інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Російський ринок золотих інвестиційних монет*

О. Вязовський

Якщо ще п’ять років тому головним споживачем золота в Росії була ювелірна промисловість (83%), то тепер ситуація помітно змінилася. Сьогодні частка ювелірів в сукупному попиті на золото складає лише 50%, а інвестиційна складова (приватний і державний попит) зросла з 26% до 35,9%. При цьому приватні інвестиції у золото досягли рівня у 18,7%. Така пильна увага до дорогоцінного металу викликана кризою довіри до існуючої системи, заснованої на зобов'язаннях учасників ринку. Золото ж не є чиїмось зобов'язанням, тому по ньому не може бути оголошений дефолт, воно не може бути девальвоване. Ця обставина дозволяє відносити жовтий метал до категорії «активів-притулків», які користуються попитом навіть при існуванні нестабільності на фінансових ринках. Таким чином, у зв'язку зі зростанням бажання інвесторів застрахувати свої заощадження в «тихій гавані» золота, надзвичайно актуальним стає питання, який спосіб інвестування в дорогоцінний метал обрати.

Сьогодні приватним інвесторам Російської Федерації надається широкий інструментарій для вкладень в золото. Механізми інвестування поділяються на позабіржові та біржові. До перших відносять придбання золотих зливків, монет, ювелірних коштовностей, відкриття знеособлених металевих рахунків. До біржових – вкладення через спеціалізовані «золоті» фонди (ETF), операції з деривативами (ф'ючерсами, форвардами, свопами), а також з акціями золотодобувних компаній. При торгівлі біржовими інструментами інвестору слід бути дуже обережним: необхідно знати і вірно застосовувати основні правила ризик-менеджменту, «відчувати» ринок, мати можливість змінити позицію при збільшенні волатильності на ринках. Такому способу інвестування в основному віддають перевагу ризиковані досвідчені гравці. До більш надійних інструментів відноситься купівля золотих зливів і монет. У цих випадках інвестори володіють фізичним металом, що підвищує ступінь привабливості цих активів в рази.
Враховуючи низьку ліквідність золотих зливків, все більшої популярності в Росії набувають інвестиційні монети. Крім підвищеної оборотності, цей спосіб збереження заощаджень має й іншу важливу перевагу: відсутність ПДВ при здійсненні операцій з монетами (на відміну від золотих зливків і колекційних монет, при придбанні яких покупець сплачує 18%). Крім того, різниця між цінами купівлі та продажу інвестиційних монет значно менша, ніж аналогічний показник щодо золотих зливків. До переваг такого інструмента також можна віднести можливість використання їх не тільки в якості інвестиції, але і як предмет для хобі.
Доказом факту підвищення уваги до інвестиційних монет слугує збільшення попиту на них і, отже, зростання їхньої вартості. 10 золотих рублів 1898-1911 років в листопаді 2003 року коштували приблизно $120, в серпні 2008 – вже $500; влітку 2012 року – $565. Ще один приклад, який яскраво ілюструє підвищувальну динаміку цін на дорогоцінні інструменти: 5 рублів 1897-1911 років в листопаді 2003 року коштували $55, в серпні 2008 – $240; влітку 2012 року – $295.
Зазначені в прикладах монети є колекційними, внаслідок чого деякі інвестори скажуть, що зростання вартості викликане їх історичною цінністю. Але ту ж саму тенденцію можна спостерігати і з інвестиційними монетами. Наприклад, за 2006 рік ціна інвестиційних золотих монет «Червонець» і «Георгій Победоносец», що котируються Банком Росії, зросла на 14%, срібного «Соболя» – на 45%. В подальшому, у зв'язку з посиленням нестабільності на фінансових ринках, зростання тільки прискорилося. Так, вартість золотої монети «Георгій Победоносец» зросла більш ніж на 100% по відношенню до ціни 2006 року.

Варто відзначити, що ця золота монета залишається однією з небагатьох, що має статус інвестиційної (тобто не обкладається ПДВ), що підвищує її цінність. «Георгий Победоносец» випускається з лютого 2006 року, має масу чистого золота 7,78 грамів (1/4 унції), діаметр – 22,6 міліметра, товщину – 1,60 міліметра і вищу пробу золота – 999-ту. Перший тираж склав 150 000 штук, але в міру необхідності було прийнято рішення їх дочеканити, що й було зроблено в 2007 і 2008 роках тиражами 500 000 і 630 000 штук, відповідно. Всього на виробництво цих монет було витрачено 8 947 кг чистого золота.
Номінал, в якому карбується золота монета «Георгий Победоносец», становить 50 рублів. На реверсі – емблема Банку Росії (двоглавий орел з опущеними крилами, під ним – напис півколом «Банк России»), обрамлена крапками і написами по кругу – вгорі: «ПЯТДЕСЯТ РУБЛЕЙ», знизу: зліва – позначення дорогоцінного металу і проби, в центрі – дата випуску, справа – зміст хімічно чистого металу і товарний знак монетного двору. На аверсі – зображення Георгія Побідоносця верхи на коні, що вражає списом змія. Перевагою даної монети є відносно невисокі витрати виготовлення, що робить можливим її обіг за ціною, наближеною до вартості дорогоцінного металу, який міститься в ній.

Крім того, вартість монети залежить від курсу долара в рублях. Формування відпускної ціни Центральним банком Росії відбувається наступним чином:
((Лондонський фікс в $ за тройську унцію)*(курс долара в рублях)/4)+7%, де 7% – націнка банку за виготовлення монети.
Таким чином, ціна найпопулярнішої в Росії золотої інвестиційної монети складається з:
- ціни золота на міжнародному ринку;
- курсу долара до рубля (який суттєво залежить від вартості «чорного золота», тому третім пунктом можна було б вписати «ціни нафти»).
Нижче, на графіку, показана динаміка цін на золоту монету з першого дня її обігу до сьогоднішнього моменту. Вартість монети «Георгий Победоносец» виросла за 5,5 років в 2,3 рази. Крім того, чітко видно, як різко підвищується ціна в кризові періоди.
Не дивно, що останнім часом зафіксовано зростання кількості учасників ринку, що пропонують свої послуги щодо купівлі/продажу золотих монет.
Проте, внаслідок того, що кредитні організації мають право встановлювати свої правила роботи з дорогоцінними металами, спред (різниця між цінами купівлі та продажу) може досягати захмарних величин. Крім того, в періоди високої волатильності банки збільшують ціновий серед по інвестиційних монетах до значень, які, на їхню думку, достатньою мірою покривають ризики.
Деякі російські компанії пропонують свою, просту і доступну широкому колу інвесторів схему торгівлі золотими монетами – «iTrader».
За допомогою цієї електронної торгової системи клієнти здійснюють між собою операції з купівлі-продажу поставних інструментів шляхом розміщення допустимих видів ордерів, на підставі яких здійснюються угоди.
Після укладення угоди клієнт, який виступає продавцем, повинен в зазначений день доставити монети в банк-постачальник і отримати від нього гроші, а клієнт, який виступає покупцем, повинен в зазначений день оплатити монети і отримати їх.
Технологія «iTrader», на відміну від інших, дозволяє: пропонувати тверді ціни; гарантувати залишки в місці поставки; торгувати віддалено; здійснювати операції за лічені секунди.
Важливо підкреслити два основні принципи при побудові оптимального портфеля інвестиційних монет: диверсифікацію та ефективне управління ним. Перша властивість хеджує ризики інвестора з точки зору згладжування волатильності на різних ринках. У цьому сенсі зростання цін на наявні в портфелі золоті монети може врятувати від обвалу на фондових і сировинних ринках. Але, як показує практика, в кризові періоди важлива не тільки фундаментальна складова портфеля, але і можливість оперативного управління ним. Якщо в інвестора «на руках» є монета, це ще не означає, що він може в будь-який момент її вигідно продати. Таким чином, учасники ринку реалізують обидва принципи, що допомогає їм зберегти або примножити свій статок.


* За матеріалами bankir.ru.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"