейшов на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності, а фінансовий сектор та інші ще досі знаходяться в рамках радянської системи. Мінфін повинен розробити державну програму переходу на міжнародні стандарти обліку та звітності як фінансових установ, так і всієї економіки. За 2-3 роки це можливо реалізувати. Вважаю, що це підняло б вартість українських активів, в середньому на 50% та забезпечило б можливість продажу цих активів на національних торгівельних майданчиках за умови сприяння держави їх розвитку.
НБУ послідовно виступає за лібералізацію як притоку капіталу (приходу), так і виходу капіталу. На шляху лібералізації стоять дві перешкоди: інерція законодавства та небезпека втечі капіталу за кордон і пов’язані з цим страхи щодо відмивання «брудних» грошей.
Є така хибна теза, що лібералізація веде до притоку брудних коштів (торгівля наркотиками, зброєю, людьми) і витоку капіталу із України. Насправді – все навпаки. Наприклад, в Росії після лібералізації (зняття обмежень на експорт-імпорт капіталу) в 2006 році вперше в історії почався приток саме російського капіталу із-за кордону. Раніше (за місяць) в Росії виходило приблизно два мільярди доларів. У цьому році за чотири місяці в Росію прийшло близько 40 млрд. доларів, із них значна частина – це повернений російський капітал!
Такі самі події відбуваються в Казахстані, Вірменії. Залишилися лише Україна і Білорусія.
В Україні пройшов перше читання Закон про валютне регулювання і контроль. Якщо цей закон буде прийнято, з’явиться багато можливостей як для реального сектору, так і для інвестиційних компаній, фондового ринку, фінансового сектору, оскільки проектом закону дозволяється експорт-імпорт капіталу практично без обмежень. Передбачається одне із обмежень щодо великих інвестицій (більше 100 тис євро) які будуть проходити через спеціальні рахунки з метою їх обліку, а у випадку фінансової кризи НБУ може запровадити певні обмеження, але дуже ліберальні (на експорт-імпорт капіталу може бути введено тимчасове резервування до 10 відсотків).
Ми також працюємо над тим, щоб дозволити громадянам перераховувати за кордон більші за розміром суми, особливо через банківські рахунки. Крім того, НБУ виступає за найшвидше анулювання валютних ліцензій для фінансових установ щодо їх професійної діяльності.
Зараз вивчається ситуація щодо обмеження на залучення депозитів та кредитів у гривні від нерезидентів з метою його зняття. Тобто, дати дозвіл нерезидентам розміщувати депозити і в гривні, починаючи з трьох місяців. А невеликі суми в гривні дозволити накопичувати без обмежень.
Щодо боргу. На нашу думку в Україні зараз досить приваблива кон’юнктура, тому ми пропонуємо державним установам не входити в боргову залежність за кордоном, а залучати кошти в гривні на ринку України.
Важливе завдання держави – розвиток ринків цінних паперів, номінованих в національній валюті. Ми зробили розрахунки: якби держава залучала кошти не за кордоном, а в Україні – то вона б переплачувала інвесторам незначні суми -15-16 млн. доларів на один мільярд. Але ефект для фондового ринку був би колосальним, доходи наших інвесторів та фінансових установ збільшилися б суттєво, так само як і податкові надходження.
Щодо похідних фінансових інструментів: деривативів, особливо ф’ючерсів. Цей ринок зовсім не розвинутий. На думку НБУ похідні інструменти повинні бути адекватно застосованими, тобто, базуватися на прямих контрактах (а не на віртуальних). До прямих контрактів відносяться: в тому числі кредитні і депозитні операції, експортні-імпортні угоди. Цей ринок може суттєво зменшити рівень валютних ризиків. Українська міжбанківська валютна біржа готова до запуску такого ринку. За умови його адекватного запуску та швидкого розвитку, фінансова безпека країни суттєво зросте.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"