інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Банки-санатори у США

Бортніков Г.П.

У США законодавством про банківське регулювання банком-санатором або bridge bank (брідж-банком) – проміжним банком визнається тимчасовий банк, створений регуляторами Федеральної резервної системи для адміністрування вкладів та зобов’язань банку-банкрота. Згідно Закону про конкурентну рівність у банківському бізнесі від 1987 р. (Competitive Equality Banking Act) Федеральна корпорація страхування вкладів (ФКСВ) уповноважена здійснювати керівництво банком-банкротом на період до трьох років, поки не було знайдено покупця банку для продовження його роботи.

Згідно згаданого закону, коли застрахований ФКСВ банк знаходиться у проблемному фінансовому стані, то ФКСВ може створити перехідний банк для:
а) прийняття депозитів закритого банку;
б) прийняття інших зобов'язань закритого банку, які корпорація може визначити як прийнятні;
в) придбання таких активів закритого банку, які корпорація може визначити як прийнятні;
г) виконання будь-яких інших тимчасових функцій, які корпорація може встановити згідно даного Закону.
Перехідні банки повинні бути зареєстровані в статусі національних банків (national banks)1. Наскільки можливо перехідні банки повинні дотримуватися зобов'язань банку-банкрота перед його клієнтами та не втручатися або припиняти адекватно забезпечені кредити. Перехідні банки уповноважені докладати зусиль до ліквідації банків-банкрутів або шляхом пошуку покупців на проблемний банк, або через реалізацію його портфеля активів – протягом трьох років, які можуть бути продовжені у виключному випадку ще на один рік. Якщо ж перехідному банку не вдасться завершити свою роботу протягом цього часу, то даний банк повинен повідомити Контролера валюти (керівника ОСС) про свій намір анулювати (закрити) перехідний банк. У такій ситуації ФКСВ призначається в якості сторони, яка отримує активи перехідного банку.
Як відомо, банкрутство банку виникає, коли банк нездатний виконати свої зобов'язання перед своїми вкладниками та іншими кредиторами. Це проявляється в тому, що банк зазнає крах в економічному плані, коли ринкова вартість його активів знижується до рівня, меншого від ринкової вартості його зобов'язань. Тому банк є неспроможним своєчасно виконати вимоги всіх своїх вкладників.
Крах банку взагалі вважається більш важливим, ніж крах інших видів підприємств внаслідок взаємного зв'язку між банківськими установами. Дуже часто виникають побоювання, що наслідки краху банку можуть швидко поширитися на всю економіку і в результаті призведуть до банкрутства інших банків, незважаючи на те, що ті банки були на той час платоспроможними.
В США вклади на ощадних та чекових рахунках забезпечуються страхуванням ФКСВ. На сьогодні кожний власник рахунку застрахований на суму до 250 тис. дол. на випадок банкрутства банку. Цей гарантований розмір повернеться до рівня 100 000 тис. дол. у 2010 р.
Коли банк зазнає краху, то на додаток до гарантування вкладів ФКСВ також діє в якості отримувача по відношенню до банку-банкрота, приймаючи контроль над активами та зобов’язаннями банку та визнаючи порядок розрахунків за його боргами. Це може відбуватися напряму, без втрати клієнтами доступу до своїх коштів, як це сталося у 2008 р. з банком Washington Mutual. У цій справі ФКСВ була посередником в угоді на купівлю корпорацією JP Morgan Chase активів банку Washington Mutual за 1,9 млрд. дол. Існуючі клієнти банку-банкрута були одразу перетворені на клієнтів JP Morgan Chase, без втрати ними здатності користуватися своїми картками в банкоматах або проводити операції у філіалах.
Процедури банкрутства у США спрямовані на відновлення або ліквідацію платоспроможності установи шляхом реструктуризації роботи для встановлення продуктивного бізнесу, якщо реабілітація можлива, або якщо ні – то справедливим чином розподілення збитків між кредиторами. Фундаментальними принципами згідно того чи іншого підходу є припинення нарахування нових вимог, збереження вартості існуючих контрактів та активів, задоволення (врегулювання) вимог, розподіл наявних грошей між кредиторами. Кодекс про банкрутство в США та законодавство про неплатоспроможність для банківських та інших кредитних установ, як наприклад Закон про федеральне страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Act, скорочено – FDI Act), включають схожі процедури для досягнення таких цілей.
Згідно закону FDI Act, ФКСВ може бути призначена особою, що розпоряджається майном банкрута(receiver) будь-якої застрахованої на федеральному рівні ощадної установи. В якості отримувача (receiver), ФКСВ має статутні повноваження для розпорядження активами збанкрутілої установи, визначення її зобов'язань та розв'язання її проблем для оплати кредиторам. Існує кілька статутних повноважень, які дозволяють отримувачу залишати цінні договірні права та усувати непотрібні угоди. Більшість контрактів з банком-банкрутом або ощадною установою не можуть бути скасовані або прискорені іншою стороною, виходячи виключно з призначення консерватора або отримувача для даного банку. В результаті підстави для більшості лізингових та інших контрактів, які прискорюють платежі або скасовують контракт у зв’язку з неплатоспроможністю – є недійсними. Також отримувач має повноваження на відмову обтяжливих угод, таких як оренда для непотрібних філіалів, якщо це сприятиме подоланню проблем з банком-банкротом.
Закон FDI Act дозволяє утримувачу уникати переказів коштів до виникнення банкрутства, які зроблені «з наміром приховати, затримати або маскувати операції» банком, коли ФКСВ діє як консерватор або отримувач. Кодекс про банкрутство також надає повноваження довіреній особі держави на попередження шахрайських переказів коштів, але включає більш розширені права для недопущення інших платежів до виникнення банкрутства або інших переказів коштів, і вимагає повернення переданого майна до власності банкрута. Наприклад, Кодекс про банкрутство. незважаючи на загально дозволений взаємозалік взаємних боргів, зроблених до виникнення рішення про процедуру банкрутства, забороняє залік протягом 90 днів до визнання банкрутства, якщо кредитор покращив свій стан шляхом взаємозаліку відносно свого позову до банкрутства. Такі положення закону призначені для захисту прав кредиторів на майно банкрута від загрози прийняття спеціальних угод з окремими кредиторами.
Закон FDI Act включає детальні процедури, які вимагають від кредиторів установи-банкрута подавати позови до отримувача, перш ніж ініціювати судовий процес. Це дозволяє отримувачу розв'язати конкурентні вимоги, скоротити вимоги, які не підпадають під встановлений процес, а також більш ефективно адмініструвати процесом розв'язання проблем.
Закон FDI Act передбачає також пріоритетність для виплат за вимогами за вкладами в процесі розпорядження майном боржника. Тому незабезпечені кредитори банку є підпорядкованими вимогам за вкладами і взагалі не можуть взаємно заліковувати свої вимоги до банку-банкрута. У більшості випадків незабезпечені кредитори, які не є вкладниками, часто отримують дуже малу частину коштів від своїх позовів.
Для того, що зменшити системні ризики, Кодекс про банкрутство та Закон FDI Act містять довгий перелік винятків з більшості таких обмежень для конкретних видів фінансових контрактів, а саме контрактів на операції з цінними паперами, на купівлю-продаж товарів, форвардні контракти, договори з операцій РЕПО та СВОП-угод. У Законі FDI Act такі контракти визначені як «кваліфіковані фінансові контракти» (КФК), з деякими винятками, щоб ліквідувати та взаємно залікувати їхні експозиції і реалізувати будь-яку надану заставу для захисту їх від збитків, які могли бути результатом коливань на ринку, якщо контрагенти підпадають під тривалі судові процедури про банкрутство.
Зокрема, згідно законодавства сторона у контракті на дериватив має чотири ключових права після започаткування процедури і розрахунків за банкрутством. По-перше, контрагент може застосувати договірні права для припинення контракту на похідний інструмент і збалансувати будь-які суми скасувань, суми платежів або інші зобов'язання на передачу згідно контракту. Існує тільки обмеження на таке право, що контрагент повинен очікувати, поки не пройде один день після призначення отримувача, для застосування своїх договірних прав на взаємозалік. По-друге, отримувач або консерватор може не перешкоджати будь-якому переведення коштів або іншого майна у зв'язку з контрактом на дериватив, якщо тільки сторона, яка переводить гроші, не має насправді наміру приховати, затримати або увести в оману установу, кредиторів установи або будь-якого отримувача чи консерватора 2 даної установи. По-третє, якщо отримувач повинен передати будь-які кваліфіковані фінансові контракти третій стороні, то отримувач повинен перевести КФК одного контрагента (включаючи його дочірні установи) до однієї депозитарної установи передавача та повідомити контрагента в КФК про переведення до конкретної контрольної дати у робочій день після призначення отримувача. По-четверте, наявна шкода, якщо отримувач відмовляється від КФК, більш поширена, ніж та, що дозволяється за такими контрактами. Якщо від КФК відмовляються, то шкода нараховується на дату скасування, а не на дату призначення отримувача, і шкода включає нормальні та обґрунтовані витрати на покриття або інші обґрунтовані виміри шкоди, які використовуються у фінансовому секторі для вимог за такими контрактами.

1 У сучасній Америці поняття «національний банк» має точне визначення – це банківська установа, яка зареєстрована Службою контролера валюти (Office of the Comptroller of the Currency). Агентством Департаменту казначейства США згідно Закону про національний банк – National Bank Act. Включення слова «національний» у назву банку або присвоєння йому «національної асоціації» («National Association» або абревіатури «N.A.») представляє необхідну складову відмінної правової назви національного банку, наприклад «Bank of America, N.А.». Багато банків штатів («state banks»), навпаки зареєстровані урядом відповідного штату (зазвичай департамент банківського бізнесу штату). Федеральна корпорація страхування вкладів страхує всі вклади, які мають національні банки або банки штатів. Незважаючи на назву, не всі «національні банки» мають загальнонаціональний масштаб діяльності. Деякі національні банки працюють лише в одному місці, районі чи штаті. «Національні банки» повинні також відрізнятися від федеральних асоціацій заощадження (federal savings associations), які включають федеральні заощадження та кредити, а також федеральні ощадні банки, які є фінансовими установами, зареєстрованими Службою нагляду за ощадними установами (Office of Thrift Supervision), іншим агентством в Департаменті казначейства США. Відповідно Федеральна резервна система є центральним банком США.
2 Поняття “консервація” означає в США ситуацію, коли установа переходить під правовий контроль зовнішньої установи або організації, яка називається консерватором. Консервація встановлюється за рішенням суду (по відношенню до приватних осіб) або через повноваження регуляторного органу (по відношенню до організацій). Коли це стосується урядового контролю над приватними корпораціями, такими як Freddie Мас або Fannie Mae, то консервація передбачає більше тимчасовий контроль, а не націоналізацію. В деяких штатах США корпорації можуть бути переведені під режим консервації в якості менш жорстких альтернатив механізму реалізації банкрутства - receivership. В той час, як від отримувача у процедурі банкрутства очікується припинення прав акціонерів та керівників, то консерватору рекомендується обмежено допускати їхні права, з перспективою, що вони будуть передані. Фахівці з права вважають, що неплатоспроможний банк повинен переходити в режим банкрутства (receivership), а не консервації для захисту від фальшивої надії та моральної шкоди. У вересні 2008 р. вищі керівники та ради директорів корпорацій Fannie Mae та Freddie Мас були звільнені, а компанії - переведені у режим консервації Федеральним Агентством фінансування житла (Federal Housing Finance Agency). Втручання призвело до консервації цих двох установ і було виправдано як необхідний крок для уникнення шкоди для фінансової системи, що могла бути викликана їхнім крахом.

© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"