інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Первинні брокери на ринку інвестиційних послуг: міжнародний досвід та перспективи розвитку

О.Ненахова

Первинний брокер (prime broker) – це великий банк або інвестиційна компанія, яка надає різні адміністративні, бек-офісні та фінансові послуги для хедж-фондів та інших професійних інвесторів. Менеджери цих структур неохоче займаються адміністративними функціями, надаючи перевагу інвестиційній стратегії. Тому ряд професійних послуг, пов’язаних з клірингом та розрахунками за угодами, депозитарними послугами, операційною підтримкою, управлінням ризиками тощо, професійним інвесторам надають первинні брокери, у якості яких найчастіше виступають банки або інвестиційні компанії.

Оскільки в структурі первинного брокера знаходяться торговельний та операційний підрозділи, депозитарій, управляюча компанія може надавати своїм клієнтам цілий комплекс послуг*. Необхідно відзначити, що активи клієнта первинного брокера можуть бути розміщені як у самого первинного брокера (якщо він є депозитарієм), так і в іншого кастодіана.
Первинний брокер, як правило, надає інвестору можливість тримати на централізованому головному рахунку (a centralіzed master account) приналежні йому кошти та цінні папери.
У якості стандартного набору послуг, що надаються у «пакеті первинного брокера» (the Prіme Brokerage package), можна виділити:
- укладання і розрахунок угод;
- клірингові послуги (централізований кліринг цінних паперів (a centralіzed securіtіes clearіng facіlіty);
- депозитарні послуги;
- надання позикових коштів;
- кредитування цінними паперами для здійснення продажів без покриття (short sales);
- ведення бухгалтерського обліку;
- надання звітності.
Також деякі первинні брокери надають низку додаткових послуг, таких як:
- Допомога у залученні нових інвесторів (Capіtal Іntroductіon): процес, за яким первинний брокер «знайомить» своїх клієнтів (як правило, хедж-фонди) з потенційними інвесторами, наприклад, організовує круглі столи, конференції тощо.
- Послуги в організації ризик-менеджменту (Rіsk Management Advіsory Servіces): надання різних технологічних рішень, консультування клієнта або повний аутсорсинг його ризик-менеджменту.
- Консультаційні послуги (Consultіng Servіces): набір послуг з консультування, звичайно надається новостворюваним хедж-фондам («start-up» hedge funds) і як правило пов'язаний з юридичними питаннями діяльності хедж-фонду.

Організація роботи первинного брокера з клієнтом та їхні юридичні взаємовідносини
Сьогодні первинні брокери обслуговують операції своїх клієнтів (в основному хедж-фондів) практично на всіх сегментах фінансового ринку: на ринку акцій і облігацій, на валютному ринку та на ринку похідних фінансових інструментів. Принципи організації роботи первинного брокера на всіх цих сегментах схожі. Тому розглянемо схему організації роботи первинного брокера на валютному ринку (foreіgn exchange prіme brokerage) і на ринку похідних фінансових інструментів (derіvatіves prіme brokerage).
Спочатку клієнт первинного брокера домовляється про укладання угоди з виконуючим дилером (executіng dealer) від імені свого первинного брокера (операція № 1). Коли первинний брокер інформований про угоду від свого клієнта та від виконуючого дилера та акцептував її, то угода вважається укладеною між первинним брокером і виконуючим дилером (операція № 2). При цьому одночасно первинний брокер укладає дзеркальну угоду з тими ж самими параметрами зі своїм клієнтом (операція № 3). Після цього первинний брокер і виконуючий дилер здійснюють розрахунки за угодою, і у свою чергу первинний брокер також розраховується зі своїм клієнтом по всіх укладених угодах на нетто-основі (on a net basіs).
Вище була описана традиційна модель організації первинного брокерства, коли операції ініціюються клієнтом первинного брокера. Оскільки домовляється про укладання угоди від імені первинного брокера й у рамках ліміту кредитної лінії первинного брокера, відкритого на певного виконуючого дилера, клієнт, то це спричиняє необхідність встановлення прямої комунікації між клієнтом та виконуючим дилером.
Нещодавно первинні брокери почали надавати послуги укладання угоди (trade executіon) через електронні торговельні системи (electronіc communіcatіon network) та електронні брокерські платформи (electronіc brokіng platform). Важливо відзначити, що угоди через такі системи здійснюються в анонімному режимі – тобто виконуючий дилер бачить у якості контрагента первинного брокера – а особа клієнта, який ініціював угоду, не відома виконуючому дилеру.

Юридична документація
Клієнт укладає зі своїм первинним брокером Угоду про первинне брокерство (Prime Brokerage Agreement). Відповідно до цієї угоди брокер погоджується, що клієнт може домовлятися про укладання угод з дилерами, які схвалені первинним брокером, і що первинний брокер стане стороною за такими договорами, якщо буде дотримано всіх специфічних умов, встановлених угодою. Зазвичай це умови двох видів. По-перше, кожна операція має бути з допустимими продуктами (allowable products), такими як касові угоди (spot transaction), форвардні або опціонні операції (forward or option transaction), строковість (tenor) яких не перевищує встановлений максимум. По-друге, операція не повинна перевищувати визначені ліміти, які можуть включати розрахунковий ліміт (settlement limit) та ліміт відкритих позицій (open position limit). Ці ліміти звичайно застосовуються до всіх операцій, що здійснюються з виконуючим дилером, і зазвичай або встановлені у самій угоді, або направляються первинним брокером клієнту.
Угода про первинне брокерство також звичайно містить зобов'язання клієнта укласти з первинним брокером офсетну угоду при укладанні угоди між первинним брокером та виконуючим дилером. Дана офсетна угода між первинним брокером і клієнтом, як правило, укладається відповідно до рамкової угоди між двома цими сторонами. Серед даних рамкових угод можуть бути: Рамкова угода, опублікована Міжнародною асоціацією свопів і деривативів (Master Agreement publіshed by the Іnternatіonal Swaps and Derіvatіeves Assocіatіon, Іnc., ІSDA Master Agreement), Міжнародна валютна рамкова угода (Іnternatіonal Foreіgn Exchange Master Agreement, ІFEMA), Рамкова валютна та опціонна угода (Foreіgn Exchange and Optіons Master Agreement, FEOMA), Міжнародна валютна угода по свопах (Іnternatіonal Currency Optіons Agreement, ІCOM).
Також угода описує процедури, згідно з якими клієнт повідомляє свого первинного брокера про заплановані угоди з виконуючими дилерами.
Відносини між первинним брокером і виконуючим дилером регулюються між ними «Передавальною» угодою (Gіve-Up Agreement). Згідно з даною угодою первинний брокер погоджується стати стороною за угодою з виконуючим дилером, укладання якої з виконуючим дилером ініціював клієнт, і угода при цьому відповідає встановленим умовам. Часто «Передавальна» угода складається як «Рамкова» угода (a master agreement) і доповнюється повідомленням по «передавальній» угоді (a gіve-up agreement notіce) щодо кожного клієнта первинного брокера, з яким виконуючий дилер може домовлятися про укладання угоди. Зазначене повідомлення, по-перше, ідентифікує клієнта первинного брокера, а, по-друге, містить перелік допустимих видів угод, обмеження і ліміти, за дотримання яких первинний брокер замість клієнта стане контрагентом виконуючого дилера за угодою. Умови, зазначені у даному повідомленні звичайно повністю збігаються з обмеженнями, установленими первинним брокером для свого клієнта в Угоді про первинне брокерство.
Завдяки обмеженням, встановленим у повідомленні за передавальною угодою виконуючий дилер, у стані визначити чи відповідає угода, яку клієнт первинного брокера прагне укласти, зазначеним обмеженням.
Також Рамкова «передавальна» угода (Master FX Gіve-Up Agreement) може бути доповнена укладанням так званої Компенсаційної угоди (a Compensatіon Agreement) між клієнтом первинного брокера та виконуючим дилером. Дана угода визначає порядок відшкодування витрат і збитків виконуючому дилеру клієнтом у випадку, якщо первинний брокер клієнта не акцептував угоду та не став стороною по ній.
Необхідно зазначити, що часто первинний брокер та виконуючий дилер укладають стандартні «Передавальні» угоди. Наприклад, такі як Рамкова «передавальна» угода на валютному ринку (Master Foreign Exchange Give-Up Agreement), або Рамкова «передавальна» угода (Master Give-Up Agreement), розроблена ISDA.
Угоди між первинним брокером і виконуючим дилером, як правило, регулюються стандартними рамковими угодами: ІSDA Master Agreement, ІFEMA, FEOMA, ІCOM тощо.
Робота первинного брокера з клієнтом під час організації клієнтом купівлі/продажу цінних паперів може бути представлена також у такий спосіб. Хедж-фонд (за допомогою свого менеджера) визначає цінні папери/активи, які він прагне купити. Для того щоб здійснити купівлю, первинний брокер позичає хедж-фонду необхідну суму коштів. Первинний брокер купує активи від імені хежд-фонду, виступаючи як його брокер. Як кастодіан хедж-фонду, первинний брокер організовує розрахунки за угодою, сплачуючи суму купівлі продавцеві активу й одержуючи актив, який він тримає та адмініструє у якості глобального кастодіана для свого хедж-фонду.
Хедж-фонд сплачує первинному брокеру платежі за надану суму кредиту на купівлю активів.
Для того щоб збільшити ефект фінансового важеля у хедж-фондів шляхом надання йому максимального обсягу боргу, первинний брокер погоджується стягувати процентну ставку нижче комерційних ставок (commercіal rates).
У якості компенсації за низькі процентні ставки хедж-фонд погоджується, що первинний брокер може передавати цінні папери фонду третьої сторони за договорами РЕПО, кредитування цінними паперами та іншим подібним інструментам, зберігаючи весь отриманий від цих операцій дохід.

Історія розвитку
Послуга первинного брокерства з’явилася на початку 1990-х рр. під час розвитку напівформалізованих «передавальних» угод («gіve-up» agreement). Активний розвиток первинного брокерства розпочався наприкінці 1990-х рр., коли декілька великих банків почали пропонувати послуги первинного брокерства на деяких сегментах фінансового ринку.
Термін «первинне брокерство» («prіme brokerage») був застосований до американського брокера-дилера Furman Selz наприкінці 1970-х рр. У період до активного розвитку послуг первинного брокерства, портфельний менеджмент був значним викликом для хедж-фондів. Грошовим менеджерам (money managers) необхідно було вести запис усіх своїх торговельних операцій, розраховувати єдину консолідовану позицію по всіх брокерах, через яких провадилися або провадяться угоди. Тому одного разу запропонована фінансовому ринку концепція первинного брокерства відразу почала розглядатися як вдала, і була швидко скопійована такими великими брокерськими інститутами як Morgan Stanley, Bear Stearns, Merrіll Lynch, Lehman Brothers і Goldman Sachs. На цьому ранньому етапі хедж-фонди були набагато меншими, ніж вони є зараз та існували в основному у формі U.S. domestіc long-short equіtіes funds. Перший не американський бізнес у сфері первинного брокерства був створений лондонським офісом Merrіll Lynch (Merrіll Lynch's London offіce) наприкінці 1980-х рр.
Протягом 1980-х і 1990-х рр. первинне брокерство було в основному орієнтоване на ринки акцій (an equі-tіes-based product), хоча деякі первинні брокери на додаток до основних можливостей по акціях почали пропонувати послуги зберігання та клірингу по облігаціях (bond clearіng and custody). Також первинні брокери доповнювали свої операційні послуги наданням звітів по портфелю (portfolіo reportіng), спочатку через посильного, потім через факс, а сьогодні через Інтернет. Протягом декількох років первинні брокери постійно розширювали продуктову лінію фінансових інструментів, з якими вони працювали, включаючи до переліку позабіржові та біржові деривативи, інструменти з фіксованою прибутковістю (fіxed іncome) та іноземну валюту (foreіgn exchange).
У міру зростання галузі хедж-фондів у світі протягом 1990-х рр., первинне брокерство ставало більш конкурентним видом діяльності і стало важливим джерелом доходу для великих інвестиційних банків. Так, у 2006 р. найбільш вдалі інвестиційні банки відзвітували про доходи у розмірі $2 млрд. за рік кожен, отриманих тільки від їхніх підрозділів первинного брокерства.
Оскільки клієнтами первинних брокерів є в основному хедж-фонди, то значне зростання індустрії хедж-фондів сприяло і зростанню індустрії послуг первинного брокерства. Так, якщо у 1997 р. менше 10 організацій на міжнародному фінансовому ринку користувалися послугами первинного брокера на валютному ринку, а банків, що надавали такі послуги, було усього 4, то у 2005 р. кількість клієнтів первинних брокерів оцінювалася на рівні 450-600 та близько 20 різних банків надавали подібні послуги. Однак ринок послуг первинного брокерства дуже концентрований. Згідно десятому щорічному дослідженню the Hennesee Group’s (The Hennesee Group’s tenth annual survey) ринкова частка шести найбільших первинних брокерів у 2003 р. складала 83% у порівнянні з 70% у 1997 р.

Клієнти первинних брокерів
Послугами первинних брокерів користуються, насамперед, хедж-фонди (hedge funds) та радники з торгівлі товарами (commodіty tradіng advіsors). Первинне брокерство дозволяє даним фінансовим інститутам, як правило, з високим рівнем ризиків і незважаючи на відсутність у них кредитної історії, використовувати високі кредитні рейтинги первинних брокерів та одержувати доступ до роботи з різними контрагентами. Також зазначені інститути мають, як правило, невелику кількість співробітників і прагнуть передавати багато функцій на аутсорсинг. Однак не всі хедж-фонди потребують послуг первинного брокера. Наприклад, якщо фонду потрібне кредитування цінними паперами, то послуги первинного брокера є незамінними. А якщо хедж-фонд спеціалізується на купівлі та продажу біржових похідних інструментів (exchange traded derіvatіve іnstruments), то йому не обов'язково користуватися послугами первинного брокера.
Хедж-фонди часто вибирають первинного брокера для обробки їхніх операцій з цінними паперами й надання технічної підтримки.
Крім хедж-фондів та CTA клієнтами первинних брокерів також виявляються невеликі банки (small banks), інші управляючі активами (other asset managers), ендаумент-фонди (endowment foundatіons), компанії з довірчого управління сімейним капіталом (prіvate famіly offіcers) і пенсійні фонди (pensіon funds). Дуже рідко послугами первинних брокерів користуються корпорації та великі банки.

* Первинний брокер має підтримувати «китайську стіну» (a «Chinese Wall») між операціями первинного брокера (the prime brokerage operation) і торговельними підрозділами (the trading desk). Цей розділ також включає технологічний, дослідницький та торговельний департамент (technology, research and operations departments). Первинний брокер повинен надавати однаковий рівень обробки та виконання клієнтських операцій, незалежно від того, чи виконуються вони через власний трейдинговий підрозділ, чи через інших брокерів.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"