інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Правове регулювання обігу цінних паперів іноземних емітентів у Російській Федерації

Т.Мєдвєдєва, П.Філімошин

Згідно федеральному закону «Про цінні папери» першою умовою допуску на російський фінансовий ринок іноземних цінних паперів є визнання іноземних фінансових інструментів цінними паперами відповідно до законодавства Російської Федерації. Таке визнання можливе, якщо відповідному фінансовому інструменту присвоєні коди ІSІN і CFІ. На підставі коду CFІ учасники ринку кваліфікують іноземні фінансові інструменти в якості іноземних цінних паперів відповідно до встановленого ФСФР Росії порядку, або ФСФР Росії приймає індивідуальне рішення стосовно того або іншого фінансового інструмента, тобто кваліфікує фінансовий інструмент як цінний папір. Це найзагальніші правила, які дають можливість перебувати в обігу будь-яким іноземним цінним паперам на території Російської Федерації.

Для того, щоб іноземні цінні папери могли обертатися вільно, тобто пропонуватися всім особам, необхідним є їхній допуск до публічного розміщення або публічного обігу. Якщо іноземні цінні папери не допущені до публічного обігу або публічного розміщення в Російській Федерації, вони не можуть пропонуватися будь-яким особам, у тому числі з використанням реклами, а також особам, що не являються кваліфікованими інвесторами.
І на ці іноземні цінні папери поширюється режим обігу цінних паперів для кваліфікованих інвесторів. Вони обертаються тільки через брокерів і можуть купуватися тільки кваліфікованими інвесторами або за їхній рахунок. Виняток зроблено поки що тільки для випадків універсального правонаступництва, тобто коли ці цінні папери потрапляють до юридичної особи в результаті реорганізації або до фізичної особи в якості майна, що дісталося їй у спадок.
У рамках наданих їй повноважень ФСФР Росії зараз розробляє проект документу, що визначатиме інші випадки, коли іноземні цінні папери, не допущені до публічного розміщення та/або публічного обігу в Російській Федерації, зможуть обертатися в Російській Федерації без участі брокера та/або купуватися некваліфікованими інвесторами.
До таких випадків планується, зокрема, віднести придбання іноземних цінних паперів некваліфікованими інвесторами в якості бонусів, опціонів або винагороди, що надаються особам, які працюють у дочірніх компаніях іноземних глобальних (міжнародних) корпорацій. Також розглядається можливість обігу на території Російської Федерації великих пакетів іноземних цінних паперів для того, щоб дати можливість некваліфікованим інвесторам, якщо вони є стратегічними інвесторами, обліковувати цінні папери на території Росії. Це можуть бути українські, білоруські та будь-які інші папери, які російський інвестор, наприклад фізична особа, не будучи кваліфікованим інвестором, може обліковувати і зберігати в Російській Федерації. Процес роботи над цим документом триває, він активно обговорюється з учасниками ринку.
Для допуску іноземних цінних паперів до розміщення та/або публічного обігу в Російській Федерації необхідне також дотримання трьох умов: відповідність іноземного емітента вимогам закону, наявність проспекту іноземних цінних паперів, підписаного брокером, і рішення російської фондової біржі або ФСФР Росії.
Які ж вимоги пред’являються до емітентів іноземних цінних паперів?
Перша група іноземних емітентів – це звичайні корпоративні емітенти. Цінні папери іноземних емітентів допускаються до розміщення та/або публічного обігу в Російській Федерації, якщо іноземні емітенти утворені в державах-членах ОЕСР, членах або спостерігачах ФАТФ або членах МАНІВЕЛ, а також якщо з державами, де зареєстрований іноземний емітент, ФСФР Росії уклала відповідну угоду про взаємодію. На сьогодні такі угоди укладені ФСФР Росії з 13 іноземними регуляторами, інформація про ці угоди розміщена на офіційному сайті ФСФР Росії в Інтернеті. Ці угоди передбачають можливість обміну конфіденційною інформацією та одержання від іноземних регуляторів інформації про емітентів, які утворені на території цих держав.
Наступну групу іноземних емітентів, цінні папери яких можуть розміщуватися та/або публічно обертатися в Російській Федерації, складають міжнародні фінансові організації, включені до переліку, затвердженого Урядом Російської Федерації. Такий перелік затверджено досить давно, у нього входять ІFC, Міжнародний європейський банк, Європейський банк розвитку та Євразійський банк розвитку.
Третя група іноземних емітентів, цінні папери яких можуть бути допущені до розміщення та/або публічного обігу в Російській Федерації, – це іноземні держави та центральні банки іноземних держав, якщо вони є членами ОЕСР, членами і спостерігачами ФАТФ або членами МАНІВЕЛ, або з регуляторами яких укладені угоди ФСФР Росії про взаємодію.
Членами ОЕСР на сьогоднішній день є 30 держав, це провідні європейські країни, членами ФАТФ – 31 держава. При цьому більшість членів ОЕСР одночасно є членами ФАТФ. Статус спостерігача ФАТФ має всього 1 країна – Індія. Членами МАНІВЕЛ є 28 іноземних держав.
Для того, щоб іноземні цінні папери могли розміщуватися та/або публічно обертатися в Російській Федерації, необхідне подання проспекту іноземних цінних паперів. Проспект іноземних цінних паперів складається російською мовою. Особливості, пов’язані з обсягом і змістом інформації, яка включається в проспект іноземних цінних паперів, визначаються нормативними актами ФСФР Росії. Проспект іноземних цінних паперів повинен підписуватися брокером, який відповідає вимогам, встановленим ФСФР Росії. Єдиний виняток із цього правила зроблено для міжнародних фінансових організацій. Вони можуть представляти проспект цінних паперів самі й не повинні залучати брокера для підписання проспекту їхніх цінних паперів.
У деяких випадках установлений обов’язок підписання проспекту іноземних цінних паперів іноземним емітентом, якщо цінні папери допускаються до розміщення або до публічного обігу в Російській Федерації, і при цьому такі цінні папери не перебували в обігу раніше на іноземному організованому ринку. У цьому випадку саме емітент є рушійним елементом, який приводить свої цінні папери на російський фінансовий ринок.
Щодо змісту та обсягу інформації, яка повинна знаходитися в проспекті іноземних цінних паперів, то на сьогоднішній день ФСФР Росії визначила особливості лише для облігацій іноземних держав і для облігацій міжнародних фінансових організацій. Зазначені особливості в основному полягають у встановленні низки винятків із правил складання проспекту російських цінних паперів. Разом з тим подальше регулювання буде будуватися таким чином, щоб проспект іноземних цінних паперів, який є необхідним для допуску іноземних цінних паперів на російський фінансовий ринок, і проспект іноземних цінних паперів (інший аналогічний документ), який був складений для проходження процедури лістингу на іноземній фондовій біржі, максимально збігалися. Тобто якщо іноземний цінний папір включений у лістинг іноземної фондової біржі й для цього складався проспект іноземних цінних паперів або інший документ, що виконує ті ж функції, то буде достатньо перекласти його на російську мову, актуалізувати на поточну дату й у такому вигляді представити для допуску іноземних цінних паперів до розміщення та/або публічного обігу у Російській Федерації.
Стосовно вимог до брокерів, які мають право підписувати проспект іноземних цінних паперів, то експерти вважають за необхідне встановити досить жорсткі вимоги, для того, щоб це були перевірені організації, у яких уже є стабільна репутація, досвід надання відповідних послуг і певна фінансова стійкість, оскільки брокери несуть майнову відповідальність у зв’язку з підписанням ними проспекту іноземних цінних паперів. Цією обставиною обумовлені вимоги, які будуть пред’являтися до брокерів. Це насамперед наявність власних коштів у розмірі не менше 150 млн. руб.; строк здійснення брокерської діяльності – не менше 3 років; досвід надання послуг з «виведення» цінних паперів на фінансовий ринок не менше ніж по 10 випусках цінних паперів.
Усі ці вимоги мають бути дотримані на момент підписання брокером проспекту іноземних цінних паперів. Нормативний правовий акт, що встановлює зазначені вимоги, уже прийнятий ФСФР Росії та перебуває на державній реєстрації в Міністерстві юстиції Росії.
Брокер об’єктивно не може підтверджувати достовірність інформації, що надана у проспекті іноземних цінних паперів, однак він повинен підтвердити, що інформація, яка міститься в цьому проспекті, відповідає або тій інформації, яка розкривається на іноземному регульованому ринку, або тій інформації, яка була надана брокерові іноземним емітентом для підготовки проспекту. Ця обставина й визначає майнову відповідальність брокера за збиток, заподіяний інвесторам внаслідок підтвердження недостовірної, неповної інформації або такої, що вводить в оману.
Іноземні цінні папери, які торгуються на іноземних фондових біржах, включених до переліку, затвердженого ФСФР Росії, можуть бути допущені до публічного обігу в Російській Федерації шляхом допуску до торгів цих цінних паперів на російській фондовій біржі.
Слід зазначити, що на російській фондовій біржі можуть обертатися не тільки ті іноземні цінні папери, які допускаються до публічного обігу, але також і ті іноземні цінні папери, які можуть перебувати в обігу тільки серед кваліфікованих інвесторів. Вимоги до процедури допуску до торгів на російській фондовій біржі іноземних цінних паперів у режимі торгівлі тільки для кваліфікованих інвесторів поки що не визначені.
ФСФР Росії необхідно розробити критерії й затвердити перелік іноземних бірж, наявність лістингу на яких дозволяє іноземним цінним паперам одержувати доступ до торгів на російській фондовій біржі без рішення регулятора.
З метою формування такого переліку іноземних фондових бірж передбачається використовувати два критерії, перший з яких – це членство в одній з міжнародних асоціацій фондових бірж, що передбачає відповідність іноземної фондової біржі більш жорстким вимогам, які встановлені цими міжнародними асоціаціями.
При цьому планується орієнтуватися на три міжнародні асоціації фондових бірж: Всесвітню федерацію фондових бірж, до складу якої входить 69 іноземних фондових бірж; Федерацію євроазіатських фондових бірж, яка включає 32 фондові біржі; Міжнародну асоціацію бірж країн СНД, що включає 13 фондових бірж.
Другий критерій – це місце установи фондової біржі саме в тих державах, емітенти яких можуть прийти зі своїми цінними паперами на російський ринок. Це держави, які являються членами ОЕСР, членами або спостерігачами ФАТФ, членами МАНІВЕЛ, або ті держави, з регуляторами яких ФСФР Росії укладена угода про взаємодію. На підставі цих критеріїв буде затверджено конкретний перелік іноземних фондових бірж, наявність лістингу на яких дасть можливість російським фондовим біржам допустити іноземні цінні папери до публічного обігу, не звертаючись до ФСФР Росії.
Якщо цінні папери не допущені до розміщення або публічного обігу на підставі рішення російської біржі, у тому числі у зв’язку з тим, що вони не включені в лістинг «дозволених» іноземних фондових бірж, передбачена можливість допуску таких цінних паперів до публічного обігу на підставі рішення ФСФР Росії. Однак для реалізації цієї можливості необхідно, щоб іноземний цінний папір, що допускається на російський ринок, був як мінімум не гірше тих цінних паперів, які вже торгуються на російській фондовій біржі.
Зіставлення іноземного цінного папера, що допускається, із цінними паперами, уже допущеними до торгів на російській фондовій біржі, здійснюється за двома групами критеріїв (показників): критеріїв ліквідності та критеріїв інвестиційного ризику. Так, ліквідність або передбачувана ліквідність іноземних цінних паперів, що допускаються, не повинна бути нижчою, ніж ліквідність цінних паперів, уже допущених до торгів на російській фондовій біржі, а рівень інвестиційного ризику цих цінних паперів не повинен бути вищим за рівень інвестиційного ризику аналогічних цінних паперів, які вже допущені й торгуються на російській фондовій біржі.
Під ліквідністю мається на увазі ризик неможливості швидкого продажу активу (цінного папера) без суттєвої втрати у вартості цього активу. Тому тут важлива досить легка можливість продажу цінного папера на організованому ринку. І для підтвердження цієї можливості будуть використовуватися такі показники, як різниця між кращою ціною пропозиції на продаж і кращою ціною пропозиції на купівлю (спред) та обсяг поданих заявок на продаж і купівлю цінних паперів.
Стосовно іноземних цінних паперів дані показники будуть розраховуватися на підставі договору з маркет-мейкером, який буде укладати російська фондова біржа. Встановлення жорстких вимог до умов такого договору поки не планується. Для тих цінних паперів, які вже торгуються на російській фондовій біржі, зазначені показники будуть визначатися виходячи із заявок, які учасники торгів подають на російську фондову біржу.
Для облігацій іноземних держав або облігацій центральних банків іноземних держав установлені інші правила, оскільки до них у низці випадків неможливо застосувати зазначені критерії. У цьому випадку в якості критерія використовується обсяг торгів по цих цінних паперах.
Друга група показників характеризує рівень інвестиційного ризику. Інвестиційний ризик – це ймовірність настання ситуації, коли інвестор не одержує того доходу, на який розраховував, купуючи цінний папір. З погляду облігацій, інвестиційний ризик насамперед пов’язаний з можливістю невиконання зобов’язань (дефолтом) по облігаціях, і у світовій практиці такий ризик оцінюється за допомогою значення кредитних або інвестиційних рейтингів, які присвоюються рейтинговими агентствами.
Це три провідних агентства – Fіtch Ratіngs, Standard & Poor's і Moody's. Основна проблема зводиться до того, що іноземний папір порівнюється з російським папером. Таке порівняння коректне тільки в тому випадку, якщо рейтинги встановлені за міжнародною шкалою. Такі рейтинги, як правило, присвоюються саме провідними міжнародними рейтинговими агентствами. Хоча не можна виключати й появи російських рейтингових агентств, які будуть таку послугу надавати. З появою таких агентств ФСФР Росії буде розглядати питання з розширення переліку рейтингових агентств, рейтинги яких будуть визнаватися для цілей цього показника.
З погляду акцій і цінних паперів інвестиційних фондів, які допускаються до торгів на організованому ринку, для визначення рівня інвестиційного ризику важливим є рівень волатильності, тобто коливання цін протягом певного історичного періоду. Волатильність розраховується на підставі такого показника, як значення середньоквадратичного відхилення зміни цін цінних паперів, причому береться розрахунок не менше ніж по 30 значеннях. А для акцій, не допущених до торгів на іноземному організованому ринку, у тому числі для акцій, які вперше пропонуються до публічного розміщення, і причому таке розміщення здійснюється в Росії, використовуються показники, які у Російській Федерації застосовуються для цілей лістингу.
Варто зазначити, що на відміну від допуску до публічного обігу, публічне розміщення іноземних цінних паперів можливе тільки на підставі рішення ФСФР Росії. Але ініціатором і реалізатором цього механізму є російські фондові біржі. На біржі покладено досить велике навантаження, адже вони виконують важливу місію, пов’язану з виведенням на російський фондовий ринок іноземних цінних паперів.
На емісію іноземних цінних паперів не поширюється процедура емісії, передбачена Законом «Про ринок цінних паперів». Для того, щоб розмістити в Росії іноземні цінні папери, необхідно зареєструвати проспект таких іноземних цінних паперів, розкрити інформацію та після закінчення розміщення повідомити про завершення розміщення. Після того як буде надане повідомлення про завершення публічного розміщення, ці папери можуть обертатися, у тому числі публічно, на російському фондовому ринку.
Особливість нині діючого закону полягає в тому, що цей закон регулює не тільки публічне розміщення, публічний обіг іноземних цінних паперів, але й регламентує процедуру приватного розміщення на російському фондовому ринку. Якщо іноземний емітент не збирається публічно пропонувати та розміщувати свої цінні папери, але все-таки має бажання розмістити їх у Російській Федерації серед обмеженого кола осіб, то йому також необхідно одержати відповідний дозвіл ФСФР Росії й зареєструвати проспект іноземних цінних паперів у Російській Федерації, а для обігу зазначених цінних паперів на території Російської Федерації необхідно надати повідомлення про завершення їхнього розміщення.
Законом, крім вимог до брокерів та емітентів іноземних цінних паперів, також вводиться спеціальна вимога для осіб, які здійснюють облік прав на іноземні цінні папери, які допускаються до публічного обігу або до публічного розміщення в Російській Федерації. По-перше, до таких осіб відносяться тільки російські депозитарії. По-друге, ці депозитарії повинні відкрити рахунки в іноземній організації, відповідно до яких депозитарії можуть враховувати цінні папери, діючи в інтересах інших осіб. Тобто, вони повинні відкрити в іноземних організаціях, що здійснюють облік прав на іноземні цінні папери, рахунки номінального власника. Російські депозитарії, які не мають таких рахунків, теж можуть враховувати права на зазначені іноземні цінні папери, але за умови, що вони відкрили рахунок у російському депозитарії, який має такий рахунок в іноземній обліковій системі. Перелік іноземних організацій, де російський депозитарій може відкрити рахунки в інтересах інших осіб, також обмежений і визначається наказом ФСФР Росії. Такий наказ уже прийнятий, і в цей перелік увійшли найбільш великі облікові інститути. У цій частині ці депозитарії практично повністю збігаються з тими депозитаріями, у яких можна відкривати рахунки з метою здійснення емісії російських депозитарних розписок.
По-третє, ФСФР Росії в якості обов’язкових вимог до російських депозитаріїв, у яких можуть враховуватися права на іноземні цінні папери, установила строк здійснення депозитарної діяльності, який має бути не менше 1 року, і надання депонентам послуг, пов’язаних з одержанням доходів та інших виплат, що належать депонентам як власникам іноземних цінних паперів. Остання вимога здається найбільш важливою з погляду забезпечення захисту прав російських інвесторів, які купують іноземні цінні папери, права на які враховуються в російських депозитаріях.
Одна з головних проблем, яку потрібно вирішити для приходу іноземних цінних паперів на російський ринок, – забезпечення розкриття інформації. Ринок цінних паперів – це багато в чому ринок інформації, тому чим швидше та повніше розкривається інформація про цінні папери та їхніх емітентів, тим вища конкуренція на ринку, де обертаються дані інструменти. З погляду обігу іноземних цінних паперів закон покладає на російську фондову біржу, що допустила до торгівлі іноземні цінні папери, обов’язок забезпечувати розкриття інформації про іноземні цінні папери та про іноземного емітента спочатку іноземною мовою в оперативному режимі, а потім – з мінімальною затримкою російською мовою .
Обсяг інформації, що розкривається, повинен відповідати тим відомостям, які розкриваються на іноземній фондовій біржі, якщо іноземний цінний папір торгується на іноземній фондовій біржі. При відсутності лістингу на іноземній фондовій біржі обсяг інформації, що підлягає розкриттю, визначається вимогами Закону «Про ринок цінних паперів» з урахуванням особливостей, які встановлюються нормативними актами ФСФР Росії. Особливості поки що невизначені, а зроблені лише деякі винятки стосовно таких емітентів, як іноземні держави та міжнародні фінансові організації. Забезпечення розкриття інформації про іноземні цінні папери та їхніх емітентів є досить складним завданням, але експерти сподіваються, що російські фондові біржі повинні з ним впоратися.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"