інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Саморегулювання на російському форекс-ринку

І. Рукосуєва, Ю. Уханова

Саморегулювання – це фактично порятунок репутації будь-якого ринку, роботу якого ще не встигли остаточно зарегламентувати закони. Не дивно, що багато професійних спілок строкатого фінансового ринку вхопилися за цю ідею в надії його учасників розподілити між «чорними» і «білими». В схему саморегульованої організації (СРО) почали «вкладатися» кредитні брокери та фінансові консультанти. На цьому ж шляху – професійні колекторські агентства. Нарешті, «процес пішов» і в тій області, від якої, судячи по репутації цього ринку в цілому, менше всього можна було очікувати прагнення до порядку. Мова йде про ринок форекс. За оцінками учасників даного ринку, щорічно 400 тис. росіян приносять на рахунки форекс-брокерів свої $500 млн.

Професіонали валютного трейдингу розглядають найважливіше для галузі питання – як буде регулюватися ринок? Життя давно показує, що регулювання необхідне, і дискусія, що виникла навколо цієї теми останнім часом, – тому підтвердження.
В 2011 році з подачі деяких найбільш цивілізованих гравців ринку виник Центр регулювання позабіржових фінансових інструментів і технологій (ЦРФІН), який взяв на себе роль «штовхача» як професійних стандартів, так і можливих законодавчих ініціатив. А щоб переконати державу в тому, що на ринку Форекс переважну більшість становлять аж ніяк не канібали, що закусують фінансово неграмотним населенням, один з найкращих способів – постаратися навчитися регулювати себе самим. Необхідність цього визначена тим, що на даний момент законодавство Російської Федерації не встановлює будь-якого правового статусу організацій, що проводять діяльність на ринку форекс, а також прямо не регулює відповідні правовідносини. Через відсутність відповідної нормативної бази послуги російським інвесторам надають, як правило, іноземні структури (найчастіше офшорні). У будь-якому випадку, слід розуміти, що форекс-компанії можуть сильно відрізнятися одна від одної: одні з них представляють собою бренди з тринадцятирічною історією та з успішним досвідом роботи в найсуворіших регульованих юрисдикціях, а інші – компанії-одноденки, ризики роботи з якими дуже великі.
Мінуси існуючого стану справ очевидні як для держави, так і для галузі та її окремих учасників. Саме тому флагмани індустрії прийшли до висновку про необхідність створення саморегульованої організації та дотримання її членами організаційних, фінансових, морально-етичних стандартів і норм ведення бізнесу.
Одним із стратегічних завдань СРО ЦРФІН як раз і є створення та просування концепції правого регулювання позабіржового форекса на території Росії.
Майже 30 форекс-компаній вже увійшли до саморегульованої організації. Є компанії, готові приєднатися, тому що бачать у цьому здоровий глузд. І є ті, хто ніколи не приєднається просто тому, що ніхто такі компанії і не прийме – репутація у них не просто підмочена. Потенційні клієнти, не соромлячись у виразах, називають форекс-компанії фінансовими пірамідами, а сам ринок – казино, та переконані, що там треба грати, а не працювати.
Разом з тим, ринок форекс не є видом грального бізнесу. Діяльність учасників ринку форекс не може бути визнана гральним бізнесом в силу загальних правил регулювання азартних ігор – незастосовності до неї поняття «азартна гра», «гральний заклад», «виграш» тощо. Зокрема, відповідно до положень частини 2 статті 1 Закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації» доходи від операцій на валютній біржі не відносяться до виграшів, отриманим від ігор, заснованих на ризику.
На думку фінансистів, існує кілька причин для негативу. Насамперед, це недобросовісні компанії-«кухні», які просто обманюють трейдерів, або ситуації, коли трейдер, що втратив гроші, звинувачує компанію у власних помилках. Проте проблемою іноді стає і недобросовісна конкурентна боротьба, коли одна компанія поливає іншу брудом.
Ознаками «кухонь» є надання можливості клієнтам проводити операції зі значним фінансовим «плечем», переказ коштів клієнта на рахунки компаній-нерезидентів за сумнівними договорами, обіцянка гарантованого прибутку або доходу, який істотно перевищує дохід за депозитами.
Проте радикальний вихід із ситуації, що склалася, учасники та експерти форекс-ринку бачать все ж не в пропаганді, а в двох принципових моментах. Перший – розвиток власної СРО. Другий – регулювання ринку.
Грати за правилами
З першим пунктом – простіше. Зі створенням ЦРФІН процес самоорганізації форекс-брокерів набирає силу.
Вже зараз гравцями ринку, що входять в СРО, створений спеціальний фонд для такої солідарної відповідальності. Грошей у ньому на сьогодні небагато, всього мільйон, який переданий в довірче управління. Але це лише перші кроки. Деякі експерти вважають, що слід обговорювати можливості не збільшувати даний фонд шляхом управління, а зробити більш жорсткими членські внески, особливо для тих гравців, чия репутація викликає сумніви. Така «система страхування вкладів» різко підніме довіру трейдерів.
Більшість експертів підтримує цю ініціативу. На їх думку, створення саморегульованої організації, що регулює відносини на даному сегменті ринку, – черговий крок до підвищення рівня цивілізованості фінансового ринку.
Метою її організації є не створення конгломерату, що має за мету витіснення дрібних компаній, а турбота про інвестора і намір якісно змінити послугу форекс-трейдінга, що має в Росії достатню кількість ознак фінансової піраміди або «рулетки».
Прагнення професіоналів ринку форекс об'єднатися на базі саморегульованої організації підтримали і представники інших фінансових асоціацій, зокрема, банківських.
І це невипадково. Сьогодні деякі російські банки вже пропонують своїм клієнтам послуги форекс-трейдингу, наприклад – Альфа-банк, ВТБ24, Мособлбанк, СМП-банк, Сембанк, МДМ-банк та інші. У світі активно розвивають цей напрямок Citybank і Deutsche Bank. Не виключається, що буквально протягом кількох років багато російських банків замисляться про те, щоб ввести форекс-трейдинг у свої сервісні лінійки.
Основні гальмуючі причини – незручне для клієнта податкове законодавство, необхідність наявності висококласних фахівців з ризик-менеджменту, вміння піднести послугу як ритейловий продукт. Але напрям дуже перспективний.
На шляху до законодавчого регулювання форекс- ринку є цілий ряд складних питань.
По-перше, законність діяльності дилінгових центрів, які не мають відповідних російських ліцензій на організовану торгівлю і не ведуть розрахунки через російські клірингові компанії.
Форекс – це позабіржовий ринок і організатор торгів як такий просто відсутній – ліцензувати нікого. Сьогодні федеральний закон «Про ринок цінних паперів» не передбачає можливості ведення професійної діяльності на ринку цінних паперів Росії для іноземних компаній, а саме такими, як правило, є компанії, що надають доступ на ринок форекс. А оскільки місце надання форекс-послуг не визначено, на даний момент неможливо однозначно відповісти на питання про правозастосування законів, що стосуються діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, до форекс-компаній. За словами аналітиків, необхідно «однозначно визначити місце вже існуючого економічного явища і вписати його в правову систему Росії таким чином, щоб забезпечити відповідність світовим практикам, захищеність учасників і прозорість ринку».
Але виникає питання: якщо все ж законодавче поле в Росії буде створено, чи не підуть «сірі» гравці форекс-ринку в офшори, звідки будуть спокійно заманювати клієнтів через Інтернет, ігноруючи як можливого регулятора, так і професійні стандарти ринку, навіть якщо такі вдасться прийняти?
Рецепти проти «сірих» гравців в принципі є. Скажімо, в США американським громадянам може пропонувати такі послуги тільки американська компанія з відповідною ліцензією та з обов’язковим членством в NFA (уповноважена державою СРО). Якщо ж офшорна або просто зарубіжна компанія намагається залучати до свого бізнесу американських громадян, CFTC (уповноважений державний орган) відразу починає розслідування. Аналітики розраховують, що подібні норми і практика з'являться згодом і в Росії.
В свою чергу, експерти вважають, що з приходом регулювання зміниться сам ринок. Працювати на прозорому ринку стане вигідніше, ніж на непрозорому. Відбудеться виділення тих компаній, які готові працювати офіційно і за правилами. Далі трейдер, озброєний даною інформацією, повинен прийняти самостійне рішення, з якою компанією він буде працювати.
«Сірі» гравці існуватимуть завжди, але їм буде складніше конкурувати з серйозними компаніями, що мають ліцензії і коректно працюють на ринку. Інвестори воліють працювати з надійними компаніями, і наявність ліцензії – це серйозний аргумент при виборі брокера. Крім того, відкритість інтернет-простору: форумів та блогів, протягом декількох місяців розкриє сутність «сірих» компаній і їм буде з кожним днем все складніше залучати клієнтів.
В цілому ж нинішня ситуація на форекс-ринку виглядає наступним чином. На відміну від правового поля країн Європейського Союзу або США, у Росії немає жорстких обмежень по наявності в компанії-нерезидента спеціальної ліцензії, що визначає її право на роботу з коштами фізичних осіб. Таким чином, основний регулятор, який контролює проведення платежів від фізичних осіб на рахунки зазначених компаній без наявності ліцензій, – Банк Росії, – не забороняє даний вид операцій, якщо комерційним банком дотримуються вимоги валютного контролю та ідентифікації клієнта з точки зору «антивідмивного» законодавства. Форекс-брокеридж зараз можна кваліфікувати як «бізнес на довірі»: Він не ліцензується, і за такими компаніями не здійснюється пруденційного та нормативного нагляду.
Російське законодавство не регулює діяльність форекс-брокерів, що змушує компанії реєструвати юридичні особи за межами Російської Федерації. Ця ситуація нікого не влаштовує: компанії не можуть нормально працювати на території Росії, трейдери не захищені, а кількість шахраїв зростає через їх безкарність.
При цьому, на думку аналітиків, немає необхідності кардинально змінювати законодавство. Діяльність російського сегменту ринку форекс можлива вже зараз в рамках існуючих правових інструментів та інститутів. На даний момент основне обмеження – неможливість сальдувати доходи і витрати за такими угодами. Цьому перешкоджає положення Податкового кодексу Росії, що не дозволяє визнавати фінансовими інструментами термінових угод похідні фінансові інструменти, за якими Цивільним кодексом Росії не передбачений судовий захист. Внесення змін у статтю 1062 Цивільного кодексу, що передбачають судовий захист угод, які є похідними фінансовими інструментами, без необхідності укладання їх на біржі, але, наприклад, за умови їх реєстрації в порядку, передбаченому уповноваженим центральним органом державної влади, дозволило б почати розвиток в рамках російського законодавства. Конкретні законодавчі акти в подальшому визначали б особливості нового ринку, існуючого в рамках закону. Сьогодні ж трейдери захищені в основному репутацією форекс-оператора, оскільки звернення до іноземного суду за місцем реєстрації іноземної компанії, що надає доступ на ринок форекс, ускладнює, а інколи просто позбавляє права на захист своїх інтересів. Є така практика розгляду суперечок третейськими судами – єдина можлива зараз форма захисту прав трейдерів в Росії. У рамках розвитку регулювання ринку форекс в Росії експерти пропонують таке вирішення цього питання: на даний момент створено третейський суд при ЦРФІН, а надання судового захисту операціям з позабіржовими похідними фінансовими інструментами входить до числа заходів, які розглядаються як необхідні для розвитку правового регулювання ринку форекс. Можливо, це будуть спеціалізовані фінансові суди, створення яких обговорюється в рамках розвитку інфраструктури міжнародного фінансового центру.
Ще одне гостре питання сучасного російського форекс-ринку – процеси навчання валютному дилінгу. Спеціальності «валютний трейдер» немає ні в одному ВУЗі, але це ще не означає, що такої професії не існує. Багато гравців ринку форекс проводять безкоштовне навчання всіх бажаючих, приваблюючи їх активною рекламою. Однак апріорі вважається, що це не стільки навчання, як залучення клієнтів. За даними експертів, сьогодні в Росії за рік навчається таким чином близько 10 тис. росіян, які бажають заробити на валютному ринку.
Ніякої статистики з приводу того, наскільки успішним може стати трейдер в залежності від своєї базової освіти, не існує.
Тим не менш, професійне співтовариство трейдерів визнало, що навчання клієнтів – це на сьогоднішній день комерційний продукт та предмет конкуренції. Але, щоб не опустити навчання на рівень рекламних акцій, необхідно виробити загальні стандарти.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"