інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Майбутнє долара у контексті нових резервних валют

С. Клімовський, А. Ганжа

Минулий рік ознаменувався переходом низки країн до розрахунку між собою не доларом США, а іншими валютами. Відкрили новий сезон «прощання з доларом» Китай і Японія. Керівники цих країн заявили про часткову відмову у взаєморозрахунках від долара та, відповідно, про перехід на юань та йєну. Пізніше з’явилася інформація, що частина валютних резервів Японії буде переведена в юань. Японія стала першою країною «золотого мільярда», яка визнала юань, разом з доларом США, в якості резервної валюти.

Минулий рік ознаменувався переходом низки країн до розрахунку між собою не доларом США, а іншими валютами. Відкрили новий сезон «прощання з доларом» Китай і Японія. Керівники цих країн заявили про часткову відмову у взаєморозрахунках від долара та, відповідно, про перехід на юань та йєну. Пізніше з’явилася інформація, що частина валютних резервів Японії буде переведена в юань. Японія стала першою країною «золотого мільярда», яка визнала юань, разом з доларом США, в якості резервної валюти.
Слідом за Японією уряд Кореї заявив про рішення перевести частину свого валютного резерву, що оцінюється в 300 млрд дол., в юань. З 2011 року Росія, а також Україна почали переводити частину своїх золотовалютних резервів в юань. До початку 2012 року юань вже використовували 12 країн. Висновок може бути тільки один – юань ще не світова валюта, але вже стає резервною, що замінює долар.
До цього прагне і уряд Китаю, оголосивши 2011-2015 роки «п’ятирічкою фінансових реформ». Якщо до минулого року продаж юаня іноземцям був майже неможливим, то з цього року намічено зняти значну частину обмежень. А до кінця «п’ятирічки» намічено перетворити юань на вільно конвертовану валюту. На цей шлях Китай штовхають як внутрішні, так і зовнішні причини.
Зниження попиту на китайські товари в США і Європі через кризу викликало затоварення та «перегрів» економіки, вихід з якого раніше уряд шукав у збільшенні збуту всередині країни. Тим самим китайці з 2011 року почали дещо більше споживати. В Китаї стали широко роздавати споживчі кредити на житло та автомобілі. У результаті, якщо у 2010 році спостерігалася дефляція, і юань за рік подорожчав на 1,5%, то через рік почалася інфляція, яка склала в серпні за деякими оцінками 6,5%. Разом з тим китайські бізнесмени скаржаться: робоча сила дорожчає, що знижує конкурентоспроможність їхніх товарів на світовому ринку. Часи, коли китайський працівник спав біля верстата, економлячи на житлі, минули...
Разом з тим, США і МВФ з 2010 року посилено вмовляють уряд Китаю відмовитися від останнього забобону «соціалістичної економіки». Тобто зробити юань вільно конвертованою валютою і повноцінно увійти в світову фінансову систему. Американські експерти наполегливо доводять: курс юаня до долара штучно занижений на 3-23%, залежно від методу розрахунку, і рекомендують його підняти. Це об’єктивно призведе до зростання вартості робочої сили в Китаї, і в результаті знизить його товарну експансію на ринки Заходу.
МВФ обіцяє юаню «світле майбутнє» після переходу до вільної конвертації і включення його в «кошик валют МВФ», на основі якого здійснюється обчислення вартості SDR – спеціальних прав запозичення, віртуальної, але реально діючої світової безготівкової валюти, в якій МВФ видає кредити. США і МВФ наполегливо хочуть зробити юань другою світовою валютою після долара на прийнятних умовах. Уряд Китаю в цілому не проти цього, але з рішенням не поспішає. Слабкий і неконвертований юань – це благо для китайського експорту і протекціонізм для власного ринку. Змінювати ці реальні блага на амбіційний політичний статус юаня як другої або третьої світової валюти після долара і євро захоче не кожен.
Чи стане Китай, або Китай разом з Японією, новими США – ядром світової економіки – питання суперечливе, хоча така можливість існує...
Крім юаня, на роль ще однієї світової валюти претендує і російський рубль. Але якщо уряд Китаю роздумує та коливається, то уряд Росії активно до цього прагне, але зіштовхується з протидією. Заявлений ним амбіційний проект – зробити рубль новою спільною валютою Митного союзу (Білорусь, Росія, Казахстан), в перспективі і для Киргизії з Таджикистаном, поки що здається нереальним через політичну ситуацію в самій Росії, приступ авторитаризму в Білорусі та західно-казахських повстань.
Готовність України перейти в розрахунках за газ на рублі зараз також під великим питанням через складні колізії українсько-російських газових переговорів.
Все ж деякі досягнення тут є, і з несподіваної сторони. В середині січня турецький державний телеканал TRT повідомив про досягнуту угоду про перехід у взаємній торгівлі Туреччини і Росії на ліри і рублі, для чого в Москві створюється спільний Інвестиційний банк. Автоматично це означає, що Туреччина з 2012 року почне тримати частину своїх валютних резервів у рублях, тим більше, що загальний обсяг товарообігу з Росією в 2011 році склав солідну суму – 27 млрд дол. Якщо «процес піде», то рубль відвоює у долара частину турецького плацдарму.
Як не дивно, але уряд США сам мимоволі звузив простір обігу долара, заборонивши іноземним банкам проводити оплату поставок нафти з Ірану в доларах США. Ефект від цих санкцій виявився несподіваним – два великих споживача іранської нафти, Індія та Китай, не бажаючи сваритися з США, почали шукати обхідні шляхи. Вихід, знайдений Китаєм, виявився простим – він перейшов до оплати за бартером, сальдо в торгівлі між Іраном і Китаєм зазвичай хилиться у бік Китаю. Тому прямі поставки китайських товарів і участь у спільних проектах в Ірані дозволили без напруги вирішити цю проблему і обійти заборону.
Ситуація з Індією інша, тут торговельне сальдо на користь Ірану. До осені 2011 року, за даними індійської газети «Economic Times», борг Індії за нафту Ірану становив близько 5 млрд дол. Між обома країнами виникла напруга, посилена тим, що Індія останніми роками тісно співпрацює з США на різних рівнях, у тому числі і в поставці товарів на американський ринок. Але уряди Ірану та Індії зацікавлені в продовженні торгівлі і за півроку пошуків вихід був знайдений. У вересні 2011 року Індія зробила спробу частково погасити свою заборгованість Ірану через Туреччину, в торгівлі з якою у неї позитивне сальдо. Туреччина не заперечувала, але стало очевидно, що така система розрахунків не може бути вічною. В результаті, у січні 2012 року Іран погодився брати в якості оплати за свою нафту індійські рупії.
Індійську рупію начебто не готували в світові валюти, але в результаті фінансових санкцій США проти Ірану вона стає валютою регіональною. Хто знає, що буде далі, тим більше, що населення Індії не менше Китаю, а її економіка хоча і залишається все ще багато в чому «закритою» і працює в автономному режимі на власні потреби, але має гігантський потенціал.
Разом з тим, на Західній півкулі поступово розширюється зона «вільна від диктатури долара». 3 лютого 2010 року Куба вперше розрахувалася за постачання 360 тонн рису з Венесуели 108 тисячами сукре – новою регіональною валютою Латинської Америки. Цей факт потрапив в усі довідники: як приклад початку функціонування нової безготівкової валюти, про створення якої було урочисто заявлено в листопаді 2008 року. Готовність використовувати сукре, за історичною аналогією щодо використання «переказного рубля» між СРСР та іншими країнами на сьогодні, крім Венесуели і Куби, висловили Болівія, Еквадор, Нікарагуа, Гондурас Домініка, Антигуа і Барбуда, а також Сент-Вінсент і Гренадини.
Названа валюта на честь соратника Симона Болівара в боротьбі за відокремлення Колумбії і Венесуели від Іспанії – Хосе Антоніо Сукре – історичної особи, дуже популярної в Латинській Америці, портрети якого можна побачити на грошах багатьох країн. Разом з тим сукре – це абревіатура SUCR офіційної назви цієї валюти – Єдина система регіональної компенсації.
Але один недолік стримує масове застосування сукре і надання йому матеріальної форми – відсутність жвавої торгівлі між країнами-учасницями латиноамериканської «змови» проти долара США. Всі вони дуже далекі один від одного. Тільки Нікарагуа з Гондурасом мають спільний кордон.
Реально сукре поки що не є конкурентом долару. Як і юань, рубль, рупія і навіть євро. Але не виключено, що коли-небудь з часом вони перетворять долар США в замінник сучасного британського фунта стерлінга – почесної валюти з багатою історією. Але не більше того...
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"