інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Макроекономічний аналіз передумов та прогнози розвитку фінансового ринку України

Мунтіян В. І.
Заступник Міністра економіки України,
член-кор. НАН України, д.е.н., проф

Підвищення інвестиційної привабливості економіки, впровадження у виробництво сучасних наукових розробок, розширення доступу інвесторів до виробничих об’єктів, а також зміна структурних приорітетів в економічній політиці держави мають стати головними факторами економічного зростання. Тому сьогодні головним завданням розвитку України є, насамперед, побудова конкурентоспроможної економіки. На превеликий жаль, по рейтингу Україна за 2006 рік втратила 10 пунктів, тобто з 68 місця перемістилась на 78. Але слід зазначити, що протягом останніх років економіка України демонструє зростання. Так, реальний валовий внутрішній продукт за 2004-2006 роки, а це головний інтегральний показник, збільшився в 1,6 рази; за січень-вересень 2007 року в порівнянні з показниками відповідного періоду попереднього року, зростання становивить 7,3%. За орієнтовною оцінкою ВВП складає 492,5 млрд грн., обсяг промислового виробництва зріс на 10,7%. У наступному році прогнозується реальне зростання економіки до 7,2%.
Але разом з тим, такі темпи все ж не можуть задовольнити потреб держави. Хоча і є достатньо показовими. Світова тенденція темпів зростання - 4,9%, для країн СНД це 4,5%, країн Євросоюзу - 3,1%. На цьому фоні наші 7,3% - це досить багато. Але на сьогодні ми маємо лише 71,2% ВВП від бази 90-го року, не кажучи про його структуру, про якість, а це головне, бо безпосередньо відбивається на рівні життя населеня України. І якщо такі темпи зберігатимуться у 2008 році і наступних до 2012 (середньострокова перспектива), а це 6,5% - 7,2%, то ми лише в 2013 році вийдемо на базовий рівень 1990 р. Хоча такі країни СНД, як Російська Федерація, Білорусія, Казахстан уже 2-3 роки тому перевищіли цей показник.
Поряд з цим в Україні зберігається курсова стабільність національної валюти. Офіційний курс гривні відносно долара США лишається на стабільному рівні 5,05 грн за 1 долар США. Зміна курсу гривні до євро та російського рубля відбулася завдяки змінам у цих валютах на світових ринках. З початку року гривня девалювала відносно євро на рівні 7,6% і дорівнювала реальному індексу споживчих цін, які за 9 місяців становили 8,6%, тобто цей показник вийшов за прогнозоване (але не порогове) значення. Урядом було прийняте рішення за результатами року вийти на індекс споживчих цін на 7,5%, а вже за 9 місяців він становить 8,6%. Міжнародні валютні резерви протягом вересня-січня поточного року зросли на 8,93 млрд доларів США і на 30 жовтня вони становили 31,2 млрд доларів США. За розрахунками Міжнародного валютного фонду критична величина – це сума, що покриває обсяги критичного імпорту впрдовж трьох місяців. Величина 31,2 млрд становить 5,1 місяця, але при сьогоднішніх реаліях в США не можна бути абсолютно впевненим. Для порівняння, в Росії міжнародні резерви становлять 440 млрд доларів США, у Польщі – 58,3 млрд.
Тепер по основним макропоказникам: грошова база і грошова маса. Грошова маса за 9 місяців збільшилась на 10,6%. На її ріст мав позитивний вплив мультикаційне зростання обсягів кредитування 49,9 % за 9 місяців. Незважаючи на підвищення рівня мілітизації економіки вона все ж становить 44,89%. Ми це вираховуємо по фінансовому агрегату МТ, тоді як світова практика показує широку базу монетизму по агрегатам М2. Якщо порахувати, то грошова маса буде ще нижчою за інвентизаційне порогове значення. Крім того, спостерігається зниження рівня деліризації економіки. За січень-вересень цей показник впав з 26,9% до 24,7%. На цьому фоні спостерігається зниження рівня високих ставок за кредитами в національній валюті на 1,5 відсоткових пунктів. Це позитивна динаміка, але вона не може задовольнити всіх потреб країни, тому що в реальному секторі економіки, якщо взяти такі галузі як промисловість, агропромисловий комплекс, будівництво, рентабельність нижча за вартість кредитних ресурсів. Якщо на стадії постачання вартість кредиту у нас вища за наших конкурентів, то забезпечити створення конкурентоздатної продукції неможливо.
Економічний розвиток підтримується за рахунок збереження позитивної динаміки як внутрішнього, тобто інвестиційного, так і зовнішнього попиту. При цьому основною ознакою у 2008 році буде впровадження прискореного інвестиційного оновлення виробництва. Посилення інвестиційної складової економічного зростання як основного фактору розвитку дасть можливість забезпечити та закріпити нарощення масштабів якісних системних трансформацій національної економіки. Тобто уряд поставив завдання вийти на траекторію сталого економічного розвитку через запровадження інвестиційно-інноваційної моделі, побудованій на економіці знань. Але знання є, а для їх реалізації необхідно, щоб вони пройшли реальний сектор економіки (фінансову сферу, сферу послуг і т. ін.). Для цього потрібні як інвестиції, так й інновації, запровадження нових технологій. Обох факторів, на жаль, нам не вистачає. А головне, досі немає тієї проривної маси, яка б дозволила Україні зайняти необхідні частки 5 і 6 технологічних укладів (сьогодні в основній масі, а це 68%, переважає третій технологічний уклад).
У першому півріччі 2007 року вже залучено понад 60 млдрд грн інвестицій в основний капітал. Адже щоб забезпечити приріст ВВП, насамперед, національного доходу, треба забезпечити подвійний приріст інвестицій в основний капітал. Якщо ми плануємо вийти на 7,5% ВВП, значить, приріст інвестицій в основний капітал має бути 15%. Приріст іноземного капіталу в економіку країни за цей період склав 3,28 млрд доларів США. Але разом з тим, варто враховувати і вивіз цього капіталу, тобто відняти 800 млрд доларів. Обсяг прямих іноземних інвестицій становить 24,2 млрд грн, або 18,6 доларів на одну особу. А це набагато менше, ніж у країн-сусідів.
Однак частка Украни у світових інвестиційних потоках залишається надзвичайно низькою. У 2005 році вона склала 0,8%, у 2006 - 0,4%, що пояснюється передусім низьким рівнем інвестиційної привабливості держави. Для абезпечення націоналіної безпеки необхідна політична стабільнвсть, якої сьогодні немає. А це негативно відображається на на інвестиційному іміджі країни. Інвестиційний клімат України характиризується нестабільністю законодавства, нерозвиненістю фінансових ринків, а також відсутністю довгосторокових доктринальних, концептуальних документів. Тобто на сьогодні немає довгострокового стратегічного бачення розвитку, у перше чергу поглядів на інвестиційну, інноваційну середньострокову перспекттиву. Усі вони носять короткостороковий характер на рівні одного року, а для країни цього замало.
Одним з головних факторів економічного зростання має стати підвищення інвестиційної привабливості економіки, впровадження у виробництво сучасних наукових розробок, розширення доступу інвесторів до виробничих об’єктів, а також зміни приорітетів в економіці. держави. Їх має бут не більше трьох. Тому що соціально-економічна система є складною, і жодна з 24 поствлених цілей в результаті не буде досягнута. Навіть така індустріально розвинута країна як Японія, має в стратегічних планах не більше 5-7 приорітетів.
Державна інвестиційна стратегія формується з урахуванням концентрація інвестиційного потенціалу в ключових сферах, де Україна має більші конкурентні переваги.
Усі сьогоденні успіхи країни – це заслуга попердніх років, і якщо ми своєчасно не організуємо ефективну роботу, щоб зберегти наукові школи, виробничі потенціали, то забезпечити утримання конкурентоспроможності нам не вдасться. Разом з тим, ми повинні розвивати інші галузі, які є характорними для України і які можуть найефективніше використовувати той унікальний геоекономічний, геостратегічний потенціал, який вона має. Тому треба говорити про розвиток промислового комплексу, про житлове будівництво, легку промисловість, про інші сфери, що забезпечать підвищення рівня та покращення якості життя населення.
Створення гідних умов необхідне для інвестиційної підтримки інноваційних технологій. За результатами 3 місяців Держкомстатутом у промисловість впроваджено тільки 12,4% інноваційних технологій. Це надзвичайно низький показник, більшість індустріально розвнутих країн мають більше 14%, у США навіть 75%. Це пояснюється націленістю інвестиційної діяльності на забезпечення соціально-екномічного комплексу держави. До кінця поточного року ми очікуємо чистий притік прямих іноземних інвестицій на рівні 5 млрд доларів США. У 2008 очікується його збільшення до 5,5 млрд доларів США. Що стосується прогнозних показників, то на період 4-5 років, ця сума повинна становити 40-50 млрд доларів. Уряд багато робить для того, щоб прямі іноземні інвестиції йшли в інституціональні проекти, у реальний сектор економіки, направлений, у першу чергу, на енергозабезпечення, енергозберігання, зменшення енергоємності національної продукції, що зараз в 4 рази перевищує відповідні показники у країнах ЄС. А бути конкурентноспроможними при таких енерго затратних та матеріаломістких виробництвах нереально.
Однак, не дивлячись на загальні тенденції між національними системами існують суттєві розбіжності. У першу чергу це проявляється у розмірах фінансових ринків та ступені незалежності учасників. Наприклад, середній рівень капіталізації фондових ринків за останніє десятиліття у Великій Британії склав близько 140% ВВП, у той час як в Італії лише 40. У Німеччині майже половина зобов’язань фінансового сектора, включаючи домашнє господарство, фінансові корпорації та організації державного контролю належить банківському сектору. Як показує практика, глобальна фінансова інтеграція має як свої переваги забезпечення стабільності економіки, так і недоліки. Зокрема, вони роблять країни більш чутливими до фінансових криз, нестабільності потоків приватного капіталу та відсутность у державних регуляторів ефективних протидій негативним факторам. Це яскраво засвідчує цьогорічна криза на іпетечному ринку США, наслідки якої на собі відчули світові фінансові ринки. У засобах масової інформації масштаби кризи, як правило, применшуються, тому ми повинні бути готовими до того, що фінансова криза не зупинилася. За експертними оцінками провідних економістів світу втрати від ціїє кризи для США становитимуть 3-4 трлн доларів. Поточні наслідки зниження фондових індексів – девальвація долара США у цьому році відносно 16 провідних валют, необхідність втручання з боку федеральної резервної системи, зниження ставки на 6,75 і 4,75%. Це свідчить про продовження кризи і проведення заходів щодо її нейтралізації. Для США можливими наслідками у віддаленій перспективі є зменшення інвестицій у результаті подорожчання кредитів, уповільнення темпів економіки. Загальний обсяг іпотек США становить приблизно 21 трлн доларів, отже, 3-4 трлн – це дуже суттєва цифра. На вітчизняний ринок фінансова криза має поки що опосередкований вплив. Однак варто зазначити, що спостерігається притримання інвестиційних ресурсів з метою визначити подальшу ситуацію на американському та світових фінансових ринках. Але українська економіка є занадто відкритою, вона інтегрована у світову систему і не готуватися до цих змін буде неправильно. Тому уряд разом з Національниим банком України повинен вжити заходів для того, щоб мінімізувати вплив цієї кризи. Негативний вплив процесів на світових фінансових ринках може виявитися як перегляд провідними інвестиіцйними компаніями світу своєї інвестційної політики. Збитки, яких вони зазнають на світових ринках можуть стати причиною зменшення вкладення коштів в економіку України.
Однак у будь-якому випадку в Україні необхідно забезпечити зміцнення внутрішніх ринків, створити ефективне національне законодавство, у тому числі корпоративне, удосконалити систему нагляду за фінансовими інституціями. Основними чинниками недостатнього розвитку фінансового сектора країни є невизначеність вертикалі взаємовіднисин держави, саморегулюючих організацій, учасників фінансового ринку, а також інвесторів, недостатньо сформована законодавча база, слабке впровадження принципів корпоративного управління та низький рівень корпоративної культури, негативний досвід, який отримало населенння на початку 90-х. Як наслідок - існування недовіри до фінансових установ. Уряд України має чітке бачення екномічної політики, проведенння реформ, у тому числі у фінансовому секторі. Визначено основні напрями розвитку фондового ринку на 2005-2010 рр. - середньострокову перспективу та план заходів щодо її виконання, концентрацію розвитку страхового ринку України до 2010 року, стратегію розвитку пенсійної системи, тощо. В Україні триває пошук найсприятливіших шляхів для вдосконалення фінансування фінансового сектора в умовах ринкових перетворень. Таким чином вирішення проблемних питань фінансового сектора залежить від виробленння спільних позицій державними органами та учасниками ринку. забезпечення повноцінних відносин між емітентами та інвестирами, а також становлення вітчизняних підприємств на фінансовому ринку потребує не просто вдосконалення української системи корпоративного управлінння, а й наближення її до світових стандартів.
За перше півріччя 2007 року статуний фонд страховиків зріс на 11,4% і складає 9,4 млрд грн. Частка іноземного капіталу становить 13,3%. У банківській системі за цей період статутний капітал зріс на 20,4% і складає 31,8 млрд. Частка іноземного капіталу перевищує 30%. За критеріями економічної безпеки пороговим значенням являється 30%, в Україні його, на жаль, досягнуто.
Рівень корпоративного управління є одним із ключових факторів, що характиризує інвестиційний клімат в нашій державі, изначає ефективність діяльності товариств, рівень захищеності прав інвесторів та врахування інтересів інших зацікавлених осіб. При цьому загальному обсязі 14,6%, прямих іноземних інвестицій, тобто 3,5 доларів США, зосереджено у фінансових установах.
Страхові компанії мають надзвичайно високий потенціал у сфері інвестиційної діяльності. Однак він не використовується у повній мірі. Питання розвитку та перспективи інвестиційного страхування є надзвичайно важливим, оскільки є ефективним механізмом не лише вкладання коштів, а й збільшення доходів, а з іншого боку потребує наявності ровинутого фондового ринку. Питання інвестиційного страхування як одного із різновидів накопичувального страхування життя на законодавчому рівні ще не повністю врегульоване. Відповідно до норми передбачається проект законів про внесення змін до Закону України про страхування (нова редакція), при цьому для впровадження інвестиційного страхування мають бути підготовані як клієнти страховиків, так і фінансовий ринок. У світі інвестиційне страхування почало інтенсивно впроваджуватися на базі розвинутих фінансових ринків, які в Україні поки що лише розвиваються.
Держінвестиції доопрацьовують поект державної цільової екномічної програми мобілізації ринку капіталу. Положення цього документа визначають основні напрями розвитку ринків капіталу у тому числі щодо на захисту прав інвесторів, розвитку фінансових інструментів тощо. Крім того, світовим банком підготовано звіт по програмі оцінки фінансового сектора в економіці, у ньому висвітлено основні позитивні напрацювання у цій сфері впрподовж останніх років та визначення основних питань, вирішення яких потребує посилення уваги з боку уряду України. Можливим чинником зростання сфери має стати запровадження державою приватного партнерства України. Таким чином, результатом виважених дій уряду України стане виведення держави на шлях стабільного економічного розвитку, ефективним стимулом якого є розвиток фінансового сектора.

* Матеріали виступу на засіданні Круглого столу "Інвестиційне стрування та інвестиційної діяльності страхових компаній" 31 жовтня 2007 року

© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"