інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Фінансові аспекти розвитку постіндустріальної економіки

П.О.Левчаєв

Сучасна економіка вимагає конкретизації фінансових аспектів щодо чинників, які її формують. Найбільш розвинені економічні країни в останні десятиліття сформували устрій постіндустріального суспільства. Одночасно цей інноваційний стрибок зумовив збільшення розриву в рівнях розвитку окремих провідних і відсталих країн. США і європейські країни-лідери створили передумови переходу на наступний щабель розвитку, який практично не усвідомлюється країнами-аутсайдерами. Близькими і доповнюючими одне одного поняттями тут виступають: інформаційна економіка, економіка послуг, економіка знань, неоекономіка тощо.

Процеси глобалізації та розвитку інформаційних технологій (отримання, перетворення і передачі всіх форм інформації) були каталізатором кардинальних зрушень і зміни парадигми мислення від індустріальної до постіндустріальної. Подібна трансформація менталітету найбільших економічних гравців світових фінансів (держав, транснаціональних корпорацій і банків) зумовила принципово інші чинники побудови економічної могутності, які зумовили конфігурацію світових фінансів. Зміна технологічних устроїв минулого (на основі найбільш значних відкриттів) не тільки визначила кардинальні зрушення в економічних відносинах суб’єктів, а й зумовила стрибкоподібний науково-технічний розвиток та домінування країн і їх сателітів, які вміло скористалися своїми можливостями. Досягнуте лідерство закріплюється на десятиліття і формує стандарти поведінки інших гравців на фінансовому полі.

Виділимо ключові тенденції, що визначають особливості економіки майбутнього.

1. Інформаційна економіка як нова реальність визначає конфігурацію світової економічної та фінансової систем. У цій економіці людина розглядається найчастіше як носій інформації. Люди з творчим складом розуму і креативним мисленням створюють у неоекономіці нове знання, формуючи економіку знань. Вартісний приріст у такій економіці формується на основі інформаційних технологій, які визначають як окремі елементи, так і вищий рівень цілісності тієї чи іншої національної економіки, а також її конкурентоспроможність. Оскільки інформація і знання швидко застарівають, а на такій базі нового, інноваційного продукту створити не можна, потрібний безперервний процес примноження знань. Перспективні знання та інструментарій (фінансові інновації) потребують масштабного тиражування.

Сьогодні усвідомлення фінансів як вартісних відносин розподілу має виходити з розуміння того, що мегаекономічна цілісність задає нові вимоги до їх призначення та еволюціонування. Фінанси покликані обслуговувати процеси відтворення капіталу найбільших гравців у створеній ними конфігурації економічних взаємозв’язків технологічної піраміди. Остання обслуговує концептуальний рівень розуміння лідерів цього бізнесу. Похідними тут виступають фактори виробництва і територіальний поділ, оскільки залежно від найвигідніших умов вартісного відтворення здійснюватиметься перекидання ресурсів та їх базування. На думку аналітиків, до традиційних факторів виробництва (праця, земля і капітал) сьогодні додався ще один, що став визначальним, - інформація. Економічний уклад став інформаційним.

Верхній рівень технологічної піраміди і відповідних їй фінансових потоків розподілу (що здійснюються світовими фінансовими центрами, банківськими групами, транснаціональними корпораціями та фондами) представлений провідною парадигмою світогляду і низкою супутніх їй концепцій (відпрацьованих інноваторами, фундаментальними і прикладними інститутами). Нижчі рівні піраміди – це лише фрагментарні, дискретні потоки інформації (часто застарілої) і фінанси, які самостійно фактично нічого не визначають, а лише тиражують споживачам створені стандарти життя через готову мережу збуту і через сформований образ мислення і споживання.

Таким чином, конфігурація світових фінансів визначається на верхніх шаблях технологічної піраміди, а передумови для цього залежать від творчого підходу креативної частини людства і біфуркаційного характеру еволюції науки. Така специфіка зумовлює також схильність формування фінансово-кредитних потоків у межах домінуючого технологічного поділу праці та піраміди знань.

2. Визначальне значення інформаційних технологій у побудові технологічної піраміди і створенні конкурентоспроможної економіки, а також подальша ефективність виробництва та тиражування похідних продуктів зумовили формування концепції енергоінформаційного обміну між структуроутворюючими компонентами. Останній дозволяє не тільки оптимізувати конфігурацію піраміди, а отже, її технологічні та фінансові характеристики, але й уможливити швидке «навчання» до необхідного рівня конкурентоспроможності будь-якої ділянки мережевої економіки. Провідне становище економіки країни та економічного суб’єкта визначається багато в чому такими можливостями, як створення і тиражування інформаційних продуктів, послуг для формування, коригування свідомості потенційних споживачів та мінімізування витрат енергоспоживання при максимізації випуску конкурентоспроможної продукції (як правило, інформаційного характеру).

3. Трансформація функціонального призначення фінансів у відповідності зі сформованою реальністю – обслуговування інформаційного контуру конкурентоспроможності. Фінанси змінюють свій характер з розподільчого на відтворювальний, а пріоритетом стає відтворення капіталу транснаціональних структур у конкурентоспроможних секторах інформаційної економіки.

4. Фінансові потоки концентруються на напрямках, що базуються на сформованому у споживачів стійкому образі. Як правило, цей образ формується з елементів успішного життя. У цьому разі той, хто створює образ, є творцем, а той, хто його передає, формує світогляд. Програмування свідомості споживачів і створення довгострокових стандартів розвитку «успішного» життя підтримується переважно за рахунок інформаційних технологій, які впливають на органи сприйняття та емоції людини. Споживачі готові фінансувати продукти і послуги нових секторів економіки, оскільки хочуть долучитися до цього образу. Це можуть бути продукти і послуги нових знань, медицини, чуттєвої та емоційної сфер життєдіяльності, безпеки тощо. Максимальне сукупне задіяння органів сприйняття людини при споживанні цих продуктів зумовлює ефективність технологій формування свідомості. Мозок людини «навчається», формує відповідну підсвідомість і визначає (видає) команди поведінки індивіда на ринку товарів і послуг.

На рівні національних економік «локомотивами», які породжують, обслуговують і тиражують ці товари і послуги, виступають військово-промисловий комплекс, космічна галузь та інші, стратегічно важливі напрямки розвитку людства. Мережевий характер і відповідні технології постіндустріальної економіки дозволяють отримати багаторазовий приріст вартості у всіх ланках і елементах циркулюючих вартісних потоків. Слід враховувати, що без суспільної значущості тиражованої послуги або продукту (що базується на стійкому образі) реалізувати відтворювальну функцію фінансів у повному обсязі не вдасться. За появи штучно створеної зовнішньої загрози суспільство може консолідуватися для її подолання та пред’явити масштабний попит.

5. Лідерство у створенні та розповсюдженні інформаційних технологій та енергоефективність такого виробництва, а також можливість впливати на сформований з їх допомогою домінуючий у суспільстві образ успішної людини, зумовлюють не тільки конкурентоспроможність цього економічного суб’єкта, але і його відносну незалежність від тієї або іншої валюти, національної грошової одиниці. Остання може бути реальною, електронною та навіть потенційною (гіпотетично можливою або підготовленою до введення). Економічна могутність в цьому випадку ґрунтується на технологіях, які не можливо повторити або не доцільно (не ефективно) повторювати конкурентам.

6. Монополізм як форма поведінки переноситься з виробничої сфери до сфери створення вартості конкурентоспроможними одиницями технологічної піраміди, а потім до сфери менталітету творчих особистостей та створених парадигм. У цих умовах створення вартості креативно мислячою особистістю можливе в будь-якому секторі мережевої структури економіки.

В інформаційній та постінформаційний економіці (заснованій на управлінні образами, сформованими у споживачів за допомогою інформаційних технологій) можливими типами поведінки економічних суб’єктів можна вважати наступні: а) тип поведінки, заснований на креативних (творчих) здібностях особистості, що створює життєздатний, вподобаний основною масою споживачів, образ; б) тип поведінки, заснований на сприйнятті заданих моделей поведінки в межах створених творцем образів. Модернізація розглядається лише як можливість успішно йти курсом, визначеним творцем.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"