інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Світовий ринок ісламських цінних паперів сукук

С. Іскаков

В 60-х роках XX століття в ісламських країнах Сходу фінансові інститути у своїй діяльності почали використовувати принципи діяльності, що не суперечать релігійному вченню ісламу. Згодом у світі з’явилися ісламські фінанси, складовими яких є ісламські банки, ісламські страхові компанії, інвестиційні фонди та інструменти, які вони використовують.

В основі діяльності ісламських фінансових інститутів (ІФІ) лежить шаріат (збірник ісламських законів), який сформулював основні принципи і заборони.
Принципи:
- гроші не можуть і не повинні виникати з грошей, тобто приріст капіталу не може відбуватися в сфері грошового обігу;
- дохід інвесторів повинен бути пов’язаний з інвестиціями в торгівлю і виробництво;
- відносини між учасниками угоди повинні будуватися на основі партнерства;
- гроші не є товаром, вони лише мірило вартості.
Заборони:
- риба (будь-який позиковий процент): кредити, облігації, депозити з фіксованою доходністю;
- гарар (спекуляція, зайва невизначеність відносно предмета договору і його істотних умов): похідні фінансові інструменти (форварди, ф’ючерси, свопи тощо), традиційне страхування;
- майсир (безпідставне збагачення, прибуток, що виник внаслідок випадкового збігу обставин): азартні ігри, угоди парі, традиційне страхування.
За період свого існування ІФІ успішно розвинулися з простого концепту в повноцінні фінансові установи, і тому цей ринок привертає увагу міжнародної фінансової спільноти.
Одним з найбільш затребуваних інструментів ІФІ та ісламського фінансового ринку є сукук. Організація бухгалтерського обліку та аудиту ісламських фінансових інститутів (Accounting and Auditing Organization for Islamic Financial Institutions), будучи однією з провідних організацій, що розробляють стандарти діяльності ІФІ, визначає сукук як сертифікати однакової номінальної вартості, що засвідчують неподільну частку володіння в матеріальних активах, послугах, що надаються, активах певного інвестиційного проекту.
Незважаючи на те, що часто інвестори перекладають сукук як «ісламська облігація» (Islamic bond), є принципова різниця між цими інструментами. Основна відмінність полягає в тому, що облігація – це борг, у той час як сукук – частка у матеріальних активах, або частка в проекті, що фінансується. Прибутковість сукук, на відміну від облігації, формується за рахунок прибутку від використання виділених активів, послуг або діяльності фінансованого проекту. До появи сукук ісламські фінанси не могли запропонувати продукт, який міг би торгуватися на вторинному ринку. Сукук ідеальний інструмент з точки зору ісламських інвесторів, оскільки він є часткою в реальних активах (забезпечується ними), торгується на вторинному ринку, не є прямим зобов’язанням. Емітентами сукук можуть бути ІФІ, суверенні емітенти і компанії, діяльність яких не суперечить шаріату.

Ринок сукук показує хорошу динаміку зростання і цілком ймовірно, що в перспективі 10-20 років він займе вагоме місце на глобальному фінансовому ринку.
З грудня 1996 року по 30 вересня 2009 року, було випущено 747 сукук. Загальна сума емісії становить близько $106,6 млрд.
Ринок сукук сконцентрований у Малайзії та країнах Перської затоки.
Перший випуск сукук відбувся в Малайзії. Частка Малайзії складає 41% від всіх випущених сукук, що становить $48,8 млрд у грошовому еквіваленті (46% від повної номінальної вартості).
Країни Перської затоки емітували 25% від загальної кількості сукук, що становить $48,9 млрд у грошовому еквіваленті (48% від повної номінальної вартості).
Непогашені емісії складають $94 млрд, до теперішнього часу погашена за сукук сума становить $12,6 млрд.
Обсяги емісії більшості сукук (74%) становили менш ніж $100 млн.
Емітентами сукук в основному виступають суверенні і корпоративні позичальники з Малайзії та країн Перської затоки. Є також й інші приклади емітентів: General Electrics (США, розмір емісії – $500 млн, розміщення – 2009 рік), IFC (США, розмір – $100 млн, 2009 рік), провінція Саксонія-Анхальт (Німеччина, розмір – 100 млн євро, 2004 рік), Sanctuary Building (Англія, 213 млн фунтів, 2005 рік).
Секторальний розподіл: нерухомість і будівельний сектор отримали найбільше фінансування за допомогою емісії сукук ($26,4 млрд), суверенні випуски ($23,7 млрд) та фінансовий сектор послуг ($15,9 млрд).
Прибутковість: в основному сукук випускався з фіксованою дохідністю, рідко – за плаваючою ставкою. Прибутковість 289 емісій не відома.
Найбільші організатори: традиційні міжнародні банки, включаючи ісламські вікна, такі як CIMB Investment Bank Berhad, HSBC Bank Middle East і Maybank (Aseambankers).
Рейтинг: Майже половина випущених сукук (48,7%) отримали рейтинги провідних рейтингових агентств. Більшість сукук з рейтингом з Малайзії, де рейтингова оцінка обов’язкова.
Лістинг: Тільки 108 (14% від загальної кількості випусків) пройшли лістинг на фондових біржах. Найбільшою біржею є Bursa Malaysia, у той час як London Stock Exchange є найбільшою біржею в Європі.
Дефолти: Investment Dar, East Cameron, Golden Belt, Nakheel.

Обсяги емісій
Перші випуски сукук були зареєстровані в кінці 1996 року, проте їх присутність на ринку стала помітною тільки в 2001 році, коли емісії стали масштабнішими і привернули до себе увагу міжнародного співтовариства. Кількість та обсяги випусків збільшувалися з кожним роком аж до початку кризи: порівняно з 2007 роком обсяг випущених сукук в 2008 році скоротився на 56%, з $34,4 млрд до $15 млрд. 2009 рік був найбільш цікавим роком. По-перше, ринок сукук зумів відновитися, а по-друге, він досяг нової психологічної позначки: $100 млрд за сукупними випусками. Також в кінці року відбулася низка гучних подій, таких як прохання Dubai World про відстрочення погашення $3,52-мільярдного сукук компанії Nakheel. Цей факт створив великий резонанс у фінансовому співтоваристві. Були також і сприятливі новини: дочірня компанія американського конгломерату General Electrics, а також Міжнародна фінансова корпорація (IFC) випустили сукук на суми $500 млн і $100 млн відповідно. Частка ісламського ринку сукук становить зараз менше 0,5% загального світового ринку облігацій.

Географія
Малайзія і країни Перської затоки історично є лідерами на ринку сукук. В 2009 році Малайзія випустила більше половини всіх цінних паперів – 54,4%, у той час як країни Перської затоки в сукупності зайняли 32,4% ринку.

Найбільші організатори
Традиційні банки (інвестиційні банки) більш активні в організації емісії сукук, ніж ісламські банки. Згідно зі звітом міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, за всю історію випусків сукук 8 з 10 найбільших організаторів є традиційні банки або їх ісламські вікна. Помітну відсутність ісламських банків можна пояснити низкою факторів:
- капітальна база: більшість ісламських банків не має великої капітальної бази, щоб підтримати гарантійні зобов’язання при великих випусках;
- досвід і зв’язки: у більшості ісламських банків немає досвіду в організації великих і міжнародних випусків;
- кадри: у ісламських банків не вистачає фахівців в інвестиційному банкінгу.
Транснаціональні банки продовжують володіти більшою часткою ринку сукук завдяки великій капітальній базі, добре розвиненій мережі і зв’язкам з інвесторами. Серед ісламських банків помітну роль має Ісламський банк розвитку.

Найбільші біржі і вторинний ринок
Довгий час пальму першості серед бірж утримувала Дубайська біржа NASDAQ Dubai, але після входження на ринок іншого найбільшого гравця Bursa Malaysia розстановка сил помітно змінилася.
В серпні 2009 року, Bursa Malaysia, національна фондова біржа, що базується в Куала-Лумпур, стала найбільшою в світі біржею для сукук. До кінця грудня 2009 року загальна сума, залучена емітентами, досягла $17,6 млрд, включаючи, в цілому, 12 випусків. Перший лістинг на Bursa Malaysia був зареєстрований у серпні 2009 року компаніями Petroliam Nasional Bhd (PETRONAS) і Cagamas MBS Bhd (Cagamas MBS). Найбільшої уваги заслуговує випуск сукук компанією GE Capital Sukuk Ltd – дочірньою компанією всесвітньо відомої General Electric. У листопаді 2009 року GE Capital Sukuk Ltd випустила свій перший іноземний сукук на суму $500 млн.
Серед європейських бірж варто відзначити Лондон, який здавна позиціонує себе як міжнародний фінансовий центр. З розвитком ісламського фінансового ринку у нього з’явилася нова мета – стати центром ісламських фінансів в Європі. Лондонська фондова біржа є найбільшою біржею за обігом сукук в Європі. Після лістингу сукук компанією CBB International Sukuk Company (від імені влади Бахрейну) на суму $750 млн у червні 2009 року на Лондонській біржі почали обертатися 19 сукук. Загальна сума, отримана за допомогою випусків сукук, досягла $11 млрд. Провідні менеджери з випусків були Calyon, Deutsche Bank і HSBC.
Незважаючи на те, що велика кількість сукук пройшли лістинг, торгівля на вторинному ринку залишається обмеженою, особливо в арабських країнах, оскільки більшість сукук знаходиться на руках інвесторів до строку погашення. До того ж не всі сукук є ліквідними в силу своєї природи. На відміну від арабських країн Малайзія має ліквідний вторинний ринок.

Індекс Dow Jones CitigroupSukuk Index
Dow Jones Citigroup Sukuk Index був розроблений в 2006 році з метою відстеження розвитку ісламських цінних паперів з фіксованою прибутковістю. Індекс був створений як орієнтир для інвесторів, які бажають інвестувати в цінні папери, емітовані згідно з ісламськими принципами. Для того щоб сукук міг бути включений в індекс, він повинен відповідати не тільки принципам шаріату, а й стандартам AAOIFI (Auditing & Accounting Organization of Islamic Financial Institutions). Крім цього, дата погашення сукук повинна перевищувати 1 рік, емісія повинна бути не менше $200 млн, деномінація здійснюватися в доларах США, а рейтинг сукук повинен бути не менше BBB-/Baa3 від провідного міжнародного рейтингового агентства (як правило, це S&P, Moody’s або Fitch).

Дефолти по сукук
Глобальна фінансова криза завдала шкоди великим корпораціям і фінансовим установам у всьому світі. Завдяки тому, що ісламські фінансові установи не працювали із структурованими інвестиційними продуктами, вони виявилися нееластичними до фінансової кризи в порівнянні зі звичайними інститутами і тому зміна ринкової кон’юнктури торкнулася тільки деяких з них. Серед цих установ виявився такий емітент сукук як Investment Dar (TID), що базується в Кувейті. Згідно публічно доступній інформації, спроби оптимізації короткострокового рефінансування в більш довгострокові активи призвели до нестачі ліквідності TID. У травні 2009 року компанія не змогла погасити сукук на суму $100 млн.
Інший важливий приклад – Saad Group, що знаходиться в Саудівській Аравії. Ця компанія не виконала своїх зобов’язань по частині свого боргу, включаючи сукук, випущений компанією спеціального призначення Golden Belt на суму $650 млн.
Крім цього, коли дочірня компанія Dubai World, що належить емірату Дубай, оголосила про намір перенести дату платежу за сукук на суму $3,5 млрд, це викликало великий резонанс.
Ці епізоди нагадали інвесторам, що неплатежі за сукук можуть і справді траплятися на ринку, як у будь-якій іншій частині фінансового сектора. Однак неплатежі за сукук – явище нове, оскільки ринок все ще перебуває на стадії формування.

Висновок
Незважаючи на те, що ісламський ринок цінних паперів становить менше 1% від світового ринку облігацій (до яких сукук зазвичай відносять), його не можна недооцінювати або нехтувати ним. Вихід на ринок сукук може принести наступну вигоду і перспективи:
- диверсифікація ринків залучення капіталу вітчизняними компаніями;
- більш глибока інтеграція країни у світове фінансове співтовариство;
- розвиток нових фінансових ринків та інструментів вітчизняними інвестиційними компаніями.
Внаслідок того, що в національному законодавстві більшості європейських країн сукук не потрапляє під визначення цінного паперу, на даний момент випуск сукук всередині таких країн є неможливим. Тим не менш, випуск сукук через компанії спеціального призначення (SPV) в офшорних зонах під активи можливий і є справою техніки. Якщо має місце взаємний інтерес з боку позичальників та інвесторів, все інше – питання грамотного структурування. Потенційними емітентами можуть бути компанії з капіталомісткого сектора, який є досить великим, але не настільки глобальним, щоб легко вийти на ринки єврооблігацій.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"