інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Транснаціональний ринок землі та його учасники*

Обсяг угод з купівлі або взяття в оренду іноземної землі з боку держав і пов’язаних з урядами компаній, а також приватних організацій за останні 10 років оцінюється більш ніж в 2 млн кв. км. Мова йде про купівлю-продаж сукупної площі, що дорівнює за своїми розмірами двом таким країнам як Південно-Африканська Республіка.

Існує цілий світ торгівлі землею, де діють жорстокі закони, а окремі учасники цього бізнесу мають на балансі такі території, які часто перевершують цілі країни. Попит на чужу землю зумовлюється безліччю різних інтересів, включаючи й інвестиції. Однак не менш важливою залишається банальна боротьба за виживання. У світовій економіці з кожним роком все сильніше відчувається наростаюча продовольча криза: брак питної води та звичайної їжі.
Не менш важливе значення мають і площі під виробництво енергії. В цих умовах розвинені країни-імпортери продовольства і багато економік, що розвиваються, дивляться саме в бік чужих земель, придатних для культивації та забезпечення потреб власного населення. Найвигідніші ціни їм пропонують уряди країн, посівні площі у яких простоюють, а зайвий приплив грошей ззовні за «клаптик землі» вважається відмінною можливістю зірвати непоганий куш.
Нижче представлений підготовлений групою аналітиків з різних країн світу список найбільш видатних покупців іноземної землі.
На останньому місці в цьому списку знаходиться ПАР. За останні 10 років ця економіка, що розвивається, член БРІКС, зуміла обзавестися 3 млн акрів землі, або 1 млн 231 тис. 34 га. При цьому найбільш великою покупкою з боку Південно-Африканської Республіки стали 870 тис. акрів в сусідньому Беніні. Ім’я інвестора або назва тієї компанії з ПАР, яка стала володарем бенінської землі, залишилися за завісою таємниці. Придбані площі використовуються в сільськогосподарських цілях, що не є сюрпризом: проблема продовольства в Африці стоїть мало не на найвищому рівні у світі.
Канада. Незважаючи на те, що ця держава і так не дуже обмежена в своїх розмірах, будучи другою у світі після Російської Федерації, влада і бізнес активно скуповують чужі землі. Обсяг канадських покупок аналітики оцінили в 3,3 млн акрів землі, або 1 млн 329 тис. 793 га. Варто відзначити, що найбільш значним придбанням стала не земля десь в країнах третього світу, а цілком «пристойні» території в Австралії. Компанія Alberta Investment Management Corp. скупила там 960 тис. акрів для вирощування лісу з подальшою вирубкою для виробництва деревини. Тут також все цілком закономірно: деревина найактивнішим чином використовується в канадській промисловості та економіці в цілому, однак на батьківщині лісорубам все важче стає забезпечувати себе необхідним обсягом сировини.
Швеція. Тяга скандинавів до захоплення нових територій має багатовікову історію і сягає своїм корінням у часи вікінгів. Проте на місце набігів або войовничих походів сьогодні прийшли можливості відкритого ринку. Останні 10 років не минули для шведів марно: королівство зуміло скупити близько 3,5 млн акрів земель, або 1 млн 434 тис. 700 га. Втім, найбільше придбання відносно невелике. Шведський Лісовий фонд глобальної солідарності (Global Solidarity Forest Fund) купив у Мозамбіку 350 тис. акрів землі. Її, як і у випадку з Канадою, пустять на лісові угіддя для виробництва деревини.
Австралія зовсім недавно фігурувала продавцем землі для потреб Канади. Правда, австралійські підприємці зуміли закупити значно більші угіддя. Сумарні придбання країни оцінюються в 3,8 млн акрів, або 1 млн 547 тис. 616 га. Що стосується рекордної для Австралії покупки, то нею стали 880 тис. акрів, куплених в Індонезії одним з найбільших в світі гірничовидобувників BHP Billiton Limited. Правда, земля буде використовуватися зовсім не для розкопок, а піде на потреби сільського господарства. Велика частина австралійської території – місцевість посушлива і малородюча, так що мозамбікські рівнини будуть якраз до речі.
Проблема з посухою, з нечастими дощами, яких ледве вистачає на саме лише проростання рослин, змушує багато країн прибирати до рук підходящі землі за кордоном.
Саудівська Аравія. Якщо з родючими землями та опадами «саудити» мають досить значні складнощі, то з притоком нафтодоларів проблем вже точно не виникає. Так що питання з продовольством в Ер-Ріаді вирішувалися не шляхом нарощення імпорт їжі, яка все дорожчає, а збільшуючи територію за рахунок іноземних покупок. За 10 років найбільший нафтодобувач в світі придбав 5,5 млн акрів, або 2 млн 204 тис. 132 га. Покупцем у найбільшій угоді купівлі 675 тис. акрів землі на Філіппінах стала саудівська компанія Eastern Renewable Fuels Corp. Мета придбання все та ж – їжа.
Об’єднані Арабські Емірати. Арабські шейхи закупили за декаду 5,6 млн акрів, або 2 млн 277 тис. 856 га землі. Втім, на відміну від свого партнера по ОПЕК, ОАЕ в останні роки зуміли перевести локомотив національного ВВП з в’язкої колії «чорного золота» на міцні рейки доходів від туризму. Нафта в країні, звичайно, як і раніше, видобувається у величезній кількості, але все більше володарів Аравійської пустелі цікавлять іноземні гості, які їдуть не за бочкою нафти, а за яскравими враженнями та бажанням повернутися знову. Саме тому головною покупкою ОАЕ стали 4,2 млн акрів в Судані, куплені національною еміратською організацією Al Ain National Wildlife. У цій африканській державі правителями ОАЕ було вирішено розвивати туризм, диверсифікуючи внутрішній ринок.
Ізраїль. За останні 10 років представники цієї країни накупили закордонних територій на 5,9 млн акрів, або 2 млн 388 тис. га. Завдання забезпечення населення продовольством також є нагальною проблемою цієї країни. Саме під потреби сільського господарства невідомий ізраїльський інвестор і придбав 4,9 млн акрів в Демократичній Республіці Конго.
Італія. ЇЇ земельні транзакції за останні 10 років забезпечили приріст території на 6,5 млн акрів, або 2 млн 614 тис. 792 га. Незважаючи на те, що в самій Італії цілком достатньо площ під посіви, жителі цієї країни завжди готові запастися ґрунтом про запас. Невідомий італійський інвестор купив 4,9 млн акрів землі в Індонезії. Ці території найбільшої острівної держави у світі використовуються саме для потреб сільського господарства.
Південна Корея. Це перша азійська держава в списку, втім, далеко не остання. Декада не минула для країни марно: південнокорейська влада і корпорації уклали угоди на купівлю або оренду в цілому 6,7 млн акрів землі, або 2 млн 696 тис. 297 га. За найбільш великою покупкою Сеул вирішив далеко не їздити. Корпорація Kapa Limited забрала собі 1 млн акрів в Камбоджі. На які цілі підуть куплені землі невідомо.
Топ-5 ренкінг головних покупців іноземної землі включає в себе представників багатьох континентів. На останньому місці тут розмістилася Велика Британія. Ще на початку минулого століття Об’єднане Королівство мало найбільші заморські володіння на всій земній кулі. В метрополію стікалися товари з усіх кінців світу. Однак ХХ століття диктувало свої умови, і Лондону довелося забути про колишню велич. Тепер же замість військових суден до іноземних берегів все частіше припливають інвестори, готові вкладати та отримувати прибуток на чесних законах ринку. 10 років покупок забезпечили Великобританію додатковими землями на 7,4 млн акрів, або 3 млн 8 тис. 472 га. Відзначилася тут британська компанія NRG Chemicals, яка придбала 1,7 млн акрів угідь на одному з островів Філіппін під потреби сільського господарства.
Малайзія. Ця острівна держава в Південно-Східній Азії зуміла наростити ділянки на 8,4 млн акрів, або 3 млн 397 тис. 607 га. На продовольчі потреби пішло головне придбання: 710 тис. акрів, куплених корпорацією Sime Darby Berhad в сусідній Індонезії.
Склад трійки призерів, за великим рахунком, не можна назвати незвичним, мало передбачуваним або дивним. Бронзова медаль у підкоренні світу, принаймні, на підставі контрактів і угод, висить на шиї у Сполучених Штатів Америки. Американці за останнє десятиліття обзавелися територією 10,2 млн акрів, або 4 млн 136 тис. 973 га. Куплені землі йшли і під сільське господарство, і під промислові об’єкти, і під проекти іншого роду. Хоча саме для виробництва продовольства США здійснили головну покупку: з цією метою BHP Billiton було придбано 900 тис. акрів землі в Індонезії.
Китай. Ця країна на міжнародному ринку землі на третину обігнала поки що найбільшу економіку світу і змогла забезпечити себе новими землями в розмірі 13,2 млн акрів, або 5 млн 354 тис. 502 га. Причому саме підтримка ресурсної бази стала для КНР завданням номер один. Так що 25 тис. акрів, викуплених інвестиційною групою Phou Mady Investment Group в Камбоджі, покликані забезпечувати головну економіку планети, що розвивається, деревиною, необхідною при будівництві, а також в промисловому секторі.
Лідером «хіт-параду» в категорії «Найактивніші покупці іноземних земель» стала Індія. За підсумками останніх 10 років на цю країну припали угоди розміром 13,4 млн акрів, або 5 млн 420 тис. 209 га. Сюрпризу з метою головної покупки не відбулося: індійський багатопрофільний концерн Tata, а саме його підрозділ Tata Power, придбав 4,9 млн акрів в Індонезії. Території призначені для забезпечення продовольчих потреб індійської економіки.

* За матеріалами finance.ua

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"