інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Перспективи європейської валюти та майбутнє американського долара

А. Васілевський

Під час кризи Європейський центральний банк (ЄЦБ), як і Федеральна резервна система (ФРС) США, вдався до інфляційного стимулювання економіки шляхом вливання в економіку нових євро через зниження облікової ставки до 1%, полегшення інших умов кредитування та купівлю цінних паперів. Проте, масштаби цієї політики були меншими. Це зумовило значне зростання курсу євро до долара з весни до початку грудня 2009 року. Однак долар почав поступово відвойовувати свої позиції. Одна з причин –більш швидке пожвавлення економіки США, що дають ринкам надію на те, що ФРС зменшить інфляційне стимулювання, почне прикручувати грошовий кран або, принаймні, повідомить про такі плани. Інша причина полягає у внутрішніх проблемах Єврозони, які яскраво проявилися навесні.

Бюджетні проблеми багатьох країн Європейського Союзу, а також слабкість ознак економічного відновлення у Європі порівняно з США змушує без особливого ентузіазму оцінювати перспективи євро у найближчій перспективі.
Звичайно, з повною впевненістю говорити про продовження падіння євро в 2010 році не можна. Багато чого залежить від ще не ухвалених рішень грошової влади, а також факторів, виникнення яких не можливо точно передбачити. Проте, шанси на зниження курсу цілком суттєві.
Варто згадати і той факт, що сьогодні курс євро залишається дещо завищеним до долара за паритетом купівельної спроможності. Інакше кажучи, за 1,25 долара в США можна купити більше, ніж за 1 євро в ЄС. Цей показник незначний для короткострокових прогнозів, але в тривалій перспективі враховувати його також варто.
Якщо говорити про більш тривалу перспективу європейської валюти, то вона значною мірою була поставлена під загрозу травневими рішеннями ЄЦБ. Готовність фактично прямо взяти участь у фінансуванні дефіцитів державних бюджетів слабких учасників Єврозони може докорінно підірвати довіру інвесторів.
Усе вищесказане, а також наявність значних шансів на зростання курсу долара проти всіх у короткостроковій перспективі, робить сьогодні сумнівним використання євро як основної валюти для накопичення коштів. Якщо, звичайно, для цього немає особливих причин. Таких, наприклад, як очікувані витрати в євро.
Однак, враховуючи, що й у долара є чималі власні ризики, євро можна використовувати сьогодні у складі особистого «валютного кошика» для їхнього зрівноважування. Але, у більшості випадків, не як значну його частину.
Країни Євросоюзу разом з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і грошовою владою США вирішили організувати заходи для боротьби з кризою, що вибухнула через проблеми державного боргу у країнах ЄС.
Вирішено було створити фонд розміром до 750 млрд. євро (майже 1 трлн. доларів США) для негайної допомоги країнам Єврозони, яким не вдасться взяти нові кредити на ринках капіталу. З них 250 млрд. готовий надати МВФ, 60 млрд. можуть бути взяті із уже існуючого фонду, що використовувався раніше для підтримки у критичних ситуаціях членів ЄС, які не перейшли на євро, а інші 440 млрд. має позичати Єврокомісія («уряд» Євросоюзу) під гарантії країн-учасниць. 7 червня 2010 р. міністри фінансів 16 країн єврозони офіційно підписали документ про створення стабілізаційного фонду.
Європейський центральний банк оголосив про готовність купувати державні та приватні боргові зобов’язання на тих ринках, у функціонуванні яких виникають труднощі. При цьому було заявлено, що загальна грошова маса нарощуватися не буде, євро, випущені для закупівлі боргових цінних паперів, будуть виводитися з обігу іншими неназваними способами.
Федеральна резервна система США знову відкрила кредитну доларову лінію для ЄЦБ. Одночасно вона відкрила її для центральних банків Японії, Великої Британії, Швейцарії та Канади.

Заходи щодо підтримки Єврозони
Основне завдання вжитих заходів – дозволити найбільш слабким країнам Єврозони (Греція, Португалія, Іспанія, Італія, Ірландія) обслуговувати свої борги й продовжувати витрачати більше, ніж вони заробляють, більше, ніж їм готові були б позичити приватні інвестори. У ситуації, коли більшість цих країн не готова різко скорочувати державні витрати (а отже – і рівень соціального забезпечення), багатьом з них загрожує дефолт – припинення платежів за боргами.
Оскільки їх кредиторами були значною мірою європейські банки, то під ударом виявлялася і банківська система Європи, а разом з нею – і вся економіка регіону. Якби кризі дали розвиватися природним шляхом, то вона призвела б до банкрутства неефективних підприємств, які раніше були врятовані заходами інфляційного стимулювання. Відбулося б і тимчасове поновлення спаду. Деякі із країн зони євро при цьому могли б вийти з неї, щоб фінансувати витрати за рахунок «друкарського станка» або щоб мати можливість стимулювати експорт за рахунок зниження курсу своєї нової валюти.
Курс євро, однак, при жорсткому дотриманні угод про створення ЄС і ЄЦБ, при утриманні від фінансування бюджетів за рахунок друкарського станка мав би непогані подальші перспективи. Після ліквідації неефективних підприємств також могло б відновитися на більш здоровій основі швидке економічне зростання.
Завдяки розпочатим і запланованим зараз заходам ризик дефолту найслабших країн знижується. Він частково перерозподіляється на всіх членів Євросоюзу, частково переноситься на більш пізні періоди. Загальний розмір боргового навантаження не знижується, а, скоріше, має шанси вирости.
Зміст угод про створення ЄС, що забороняли платежі за чужими боргами, виявляється забутим. Знижуються довгострокові стимули до зниження витрат і збільшення доходів окремих держав. Доведена можливість і навіть певною мірою «вигідність» ведення безвідповідальної фінансової політики.
ЄЦБ фактично починає фінансувати дефіцити державних бюджетів. Зміст обіцянки купувати облігації в тих випадках, коли ринкова торгівля ними порушується (через недовіру до позичальників), саме в цьому. Різко знижується довіра до здатності ЄЦБ здійснювати незалежну політику та забезпечувати стабільність європейської валюти, а також уникнути розвитку відкритої інфляції в майбутньому.
ФРС США через надання кредитів світовим центробанкам збільшує випуск доларів, щоб знову грошима нівелювати загрозу розвитку кризи за «природним» сценарієм.

Наслідки для Євросоюзу та євро
Боргові зобов’язання найбільш слабких європейських країн швидко й різко виросли в ціні. Ймовірно, принаймні на якийсь час у них відновиться можливість позичати гроші на біржових ринках.
Початковою реакцією ринків на оголошений пакет заходів, виявилося неочікуване зростання курсу євро, підйом на фондових і сировинних біржах, зниження вартості кредитів. Однак після первісного шоку ринки швидко відіграли значну частину цих змін. Курс євро згодом знизився до вихідних значень.
Вжиті заходи були потужним поштовхом, спрямованим на те, щоб змінити розвиток європейської та світової економіки, запобігти її руху за «природним» сценарієм.
Можливо, додаткові заходи грошового стимулювання у майбутньому зроблять більш ймовірною реалізацію «інфляційного сценарію» розвитку кризи.
Прийняті рішення продовжують розпочату пакетом заходів щодо порятунку Греції ревізію основ, на яких ґрунтувався Євросоюз і єдина європейська валюта. Найбільш ймовірним довгостроковим результатом такого розвитку стане суттєве ослаблення євро і втрата перспектив стати другою по-справжньому світовою валютою. При найбільш важких варіантах розвитку подій можлива ліквідація зони євро або її різке скорочення.
Теоретично кажучи, існує ще один сценарій, у якому відбувається зміцнення зони євро шляхом створення інструментів контролю загальноєвропейських органів влади за бюджетами окремих країн. Але на сьогоднішній день політично його майже неможливо реалізувати.
Усе вищесказане підтверджує, що використання євро як основної валюти заощаджень сьогодні в більшості випадків – сумнівний вибір і для короткострокових, і для довгострокових вкладень. Враховуючи, що стимулюючі заходи вживаються не тільки в Європі, але й грошовою владою інших країн (у першу чергу ФРС), збільшуються шанси на продовження зростання ціни золота.

Ситуація з доларом на світових ринках
Що стосується американської валюти, то найчастіше прогнозується крах долара. Основними передумовами для таких прогнозів є:
- відсутність суттєвого забезпечення цієї валюти;
- проведення політики постійного нарощування грошової маси. Постійним друкуванням доларів десятиліттями фінансується перевищення імпорту товарів і послуг в США над їхнім експортом. При цьому в останнє десятиліття темп «друкування» суттєво підвищився;
- наявність великих доларових запасів у багатьох країн (запаси Китаю, зокрема, перевищили два трильйони доларів). У випадку гіпотетичного рішення влади та інвесторів цих країн швидко позбутися доларових запасів, різкого падіння курсу долара не уникнути;
- впровадження грошовою владою США у якості антикризового заходу ставки рефінансування по кредитах близької до нульової;
- різке прискорення темпів нарощування доларової маси в період кризи завдяки проведенню політики «кількісного пом’якшення», зокрема: купівлі цінних паперів за долари;
- обтяженість боргами американських споживачів і корпорацій;
- чутки про плани заміни долара на гіпотетичну валюту північноамериканського союзу – «амеро» із знецінюванням американських боргів та/або обмеженням обміну долара на «амеро» для неамериканців.
Серйозного забезпечення після відмови від золотого стандарту немає й у інших світових валют. У найкращому разі їхнім забезпеченням слугують інші валюти. Найчастіше – долар. Частка золота в резервах центральних банків незначна. Центральні банки Єврозони, Англії, Японії, як і грошова влада США, зараз активно «друкують» гроші з метою таким сумнівним способом відновити розвиток економіки.
Значною мірою вартість валюти визначається довірою до влади країни, яка її випускає. Відповідно, довіра до долара визначається тим, що США є найбільш ефективною та інноваційною економікою світу, єдиною військово-політичною наддержавою. Крім того, вони мають майже 150-річну історію виконання зобов’язань уряду перед кредиторами та відносно (у порівнянні з іншими країнами) відповідальну політику випуску грошей. Довести справу до гіперінфляції, здійснити конфіскаційну грошову реформу там складніше, ніж у більшості інших країн світу.
Слід також врахувати, що дефіцит торговельного балансу США – перевищення імпорту над експортом – не так вже критично великий, якщо порівнювати його з розміром економіки. До того ж, з початку кризи дефіцит торговельного балансу США скоротився.
Загальний розмір заборгованості американців досить високий, але більше трьох чвертей його припадає на кредитні відносини усередині країни. Загальний (державний і приватний) борг США закордонним кредиторам, якщо врахувати наявність боргів закордонних боржників американським кредиторам і якщо порівняти його з розміром американської економіки також не настільки великий, як це може здатися на перший погляд. Нарешті, відносні розміри державної заборгованості стосовно розміру економіки хоча й великі, але при цьому суттєво нижчі, ніж у багатьох інших розвинутих країн.
У найближчій перспективі немає валюти, яка могла б замінити долар як світові гроші. Єдина валюта, що відносно широко використовується у міжнародних розрахунках, – євро – теж слабко забезпечена й має низку власних серйозних внутрішніх проблем. У першу чергу, слабкість бюджетної політики окремих членів ЄЕС і надмірну зарегульованість економіки більшості країн членів ЄЕС. Перше може призвести у перспективі до випадання окремих країн із зони євро або суттєвого ослаблення грошової політики. Друге обіцяє уповільнені порівняно зі США темпи виходу із кризи.
Ієна використовується досить вузько. До того ж влада дає зрозуміти, що готова збільшити обороти друкарського станка. Юань взагалі не є конвертованою валютою. Звичайно, є ще золото. Але воно сьогодні, на жаль, взагалі не являється повноцінними грошима, не використовується для здійснення розрахунків і кредитування. У випадку реалізації катастрофічних сценаріїв розвитку кризи, гіперінфляції, відновлення золота як повноцінних грошей, стане можливим, але поки до цього ще дуже й дуже далеко.
Швидкий катастрофічний крах долара завдасть сильного удару по світовій торгівлі та світовій економіці. Країни-власники великих доларових запасів самі не зацікавлені у різкому падінні курсу долара, який може завдати їм серйозного збитку.
Усе це змушує припустити, що швидше за все долар ще дуже довго збереже за собою функції основних світових грошей.
Дотепер довіра до долара залишається відносно високою. У цю кризу, як і в попередні, у долар і в американські урядові папери, навпаки, почали вкладати більше, ніж у «мирний» час, вважаючи їх свого роду безпечним «притулком». За осінь 2008 року курс долара майже на чверть піднявся відносно євро та більшості інших валют. Піднялися в ціні й боргові облігації американського уряду. В 2009 році курс долара до євро суттєво коливався, але в підсумку змінився дуже мало.
Незважаючи на прискорення темпів випуску нових доларів грошовою владою, скорочення розмірів створюваної банківським кредитуванням грошової маси призвело поки до зменшення темпів зростання споживчих цін у США, майже звівши їх до нуля.

Коливання курсу долара
У той же час, така ситуація може виявитися не вічною. У випадку, якщо криза матиме затяжний характер, а американська влада продовжуватиме здійснювати усе більш безвідповідальну фінансову політику, значно збільшивши випуск доларів, глибока девальвація (знецінювання долара стосовно інших валют) можлива.
У березні 2009 року, після заяви грошової влади США про плани випустити в обіг більше трильйона нових доларів, курс різко знизився, досягнувши стосовно євро значень січня. Потім падіння продовжилося з невеликими відступами аж до кінця осені. І лише в грудні долар відіграв частину втраченого.
Немає цілком надійних прогнозів про те, чи стане падіння долара дійсно тривалою тенденцією або за ним відбудеться відновлення його зростання, як цього очікують аналітики ринку. Поки абсолютний розмір коливання курсів цілком прийнятний порівняно з тими, що траплялися і раніше, тому підстав говорити про руйнування світової валютної системи немає.
Подальший розвиток подій залежатиме від багатьох обставин. Чи буде Федеральна резервна система забирати з ринку частину випущених доларів і якщо буде, то наскільки швидко? Якою буде грошова політика Європейського Центрального банку, ЦБ Японії та Великої Британії? Як будуть змінюватися макроекономічні показники? Чи готова буде влада США почати скорочувати дефіцит державного бюджету?
Слід окремо сказати, що будь-який окремо взятий показник не дозволяє давати надійні прогнози. Наприклад, за «природнього» (без втручання грошової влади) розвитку подій продовження падіння долара можна було б очікувати у випадку появи більш видимих ознак оздоровлення світової економіки.
У цьому випадку капітали починають перетікати з «валют-притулків» (долар, ієна) у валюти, які постраждали більше під час кризи (фунт стерлінгів, євро тощо) Однак, у цьому випадку зниження курсу швидше за все буде цілком порівнянним за розміром, з тими його коливаннями, які відбувалися в минулому. Зниження курсу долара до євро у вересні-жовтні 2009 року, за широко поширеною думкою, відбувалося, у першу чергу, саме у зв’язку із зростанням сподівань на швидкий вихід з кризи, на фоні готовності капіталу починати виходити з «валют-притулків» у більш ризиковані інвестиції. Однак, ті ж самі ознаки відновлення можуть, навпаки, спричинити зростання курсу долара, оскільки на ринку можуть поширитися очікування, що Федеральна резервна система може зменшити інтенсивність інфляційного стимулювання, почати виводити доларову ліквідність.

Амеро замість долара
Введення єдиної валюти для США, Канади та Мексики замість долара ніколи навіть не обговорювалося на державному рівні. Ця ідея свого часу була висловлена у наукових публікаціях і обговорювалася головним чином на сайтах аматорів різноманітних теорій змови.
Зображення купюр Амеро, які поширилися в Інтернеті, не мають жодного відношення до американського казначейства. Вони, зважаючи на все, були взяті із сайту компанії, що спеціалізується на виготовленні різноманітних сувенірних «псевдогрошей».
Якщо у далекому майбутньому введення єдиної валюти для Північної Америки й буде реальним, то швидше за все це відбудеться через багато років. Варто згадати, наприклад, як довго велося обговорення та узгодження перед впровадженням євро, причому, публічне обговорення почалося задовго до введення євро. Таким чином, швидше за все ця гіпотетична поява нової валюти мало позначиться на долі боргових зобов’язань країн-учасниць та їхніх компаній і не буде передбачати обмежень на обмін вже «надрукованих» доларів.

Прогноз курсу долара
Найближчим часом можливість катастрофічного падіння курсу долара є незначною. У більш тривалій перспективі глибока девальвація теоретично можлива, але обґрунтовано передбачити зараз строки та глибину падіння, чи буде воно стрімким або виявиться досить поступовим, станеться воно саме під час цієї кризи чи під час будь-якої наступної, поки не можливо.
Продовження помірного зниження курсу долара відносно євро в 2010 році належить до можливих, але ніяк не визначених варіантів. У цей час значна кількість активних учасників ринку припускають, що у 2010 році може відбутися значне зростання курсу долара до основних конвертованих валют. При цьому одні аналітики вважають, що приводом до зростання курсу долара може слугувати загострення кризи – втрата ринками оптимізму щодо перспектив швидкого відновлення економіки, а інші очікують його як реакції на можливі дії Федеральної резервної системи щодо скорочення інфляційного стимулювання.
Але чим би не був викликаний початок зростання курсу долара воно по механізму позитивного зворотного зв’язку може бути підкріплене швидким відтоком спекулятивного капіталу з ринків, що розвиваються, та інших країн назад у США. Через це зліт долара до євро може виявитися в якийсь проміжок часу досить швидким. Прогнозувати курс долара стосовно основних світових валют у 2011-2012 роках сьогодні майже не можливо.

Орієнтири для прийняття фінансових рішень
Для здійснення капіталовкладень найближчим часом можливість краху долара якщо й варто враховувати, то у найбільш мінімальному ступені. Приймаючи рішення про інвестиції, слід бути готовим як до зростання, так і до падіння курсу долара до євро. При цьому падіння долара, якщо воно відновиться, швидше за все, буде мати досить помірний характер. А от зростання долара може у якийсь період виявитися різким.
Із цього випливає, що долар може бути основною або, принаймні, однією з основних валют у частині заощаджень населення. У подальшій перспективі способом застрахуватися від глибокого знецінювання долара можуть бути вкладення частини коштів у золото, ціна якого при такому розкладі, швидше за все, різко виросте.
Інші валюти, як альтернатива долару, можуть слугувати страховкою від відносно м’якого його зниження. Для сценарію катастрофічного падіння їхня цінність щодо цього менш очевидна. Ці валюти, по суті, також мало забезпечені, і при гірших сценаріях розвитку кризи можуть постраждати не менше долара.
У довгостроковій перспективі відносно безпечними для такого розвитку подій можуть вважатися й вкладення у нерухомість (якщо ці вкладення робляться не в США). Однак прямо зараз вкладення у нерухомість прогнозувати складно. Досить імовірне продовження падіння цін на неї.
Враховуючи, що ситуація може суттєво змінюватися з розвитком кризи, тримати долари на депозитних рахунках із тривалими строками вкладень, звідки не можна швидко взяти їх без втрати накопичених відсотків, досить ризиковано. Це, втім, належить і до депозитів в інших валютах.

Розворот курсу долара може бути різним
Багато аналітиків ринку передбачають «розворот долара», прихід нового зростання на зміну тенденції, що тримається з весни 2009 року, до його падіння стосовно більшості конвертованих валют, включаючи в першу чергу євро. При цьому єдності думок з приводу строків, розмаху і тривалості такого розвороту серед них не спостерігається.
Важливо мати на увазі, що, передбачаючи розворот долара, багато хто з них виходять з різних передумов і передбачають різну економічну основу таких подій. Більшість економістів, які говорять про зростання долара, припускають, що нинішня політика Федеральної резервної системи, яка наводнює ринок свіжонадрукованими доларами не вічна, і незабаром після появи ознак стійкого відновлення та/або після початку прискорення зростання цін ФРС почне прикривати кран, підвищуючи дисконтну ставку та продаючи цінні папери зі свого балансу. Приплив доларів зменшиться й відповідно курс його почне зростати.
Інші побоюються, що нинішнє повільне «відновлення» економіки, яке тримається на державному стимулюванні, виявиться нестійким і можна очікувати другого витка кризи: зриву у новий спад або переходу у затяжний застій. У такій ситуації, як і восени 2008 року, можна очікувати відтоку капіталу у найбільш надійні вкладення, якими поки що на ринку вважаються долари. Недавня криза у Дубаї продемонструвала в черговий раз, як курс долара реагує на будь-які ознаки загострення світової кризи.

ФРС та курсоутворення долара
Важливо знати, що спільного між цими двома сценаріями не дуже багато. У першому випадку, ми, швидше за все, будемо мати справу з досить тривалим, розтягнутим на місяці, а може бути й роки, процесом. Звичайно буде початковий стрибок, пов’язаний з реакцією ринків на новину, але основні зміни курсу відбудуться не відразу. Адже й кількість грошей на ринку буде змінюватися не стрибкоподібно.
Часто рішення про зміну облікової ставки ФРС спричиняли зміну курсових тенденцій лише з дуже великим лагом. Іноді більше півроку. Вплив продажів цінних паперів може бути більш швидким, але, швидше за все, грошова влада США намагатиметься зробити й цей процес максимально рівним, поступовим.
До того ж є небезпека, що цього разу ФРС буде діяти недостатньо рішучо. Слабкість відновлення економіки, що спостерігається, може втримувати її від втручання, здатного призупинити і це зростання.
Демократи, які контролюють Білий Дім і Конгрес, швидше за все, будуть схильні виступати за максимально тривале збереження стимулюючої політики. А незалежність ФРС зараз у помітній мірі поставлено під загрозу декількома законопроектами, що перебувають на розгляді Конгресу.
Таким чином, зміна політики ФРС, коли вона відбудеться, може виявитися недостатньо значною, щоб змінити тенденцію на протилежну.
ФРС поки заявляє, що дисконтні ставки залишаться незмінними ще тривалий час. Більшість опитаних американських економістів схиляються до того, що, можливо, ФРС почне підвищувати ставки до кінця літа 2010 року й розміри підвищення будуть досить помірними.
Інакше кажучи «розворот» долара у зв’язку зі зміною політики ФРС, якщо й відбудеться, то, швидше за все не швидко: найімовірніше у другій половині 2010 року або навіть у 2011 році. Якщо, звичайно, не відбудеться чогось несподіваного, подій, які змусили б ФРС діяти неочікувано різко.
Передбачення такого роду «розвороту» не може бути серйозною основою для переведення короткострокових вкладень або готівки в долари. Може виявитися, що, наприклад, додаткове зниження курсу долара до моменту зміни тенденції виявиться більшим, ніж його наступне зростання за значний період часу. До того ж, перейти в долари у цьому випадку з відносно невеликими втратами можна буде й після «розвороту».
А от для рішення про доцільність довгострокових доларових вкладень довіра або недовіра цим прогнозам принципово важлива.

«Другий виток» кризи, курс долара та можливості ієни
Зовсім інші справи з «розворотом» долара на основі нового загострення кризи, розчарування в перспективах відновлення, повторної втечі капіталів від ризику.
Такий розворот може трапитися у будь-який момент, якщо він буде спровокований черговим непередбаченим «Леманом»-«Дубаї». Зростання долара в цьому випадку може бути стрімким. При поступовій втраті ринками оптимізму й переході до застою – більш швидким, ніж за першого сценарію.
Проте це зростання може виявитися менш тривалим і менш стійким. Якщо ФРС буде реагувати на кризу так само як у перший раз, то новий сплеск активності «друкарського станка» з масовою закупівлею цінних паперів на ринках, негайне використання кредитних ліній уже відкритих іншим Центробанкам та інші вже відомі заходи можуть через недовгий час припинити зростання курсу долара.
Розвиток подій за другим сценарієм ніяк не гарантований, але враховувати його у своїх інвестиційних рішеннях необхідно. Через велику швидкість розвитку подій без втрат перейти в долари за таким розкладом, швидше за все, не вдасться.
Застрахуватися від втрат при розвороті за другим сценарієм можна й шляхом збереження долара у складі особистого інвестиційного кошика і шляхом страхування (зокрема хеджування) ризиків зростання курсу долара, якщо вкладення зроблені в інші валюти.
Крім того, для страхування від «розвороту» за цим сценарієм підходить не тільки долар і доларові активи. Є ще одна «валюта-притулок» – ієна. Вона єдина виступає як «притулок» і відносно долара. Курс ієни до валюти США звичайно зростає при загостренні кризи. Тому, якщо є можливість конвертувати її з мінімальними втратами, то вкладення в неї буде цілком розумним варіантом для страхування від загрози загострення кризи.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"