інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Податкова політика на фінансовому ринку в контексті активізації інвестиційних процесів

Т. Сисоєва
Директор департаменту контролю за фінансовими установами
та операціями у сфері ЗЕД ДПА України

Фінансова система та фінансовий ринок України поступово зростає та зміцнюється. Сьогодні на ринку фінансових послуг працює 164 банки і близько 9 тисяч небанківських фінансових установ. Основним оцінним показником їхньої діяльності є прибуток, що свідчить про фінансову стабільність установи. І чим більший прибуток, тим більш значущою є роль фінансових установ як платників податків.
Якщо порівняти зростання надходжень податку на прибуток до державного бюджету, які склали за 2003 рік близько 13 млрд. 46,9 млн.грн., за 2004 рік -16 млрд. 25,3 млн. гривень, за 2005 рік - 23 млрд. 272 млн. гривень, то надходження цього податку по банківських установах протягом 2003-2004 років становили, відповідно - 388,5 млн. та 460,5 млн., а 2005 р. - 889,9 млн. гривень. Тобто питома вага надходжень податку на прибуток по банківських установах у 2003-2004 роках становила 3,0%, у 2005 р. - 3,8%. Треба відзначити, що платежі від банківської системи зросли в поточному році вдвічі порівняно з минулим роком і склали 615 млн.грн., в тому числі 315 млн.грн. податку на прибуток.
Страховими установами сплачено в поточному році 134 млн.грн., в тому числі 74 млн.грн. податку на прибуток, що на 23 відсотка більше в порівнянні з минулим роком.
Слід зазначити, що банківські установи є універсальними фінансовими установами, які поряд з суто банківськими операціями надають посередницькі послуги на фондовому ринку, факторингові, трастові та довірчі операції. Більшість посередницьких операцій, що надаються банківськими установами не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Чинне законодавство передбачає оподаткування прибутку за ставкою 25 відсотків, доходи від страхової діяльності (суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержані (нараховані) за договорами страхування і перестрахування (крім довгострокового страхування життя та пенсійного страхування), зменшені на суми страхових платежів, нарахованих за договорами перестрахування з резидентами, оподатковуються за ставкою 3%. Всі інші доходи, не пов'язані зі страховою діяльністю, оподатковуються на загальних підставках за ставкою 25%. Кредитні спілки, маючи статус неприбуткових організацій не звільняються від оподаткування при здійсненні окремих операцій.
З метою розвитку та підвищення конкурентоспроможності банківської системи, а також небанківських фінансових установ (крім страховиків), починаючи з 1997 року Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено створення страхових резервів для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитів та інших активних операцій, які відносяться до господарської діяльності банків та небанківських фінансових установ за рахунок валових витрат, тобто фактично за рахунок зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Розмір страхового резерву, що створювався за рахунок валових витрат банку становив у 1997 - 1999 роках – 40%, у 2000 та 2001 роках – 30% від суми вказаних боргових вимог. Починаючи з 2002 року вказаний страховий резерв створювався у розмірі 20%. Для небанківського фінансового сектору розмір страхового резерву становив 30%. Починаючи з 2005 року таке обмеження встановлено для банків – у розмірі 10%, для небанківських установ - 15%.
До речі, можливість створення страхових резервів за рахунок валових витрат є дуже ліберальною (пільговою) нормою по відношенню до інших суб'єктів господарювання.
Що стосується розвитку ринку фінансових послуг, як інструмента для залучення інвестицій, в контексті чинного податкового законодавства, то хотілось би виділити наступне. Сьогодні положення Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" відповідають політиці держави в напрямку створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності, зокрема, для збільшення обсягів іноземних інвестицій в економіку України та діяльності іноземних інвесторів у відповідності до Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України". Відповідно до норм зазначеного Закону до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи. Повністю відповідає міжнародній практиці порядок, передбачений Законом щодо інвестування шляхом кредитування, а саме: залучення (надання) кредитних коштів та їх зворотнє повернення (отримання) не впливає на податковий облік як фінансових установ – кредиторів, так і отримувачів цих коштів.
Певним стимулом для платників податку на прибуток, які отримують кредити, у тому числі і від іноземних кредиторів, є можливість відповідно до Закону зменшити базу оподаткування на суму витрат звітного періоду, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за такими кредитами. Закон дозволяє здійснити таке зменшення також на суму курсових різниць, що виникають внаслідок зміни офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ, за отриманими кредитами в іноземній валюті. Крім того, відповідно до Закону не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами, у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів - нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України. Відповідно до Закону звільняються від оподаткування доходи у вигляді відсотків, отриманих іноземними інвесторами - держателями облігацій зовнішньої державної позики України, розміщені на первинному та вторинному ринку за межами України. Передбачені Законом положення про переважаючу дію міжнародних договорів України дозволяє оподаткувати суми сплачуваних інвесторам нерезидентам пасивних доходів, в тому числі, у вигляді відсотків та дивідендів, за ставкою, яка є значно нижчою, ніж ставка у розмірі 15%, передбачена Законом.
Сьогодні основним завданням державної податкової служби є забезпечення наповнення дохідної частини бюджету. При цьому основним принципом його наповнення має стати добровільна сплата податків, тому основною функцією податкових органів є моніторинг та супроводження цього процесу.
За таких умов змінено концепцію роботи, насамперед – ми категорично відмовились від використання при плануванні документальних перевірок принципу найбільшого охоплення всіх категорій платників (від малого до великого), а сконцентрували роботу на проведенні перевірок так званих ризикових платників податків, насамперед: збиткових суб’єктів підприємницької діяльності, які активно використовують схеми мінімізації, а також великих платників, які мають значні обсяги валових доходів, сплачуючи незначні суми податків, провадять мінімізацію платежів в інтересах третіх осіб. Принципово змінено підготовку до проведення перевірок, а саме приділяється значна увага аналізу показників господарської діяльності, робляться розрахунки податкового навантаження з метою визначення платників у яких цей показник менше 1%, вивчається та узагальнюється інформація, отримана від Національного банку України, Держфінпослуг та ДКЦПФР щодо діяльності того чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності, митних і правоохоронних органів.
Аналіз діяльності окремих платників податків та результати їх перевірки свідчать про побудову складної інфраструктури підприємництва, яка призводить до зміни природи порушень податкового законодавства. Набувають неабияких розмірів і способи корегування бази оподаткування шляхом запровадження схем мінімізації. При перевірках особлива увага приділяється вивченню моделі діяльності та виявленню схем, які сприяють мінімізації податкових зобов’язань як самих фінансових установ так і їх клієнтів. При цьому, мінімізація податкових зобов’язань ґрунтується на перерозподілі товарних і грошових потоків, як правило, в межах законодавчого поля.
Зокрема, недосконалість діючого законодавства дозволяє проводити такі операції:
- страхування кредитних та фінансових ризиків з одночасним формуванням страхових резервів за рахунок валових витрат;
- кредитування за заниженою ставкою;
- проводити операції з цінними паперами, в тому числі з векселями без відображення в декларації реального фінансового результату;
- сплачувати за надані послуги суб’єктами підприємницької діяльності, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування.
Викликає занепокоєння діяльність кредитних спілок, які, використовуючи статус неприбуткових організацій, активізували діяльність, що не відповідає Закону України “Про кредитні спілки” і повинна оподатковуватись на загальних підставах.
А діяльність торгівців цінними паперами, при непрозорості та неврегульованості ринку цінних паперів, дозволяє більшості з них практично не декларувати об’єкт оподаткування і сьогодні ми ще тільки відпрацьовуємо механізми виявлення реальних прибутків цих фінансових установ.
Сьогодні Державна податкова адміністрація України працює над питаннями щодо удосконалення норм податкового законодавства фінансових установ. Крім вище перелічених проблемних питань, пов’язаних з оподаткуванням, планується також переглянути порядок оподаткування курсових різниць, що виникають при здійсненні операцій з валютними коштами, а також оподаткування операцій, проведених з нерезидентами, які знаходяться в офшорних зонах.
Поряд з цим, Держфінпослуг ініціює перехід страхових компаній на загальну систему оподаткування – 25% від прибутку.
Наприкінці слід підкреслити, що в цілому, чинна система оподаткування забезпечує фінансову стабільність і стійкість суб'єктів фінансового ринку, що, у свою чергу, впливає на забезпечення економічної стабільності держави. Втім, ще є законодавчі прогалини, і тому необхідно продовжити вдосконалення нормативно-правової бази з питань оподаткування банківських та інших фінансових установ.
Державна податкова адміністрація України хотіла б бачити в банківських та небанківських установах своїх надійних партнерів у напрямку роботи щодо запобігання використанню фінансової системи для „відмивання" грошей, отриманих незаконним шляхом, в тому числі шляхом ухилення від оподаткування та використання різних схем, користуючись наявністю прогалин у законодавстві.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"