інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Кредитування цінними паперами на закордонних ринках

М.Тагібєков

Деякі аспекти й норми ісламського банкінгу дозволяють йому успішно протистояти обставинам, які привели західну фінансову систему до кризи.

Створення у 1975 р. Ісламського банку розвитку та Дубайського ісламського банку поклало початок офіційному розвитку ісламського банкінгу. На сьогоднішній день принципи ісламського банкінгу успішно застосовуються не тільки в мусульманських країнах, але також у країнах Європи й у США. Багато західних банків відкрили й підтримують так звані «ісламські вікна» (відділення банку, що займаються наданням послуг згідно з нормами шаріату) для надання подібних послуг, які існують паралельно із стандартним набором послуг у таких банках.
Основними причинами бурхливого розвитку ісламського банкінгу стали значний приплив нафтодоларів до мусульманських країн, що забезпечує велику кількість тимчасово вільної ліквідності, не направленої на фінансування інвестиційних проектів усередині цих країн, та інтенсивний розвиток фінансової інфраструктури шляхом створення фінансових центрів у Саудівській Аравії, Кувейті, Об'єднаних Арабських Еміратах та Малайзії. Подібні гіперліквідність та зростання якості фінансової інфраструктури в цих країнах стимулюють інвестиції вільних ресурсів у проекти закордоном, що підсилюється також кризою ліквідності у Європі та США.
На сьогоднішній день налічується близько 300 великих ісламських фінансових інститутів, портфель активів яких оцінюється приблизно у 500 млрд. дол. США. Якщо на Сході основними центрами розвитку ісламського банкінгу є Малайзія й держави Середнього Сходу, то на Заході таким центром стає Велика Британія. Даний факт є результатом розвинутої фінансової інфраструктури Великої Британії й прагнення уряду країни вивести систему законодавства й пруденційних норм на такий рівень, який дозволить ісламському банкінгу успішно функціонувати поряд із традиційною банківською системою. Так, було заявлено про продовження обговорень із фінансовими органами (Fіnancіal Servіces Authorіty) про регулювання випуску й обігу сукук (ісламських облігацій) і про внесення змін у податкове законодавство, які будуть проводитися протягом 2009 року, для розгляду сукук у якості стандартних облігацій для цілей оподатковування.
Слід також зазначити, що в процесі обговорення бюджету Об'єднаного Королівства 2008 року було заявлено про намір роботи з ісламським фінансуванням у рамках стратегії казначейства із забезпечення статусу Лондона як провідного фінансового центру. Згідно з думкою експертів, Лондон, з його майже двохмільйонним мусульманським населенням і домінуючим положенням на ринку капіталу, є тією самою сполучною ланкою, яка дозволить спрямовувати надлишкові кошти мусульманських країн на Захід.
У своєму розвитку ісламський банкінг сьогодні стикається з наступними основними проблемами.
Кадри. Розширення існуючих фінансових інститутів і створення нових у зв'язку з розвитком ісламського банкінгу створює потребу у кваліфікованих кадрах. Поточні можливості навчальних закладів, що займаються вихованням фахівців у галузі ісламського фінансування, не в змозі задовольнити таку потребу. У зв'язку з цим ісламські фінансові інститути повинні зосередитися на вихованні кадрів власними силами. Крім того вартість пошуку, що зросла, і найм кваліфікованого персоналу змушує фінансові інститути перевести фокус із найму персоналу на збереження існуючих кадрів. Для успішної роботи даного механізму необхідна наявність гарно організованої кадрової функції, фінансового стимулу, здорової й привабливої робочої атмосфери.
Конкуренція. Незважаючи на зростаючий інтерес до ісламського банкінгу, він усе ще перебуває на ранньому етапі свого розвитку. Вихід на ринки поєднаний з усе зростаючою конкуренцією з боку традиційних банків, що почали пропонувати продукти ісламського банкінгу (шляхом відкриття «ісламських вікон»), трансформацією традиційних банків в ісламські й появою нових гравців на ринку. Поточне падіння цін на нафту й зниження рівня тимчасово вільної ліквідності також позначається на можливостях ісламських банків конкурувати із традиційними на західних фінансових ринках.
Надлишкова ліквідність. Відсутність ефективної альтернативи традиційному міжбанківському валютному ринку, що працює відповідно до принципів шаріату, призводить до серйозних труднощів у сфері управління ліквідністю ісламськими фінансовими інститутами. Обмежені можливості для інвестицій, згідно із принципами ісламу з боку банків, у свою чергу приводять до необґрунтованого завищення вартості активів.
Управління ризиками. Робота відповідно до засад ісламу піддає ісламські фінансові інститути додатковим ризикам у порівнянні із загальними для банківської індустрії. Такі ризики містять у собі ризик відповідності принципам шаріату, правові ризики й т.п. Беручи до уваги розширення інституту ісламського банкінгу, функція управління ризиками в ісламських фінансових інститутах повинна забезпечити не тільки управління такими ризиками, але й стабільний розвиток індустрії.
Стандартизація. На даний момент не існує єдиних стандартів формування фінансової звітності й нормативно-правової бази для ісламських фінансових інститутів. У результаті в деяких країнах вони працюють згідно зі стандартами AAOІFІ (Бухгалтерська й аудиторська організація для ісламських фінансових інститутів), у той час як в інших вони використовують стандарти, запропоновані для традиційних фінансових інститутів.
Слідування шаріату. Дотримання принципів шаріату є основною умовою роботи ісламських банків. Це питання прямо пов'язане із проблемами виховання кваліфікованих кадрів і управління ризиками, описаними вище. Ісламські навчальні заклади не в змозі задовольнити потребу у кваліфікованих кадрах зростаючого числа ісламських фінансових інститутів. Відмінності в інтерпретації положень шаріату також викликають необхідність у кваліфікованих кадрах для вироблення єдиної позиції по механізмах роботи продуктів ісламського банкінгу.
Дані факти говорять про те, що ісламський банкінг являє собою комплексний механізм, якому ще треба буде пройти певні етапи на шляху свого розвитку. Однак, незважаючи на існуючі питання, він є тим самим інститутом, який довів свою переконливість і здатність працювати під час глобальної фінансової кризи.
Як відомо, згідно із принципами ісламського банкінгу заборонено нарахування позичкового відсотка й фінансування заборонених видів діяльності (наприклад, торгівля алкоголем, свининою, ігровий бізнес). Поряд із цим ісламський банкінг також вимагає від фінансових інститутів особистої участі у ризиках фінансованого проекту, що має на увазі розподіл прибутку й збитків по проекту з позичальником коштів. Такі вимоги стимулюють ісламські фінансові інститути приділяти належну увагу аналізу ризиків, пов’язаних з передбачуваним проектом, і моніторингу над витратою коштів. Таким чином, на відміну від західних фінансових установ, які в останні роки видавали кошти позичальникам з підвищеним рівнем кредитного ризику без проведення достатнього й повного аналізу такого ризику, принципи ісламського банкінгу встановлюють сувору дисципліну, що приводить до відсутності безвідповідального кредитування й дозволяє суттєво знизити кредитні ризики.
Заборона на спекуляцію й невизначеність (Gharar) також допомогла ісламському банкінгу успішно функціонувати в умовах кризи. Шаріат пропонує фінансування реальної виробничої діяльності. Згідно з його засадами, угода, як правило, повинна бути підкріплена реальним активом, тобто актив повинен існувати у власності продавця й мати конкретний опис, а не вказуватися як теоретичний об'єкт (наприклад, риба, що знаходиться у водному просторі). Таким чином, ісламський банкінг стимулює розвиток економіки, надаючи кошти для купівлі/виробництва реальних активів. Також наслідування цих принципів зводить до мінімуму спекулятивні операції із цінними паперами, подібні тим, які відбувалися в США з CDO (забезпечене боргове зобов'язання) і CDS (дефолтний своп), спекуляція якими стала однією з причин іпотечної кризи.
Ведення роботи на підставі засад ісламського банкінгу дозволило ісламським фінансовим інститутам більшою мірою уникнути ризиків і проблем, які привели західне фінансове співтовариство до кризи. Це підтверджується не тільки теоретичними дослідженнями, але й триваючою навіть в умовах кризи світовою експансією ісламських фінансових інститутів і поширенням продуктів ісламського банкінгу. Ісламський банкінг стимулює розвиток економіки, надаючи кошти для купівлі/виробництва реальних активів. Наслідування його принципів зводить до мінімуму спекулятивні операції із цінними паперами, подібні тим, які призвели до іпотечної кризи в США.
В умовах, що склалися, інститут ісламського банкінгу є тим самим альтернативним джерелом, яке здатне забезпечити потреби бізнес-співтовариства у капіталі й фінансових ресурсах. Не слід забувати той факт, що ісламські фінансові інститути, як правило, виділяють кошти для фінансування якого-небудь конкретного проекту й купівлі конкретного активу. Даний факт дає впевненість, що отримані кошти не будуть спрямовані на заповнення так званих «поточних прогалин», що існують у банків і підприємств. Навпаки, вони будуть спрямовані у реальний сектор, тим самим стимулюючи розвиток економіки. В умовах поточного економічного спаду цьому повинно надаватися особливе значення як з погляду розвитку економіки в цілому, так і з погляду створення нових виробництв і забезпечення населення робочими місцями.
Тісне співробітництво з ісламськими фінансовими інститутами й запозичення досвіду та механізмів їх роботи можуть стати одними з критичних факторів успіху для економік країн СНД і Заходу в якості передбачуваних заходів щодо виходу із кризи.
Для такого співробітництва фінансовим установам у першу чергу необхідно забезпечити роботу відповідно до засад шаріату, закладених в основу ісламського банкінгу, основними з яких є:
- заборона на нарахування позичкового відсотка;
- заборона на фінансування діяльності, яка не відповідає принципам ісламу (наприклад, торгівля свининою або алкоголем);
- розподіл прибутків і збитків;
- заборона на спекуляцію й невизначеність.
Слід також приділити особливу увагу вивченню різноманітних видів ісламського фінансування для забезпечення потенційних клієнтів повним спектром наявних послуг. Здійснювати роботу можуть як самі фінансові установи (у випадку ухвалення рішення про повний перехід на принципи роботи відповідно до шаріату), так і спеціально створені для цього в їхньому складі «ісламські вікна» або дочірні підприємства.
Враховуючи серйозні проблеми із залученням боргового фінансування на європейських і американських ринках, а також поки ще вільну нішу ісламського банкінгу в країнах СНД, горизонти розвитку даного інституту є досить перспективними. Основними вигодами від такого розвитку в умовах поточної кризи й спаду обсягів виробництва можуть бути:
1. Стимулювання діяльності підприємств шляхом залучення вільних фінансових ресурсів, наявних у мусульманських країн, для фінансування інвестиційних проектів.
2. Сприяння розвитку діяльності фінансових інститутів через розвиток нових видів продуктів і підвищення рівня їх ліквідності при активній взаємодії із закордонними ісламськими інститутами.
Подальший розвиток бізнесу шляхом залучення нових інвесторів, що мають конфесіональні переваги стосовно технології здійснення банківських операцій.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"