інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну

Передумови та ризики розгортання нестабільності
валютно-фінансової системи України


Н.Резнікова
Інститут міжнародних відносин
Київського національного університету ім. Т. Шевченка, к.е.н.

Проблеми розгортання нестабільності у валютно-фінансовій системі України мають досить специфічні характеристики. З одного боку, кризові явища пов’язані з моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутних економічних реформ, з іншого – нестабільність у валютній сфері характеризується проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни. Основні тенденції розвитку останнього десятиліття, навіть разом з невдачами у перебігу економічних реформ, у цілому підтвердили обраний теоретичний підхід до ринкових перетворень: східноєвропейські й прибалтійські країни, де реалізовано найважливіші пункти стандартної програми міжнародних фінансових організацій, змогли порівняно швидко подолати трансформаційну кризу. Водночас менш сумлінні й послідовні у здійсненні запропонованої програми країни СНД, зокрема Росія та Україна, ще й досі продовжують боротися за оздоровлення економіки.
Сучасний стан валютно-фінансової системи України характеризується дією так званих позаекономічних чинників, які справляють відчутний вплив на її розвиток. До них, на нашу думку, варто віднести чинники так званої стадної поведінки, психологічного ризику, епідемічного поширення кризових явищ та суто політичних зрушень, які впливають на поточний або майбутній стан економіки. Проте вітчизняні аналітики не приділяли уваги виокремленню зазначених факторів як таких, що здатні спровокувати складний механізм розгортання тенденцій нестабільності та не було зроблено спроби розглянути структурні чи політичні фактори як важливу складову економічних зрушень, наслідком яких може стати кризова ситуація. Натомість перевага надавалась дослідженню саме базових макроекономічних показників, не зважаючи на те, що більшість криз, які відбулись в останній декаді минулого тисячоліття, розгортались аж ніяк не на фоні економічного спаду чи рецесії світової економіки. Навпаки, їм передував період економічного пожвавлення, який був наслідком вдало запроваджених стабілізаційних програм чи/та високого економічного зростання.
Проте варто відзначити відсутність чіткого розуміння того, що ж саме відноситься до поняття фінансової кризи і що є первинним — валютна чи фінансова нестабільність. Зважаючи на зростання взаємозалежності валютного та фінансового секторів, наслідками фінансової кризи (суто фінансової за походженням) можуть стати порушення у банківській, а, отже, і валютній сферах, і, так само, валютна криза може трансформуватись у банківську та фінансову кризи. В найуживанішому використанні, фінансова криза містить у собі такі елементи, як різке падіння цін на активи, масове банкрутство як у фінансовому, так і нефінансовому секторі та порушення діяльності валютного ринку.
Криза, яка нині зароджується у валютно-фінансовому, банківському, виробничому та інших секторах економіки України не виступає кризою в її канонічному розумінні, адже за своїм характером вона не є циклічною. Дев’ятирічне падіння ВВП лише в останні п’ять років змінилось на зростання, яке в 2004 році отримало особливо потужний імпульс, досягнувши в серпні минулого року рекордного для України показника в 13,6%. В поточному році економічне зростання відбувалось уповільненими темпами - реальний ВВП за січень-жовтень 2005 року зріс на 2,8% проти 12,7% за відповідний період минулого року, промислове виробництво за січень-жовтень – на 3,1% проти 13,6%. Це пояснюється рядом об’єктивних політичних і економічних чинників, зокрема, зниженням інвестиційної активності, що відбулося через:
- обмеженість інвестиційних ресурсів товаровиробників за рахунок збільшення коштів для фінансування витрат на оплату праці (у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати);
- зростання соціальної складової у державних видатках, що значно зменшило порівняно з минулим роком обсяг державних інвестицій та, відповідно, позначилось на інвестиційній діяльності окремих галузей економіки;
- пасивність великого бізнесу у прийнятті інвестиційних рішень до закінчення процесу реприватизації, а також через скасування податкових пільг для суб’єктів господарювання спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.
Окрім того, на темпи зростання також вплинуло уповільнення зовнішнього попиту через погіршення кон’юнктури та загострення конкуренції на світових ринках, зниження світових цін на продукцію металургії.
Зростаючий потенціал внутрішнього споживчого попиту, який підтримувався високими темпами зростання доходів населення та розвитком внутрішнього виробництва споживчих товарів та послуг, не зміг компенсувати уповільнення експортних поставок та інвестицій в основний капітал і забезпечити прискорений розвиток таких галузей як будівництво, металургія та машинобудування.
Криза як специфічна фаза циклу, яка характеризується порушеннями рівноваги, зміною звичного устрою або функціонування, є прогнозованою, адже циклічність як така відтворює закономірність розвитку будь-якого процесу. Відповідно, криза, викликана об’єктивними циклічними процесами в економіці, не передбачає раптових коливань подібної амплітуди, а, навпаки, характеризується тривалістю фаз зародження та розгортання, які формуються на попередніх етапах. Таким чином, проблеми розгортання кризових явищ в Україні мають досить специфічні характеристики. З одного боку, кризові явища пов’язані з моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутних економічних реформ. З іншого – кризові явища відрізняються певною специфічністю залежно від сфери їх прояву. Зокрема, валютна криза як складова кризи економічної в українських умовах характеризується:
- економічно необґрунтованим знеціненням або подорожчанням національної валюти;
- різким коливання валютних курсів;
- заміною грошової одиниці або її вартісної основи;
- значним обсягом спекулятивних операцій валютою, швидких і значних за масштабами припливів і відпливів валютних резервів;
- різкою незбалансованістю міжнародних розрахунків;
- погіршення міжнародної валютної ліквідності тощо.
Окрім того, у валютній сфері нестабільність характеризується проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни, прояви нестабільності у банківській сфері – радше проблемами психологічного характеру, що знаходять свій вираз у недовірі до банківських установ в період низької прогнозованості економічного розвитку (курсу) країни, а, отже, у масовому вилученні коштів навіть попри економічну доцільність (втрата відсотків при достроковому вилученні внесків). Таким чином, особливість банківської нестабільності полягає у певній хаотичності її виникнення. Макроекономічні базові показники – рівні інфляції, ВВП, граничні показники як внутрішнього, так і зовнішнього боргу припиняють на певний час відігравати роль індикаторів стабільності, на перший план виступають настрої чи то спекулянтів, що свідомо йдуть на корекцію курсу національної грошової одиниці, чи вкладників, яких об’єднує так звана „стайна поведінка".
Прогнозувати ризик виникнення в Україні кризи будь-якого типу – чи то валютної, чи то банківської внаслідок впливу світової (регіональної) фінансової кризи завчасно, адже за основними критеріями, що визначають ступінь інтегрованості країни у глобалізовану світову економіку, серед яких:
- обсяг міжнародного виробництва товарів та послуг і темпи його зростання порівняно з обсягами і темпами росту всього валового продукту у світі;
- обсяг і динаміка прямих іноземних інвестицій у порівнянні з обсягами і динамікою всіх інвестицій (і внутрішніх, і міжнародних);
- обсяг і динаміка складних комплексних міжнародних інвестиційних проектів у порівнянні із загальним масштабом подібних проектів;
- обсяг всієї міжнародної торгівлі товарами і послугами і темпи її зростання у порівнянні з валовим продуктом;
- дані про міжнародні операції з патентами, ліцензіями, ноу-хау;
- обсяг і динаміка міжнародних операцій банків та інших кредитних закладів у порівнянні із загальним обсягом і динамікою всіх їх операцій та інші, Україна не може претендувати на те, аби інтерпретувати помилки внутрішньої економічної політики як витрати надмірної відкритості її економіки внаслідок інтеграції у світове господарство.
Натомість, основною причиною фінансової кризи на українському підґрунті виступають проблеми, що є наслідком прийняття і реалізації бюджету, який має соціальну спрямованість попри задекларовані орієнтири на інноваційно-інвестиційний розвиток України. Таким чином, на даному етапі, ризики національної фінансової системи знаходяться, в першу чергу, в площині бюджетно-боргової сфери (Див. Рис.1).

Рис. 1 Вплив бюджетної кризи на розгортання кризових проявів


Разом з тим, в найуживанішому значенні будь-яка криза, що розгортається в українській економіці, ризикує називатись не лише фінансовою, а й економічною, що свідчить лише про нечітке сприйняття даної категорії. На нашу думку, про фінансову кризу можна вести мову лише у випадку одночасного чи послідовного переплетіння в короткий проміжок часу кризових проявів у різних секторах економіки, а саме банківському, валютному, фондовому та сфері грошового обігу. Окрім того, фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитів як наслідок погіршення умов торгівлі та балансу по поточним операціям, які разом призводять до підриву валютного курсу, котрий, в свою чергу, через взаємопов’язаність валютного та фінансового ринків, може негативно вплинути на стан фінансового сектору країни.
Хоча, безперечно, усвідомлення можливих взаємозв’язків різних складових фінансової кризи здатне сприяти усвідомленню багатоваріантності протікання кризи, а, отже, підвищити прогнозованість визначення напряму її розгортання із своєчасним виокремленням необхідних механізмів впливу на зародження того чи іншого виду потрясіння у контексті кризи фінансової – чи то валютного, чи то банківського, чи бюджетно-боргового.
У наведеній нижче схемі запропоновано можливі варіанти розгортання нестабільності на сучасному етапі розвитку економіки України з поділом на: кризи з високим ступенем вірогідності розгортання; кризи, розгортання яких може бути призупинено; кризи з низьким ступенем вірогідності розгортання (див. рис.2).

Рис. 2 Ризики розгортання нестабільності на сучасному
етапі розвитку економіки України


Варто зазначити, що попри вкрай нестабільну ситуацію, що склалась в економіці України, яка характеризується зниженням ділової активності, у тому числі малого й середнього бізнесу, відчутним скороченням припливу прямих іноземних інвестицій, відмовою великих інвесторів від входження на Україну (за винятком приватизованого Mittal Steell металургійного комбінату „Криворіжсталь"), країна не знаходиться перед ризиком розгортання циклічної, комплексної чи зовнішньої криз. Під останньою – зовнішньою кризою – ми маємо на увазі кризу, спровоковану світовими деструктивними тенденціями, яким властивий свій власний ритм, пов’язаний з особливостями динаміки глобальних фінансових ринків. Попри це варто зазначити опосередкований вплив іззовні на розвиток вітчизняної економіки. Тут мова йде не лише про кон’юнктуру світових фінансових ринків, яка визначає позиції експортерів, а, отже, впливає на стан всієї національної економіки. Беручи до уваги вплив результатів зовнішньо-торгівельних зв’язків на формування торгівельного, а, отже, і платіжного балансу країни, чинник валютної стабільності за межами нашої країни відіграє роль, яку досить важко переоцінити. Йдеться про співвідношення провідних світових валют – долара США та євро, від якого залежатиме стабільність країн не лише наведених регіонів, але й у глобальному масштабі. Окрім того, надання Україні з боку міжнародних фінансових інституцій на кшталт Міжнародного валютного фонду певних рекомендацій консультативного характеру, які формують ту чи іншу стратегію розвитку валютної політики, може впливати на визначення перебігу подій в Україні, в тому числі і під час можливого кризового розгортання, незалежно від сфери її прояву.
На нинішньому етапі розвитку фінансової системи України ризики нестабільності знаходяться, насамперед, у площині бюджетно-боргової сфери. Проте найвірогіднішим є виникнення внутрішньої кризи за джерелом походження, яка матиме випадковий характер, що буде пояснюватись зростанням спекулятивного ризику і стайної поведінки, які не завжди корелюються з реальним станом базових макроекономічних показників. Окрім того, можлива криза буде характеризуватись моноаспектністю, адже вести зараз мову про можливість розгортання кризи відразу в декількох сферах економіки передчасно.





взять кредит онлайн   кредит онлайн на карту без отказа срочно
© 2003-2023  Українське агентство фінансового розвитку