інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Особливості інвестування коштів в економіку країн Азії*

У той час як більшість країн світу все глибше втягнуються у вир економічної кризи, інвестори все частіше звертають увагу на КНР та її сусідів. У найближчі десять років тут точно не очікується потрясінь, а ось економічне зростання і процвітання більш ніж можливі.

Незважаючи на всі негативні процеси, що відбуваються у світовій економіці, експерти не очікують їх істотного впливу на Азіатсько-тихоокеанський регіон в 2012 році. Країни цього регіону можуть похвалитися стабільно високим внутрішнім попитом, невисоким рівнем безробіття, а місцеві заводи завантажені майже на повну потужність. Результати дослідження аудиторсько-консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers, присвяченого ринкам капіталу, підтверджують думку економістів про те, що прогнози по азіатському регіону непогані. Причому не в перспективі одного року, а як мінімум на найближче десятиліття.
Так, наприклад, з 400 опитаних «PwC» керівників великих компаній по всьому світу більше половини (55%) упевнені в тому, що до 2025 року Шанхайська біржа буде найбільш популярною порівняно з іншими світовими біржами серед компаній, що виходять на IPO. При цьому більша частина керівників, які висловлюють таку думку, самі планують виводити свою компанію на IPO в азіатському регіоні. Рівень впевненості респондентів у тому, що західні біржі збережуть до 2025 року свою провідну роль, помітно нижчий. Так, 39% упевнені, що Нью-Йорк збереже загальносвітове значення для бажаючих провести первинне розміщення компаній до 2025 року, і лише 27% висловлюють таку ж впевненість відносно Лондона.
На сьогоднішній момент Шанхайська біржа, яка за обсягом капіталізації входить в топ-10 світових фондових бірж, не допускає до лістингу іноземні компанії та забороняє купівлю цінних паперів іноземних інвесторів. Проте, час пустити іноземних інвесторів на біржу настав. Аналітики стверджують, що КНР стане світовим фінансовим центром буквально в перші роки після відкриття біржі для іноземців.
Поки ж західні компанії все частіше придивляються до інших азіатських бірж і вважають, що створення декількох «хабів» для інвестицій в цьому регіоні було б незайвим. Низький попит на товари споживання у розвинених країнах має зворотні тенденції в країнах азіатського регіону, і першими на це реагують виробники люксових брендів. Так, наприклад, в 2011 році лістинг на біржі Гонконгу пройшли такі компанії, як Prada та Samsonite, і експерти впевнені, що це тільки початок «переїзду на Схід».

Неофіційний лідер
Коли мова заходить про азійський регіон, то головною країною, з якою пов’язують свої надії економісти, звичайно є КНР. Друге місце в світі серед найбільших економік китайці, схоже, посідають лише завдяки своїй скромності. Країна не займається агресивним експортом власної культури, як це прийнято в західному світі, не бере участі у світових військових конфліктах, хоча за чисельністю має найбільшу армію у світі та, на відміну від більшості розвинених країн, споживає багато менше, ніж могла б. Зате КНР – найбільший в світі кредитор, лідер за обсягом золотовалютних резервів і головний світовий експортер. Як зазначають у своїх прогнозах експерти Світового банку, в 2030 році максимальне зростання частки в світовій торгівлі порівняно з 2010 роком буде спостерігатися в Індії та Індонезії – до 10,4 і 10,5% відповідно. Однак у грошовому виразі на першому місці виявиться КНР, де обсяг зовнішньоторговельного обороту в 2030 році становитиме приблизно $11,9 трлн. У 2010 році за цим показником КНР поступалася США – $2,9 трлн проти $3,2 трлн.
Останнім часом відносно економіки КНР існували об’єктивні побоювання: місцева влада розпочала цикл жорсткої кредитно-грошової політики, що проявилося в підйомі ключових ставок. У результаті інфляція, яка досягала в липні піку в 6,5%, знизилася до 4,1% у грудні. Економісти побоювалися, що на фоні високих ставок та зниження рівня інфляції впадуть й економічні показники, але, як показують останні цифри, ВВП країни збільшився на 8,9%, хоча очікувалося – 8,7%. Дані з промислового виробництва теж вище очікувань.
Зараз китайська влада почала пом’якшувати кредитно-грошову політику, знизивши норму резервування. При низькій інфляції можна знижувати і процентні ставки – і в цьому випадку економіка гарантовано буде зростати. Крім того, Китай зараз все більше орієнтується на збільшення внутрішнього споживання, щоб менше залежати від експорту і глобальних криз. Якщо це станеться, тоді можна буде говорити про вихід країни на перше місце в світі за економічною потужністю.

Смуга перешкод
Однак позитивні прогнози і подальша лібералізація фондових ринків зовсім не говорять про те, що життя іноземних інвесторів як в Китаї, так і в сусідніх азіатських країнах, буде легким. Азія для західного інвестора – лабіринт бюрократичних перешкод. Кожен потенційний інвестор в КНР жорстко контролюється державою. Щоб бути допущеним на ринок, він повинен пройти повну процедуру відбору, отримати дорогі і важкодоступні ліцензії, фактично передати частину своїх технологій і ноу-хау місцевим чиновникам та багато іншого. Та ж картина і в інших країнах регіону. В Індії, наприклад, існують серйозні обмеження на інвестиції в роздрібну торгівлю, вхід іноземних інвесторів у багато галузей економіки ускладнений втручанням регулюючих органів.
Звичайна для будь-якої західної країни процедура всебічної оцінки ризиків об’єкта інвестицій (due dilligence) в азіатських країнах ускладнена. Вона вимагає або серйозних капіталовкладень (вартість цієї процедури, якщо замовляти її у всесвітньо відомих консалтингових компаніях, висока), або серйозних зв’язків в тій країні, де інвестор має намір вкласти кошти, – в азіатських країнах отримати правдиву інформацію людині із заходу, яка не володіє мовою і зв’язками, практично нереально. Варто звертати увагу на найменші культурні нюанси, наприклад, в буквальному перекладі на китайську «оцінка ризиків» звучить як «розслідування», а саме слово носить швидше негативний відтінок, тому краще заздалегідь обговорити з перекладачем термінологію. Перечитувати документи слід по кілька разів – в азіатських країнах помилок у документах зазвичай багато, причому найбезглуздіших, допущених з необережності. Ну і звичайно, не варто забувати про відмінності в спілкуванні – азіати майже не говорять «ні», що зовсім не означає, що вони згодні з вами. Будь-яке суперечливе питання краще детально прописувати в письмовій угоді, щоб у разі розбіжностей було з чим іти до суду.
Особливості східного менталітету – мало не головна небезпека, що підстерігає інвестора в Азії. Експерти радять завжди думати над тим, що інвестор міг би вкрасти або як би він обдурив керівництво, якби працював звичайним менеджером на підприємстві, яке його цікавить. На їхню думку, люди із західним менталітетом занадто довірливі в питаннях етики, і такі «вправи для мозку» дуже корисні для розуміння, як за допомогою елементарних прийомів можна обдурити інвестора. Наприклад, до його приїзду перефарбувати старе устаткування і видати його за нещодавно куплене.
Однак навіть ці перешкоди нездатні затьмарити майбутнє десятиліття «процвітання» в Азії. Ще задовго до поточного глобального економічного «нездужання» існувала думка, що помітне зростання можливе лише в країнах, що розвиваються. У розпал кризи аналітики лише впевнилися в своїй думці. Зараз, коли розвиненим країнам доводиться стикатися зі складними завданнями, швидкозростаючі економіки відчувають себе дуже непогано і, очевидно, будуть перебувати на підйомі як мінімум кілька найближчих років.

* За матеріалами World Economic Journal.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"