інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інвестиційні депозити російських банків*



Останнім часом банки намагаються пропонувати своїм клієнтам якомога більше послуг та сервісів. Багато кредитних організацій йдуть шляхом ускладнення банківських продуктів. Прикладом цього можуть слугувати інвестиційні депозити. Такі вклади передбачають високі ставки за умови, що клієнт розмістить аналогічну суму в пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) афілійованої з банком управляючої компанії або в загальний фонд банківського управління (ЗФБУ).

Інвестиційні депозити як за рівнем ризику, так і за рівнем прибутковості – це щось середнє між класичним депозитом та прямими вкладеннями у ПІФ.

Найбільш поширений вид інвестиційного депозиту формально і з точки зору законодавства виглядає як дві угоди, пов’язані моментом укладення та умовами: строковий банківський вклад і довірче управління коштами пайового інвестиційного фонду. Вклад клієнта по першому типу угоди підпадає під дію Закону РФ «Про страхування вкладів фізичних осіб у банках Російської Федерації», вкладення в ПІФи – ні. Зараз гранична сума виплат за вкладом за ст. 11 зазначеного Закону становить 700 тис. руб. Набагато цікавішим, з точки зору «захисту», є індексні вклади, де сума вкладу повністю захищена (знову ж таки в межах 700 тис. руб.), а процентна ставка є змінною і залежить від величини вартості базового активу або значення індексу.

Тема інвестиційних депозитів відносно молода для російського фінансового ринку. Приблизно такою є її популярність серед потенційних інвесторів, які готові не тільки віддавати гроші на депозит, але й починають замислюватися про збільшення свого статку на фондовому ринку. Цілком імовірно, саме чинник новизни і став причиною їх відносної непопулярності серед споживачів фінансових послуг.

Метою подібних продуктів є, в першу чергу, спроба познайомити обережних клієнтів з можливостями фондового ринку. Клієнт після такого досвіду або диверсифікує свої заощадження, направляючи частину коштів на придбання паїв ПІФів, або відмовляється від цієї ідеї, і продовжує користуватися традиційними вкладами. Саме тому популярність цього виду вкладів залежить від успіхів на фондовому ринку, які показують управляючі компанії. Сьогодні їх результати не справляють гарного враження. Тому не варто чекати, що ці продукти будуть приваблювати клієнтів. Крім того, такий продукт підходить не для кожного банку, важливим є розмір клієнтської бази банку та його позиціонування. Пояснення просте – у клієнта повинен бути дуже високий запас довіри до банку, щоб зважитися навіть на маленький експеримент зі своїми грошима.

Питання наявності або відсутності продукту – це, насамперед, питання попиту на цей продукт. З технічної точки зору ніяких перешкод не існує, але про готовність інвесторів прийти на фондовий ринок, як масове явище, говорити рано. Тим більше, у світлі останніх подій і фінансової нестабільності фінансового ринку. Тим не менш, цей продукт може стати проміжною ланкою між банківським та більш складним фондовим ринком.

Ніхто з аналітиків не відносить ці інвестиційні продукти до масових, тобто не ставить їх в один ряд з класичними. Але важливо враховувати, що традиційні депозити вже не є інструментом збільшення заощаджень. Аналітики вважають, що в нинішній ситуації саме депозити з інвестиційною складовою стають вигідною альтернативою класичного вкладу для тих, хто хоче з мінімальними ризиками для себе істотно збільшити дохід. Крім того, перспективність таких продуктів для клієнтів пов’язана і з тим, що на базі великих банків створюються «фінансові супермаркети», завдяки чому клієнт отримує можливість придбати практично будь-який фінансовий продукт в будь-якому офісі. Рівень консультування у фінансових супермаркетах вищий, що дозволяє клієнтам рухатися вперед, розвиватися, досягати нових вершин фінансового планування, і, як наслідок, виходити на новий більш високий рівень життя.

Звичайно, багато що залежить від ціни питання. За експертними оцінками, в ПІФи можна увійти сьогодні і з 10 тис. руб. При цьому, якість управління грошима буде не гіршою, ніж для тих, хто приніс 5-10 млн. руб. на довірче управління.

Плюси та мінуси

Інвестиційний депозит має свої переваги і може завоювати серця та гаманці просунутих, але не професійних, споживачів фінансових послуг. В рамках інвестиційного депозиту клієнт має достатню свободу у виборі інвестиційної складової. Так, в період економічного спаду традиційно популярні інвестиційні фонди з консервативною стратегією (фонди облігацій, грошового ринку), а на зростаючому ринку – більш агресивні ПІФи акцій. Галузеві фонди, що прив’язані до біржових індексів, досить універсальні, вони повторюють динаміку ринку в цілому і, відповідно, користуються більшою популярністю на зростаючому ринку.

Розміщення коштів на інвестиційному депозиті та в ПІФі досить привабливий варіант для помірно-консервативного інвестора, який хоче вбити двох зайців: скористатися можливостями фондового ринку, але не збільшувати істотно ризики по своєму інвестиційному портфелю. Частина коштів, яка йде на вклад страхується на тих самих умовах, що і звичайний банківський вклад. Це дає можливість клієнтам, з одного боку, отримати фіксований, гарантований дохід за вкладом, а з іншого – дохід від фондового ринку.

Подібні інвестиційні депозити дозволяють клієнтам, які не мають досвіду інвестування на фондовому ринку спробувати себе в ролі інвестора, при цьому підстрахувавши себе від можливих втрат у разі зниження вартості паїв підвищеною процентною ставкою вкладу. Якщо порівнювати з класичними вкладами, інвестиційний депозит, як правило, пропонує підвищену процентну ставку плюс можливість отримати додатковий дохід від інвестицій на фондовому ринку. А основна відмінність від прямих вкладень на фондовому ринку – це гарантія захисту частини інвестованих коштів, розміщених у банку, від ризиків, властивих інвестиціям на фондовому ринку. При цьому, приватному інвестору в даному випадку не потрібно володіти спеціальними знаннями з біржової торгівлі або мати досвід роботи у сфері цінних паперів.

Але є і мінуси, хоча і не дуже значні. Інвестиційні вклади відкриваються на короткий термін – не більше 6 місяців, і, крім того, не продовжуються. По суті, інвестиційний депозит являє собою разову акцію банку для клієнтів, які розміщують кошти в ПІФи та ЗФБУ.

Такий продукт дозволяє клієнту не тільки об’єднати переваги інвестиційних інструментів та строкових вкладів, але і самостійно сформувати оптимальний портфель інвестицій, виходячи з його переваг і очікувань. Крім того, таке інвестування дозволяє отримувати доходи від ринків акцій, що досить активно розвиваються. І все ж деякі фахівці з обережністю відгукуються про такі вклади, оскільки частина капіталу, що вкладається в ПІФ та інвестуються в цінні папери, схильна до ризику зниження вартості внаслідок падіння цін на фондовому ринку.

Привабливі інвестиційні депозити і для банків. Адже залучаючи клієнтів в інвестиційні вклади, кредитні організації отримують комісійний дохід. Якщо ліквідності у банків забагато, то вони не зацікавлені в залученні нових депозитів, для чого вводять заборонні ставки, що може призвести до втрати клієнта. А інвестиційно-депозитний продукт дозволяє і утримати клієнта, і більш тонко управляти ліквідністю, а також одержувати дохід. Правда, не у всіх банків виходить якісний синергетичний ефект. Але це, безумовно, в їх інтересах. Будь-які депозитні продукти несуть перспективу для банків, оскільки вони розширюють базу фондування і дають кредитній організації можливість заробляти більше.

Істотним чинником, який бентежить потенційну аудиторію споживачів інвестиційних депозитів, може стати «довгоочікувана» друга хвиля кризи, а також скандали, пов’язані з інвестиціями, які потрясають не тільки Уолл-стріт, але й вітчизняні майданчики.

Говорячи про терміни інвестицій, звичайно, бажано, щоб інвестування носило довгостроковий характер. Вкладаючись, наприклад, в ПІФи, можна обігнати інфляцію, але треба пам’ятати, що це правило працює на довгих часових відрізках. Найбільш оптимальний горизонт – від трьох років. Від строку інвестування залежить і вибір стратегії. Якщо кошти знадобляться в найближчі два роки, підійдуть помірно консервативні стратегії. Якщо ж інвестор бажає отримати значну суму через сім-десять років, то логічно більшу частину суми вкладати у фонди акцій для отримання максимального доходу на цьому часовому відрізку.

Сьогодні російські банки спільно з афільованими та партнерськими управляючими компаніями і брокерами пропонують масу складних інвестиційних продуктів. Крім того, кредитні організації розширюють пропозиції для клієнтів за рахунок послуг фондових та форекс-брокерів. Приціл знову наведений на спекулятивно налаштованих інвесторів, які переважають на ринку: окремі банки приховують свою співпрацю з ПІФами, висуваючи на перший план саме брокеридж.

На думку аналітиків, повторення сумної історії 2008 року, на щастя, не залежить від списку продуктів, що пропонуються банками. Те, що вони пропонують своїм клієнтам відрізняється від депозитів. Ринкові продукти – ознаки стабілізації в економіці. Їх поширення налаштовує на оптимістичний лад – якщо є попит на складні фінансові товари та послуги, значить, у населення зростає фінансова грамотність та збільшується добробут. Сучасні фінансові інститути зацікавлені в наданні клієнту максимально повного спектру фінансових послуг. Нові пропозиції знаходять свою цільову аудиторію.



*За матеріалами сайту bankir.ru

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"