інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Реалії та перспективи американського долара на ринку FOREX

О. Хрупова
аналітик ІК “БрокерКредитСервіс”

До основних факторів, що впливають на рух курсу американської валюти належать: стан Торгового балансу і рахунка поточних операцій США (у тому числі рівні світових цін на нафту, що впливають на ці показники), грошово-кредитна політика ФРС і стан американської економіки в цілому, а також позиція світових держав у відношенні доларових інвестицій. Також не можна забувати про інвестиційні переваги американської економіки порівняно з провідними світовими державами.
Останнім часом на рух курсу долара найбільше впливають такі фактори, як політика підвищення дисконтної ставки, проведена Федеральною резервною системою США (ФРС) і розширення дефіциту торгового балансу США. Саме від них значною мірою залежить подальший вектор руху курсу американської валюти.
Офіційні коментарі у відношенні позиції ФРС щодо подальшої долі дисконтної ставки з'явилися нещодавно. В одному з останніх виступів А. Грінспен повідомив, що "ФРС має намір продовжити цикл підвищення дисконтної ставки, незважаючи на чутки про можливе припинення". За його словами, темпи підвищення ставки залишаться "помірними" (0,25% одноразово).
Більшість аналітиків останнім часом схилялися до такого висновку як найбільш прийнятного для американської економіки, і дуже важливо, що вони одержали офіційне підтвердження своїм прогнозам. Крім найбільш оптимального, є ще як мінімум два варіанти розвитку подій: перший припускає, що цикл підвищення ставки буде незабаром припинено; відповідно до другого – ФРС перейде до агресивної політики (підвищення на 0,5% одноразово).
Довгострокові перспективи підвищення дисконтної ставки мають "помірний" характер. За різними оцінками, до кінця поточного року ставку буде підвищено до 3,75–4%. Підвищення дисконтної ставки в "зваженому" режимі надаватиме помірну підтримку долару, на відміну від потенціалу могутнього середньострокового зростання, що могло бути на валютному ринку у випадку агресивних дій. Після досягнення прийнятного для нормального функціонування економіки рівня дисконтної ставки, ФРС має намір припинити підвищення ставки. Найбільш імовірний час для "паузи" – перша половина 2006 р. Передумовою припинення підвищення дисконтної ставки буде стабілізація ситуації з інфляцією в країні.

Подвійний дефіцит США
Високі ціни на нафту спричиняли проблему торгового дефіциту США, не даючи долару жодних шансів на зміцнення. Найважливішою причиною зниження долара стала проблема зростання "подвійного дефіциту США". Останні дані щодо торгового дефіциту (його скорочення в березні на 9,2% – до мінімального за останні півроку рівня в 55 млрд дол., згодом переглянуті убік зниження – до 53,6 млрд дол.) змушують подивитися на проблему з дещо іншої точки зору.
У березні частково компенсувати високі ціни на нафту допомогло зниження обсягів імпорту одягу (за місяць його постачання з Китаю зменшилось на 21,1%). Можна констатувати прагнення скоротити дефіцит бодай за рахунок механізму штучного регулювання. Проблема скорочення торгового дефіциту може бути частково вирішена шляхом ревальвації китайського юаню. Тривалий час США вели переговори з Китаєм про ревальвацію юаню стосовно долара, і останнім часом дії американської влади посилились. Адміністрація Президента США переконала Китай протягом 2 років провести поступову ревальвацію, погрожуючи потенційним погіршенням торгових відносин у випадку подальшого гальмування цього процесу. Ревальвація юаню може стати одним з інструментів скорочення дефіциту торгового балансу США (серед усіх його торгових партнерів рекордний дефіцит зафіксований з Китаєм: за даними за березень – 12,9 млрд дол.). Крім того, ревальвація юаню сприятиме підвищенню конкурентноздатності американських товарів (частково компенсуючи негативний вплив на неї зміцнення долара). У січні цього року Президент США Джордж Буш відзначив, що поліпшення торгового балансу відбуватиметься з 2006–2008 до 2010 р.
Однак необхідно враховувати, що проблема дефіцитів американської економіки не зводиться винятково до питання високого торгового дефіциту. Проблема дефіцитів у США має комплексний характер "подвійного дефіциту" (торгового і бюджетного). Дефіцит федерального бюджету в травні 2005 р. склав 272,23 млрд дол. (що на 27% нижче, ніж за аналогічний період минулого року). У травні бюджет було виконано з дефіцитом у 35,29 млрд дол. (за рахунок високих податкових надходжень). Цей розмір дефіциту був мінімальним із травня 2001 р. Таким чином, останні дані свідчать про поліпшення ситуації.
За оцінками представників Білого дому, підсумковий розмір дефіциту бюджету в 2005 р. досягне 350–400 млрд дол., а в 2006 р.–382,7 млрд дол. Послідовні кроки влади в напрямку скорочення дефіциту федерального бюджету дуже успішні і дають надію на комплексне скорочення "подвійного дефіциту" США в доступній для огляду перспективі. Скорочення "подвійного дефіциту" створить могутній фундамент для довгострокового зміцнення американської валюти.

Приплив інвестицій в економіку США
Підмогою у фінансуванні дефіциту США може стати приплив інвестицій. Великі надії експерти покладають на приплив іноземного капіталу від купівлі американських казначейських облігацій (US Treasures). Приплив інвестицій у США в січні 2005 р. склав 91,5 млрд дол., а в лютому – уже 98,3 млрд дол. Частково приплив капіталу пов'язаний з купівлею світовими центральними банками американських державних паперів на кошти, що надходять, у вигляді профіцитів балансів у торгівлі зі США. У зв'язку з цим джерелами фінансування дефіциту рахунка поточних операцій США цього року можуть стати:
1) придбання світовими державами (Японією, Південною Кореєю і, можливо, Китаєм) державних боргових зобов'язань США на суму що перевищує 200 млрд дол.;
2) придбання державних зобов'язань США країнами – експортерами нафти;
3) приплив капіталу в рамках програми репатріації капіталів найбільших транснаціональних корпорацій США (за різними оцінками, близько 100 млрд дол. до кінця 2005 р.).
Збільшення купівлі американських цінних паперів (як державних, так і корпоративних) іноземними інвесторами означатиме, що США залучають достатній капітал для фінансування свого торгового дефіциту. Значного за обсягом припливу інвестицій варто очікувати з боку світових центробанків, а також провідних банків азіатських країн, що є найбільшими власниками доларів і впливових гравців на світовому валютному ринку. Зростаючий попит на доларові активи і цінні папери з боку світових центробанків надасть підтримку курсу американської валюти.

Основна резервна валюта
Ходять чутки, що деякі центробанки азіатських країн планують переглянути структуру своїх золотовалютних резервів з метою скорочення в них частки доларових активів (про це офіційно і неофіційно заявляли представники центральних банків Китаю і Південної Кореї). На прийняття таких рішень вплинуло різке зниження долара відносно основних світових валют, що сприяло скороченню золотовалютних резервів світових держав.
Ускладнюють ситуацію і центробанки країн, що розвиваються. Відомо, що ЦБ Китаю скоротив частку доларової складової з 81% у 2001 р. до 67% у 2004 р., а Центробанк Індії – з 68 до 43% відповідно.
Додатковою проблемою може стати ситуація в економіках країн, що розвиваються. За оцінками Світового банку, подальші темпи розвитку світової економіки сповільнюватимуться, що призведе до скорочення попиту на доларові активи з боку ЦБ РФ країн, що розвиваються. Близько 70% золотовалютних резервів країн, що розвиваються (приблизно 1,2 трлн дол.) номіновано в доларах, причому найбільшими власниками є Китай (40%), Індія і Росія (по 10%). Якщо сукупний попит на долари на світовому ринку буде стабільним, то скорочення купівлі американської валюти центральними банками країн, що розвиваються, не буде таким відчутним.
Багато центробанків надають перевагу виділенню частини резервів для більш активного управління ними, тобто для вкладення в ризикованіші, але і більш дохідні активи (корпоративні акції й облігації різних країн). Так, найближчим часом Центральний банк Південної Кореї має намір виділити на це 200 млрд дол., Банк Швейцарії – близько 25 млрд дол. Правда, процес буде повільним, щоб різко не порушити ринкову рівновагу.
Незважаючи на всі побоювання, американський долар залишиться основною резервною валютою (сьогодні близько 76% світових валютних резервів номіновано в доларах). Можливо, з певних причин це процентне співвідношення дещо зміниться на користь інших світових валют (не більше ніж на 2–3%).
Спробуємо з'ясувати, чому інвестори із двох валют – долара і євро віддають перевагу американській валюті. Щоб зрозуміти це, необхідно зіставити інвестиційні переваги цих грошових одиниць.

Європейська економіка і перспективи євро
Зіставляючи монетарний фактор – ставку рефінансування в Європі і США, що визначає рівень прибутковості інвестицій, можна побачити, що в даний час ставка в США (3,25%) значно перевершує європейську ставку (2,0%). Під кінець року експерти прогнозують збільшення розриву. ФРС США має намір і надалі підвищувати дисконтну ставку – до 3,75–4% під кінець року, тоді як Європейський центральний банк (ЄЦБ) не бачить можливостей для її підвищення. Деякі світові фінансові інститути (зокрема, МВФ) закликають ЄЦБ розглянути можливість зниження ставки рефінансування, якщо в ІІІ кв. не з'явиться ознак економічного підйому. Таким чином, поки що процентний диференціал зміщений убік вкладень у доларові активи. А подальше підвищення ставки в США (при можливому зниженні ставки ЄЦБ) ще більше змістить прибутковість убік вкладень у валюту з підвищеною ставкою.
Зіставимо економічні переваги. Економіка Європи останнім часом характеризується зниженням рівня споживчої довіри, темпів зростання ВВП і виробництва та іншими несприятливими тенденціями. За останні три місяці багато авторитетних експертів, серед яких МВФ, ЄЦБ, ОЄСР, провідні європейські економічні інститути, найбільші світові інвестиційні банки переглянули прогнози темпів зростання європейської економіки убік зниження.
ЄЦБ вдруге з початку року понизив у червні прогнози темпів економічного зростання європейського регіону в 2005 р. з 1,6 до 1,4%. Зниження прогнозів пояснювалося нестабільним станом економіки європейських країн (темпи економічного зростання сповільнилися, рівень безробіття підвищився, а високі ціни на нафту сприяли скороченню споживчих витрат).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив думку про те, що "економіка США зростатиме більш швидкими темпами, ніж економіка Японії та Європи". Темпи росту ВВП США за підсумками 2005 р. складуть 3,6%, у 4 рази перевищивши прогнози зростання економіки Японії і найбільшої в єврозоні економіки Німеччини. Попередній прогноз МВФ за темпами зростання американської економіки був на рівні 3,5%, японської і німецької економік – 0,8%. Європейський центральний банк вважав необхідним прокоментувати прогнози МВФ, погодившись з тим, що "поки немає ніяких ознак того, що економічне зростання європейського регіону прискориться". Експерти ЄЦБ вважають, що економічне зростання європейських країн у ІІ кв., імовірно, буде нижче, ніж у І кв., і відсутність позитивних тенденцій у європейській економіці в сполученні з низькою ставкою рефінансування знижує привабливість європейської валюти.
Наприкінці травня Організація економічного співробітництва і розвитку (Organіzatіon for Economіc Cooperatіon and Development, OECD) підвищила прогнози на 2005 р. за темпами зростання американської економіки (з 3,3 до 3,6%) і понизила за показниками економіки єврозони(з 1,9 до 1,2%).
Наведемо ряд показників, що характеризують стан економіки єврозони. Індекс довіри підприємців до економіки єврозони за останні 19 місяців знизився до мінімуму і склав 9 пунктів, індекс споживчої довіри – до 13 пунктів. Це спричинили високі ціни на нафту, що сповільнюють економічне зростання європейського регіону. Роздрібні продажі в єврозоні знизилися у квітні на 1,2%, індекс споживчих цін у травні виріс до 2%.
Невтішні показники країн Європи негативно характеризують перспективи економічного розвитку регіону і відповідно знижують привабливість євро як об'єкта інвестування. У зв'язку з цим валютний ринок намагається знайти альтернативу вкладень у європейську валюту. Подібною альтернативою поступово стає американський долар. На це є дві основні причини: продовження підвищення дисконтної ставки й ознаки поліпшення економіки США.
Темпи зростання економіки США більш динамічні, ніж економіки Європи (в ІV кв. 2004 р. темпи зростання ВВП США склали 3,8%, тоді як у Європі – лише 0,2%). Інфляція поступово сповільнюється, знизившись у травні на 0,1%. Індекси споживчої довіри поліпшились (у травні Consumer confіdence іndex виріс до високого рівня – 102,2 пункти при мінімумі в 61,4 пункти в 2003 р.). Безробіття у травні знизилось з 5,1 до 5,0%. Економічні огляди і коментарі чиновників оптимістичні: нещодавно голова ФРС запевнив конгресменів в оздоровленні американської економіки і повідомив, що останні статистичні показники свідчать про те, що серйозних причин для уповільнення американської економіки поки що немає, а інфляційні ризики оцінюються як "помірні".

Висновки
Сьогодні загрози для долара оцінюються як помірні, а проблеми з єдиною європейською валютою збільшуються. Інвестиційна привабливість доларових вкладень поступово збільшується (у зв'язку з підвищенням дисконтної ставки і поліпшенням американської економіки), а от переваг вкладення у європейську валюту стає менше (через слабість економіки єврозони, політичної нестабільності і передумов до зниження ставки рефінансування). Тому з початку 2005 р. прослідковується тенденція зміцнення американського долара.
Після несподіваного для всіх доларового "раллі" в І кв. цього року провідні західні експерти переглянули свої середньо- і довгострокові прогнози курсу євро/долар убік підвищення. Навіть затяті доларові "ведмеді" підвищили свої прогнози стосовно долара. При динамічному розвитку американської економіки цикл слабкого долара може цілком завершитися в другій половині 2006 р., коли буде створено реальні передумови і фундаментальні підстави для переходу до сильного долара.
Незважаючи на те, що для переходу до сильного долара потрібно досить багато часу, повільно, але впевнено він зміцнюватиметься і цього року. Під кінець року курс євро/долар може досягти 1,25–1,23 дол./євро. До другої половини 2006 р. при сприятливому збігу обставин курс долара може зміцнитися до 1,20–1,10 дол./євро.
Схоже, американські чиновники не проти зміцнення долара. Раніше вони вважали, що США вигідний "дешевий" долар, який підтримує не тільки споживчі витрати, але й конкурентноздатність американських товарів на міжнародному ринку. Створюється враження, що долар, який слабшає, став більшою проблемою для економіки США, ніж потенційні погіршення, які може спричинити його зміцнення. У зв'язку з цим можна припустити, що американська влада не перешкоджатиме подальшому зміцненню американської валюти.
Разом з тим політичні діячі Європи спокійно реагують на ослаблення своєї валюти. Аксель Вебер нещодавно схвалив майже 10%-ве зниження євро до долара, що спостерігається з початку цього року. Більше того, Європейський союз може понизити прогноз курсу євро на 2005 р. через високі ціни на нафту.
Можливо, занадто оптимістично вважати, що зміцнення долара – реальність. Безумовно, у різко мінливому світі не можна стверджувати про це зі 100%-вою гарантією, але перевага поки що на боці американської валюти.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"