інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Кредитне шахрайство та засоби протидії

Найпоширенішими видами шахрайства з кредитами є оформлення кредиту на підроблений або чужий паспорт чи на осіб без певного місця проживання. Зазвичай, безпритульним надають пристойного вигляду і відправляють на отримання кредиту. Крім того, їх заздалегідь готують до питань, на які можливо доведеться відповісти при оформленні кредиту. Після отримання товару в кредит людину відпускають туди, де її було знайдено, і згодом встановити її місцезнаходження досить складно. А якщо і вдається знайти цю людину, то взяти з неї нічого. Знайти ж тих, хто вигадав подібну схему, просто неможливо.
Ще одним поширеним видом шахрайства є оформлення кредиту за відсутності стабільних доходів. Часто кредити оформляють люди, які не мають постійного місця роботи. Зробити документи з місця роботи сьогодні нескладно, тому вони без проблем надають банку переконливий пакет документів для оформлення кредиту. Такі люди, як правило, не планують шахрайство наперед. Оформляючи кредит, вони переконані, що платитимуть його. Але згодом обставини не завжди складаються на їхню користь.
Ще один вид проблемних кредитів – оформлення позики "на друзів". Позичальники звертають-ся до друзів або знайомих по допомогу в оформленні кредиту, обіцяючи робити всі виплати вчасно, але потім із яких-небудь причин своєчасна виплата за кредитом припиняється. При цьому співробітники банку при спілкуванні з боржником – другом, на якого був оформлений кредит, – стикаються з певними труднощами. Людина може просто не пам'ятати, що допомогла комусь оформити кредит, і звичайно ж, платити за товар, якого вона ніколи не бачила, їй не хотілося б. Хоч такі ситуації і не є проблемними з юридичної точки зору (є кредитний договір, підписаний боржником), проте вони завдають банкам чимало клопоту.
Основними заходами для боротьби з шахраями, перш за все. є посилений контроль на точках кредитування. Якщо банк видає кредити через свої точки споживацького кредитування, то на місцях повинен сидіти добре підготовлений персонал. При оформленні кредиту необхідно зв'язатися з місцем роботи клієнта, перевірити адресу його реєстрації тощо. Скорингові системи, якими користуються банки, дозволяють відсівати багато шахраїв на першому етапі оформлення кредиту. Оформляючи нові кредити і залучаючи нових клієнтів, банки ведуть облік відмов у кредиті, неповернень, прострочених платежів, випадків шахрайства, що відбулися. Надалі це дозволяє відсівати проблемних клієнтів.
Також необхідно використову-вати зовнішні бази даних – це бази БКІ (Бюро кредитних історій), колекторських агентств і т.д. В різних банках – різна система боротьби із заборгованістю. Як правило, контроль оплати по кредитах виконує один департамент, а збором заборгованості займається інший. У технології повернення заборгованості по кредитах у кожного банку своя політика.
Крім того, існують різні типи клієнтів. І якщо, наприклад, оплату затримує VIP-клієнт, то очевидно, що в даний час він просто не може здійснити оплату, оскільки перебуває, наприклад, в іншій країні. Такому позичальни-ку співробітник банку нагадає про оплату значно пізніше, ніж новому клієнту. Що стосується шахраїв, то практика показує, що ними виявляються люди, які оформляють кредит в даному банку вперше. Таких клієнтів треба жорстко контролювати із самого початку. Проте необхідно враховувати, що виявлення факту шахрайства не дозволяє розв'язати проблему заборгованості. За той місяць, що є у шахрая до першого терміну погашення кредиту, він цілком може зникнути, і знайти його буде практично неможливо.
Зменшити кількість шахраїв, на думку експертів, допоможе ефективна робота банків. Фіксуючи всі факти шахрайства в єдиній базі, вони зменшують ризик повторного шахрайства, здійсненого тією ж особою. За фактом виявлення шахрайства банк може подати документи на відкриття кримінальної справи. Далі роботу ведуть правоохоронні органи.
Про результативність роботи вітчизняних БКІ говорити поки що рано. Є проблеми і на законодавчому рівні, і в технології обміну інформацією. Є ефективно керовані БКІ, вони мають певний пакет інформації, але його все одно не можна вважати достатнім. У всьому світі на розвиток роботи БКІ йде в середньому 10 років. БКІ – досить ефективний інструмент у боротьбі з шахраями і з недисциплінованими платниками, проте в існуючому сьогодні вигляді бюро кредитних історій не зовсім ефективне при споживацькому кредитуванні: у цьому секторі для ухвалення рішення дуже важливий швидкий доступ до інформації. Для інших видів кредитування, де на ухвалення рішення про видачу кредиту йде декілька днів, БКІ цілком підходить.
За даними Асоціації україн-ських банків (АУБ), у 2007 році українці отримали споживацьких та іпотечних кредитів на суму 143 млрд грн. До 1 грудня 2007 обсяг проблемних кредитів українських банків досяг, за даними НБУ, 6 млрд 682 млн грн. в порівнянні з 4 млрд 456 млн грн на початку 2007 року.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"