інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Протидія відмиванню коштів злочинного походження в умовах глобалізації економічного життя*

С. Клюшке,
заступник голови
Державного департаменту фінансового моніторингу

Передмова
Глобалізація економіки і прискорення її лібералізації, запровадження найсучасніших електронних технологій у банківську систему, безумовно, сприяє збільшенню масштабів відмивання "брудних" грошей у світі. Професійних злочинців такої галузі найчастіше можна зустріти серед банкірів, бухгалтерів та адвокатів.
Серйозною перешкодою в роботі правоохоронних органів в цьому напрямку є тенденція до дерегуляціі фінансових ринків і наявність офшорних зон, де жорстко зберігається банківська таємниця.
На зростання обсягів відмивання злочинних доходів впливають такі чинники, як збільшення кількості транскордонних операцій, виникнення нових фінансових інструментів і внаслідок цього – обмеження контролю наглядових органів щодо шляхів відмивання коштів.
Однією з проблем у цій галузі є кореспондентські відносини банків з так званими банками-оболонками, тобто банками, що не мають фізичного представництва в країні.
Словосполучення “відмивання грошей” увійшло не тільки до газетної лексики, але й до офіційних документів, навіть до законодавчих актів. Однак не всі усвідомлюють, що саме він означає, а тому іноді помилково думають, що будь-який власник офшорної компанії автоматично потрапляє до категорії тих, хто “відмиває”.
Мета багатьох злочинів – одержання доходу. Нелегальна торгівля зброєю, контрабанда, торгівля наркотиками, шахрайські фінансові схеми – ці та інші види злочинів можуть приносити величезний прибуток, як правило, у вигляді готівки. Щоб скористатися плодами своєї діяльності, злочинці повинні "легалізувати" свої доходи, тобто замаскувати їхнє походження і надати їм подобу законних. Для цього гроші, як правило, переводять у безготівкову форму, потім кошти зазнають перетворень і повертаються до легального обігу. Такий процес називається відмиванням “брудних” грошей.
Масштаби проблеми вражають. За оцінками Міжнародного валютного фонду, загальносвітовий обсяг коштів, що відмиваються, складає від 2 до 5% світового ВВП. Це, принаймні, близько 1 трлн дол. на рік, що майже відповідає ВВП середньої європейської країни. Таке явище не лише підтримує життєдіяльність злочинного співтовариства, але й негативно впливає на іншу частину суспільства, адже завдяки значним грошовим ресурсам кримінал може впливати на фінансові і державні структури, навіть проникати до них.
Усвідомлюючи важливість цієї проблеми, Україна стала на шлях боротьби з відмиванням злочинних коштів
Рішення FATF в лютому цього року щодо виходу України з переліку країн, які не співпрацюють у боротьбі з відмиванням грошей було сприйнято нашим суспільством як позитивний сигнал, що свідчить про схвалення процесу побудови національної системи протидії та пропозицію щодо подальшої співпраці з імплементації міжнародних стандартів. В урядових та професійних колах не лише розуміють необхідність і невідкладність певних заходів, існує прагнення до активної діяльності в міжнародному контексті. Тобто в Україні у підходах до боротьби з відмиванням коштів спостерігаються якісні зміни.
Зробити так, щоб ці зміни були незворотними – непросте завдання. Певні зусилля потрібні як у роботі з фінансовим сектором, так і на державному рівні.
Чимало зусиль в цьому напрямку здійснює Державний департамент фінансового моніторингу. За п’ять місяців 2004 р. Держфінмоніторинг отримав 244 136 повідомлень про фінансові операції від банківських та небанківських фінансових установ України.
До активної роботи Департаментом було відібрано 22,6 тис. повідомлень, які стали базою для створення 440 досьє.
Загальна сума фінансових операцій, що стали об’єктом вказаних повідомлень, на 64% перевищує відповідний показник 2003 р.
Це свідчить про те, що в поточному році Держфінмоніторинг здійснював аналіз більш значних за сумами фінансових операцій. За результатами цієї роботи департамент передає правоохоронцям відповідні узагальнені матеріали. Це відомості, що підготовлені Департаментом для письмового подання в правоохоронні органи згідно з їх компетенцією. Така інформація стосується фінансових операцій відносно яких в ДДФМ виникла підозра, що вони можуть бути пов'язані з відмиванням „брудних” коштів та/або фінансуванням тероризму.

Статистичні дані щодо переданих Держфінмоніторингом до правоохоронних органів узагальнених матеріалів
В основу переданих узагальнених матеріалів покладено аналіз більш ніж 4 тис. повідомлень про фінансові операції. Генеральною прокуратурою порушено одну кримінальну справу за статтями 200 та 209 Кримінального кодексу, Державною податковою адміністрацією – також одну кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу.
Крім того, правоохоронці протягом І кварталу 2004 р. завершили слідство та передали до суду 47 кримінальних справ, порушених за статтею 209 Кримінального кодексу.
Міністерством внутрішніх справ протягом І кварталу 2004 р. завершено слідство та передано до суду 50 кримінальних справ, порушених за статтею 306.

Назва
органу
Знаходилось у провадженні кримінальних справ за ст. 209 КК України Направлено до суду
Всього Перейшло провадженням з минулих періодів Порушено у 2004 році
МВС 91 12 79 21
ДПА 27 11 16 4
СБУ 26 19 7 10
ГПУ Облік вівся лише по зареєстрованих злочинах 51 12
Всього 144 42 153 47
Назва
органу
Знаходилось у провадженні кримінальних справ за ст. 306 КК України Направлено до суду
Всього Перейшло провадженням з минулих періодів Порушено у 2004 році
МВС 74 68 6 50

Для обміну інформацією про стан опрацювання переданих узагальнених матеріалів Департамент щомісяця проводить взаємозвірки з правоохоронними органами.
Узагальнені матеріали за результатами розгляду правоохоронними органами направляються для відпрацювання до регіональних підрозділів. Так, сьогодні узагальнені матеріали, за якими порушено кримінальні справи за статтями 209, 358, 212, 205 Кримінального кодексу, знаходяться у впровадженні в таких регіонах: Донецька прокуратура, Донецьке управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України, Донецьке управління Міністерства внутрішніх справ, прокуратура у місті Києві, Державна податкова адміністрація у Полтавській області, Державна податкова адміністрація в АР Крим.
Крім того, у Держфінмоніторингу ведеться Картка обліку/простеження переданих узагальнених матеріалів до правоохоронних органів. Це забезпечує дієвий контроль від формування таких матеріалів до винесення вироку суду та його виконання.

Діяльність державних регуляторів фінансового сектору у сфері протидії такому явищу, як відмивання коштів
Банківський сектор
Відомо, що право організовувати діяльність пунктів обміну іноземної валюти в Україні мають виключно:
банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;
фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями.
У цьому році набрали чинності зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України. Змінами передбачено, що деякі операції з купівлі або продажу іноземної валюти здійснюються лише у касах банків або фінансових установ. Це стосується операцій, сума яких перевищує 50 тис грн (близько 7 800 євро), а також операції з конвертації громадянам готівкової іноземної валюти в іншу іноземну валюту, якщо сума валюти, наданої клієнтом, перевищує еквівалент 50 тис грн.
При цьому проводиться обов’язкова ідентифікація усіх громадян, які здійснюють такі операції.
Таким чином, усі валютно-обмінні операції на суму, що перевищує 50 тис грн, здійснюються лише за умови ідентифікації клієнтів, дані з ідентифікацією залишаються в уповноважених банках та уповноважених фінансових установах.
Одним із фінансових інструментів у формі пластикових карток на пред’явника, що використовується в Україні, є наперед оплачені пластикові картки Visa Travel Money. Продаж таких карток здійснюється з проведенням ідентифікації фізичної особи. Фізична особа-резидент при оплаті картки повинна надати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, фізична особа-нерезидент при купівлі картки за готівкову іноземну валюту – паспорт та документи про джерела походження іноземної валюти.
Для запобігання незаконному відпливу іноземної валюти за межі України встановлено обмеження (до 6 000 доларів США) щодо продажу фізичним особам касою банку протягом операційного дня наперед оплачених пластикових карток Visa Travel Money, власник яких невідомий.
Вивезення фізичними особами (резидентами і нерезидентами) карток Visa Travel Money за межі України здійснюється на підставі довідки уповноваженого банку, де зазначається ім’я та прізвище фізичної особи, номер платіжної картки та сума іноземної валюти.
Ринок цінних паперів
Сьогодні Комісія з цінних паперів має відомості щодо всіх необхідних реквізитів суб’єктів, які мають ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів. Це торговці цінними паперами, реєстратори прав власності іменних цінних паперів, депозитарні установи, компанії з управління активами інститутів спільного інвестування. Крім того, в Комісії зареєстровані фондові біржі України.
Інформація щодо всіх зазначених суб’єктів ринку цінних паперів знаходиться на офіційній веб-сторінці Комісії (http://www.sssmc.kiev.ua).
Для офіційного впорядкування цієї інформації Комісією розроблено Порядок формування та ведення державного реєстру установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів. Нині він проходить процедуру погодження та буде затверджений до кінця третього кварталу поточного року.
Таким чином, вирішуються проблеми, які неодноразово порушували учасники ринку цінних паперів, що надають фінансові послуги на цьому ринку:
- отримання статусу фінансової установи дозволить учасникам ринку цінних паперів розширити спектр фінансових послуг відповідно до чинного законодавства; зокрема, вони зможуть отримати індивідуальні ліцензії Національного банку для відкриття рахунків в іноземних депозитарних установах та банках для надання фінансових послуг, генеральні ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, тощо;
- формування та ведення державного реєстру приведе до концентрації необхідної інформації про суб’єктів ринку цінних паперів, яка необхідна для користування в роботі іншим регуляторним органам, господарюючим суб’єктам, що отримають послуги на фінансовому ринку, та державі, яка здійснює нагляд та контроль за цим ринком;
- користування відомостями цього реєстру здійснюється на безоплатній основі, не є витратним для суб’єктів ринку цінних паперів та дає загальне уявлення про учасників ринку фінансових послуг, необхідне користувачам відомостей з реєстру.
Ринок інших небанківських фінансових послуг
Серед завдань щодо регулювання діяльності інших небанківських посередників окрема увага приділяється формуванню їх державного реєстру до кінця року, а також запобігання відмиванню коштів, насамперед через сектор перестрахування.
Комісія з регулювання ринків фінансових послуг затвердила Положення про Державний реєстр фінансових установ. Зазначений документ регламентує порядок формування реєстру та внесення до нього інформації про юридичних осіб. Це є необхідною передумовою надання їм статусу фінансової установи.
В середньому щотижня до реєстру вносяться близько 20 фінансових установ.
Реєстр має бути повністю сформовано до 1 січня 2005 р. як передбачено спільною програмою Уряду та Національного банку, яка спрямована на боротьбу з відмиванням „брудних” коштів на 2004 р. (спільна постанова від 16 січня 2004 р. №N 45).
Слід зазначити, що Комісія затвердила Положення про надання окремих фінансових послуг компаніями, які не є фінансовими установами. По-перше, ці компанії зобов’язані стати на облік у Комісії. По-друге, при наданні фінансових послуг вони зобов’язані дотримуватись вимог законодавства у сфері протидії відмиванню „брудних” коштів та фінансуванню тероризму.
Заслуговує на увагу ще один крок, який зробила Україна для запобігання відмиванню коштів у страховому секторі.
За поданням Держфінпослуг при погодженні з Держфінмоніторингом та іншими державними органами, Урядом затверджено Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента. Зокрема, українські страховики можуть укладати договори перестрахування з іноземними компаніями тільки в тому випадку, якщо:
- законодавством країни, в якій зареєстрований страховик (перестраховик) нерезидент, передбачено державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю;
- страховик (перестраховик) нерезидент провадить безперервну страхову (перестрахову) діяльність не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;
- відсутні факти порушення страховиком (перестраховиком) нерезидентом законодавства про страхову і перестрахову діяльність і з питань запобігання відмиванню „брудних” коштів країни його реєстрації.
Крім того, Держфінпослуг ухвалив Порядок складання звітних даних страховиків, що надало їм можливість отримати більш розширену і прозору інформацію про їх діяльність, зокрема, здійснення операцій з перестраховиками-нерезидентами.
Також регулятор ухвалив зміни до порядку здійснення фінансового моніторингу піднаглядовими установами. Зміни передбачають складання анкет клієнтів при проведенні їх ідентифікації працівниками фінансової установи. Анкети підписуються відповідальним працівником та зберігаються протягом п'яти років після проведення фінансової операції.
Ще одне завдання, яке стосується всіх державних регуляторів – це недопущення до управління фінансовими посередниками злочинців та осіб із сумнівною діловою репутацією.
Слід зазначити, що особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів (керівники та працівники, які безпосередньо здійснюють операції), отримують відповідний сертифікат від регулятора, якщо вони не позбавлені (за вироком суду) права посідати певні посади та займатися певною діяльністю, а також не мають непогашеної судимості за господарські та посадові злочини (див. Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затверджено рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку).
Що стосується інших небанківських фінансових послуг, то надавати їх в Україні можуть тільки ті компанії, що внесені до Державного реєстру фінансових установ. При прийнятті рішення про внесення компанії до реєстру Комісія з регулювання ринків фінансових послуг обов’язково перевіряє наявність у керівників компанії непогашеної судимості. Такі вимоги Комісія встановила для ломбардів та фінансових компаній.
Регулятор також затвердив умову відсутності непогашеної судимості при видачі ліцензій на надання послуг страховиками та кредитними спілками.
Крім того, компанії, що надають окремі фінансові послуги, повинні обов’язково стати на облік у регулятора. Однією з умов взяття на облік є вимога відсутності у керівників непогашеної судимості.
Для тих установ, які надавали фінансові послуги до створення у 2002 р. Регулятора , діє вимога переоформлення ліцензії та обов’язкового включення до державного реєстру. Лише у такому разі вони матимуть право надавати фінансові послуги.
Співробітництво з міжнародними організаціями
Відмивання грошей та посилення зв’язків між національними економіками – це два явища, тісно пов’язані між собою. Тому Україна в особі Держфінмоніторингу активно співпрацює з такими міжнародними організаціями, як Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Егмонтська група, Європейська комісія, Рада Європи, Комітет Ради Європи з взаємної оцінки заходів протидії відмиванню грошей MONEYVAL (PC-R-EV), а також з підрозділами фінансових розвідок інших країн.
Так, з 19 по 23 січня 2004 року відбувся візит експертної місії FATF в Україну.
Експерти вивчали стан української національної системи боротьби з відмиванням, а також процес імплементації стандартів FATF в правовому полі України.
Делегація України взяла участь в Пленарному засіданні FATF у лютому цього року, яке проходило в Парижі.
На цьому засіданні FATF було прийнято рішення про виключення України зі списку країн та територій, що не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням коштів.
Євразійська група (ЄГ)
У відповідності з отриманим від керівних органів FATF мандатом, Служба фінансового моніторингу Росії виступила з ініціативою створення регіональної організації по боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму – Євразійської групи (ЄГ).
Питання створення ЄГ були обговорені під час круглого столу „Створення Євразійської робочої групи за типом FATF з протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму”, що відбувся у Москві 10-11 лютого 2004 року. Під час зустрічі за участю делегації України було обговорено мету, структуру, принципи та етапи створення зазначеної групи.
На нараді були присутні представники провідних міжнародних організацій, які займаються питаннями боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, зокрема, FATF, Світового банку, Міжнародного Валютного Фонду, Ради Європи, ООН, а також підрозділів фінансової розвідки ряду держав СНД – Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргистану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану.
На нараді розглядались питання щодо міжнародних стандартів протидії відмиванню кримінальних доходів та фінансуванню тероризму з огляду на Сорок рекомендацій FATF, а також питання створення регіональної групи з протидії відмиванню грошей типу FATF – Євразійської робочої групи.
Україна підтримує цю ініціативу.
У березні 2004 року в Мінську відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн СНД. Під час зустрічі було розглянуто питання створення ЄГ. 21 червня 2004 року делегація Держфінмоніторингу провела переговори в Москві з правових проблем функціонування ЄГ.
Егмонтська група (ЕГ)
Протягом останніх років створено низку спеціалізованих державних структур, що займаються проблемою відмивання грошей. Вони одержали назву «підрозділи фінансової розвідки» (ПФР) і забезпечують можливість швидкого обміну інформацією між фінансовими інститутами і правоохоронними/судовими органами, а також між країнами, при захисті інтересів невинуватих фізичних осіб, відомості про які містяться в отриманій інформації.
За останні роки створено ряд спеціалізованих державних структур, що займаються проблемою відмивання грошей. Вони одержали назву «підрозділи фінансової розвідки» (ПФР) і забезпечують можливість швидкого обміну інформацією між фінансовими інститутами і правоохоронними/судовими органами, а також між країнами, при захисті інтересів невинних фізичних осіб, відомості про які містяться в отриманій інформації.
Національні підрозділи фінансових розвідок (ПФР) хочуть вступити до Егмонтської Групи з таких причин:
- Факт членства в Егмонті є свідченням визнання відповідності державного органу, відповідального за боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, міжнародним стандартам.
- Національний ПФР одержує доступ до системи закритого зв'язку і шифрувальні ключі для обміну інформацією з іноземними колегами.
- Можливість доступу на закритий Інтернет-сайт Егмонт дає можливість одержання методологічних матеріалів і рекомендацій з питань організації роботи, що регулярно на ньому розміщуються.
Засновники Еґмонтської групи використовували тезу про те, що справи щодо легалізації кримінальних коштів стосуються компетенції багатьох правоохоронних органів і ефективна боротьба з цим злочином не може бути забезпечена в рамках компетенції одного державного органу.
Глобальний масштаб цієї категорії злочинів та активне використання електронних фінансових операцій зумовлює необхідність швидкого реагування та збору великої кількості розрізнених фактів з багатьох точок земної кулі.
В контексті взаємодії та інформаційного обміну з компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями важливим є підписання рамкових угод із закордонними інститутами, діяльність яких спрямована на боротьбу з відмиванням кримінальних доходів. З цією метою Держфінмоніторинг проводить активну роботу з підготовки та укладення міжнародних договорів міжвідомчого характеру з відповідними компетентними органами іноземних країн.
Виключення України з „чорного” списку FATF дало змогу активізувати процес підписання Меморандумів про співробітництво з підрозділами фінансових розвідок іноземних країн. Навіть і без підписання Меморандумів ПФР мав право здійснювати інформаційний обмін з іноземними ПФР і активно співпрацювати з ними, хоча наявність підписаного Меморандуму дає можливість, згідно із українським законодавством, використовувати одержану інформацію від іноземних ПФР в якості судових доказів.
Станом на 1 червня 2004 року Державним департаментом фінансового моніторингу укладено 11 міжнародних договорів міжвідомчого характеру, в тому числі з ПФР Росії (29.08.2003р.), Бельгії (19.09.2003р.), Словаччини (23.09.2003р.), Естонії (20.10.2003р.), Іспанії (21.10.2003р.), Панами (05.11.2003р.), Італії (11.12.2003р.), Словенії (11.12.2003р.), Румунії (17.03.2004р.), Португалії (24.03.2004р.), Польщі (14.04.2004р.).
Проводяться попередні консультації щодо можливості укладення Меморандуму про взаєморозуміння з іншими країнами.
Moneyval
Оскільки Україна є членом Комітету Moneyval у складі Ради Європи, представники Державного департаменту фінансового моніторингу постійно беруть участь у засіданнях цього комітету. Зокрема, 11-14 травня цього року експерти Департаменту та Національного банку взяли участь у 14-му засіданні Комітету для підготовки внесення змін до протоколу Європейської Конвенції по боротьбі з відмиванням коштів.
Octopus
Програма Octopus надає можливість згрупувати інформацію та поширити досвід країн, які вже створили спеціальні установи, надати рекомендації іншим країнам, які ще знаходяться в процесі створення таких установ, а також донорам та організаціям, які розробляють та впроваджують проекти технічної допомоги.
У зв’язку з великою кількістю та багатоманітністю служб по боротьбі з корупцією, які зараз є в Європі, та з метою покращення обміну досвідом між такими службами, проведення занять для країн, де такі служби ще не існують або мають бути покращені, Рада Європи організувала Зустріч Взаємодії Октопус з питань спеціалізованих служб по боротьбі з корупцією – краща практика Європи. Ця зустріч була проведена в Страсбурзі в період з 5 по 7 листопада 2003 року та зібрала понад 100 представників країн-членів Ради Європи, неурядових та міжнародних установ, більшість з яких працює в службах боротьби з корупцією.
Україна підтримала ініціативу Octopus з поширення найкращої європейської практики і взяла участь у травні 2004 році в підготовці оглядових матеріалів.
Підсумовуючи вищезгадане у сфері міжнародного співробітництва, важливо зазначити, що Україна в особі Державного департаменту фінансового моніторингу фактично вже є частиною міжнародної мережі, основна діяльність якої спрямована на боротьбу з відмиванням коштів згідно зі стандартами FATF.
Активну діяльність ПФР України підтверджують статистичні показники його взаємодії з іноземними підрозділами фінансових розвідок. Зокрема, в період з 12 червня по 31 грудня 2003 року до ПФР було надіслано 77 запитів до 27 іноземних ПФР, на які отримано 55 відповідей. За той же період ПФР було отримано 62 запити від 14 іноземних ПФР, на які надіслано 61 відповідь.
Аналогічні показники за 5 місяців 2004 року (з 1 січня по 1 червня) відповідно становлять 34 запити ПФР до 18 іноземних ПФР, на які отримано 15 відповідей та 49 запитів, отриманих від 12 іноземних ПФР, на які ПФР дано 36 відповідей.
У цьому контексті важливо відзначити тенденцію збільшення кількості країн, з яким співпрацює ПФР, яка на 1 червня становить 35.
Погляд вперед
Для подальшого розвитку системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також активізації участі України в розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері, планується наступне:
Імплементація нової редакції Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)
Розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму”.
Проект Закону передбачає внесення змін до дванадцяти діючих законодавчих актів України.
У квітні поточного року законопроект пройшов експертну оцінку та був схвалений Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України.
Відповідно до Регламенту Верховної Ради України проект розглянуто та високо оцінено профільними комітетами Верховної Ради України, зокрема, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (листопад 2003 року), з питань фінансів і банківської діяльності (травень 2004 року) та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (червень 2004 року).
За результатами такої оцінки Парламенту рекомендовано прийняття законопроекту у першому читанні за основу.
Проект внесено до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України.
Основними положеннями проекту Закону є вдосконалення кримінального законодавства щодо уточнення складу злочину „відмивання доходів” та зниження „порогу” предикативних злочинів, покращення міжнародного співробітництва стосовно встановлення повноважень державних органів зі здійснення міжнародного обміну інформацією.
Крім того, законопроектом передбачається:
удосконалення організації первинного та державного фінансового моніторингу – розширення переліку відповідних суб’єктів, нові вимоги до роботи з клієнтами, введення нових суб’єктів державного фінансового моніторингу, встановлення додаткових обов’язків цих суб’єктів;
розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за недодержання вимог законодавства України про боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
створення правових умов організації боротьби з фінансуванням тероризму – визнання фінансуванням тероризму окремим злочином.
У найближчий час також заплановано:
створення при ПФР учбово-методичного центру з підготовки спеціалістів державних органів та фінансових посередників з питань запобігання легалізації кримінальних доходів, забезпечивши відповідне фінансування;
запровадження на курсах підвищення кваліфікації керівного складу системи навчання з питань запобігання відмиванню коштів злочинного походження;
створення регіональних підрозділів Держфінмоніторингу. Основним їх завданням буде організація взаємодії з фінансовими посередниками та державними органами на регіональному рівні;
проведення Пленуму Верховного Суду України і розглянути практику судових рішень у кримінальних справах щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму;
узагальнення типологій відмивання за результатами розслідування кримінальних справ за ознаками статті 209 Кримінального Кодексу України;
запровадження єдиної форми обліку кримінальних справ та винесених судових рішень щодо злочинів пов’язаних з відмиванням „брудних” коштів та фінансуванням тероризму;
затвердження Комплексної програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2005 - 2010 роки; це забезпечить реалізацію Сорока FATF, сприятиме розвитку національної економіки, у тому числі її кредитно-фінансової системи, утвердженню демократичних засад діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
проведення регуляторами постійного моніторингу заходів, які вживаються фінансовими посередниками у сфері боротьби з відмиванням, зокрема щодо гральних закладів, ломбардів, пунктів обміну валют, об’єктів поштового зв’язку, пунктів грошових переказів міжнародними платіжними системами (Western Union, Money Gram, Anelik тощо).

*Тези виступу на Другому Міжнародному фінансовому форумі (25 – 27 червня 2004 року, м. Одеса)
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"