інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Можливості латвійської офшорної зони для міжнародних холдингових компаній*

Т. Лютинська

У 2013 році в Латвії починає діяти сприятливий податковий режим для міжнародних холдингових компаній. Це поставить балтійську країну в один ряд з такими популярними низькоподатковими брендами Європейського Союзу як Кіпр, Мальта, Нідерланди та Люксембург. Очікується, що першими новими можливостями скористаються бізнесмени з країн СНД.

У грудні 2011 року парламентом цієї країни були прийняті поправки до закону «Про прибутковий податок з підприємств», які набувають чинності в наступному році.
Ці зміни, хоча і залишилися практично непоміченими широкою публікою, стали справжнім проривом в лібералізації податкового законодавства Латвії.
По суті, з 2013 року (частково – з 2014 року) в Латвії почне діяти повноцінний сприятливий офшорний режим. Його ознаки є вже і зараз, зокрема, звільнення від оподаткування деяких отриманих та виплачуваних дивідендів.
У найближчому майбутньому Латвію можна буде сміливо порівнювати з такими традиційними центрами глобальної інвестиційної діяльності як Кіпр, Мальта, Нідерланди, Люксембург.
Відповідно до законодавчих змін, з 2013 року не будуть обкладатися податками доходи латвійських компаній від продажу часток капіталу і акцій, а також будь-які отримані дивіденди.
Також не буде обкладатися податком у джерела виплата дивідендів в інші країни.
А з 2014 року не будуть обкладатися податком у джерела виплата в інші країни проценти та роялті.
Ключовою перевагою латвійського офшорного режиму є відсутність додаткових умов.
Всі інші країни Європи, де діють сприятливі умови для створення міжнародних холдингів – Кіпр, Мальта, Нідерланди, Австрія, Данія, Швейцарія, Швеція, – накладають обмеження за одним або декількома параметрами, таким як процент участі в капіталі дочірньої компанії (як правило, потрібно не менше 10%), строк володіння (не менше року), вид діяльності дочірньої компанії (це не повинна бути інвестиційна діяльність) і рівень оподаткування в країні дочірньої компанії.
Крім того, майже всі країни, крім найбільш лояльних до міжнародних інвесторів Кіпру і Мальти, дозволяють виплату дивідендів без податку біля джерела тільки на адресу європейських компаній або компаній з країн, з якими укладені податкові конвенції.
У Латвії єдиним обмеженням є те, що офшорний режим не поширюється на доходи, отримані і які сплачуються в безподаткові країни, що входять до так званого «чорного списку» Кабінету міністрів – це такі офшорні юрисдикції як Панама, Беліз, Британські Віргінські Острови, Багами та інші .
Мережа угод про уникнення подвійного оподаткування в інвестиційній діяльності у Латвії досить широка, щоб забезпечити функціональність офшорного режиму.
На сьогодні угоди діють з 51 країною, серед яких практично всі європейські країни, США, Канада, Китай і держави СНД – такі як Білорусь, Україна, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан. Очікується, що угода з Росією має бути ратифікована Держдумою РФ до кінця року і вступити в силу в 2013 році.
Латвія виходить на арену міжнародного капіталу з відмінною конкурентною перевагою. Звичайно, найближчим часом потіснити позиції таких офшорних старожилів як Нідерланди, Люксембург чи Швейцарія буде досить важко, адже їхні незаперечні переваги – це стабільне законодавство, що не змінювалося десятиліттями, і незаплямована репутація в світовому співтоваристві.
Проте серйозно конкурувати з Кіпром, Мальтою і навіть сусідньою Естонією Латвії цілком під силу.
Умови оподаткування подібні. Процедура реєстрації досить проста, і не вимагає особистої присутності засновників.
Вартість обслуговування компанії є суттєво нижчою, ніж, наприклад, у Швейцарії, Люксембурзі, Данії чи Швеції.
Мальта, на відміну від Латвії та Кіпру, помітно програє на «східному фронті», не маючи діючої угоди про уникнення подвійного оподаткування ні з однією країною СНД.
У естонців, в свою чергу, немає діючих податкових конвенцій з Росією та Узбекистаном.
Крім того, доходи від приросту капіталу в момент їх розподілу компанією своїм акціонерам естонська держава буде обкладати прибутковим податком.
Таким чином, в найближчому майбутньому найсильнішим конкурентом Латвії на низькоподатковому фронті буде Кіпр.
Але у Латвії є свої суттєві плюси, яких не має її середземноморський суперник.
Це географічне положення на перехресті транспортних шляхів, близькість до країн СНД, комфортні умови існування, легка процедура отримання дозволу на проживання для інвесторів.
Крім того, фінансова система Латвії відрізняється широкою пропозицією банківських продуктів і послуг, лояльністю до клієнтів-нерезидентнів, і головне, в порівнянні з банками Південної Європи, більшою стабільністю.
Нарешті, Латвія – по суті єдина європейська країна, де практично все населення володіє російською мовою, і фінансовий сервіс російською тут – не привілей для обраних, а звичайне явище.
Все це робить Латвію країною, досить привабливою для організації міжнародних холдингових структур та реального бізнесу. Тут застосовується одна з найнижчих ставок прибуткового податку з підприємств у Європі. Для здійснення торговельної діяльності на території Європейського Союзу підприємство без проблем реєструється як платник ПДВ, має достатньо кваліфікованих співробітників, які володіють російською та англійською мовами; є можливість залучення фінансування з європейських фондів для організації виробництва і бізнесу в сфері послуг.
Є всі підстави очікувати, що майбутня податкова лібералізація стане суттєвим поштовхом для розвитку латвійської економіки.
По-перше, певна частина інвесторів не обмежиться лише реєстрацією пасивних холдингів, а почне переносити в Латвію реальні операції, відкривати офіси та виробництва, наймати персонал.
По-друге, прихід іноземного капіталу слугуватиме основою для появи цілої індустрії обслуговування холдингових і торговельних компаній: юристів, бухгалтерів, аудиторів, секретарів тощо.
Сплеск інтересу до Латвії та збільшення кількості зареєстрованих латвійських компаній з іноземним капіталом можливий вже наприкінці 2012 року.
Тим більше, що навіть до введення офшорного режиму багато «східних» клієнтів, найчастіше з Росії та Білорусі, реєстрували тут компанії для організації торговельної діяльності з європейськими партнерами.

* За матеріалами bankir.ru.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"