інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Реформування пенсійної системи в Казахстані*

Г.Марченко

Казахстан демонструє непогані результати ринкових реформ на тлі інших республік колишнього Радянського Союзу. Для прикладу, частка ВВП на душу населення у цій країні складає більше $11 тис., у той час як в Україні даний показник становить лише $3,5 тис. Зараз Казахстан завершує реформування своєї пенсійної системи. Нижче своїми думками щодо майбутньої моделі цієї системи ділиться голова центрального банку Казахстану.

В цілому всі погоджуються, що пенсійна система має бути гібридною або змішаною. Тобто повинен бути обов'язково присутній накопичувальний елемент та елемент солідарний.
Солідарна (страхова, розподільча) система як відомо, заснована на піраміді: має бути декілька осіб, працюючих на одного пенсіонера. А демографія у всіх країнах змінюється. Люди живуть довше. Сама по собі солідарна система гідних пенсій не забезпечить. Тому потрібно вводити додаткові накопичувальні елементи, і відрахування повинні бути як від працівників, так і від роботодавців.
Ось два приклади: поганий і хороший. Поганий – це Греція, яка нічого не робила. У них був вік виходу на пенсію 55 років. А для державних службовців – 53 роки. А з урахуванням того, що всі, включаючи офіціантів, були в списках один і два [пільгові категорії], чоловіки виходили на пенсію в 52 роки, жінки – в 51 рік. Коли Греції знадобилися гроші і з'ясувалося, що знайти їх не так просто, уряд різко підвищив пенсійний вік для чоловіків і жінок зараз він складає 67 років.
Інший приклад – Швейцарія. Двадцять років тому вони порахували, що солідарна пенсійна система збанкрутує в 2013 році. І вони до цього підготувалися. Були запроваджені відрахування від роботодавців і від працівників, і зараз у них одна з кращих пенсійних систем. Тому можна вибирати з декількох варіантів. Є швейцарська модель – хороша. Є модель з приватними пенсійними фондами, в Чилі і в Казахстані, яка також працює добре. Є модель провідентних фондів в Сінгапурі і в Малайзії, яка теж непогано працює. Довідка. (Провідентні пенсійні фонди передбачають забезпечення по старості, інвалідності та у разі втрати годувальника, яке в цих випадках здійснюється не у формі довічних пенсій, а у формі одноразових виплат, які складають загальну суму внесків, сплачених самим працівником і його роботодавцем, а також процентів по вкладах).
Один з аргументів проти накопичувальної частини пенсійної системи полягає в тому, що її прибутковість нижча за інфляцію. Однак це неправда! За чотирнадцять з половиною років в Республіці Казахстан накопичена прибутковість пенсійних фондів в півтора рази перевищує накопичену інфляцію. Все залежить від того, який механізм регулювання, в які інструменти можна вкладатися.
Демографія – це доля. На це ображатися не можна . За даними банківського регулятора, зараз на одного пенсіонера в Казахстані припадає 2,1 працюючих платників податків. А в 2050 році, за розрахунками Світового банку, буде один до одного. За оцінками Центрального банку Казахстану, якщо не вносити ніяких параметричних змін до солідарної системи і не посилювати накопичувальну складову, то до 2032 року, тобто всього через 20 років, ми змушені будемо використовувати кошти національного пенсійного фонду для виплати поточних солідарних пенсій. А в 2042 році кошти національного фонду закінчаться.
Дуже важливо зробити чесні і нічим незаплямовані, неідеологізовані актуарні розрахунки на 40 років. Пенсійна система – це ж негласний договір. Людина, якій зараз 20 років, повинна розуміти, що вона 40 років буде працювати і потім ще 20 років перебувати на пенсії. І ось на ці 60 років правила гри повинні бути більш-менш зрозумілі. Люди зараз мають бути впевнені в тому, що вони будуть отримувати адекватну пенсію. Крім того, вони мають знати, якими будуть їх пенсійні доходи.
У нас виплати накопичувальних пенсій за 10 останніх років в доларовому еквіваленті зросли у 6 разів. Економіка в 6 разів не виросла. Розігналися дуже сильно. І це добре, що держава на деякий період могла собі це дозволити. Але до середини тридцятих років ця сума для Казахстану – складе $100 млрд на рік випадаючих доходів.
Є в економіці відомий ефект: коли доходи людини ростуть – паралельно або прямо пропорційно ростуть його витрати. Коли доходи починають падати, витрати прямо пропорційно не падають! Людина починає позичати гроші. І держава поводить себе так само.
В уряді Казахстану зараз йде активне обговорення майбутньої моделі пенсійної реформи. Розглядаються чотири варіанти, при цьому потрібно прийти до одного. Всі сходяться в тому, що потрібно якимось чином охопити самозайнятість, і всі згодні, що потрібно вводити обов'язкові відрахування для роботодавців за важкими професіями. Як відомо, диявол криється в деталях. Саме тому дуже важливо при подальшому реформуванні пенсійних систем враховувати всі обставини.

*За матеріалами vestifinance.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"