інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Основні економічні тренди для глобальної інвестиційної діяльності*

А. Дудкін

Основні тренди поточного року, які необхідно враховувати в інвестиційній діяльності, виглядають наступним чином: стабілізація європейських фінансів, прискорення розвитку економіки Китаю, уповільнення розвитку США та спекуляції на ринку акцій, дефляція в Японії, китайсько-японська боротьба за лідерство в Азії, зеніт товарного «суперциклу».

Фінансова криза в Європі завершується. Якщо довелося б обрати тільки одну важливу подію в 2012 році, то варто назвати фінансову стабілізацію, яка спостерігається в Європі завдяки активним діям Європейського центрального банку. Саме він виступив за підтримку державних запозичень, що й утримало євро від обвалу.
Грецькі облігації, що балансували на межі дефолту, стали «кращою» інвестицією і за підсумками всього 2012 року серед ринків суверенних запозичень. Вони забезпечили дохідність у 97,4% річних. Португальські цінні папери принесли прибутковість в 3,4% і 57,1% відповідно, а італійські піднялися за рік на 20,8%.
Урок, який можна зробити з даних фактів, знадобиться в 2013 році. Потрібно згадати стару приказку: не намагайтеся йти проти ФРС. Це саме те, що сталося в Європі. Процес відновлення тільки розпочався, і прогрес, якого було досягнуто від нижньої точки, буде ще більшим.
Подальший розвиток економіки Китаю. Уряд Китаю впевнено говорить про збалансований та стійкий темп розвитку економіки і зміна моделі економічного зростання буде основною темою року. Лідери стурбовані невдоволенням мас, підігрітим корупційними скандалами і зростаючою прірвою у доходах населення. Відновлення темпу економічного зростання полегшить процес передачі повноважень Сі Дзіньпіну, призначеного головою Комуністичної партії і визначеним на пост президента. При цьому центральний банк запевняє, що буде підтримувати ціни стабільними і сприяти здоровому і стійкому зростанню економіки, а також поглиблювати фінансові реформи і відкривати фінансові ринки. Це може означати, що курс фінансової політики залишиться колишнім, після того як прийде не надто експансивний новий уряд, але залишиться сприятливим для економічного зростання і лібералізації ринків.
Вимірники індустріального виробництва в Китаї показують зростання, додаючи впевненості в тому, що розворот економіки продовжиться в наступному році. Індекс закупівель менеджерів склав 50,6 наприкінці 2012 року, за інформацією Національного статистичного бюро.
За оцінками експертів, відновлення в секторі нерухомості продовжиться або навіть прискориться в 2013 році в темпі 10% зростання цін і обсягу продажів. Індустріалізація та масові інвестиції в урбанізацію тривають. Уявити собі масштаби процесу і темп зростання гігантської економіки допоможе простий факт: у Китаї в даний час будується більше 10 міст за рік, і Пекін оголосив про намір будувати 20 нових міст в кожному наступному році на протязі 20 років.
Спекуляція на ринку акцій США і загроза уповільнення економічного зростання. На думку експертів, найсерйозніший удар по економіці в результаті фіскального пакту, можливо, станеться після закінчення пільг з податку на заробітну плату. Дана пільга була задумана як тимчасова міра, щоб підштовхнути економіку в 2011 році, і потім була продовжена на 2012 рік. Скасування пільги сповільнить економіку щонайменше на половину процентного пункту, забравши $125 млрд з кишень споживачів.
Можливе зниження федеральних витрат скоротить економічне зростання на більш ніж половину процентного пункту. Натомість підвищення податків на багатих, навпаки, не повинно призвести до такого сильного ефекту, оскільки прошарок населення з високими доходами має тенденцію зберігати більшу частину доходу, а не витрачати її.
Деякі економісти дотримуються більш оптимістичного погляду. Вони відмічають, що фіскальна драма відбувається на тлі покращення стану економіки. Фіскальне навантаження сповільнить частину динаміки, але з того моменту, як наступить ясність, можна очікувати посилення економічного зростання.
Така думка відображає швидше бажане бачення світу, ніж більш сувору реальність. Зниження темпу зростання ВВП в I кварталі 2013 року на 1% є величиною суттєвою, щоб викликати зниження прогнозів по доходах багатьох компаній і, як наслідок, штовхнути ринок акцій вниз. Майбутнє обговорення в Конгресі США нових заходів економії бюджету викличе нову хвилю невпевненості, і, таким чином, корекція на ринку цілком може затягнутися до літа.
Занепокоєння щодо «фіскального обриву» вже відбивається на витратах американців. Найбільший в світі круїзний оператор «Miami Carnival Corp.» в кінці 2012 року зробив прогноз доходів на наступний рік нижчий, ніж очікували аналітики. Зокрема, це відбулося внаслідок зниження обсягів попереднього бронювання місць, по мірі того як північноамериканські клієнти були стурбовані президентськими виборами і загрозою фіскального обриву, підвищенням податків і зменшенням державних витрат.
Індекс споживчих настроїв Мічиганського університету показав найслабше значення з липня 2012 року – 72,9, хоча ще в листопаді він утримувався на позначці 82,7.
Дефляція в Японії. В Японії відбувається, на перший погляд, парадоксальна ситуація. Погані економічні новини супроводжуються вибуховим зростанням ринку акцій. Індекс виробничої активності PMI Markit/JMMA впав наприкінці 2012 року до відмітки 45, найнижчої за попередні три роки, а індекс акцій Nikkei 225, навпаки, піднявся – на 12%.
Індустріальне виробництво виявилося набагато слабшим, ніж очікували економісти, і загальмувалося до 1,7%, що свідчить про важке становище економіки, яка продовжує страждати від хиткого внутрішнього попиту, а також від наростання територіальних суперечок з Китаєм. Китай є найважливішим ринком збуту японського експорту.
Чому ж у інвесторів викликають захват такі негативні новини? Консенсус міркувань полягає в тому, що падіння виробництва підвищує шанси реалізації планів з економічного стимулювання. Уряд готує широку і потужну програму перезапуску економіки Японії з четвертого по рахунку стиснення з моменту вступу в нове століття.
По-перше, уряд збирається накачувати економіку значним обсягом грошей. Наприклад, планується виділити до 31 березня 2013 року 10 трлн ієн ($116 млрд) додаткового бюджету на нові інфраструктурні проекти і податкові пільги.
По-друге, планується опустити курс ієни, щоб допомогти експортерам. Всього лише заява про ці плани вже справила відчутний ефект. Після публічного повідомлення наприкінці 2012 року про те, що буде проведено «монетарне пом'якшення», ієна ослабла до 85 ієн за долар і досягла цього рівня в перший раз з 2010 року. Час державного втручання дійсно настав, оскільки разом з важким становищем експортерів накопичується торговий дефіцит, який за 11 місяців 2012 року досяг суми 6,28 трлн ієн ($73 млрд), більш ніж у два рази перекривши рекорд 1980 року.
По-третє, уряд наполягає, щоб Банк Японії відкрив свої грошові засіки. Для початку необхідно, щоб Центральний банк подвоїв інфляційну ціль з поточного 1%. Крім цього, немає сумнівів, що Банк Японії продовжить програму з викупу активів і кредитної емісії.
Невисокі показники обсягів виробництва свідчать про необхідність для проведення нових заходів за видатками та грошового пом'якшення, щоб вивести третю економіку світу з десятиліть дефляції і поточної рецесії.
Нова політика і зростаючий ринок акцій зроблять фінансову систему більш вразливою від падіння цін на японські державні облігації. Вливання додаткової ліквідності є одним зі способів знизити тиск. Тому дуже ймовірно, що Банк Японії буде проводити політику з ослаблення ієни шляхом викупу іноземних облігацій. Даний фактор ще більше стимулюватиме ринок акцій та економічні показники. Питання залишається тільки одне: чи вдасться короткостроковий бум перетворити в довгостроковий. Про програми структурних змін поки нічого не заявлено.
Боротьба за економічне лідерство в Південно-Східній Азії. Китай перевершив Японію в якості другої за розміром економіки у світі в 2010 році. Чверть експорту Південної Кореї і 27% всіх поставок за кордон Тайваню, згідно митній статистиці цих країн, направляються в Китай. Японія знаходиться далеко позаду, маючи менше 10% експорту цих країн.
Кореляційний аналіз показує, що азіатські валюти рухалися більш синхронізовано з юанем, ніж з єною, в попередньому році. Коефіцієнт кореляції між тайванським доларом і юанем в попередньому році досяг значення 0,36 в порівнянні з 0,13 кореляції з ієною. Більш високе число означає більш близький зв'язок однієї валюти щодо іншої, тоді як одиниця означала б 100%-ну схожість змін курсу.
Центральні банки азіатських країн не стоять на шляху дорожчання своїх валют відносно ієни. Юань стає для них більш впливовою грошовою одиницею, а роль Японії зменшується.
Крім того, організаційно-виробнича діяльність компаній більше нагадує китайську, ніж японську, що сприяє встановленню тісніших зв'язків з Китаєм. Як наслідок, політики в Азії сьогодні більшою мірою стурбовані посиленням своїх валют відносно китайського юаня.
Південнокорейський вон виріс на 21% відносно ієни в 2012 році, а тайванський долар – на 16%. Випередження азіатськими валютами ієни сигналізує про домінування Китаю в економіці регіону, в той час як вплив Японії зменшується.
Дорогоцінні метали та сировинні товари завершують «суперцикл». На початку минулого століття російський економіст М.Кондратьєв описав довгостроковий цикл підйому і спаду цін на сировину і дорогоцінні метали. Основною рушійною силою висхідної фази є недоінвестування і хронічний брак виробничих потужностей. На Заході ця теорія «суперциклу» добре відома, і багато аналітиків, в тому або іншому вигляді, застосовують її для прогнозування довгострокових тенденцій. З'являється все більше ознак того, що висхідна хвиля цін на сировинні товари підходить до завершення.
За підсумками 2012 року лондонські ціни на золото піднялися на 7,1%, тим самим продемонструвавши 12-й рік безперервного зростання. Це є найтривалішим підйомом за період з 1920 року до наших днів.
Широкий індекс сировинних товарів S&P GSCI більш ніж подвоївся з кінця 1998 року. Аналітики Citigroup Inc. відмічають що «суперцикл» в сировинних товарах закінчився, в той час як їхні колеги з Goldman Sachs Group і Morgan Stanley прогнозують більш високі ціни в наступному році. У цьому немає суперечності, як може здатися: один рік є всього лише коротким епізодом всередині великої хвилі Кондратьєва. Ймовірність короткочасних сплесків цін на золото залишається в тому випадку, якщо інфляція почне проявляти себе.
Зниження державних видатків і поки що високий рівень безробіття не спричиняють інфляції. Якщо не трапиться непередбаченого макроекономічного шоку, то безробіття у Сполучених Штатах впаде до 7,1% до кінця 2013 року. Надалі рівень безробіття може знизитися до 6,4% в 2014 році і до 5,7% – в 2015 році.
Загроза інфляції виходить з іншого боку: від спекуляцій на облігаціях та акціях, що посилюється. У 2012 році в США було продано нових випусків корпоративних облігацій на $1,4 трлн. За оцінками Barclays, сумарні продажі боргу у поточному році складуть $1 трлн, з якого $300 млрд позик не мають інвестиційного рейтингу. Бум нових емісій облігацій створює канал перетікання грошової маси з фінансової сфери обігу в реальну, тим самим підживлюючи потенціал інфляції.
Ціни на нафту також проходять зеніт «суперхвилі».
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у річному огляді за 2012 рік прогнозує, що видобуток в США продовжить збільшуватися щонайменше до 2020 року. До цього часу обсяги можуть стати настільки ж високими, якими були в 1970 році, на історичному піку виробництва.
У той же час МЕА прогнозує, що до 2035 року американське споживання нафти, яке досягло піку в 2005 році, може знизитися до рівнів, небачених до 1960-х років, в залежності від того, наскільки енергозбереження буде стимульоване. Найкращий стимул – збереження поки ще високих цін.
У першій половині 2013 року ціни на нафту будуть затиснуті в лещатах двох протилежних сил: зниження споживання в США та наростання попиту з боку Китаю і Японії.
Попит китайської економіки на нафту досить волатильний в залежності від темпу зростання ВВП. Уповільнення ВВП на 1 п.п. викликає падіння споживання приблизно на 1 млн барелів на день, прискорення породжує відновлення попиту на ту саму зіставну величину. У 2012 році споживання нафти Китаєм піднялося до 9,8 млн барелів. Таким чином, китайський фактор компенсує можливе зниження попиту в США в 2013 році.

Висновки для інвесторів
Найбільш вірогідний сценарій наступного року пов'язаний з уповільненням економічного розвитку в США, яке в певний момент здатне спровокувати корекцію в 15-25% на ринку акцій. Такої сили корекція, в свою чергу, викличе зниження економічних показників і ринків акцій в інших країнах. Облігації в таких обставинах продовжать вигравати.
Можна припустити, що у відповідь уряди будуть пом'якшувати грошову політику настільки, наскільки це можливо. Якщо дивитися далі вперед, то монетарне розширення зробить свою справу, і якщо поточний рік і не встигне добре закінчитися, то наступний, 2014 рік, обіцяє бути набагато кращим.
У міру розвитку корекції, інвестиції в облігації ставатимуть ризикованішими, а акції все більш привабливими. Особливо цікавими будуть акції компаній Азійського регіону, ризик помилки таймінгу в яких згладжується сприятливими економічними трендами.
Зміцнення внутрішнього ринку Китаю підтримує європейські та американські компанії, що володіють міжнародними визнаними брендами (які включають товари люкс, годинники, автомобілі). Прискорення економіки Китаю разом з тимчасовим посиленням економіки Японії забезпечить стабільність перспективи ринків сировини, що особливо важливо для Австралії, Нової Зеландії, Індонезії та Росії. Виграти від такої ситуації зможуть японські експортери, а також великі банки. Триваюче в більшості країн монетарне розширення сприятливе також для глобальних інвестиційних банків, наприклад Goldman Sachs, Morgan Stanley, Credit Suisse і UBS.
Небезпеку представляє протилежний, на перший погляд більш оптимістичний, сценарій. У тому випадку, якщо спекуляції на ринках акцій посиляться і продовжаться в першій половині року, інфляційні показники можуть серйозно проявити себе влітку-восени 2013 року. Одночасно з цим виникне ризик різкого падіння вартості державних облігацій США, а слідом за ймовірними інтервенціями в борговий ринок ФРС – ризик ослаблення долара. Велика кількість грошових резервів незадіяна, але їхній вхід у фінансові ринки в результаті спекуляції може викликати згодом підвищену волатильність. Тому інвесторам слід бути дуже обережними і набратися терпіння, що може відкрити для них великі можливості.

* За матеріалами vestifinance.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"