інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Від «банку для італійців» до «гаманця of America»

В. Гаков

Флагман американської банківської системи був створений італійцем для італійців-емігрантів. І називався тоді Bank of Іtaly.
Засновник "американського банку для італійців" - Амадео Джанніні народився у 1870 р. у південно-каліфорнійському місті Хосе. Батьки його намагалися освоїти готельний бізнес, але потім зайнялися більш перспективним фермерством. Сім’я Джанніні жила в достатку, однак усе різко змінилося після трагічної загибелі батька - Амадео не доплатив своєму сезонному робітнику якийсь жалюгідний долар, і кривдник застрелив його.
Залишившись у 22 роки вдовою, Вірджинія Джанніні незабаром знайшла собі нового супутника життя, з яким відкрила фірму, що займається торгівлею сільгосппродуктами. Незабаром у них з'явився третій партнер - ним став 18-річний Амадео. Уся його освіта обмежилась початковою школою і курсами бухгалтерів, але, у всякому разі, гроші він навчився рахувати професійно.

Гроші по-італійськи
Незабаром Амадео став одним із найшанованіших торговців продуктами в Сан-Франциско. Про його ділові якості може сказати один приклад. Ще 17-річним підлітком, допомагаючи матері і вітчиму, він потай скупив увесь врожай груш в окрузі і, користуючись штучно створеним дефіцитом, здув ціни і приніс батьківській фірмі відразу 50 тис. дол. Такі гроші мати і вітчим заробляли за цілих три роки!
У ті ж роки Джанніні провів і перші фінансові операції. Діловими партнерами фірми були, в основному, італійські емігранти, які не довіряли місцевим банкам, але постійно потребували обігових коштів. Джанніні почав позичати їм гроші - по-свійськи, без грабіжницьких відсотків. І до 30 років відчув себе справжнім фінансистом.
Незабаром виник привід змінити сферу діяльності. Після смерті тестя його родичі попросили Джанніні зайнятися справами покійного, і Амадео погодився. Від зарплати відмовився, але узгодив собі право на чверть будь-якого прибутку, що зуміє витягти з капіталу, який йому дістався.
Зокрема, до Джанніні перейшов пакет акцій одного з банків Сан-Франциско, що давали право на місце в раді директорів. Заповзятливий італієць вирішив цим правом скористатися. Однак незабаром стикнувся з відвертою обструкцією з боку банківського керівництва. Приводом стало те, що "нахабний італієць" посмів критикувати банк за політику, що тоді в професійному середовищі вважалася єдино правильною: залучати великих клієнтів і не займатися "дріб'язком" - копійчаними вкладами робітників, докерів та іншого бідного люду. Втративши надію звернути увагу керівництва на "простого громадянина", Джанніні вирішив організувати свій, "правильний" банк.
Через друзів покійного тестя вдалося зібрати стартовий капітал - 150 тис дол. І 5 жовтня 1904 р. у Сан-Франциско з’явилась нова міська кредитно-фінансова установа - Bank of Іtaly.

Візитна картка
Bank of America corp.
- Найбільший приватний банк США.
- Заснований у 1904 р.
- Основні підрозділи: кредитування фізичних осіб і малого бізнесу, комерційний банкінг, інвестиційний підрозділ і підрозділ з управління активами.
- За підсумками 2005 р. має:
- 5873 філії в 29 штатах, а також 500 філій і представництв у 35 країнах;
- 35 млн. клієнтів;
- штат співробітників - 176, 6 тис. осіб.
- капіталізацію - 232 млрд. дол. (восьме місце серед найбільших компаній світу).
- чистий прибуток - 16,9 млрд. дол.

Золотий форс-мажор
Початок був скромним - офіс нового банку розташовувався в приміщенні колишнього бару, де стояли три столи, сейф і друкарська машинка. Однак не пройшло і двох років, як про Джанніні банкіра заговорило усе Сан-Франциско. Як кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло.
Це було навіть не нещастя, а справжня трагедія. 18 квітня 1906 р. Сан-Франциско стало жертвою одного з найбільших землетрусів першої половини ХХ століття. Руйнівні поштовхи почалися вночі, будинки розсипалися, як паперові, а пожежі у всьому місті докінчили те, що не встигла зруйнувати природна стихія. У місті була тотальна паніка, і лише деякі, у тому числі Джанніні, зберігали спокій. У першу годину землетрусу, ледь одягнувшись і щомиті ризикуючи життям, Амадео пішки добрався до свого банку і встиг винести все золото, що там зберігалося, монети і цінні папери до того, як будинок охопив вогонь. Врятувати вдалося чимало, активи досягали 2 млн. дол. (сьогодні це б дорівнювало 40 млн. дол.). Склавши це майно на залишений кимось візок з апельсинами, Джанніні для маскування прикрив фруктами цінний вантаж і вивіз його у свій заміський будинок цілим і неушкодженим.
Результатом запеклої операції стало те, що через два дні Bank of Іtaly першим з міських банків відновив свою роботу. І єдиним! Інші банки вирішили взагалі не відкриватися, поки життя не повернеться в нормальне русло. А Джанніні, навпаки, спростив усі формальності в одержанні позичок до мінімуму - чуття підказувало йому, що позбавляти знедолених і городян, які втратили житло, коштів на його відновлення, по-перше, негуманно, а по-друге, невигідно. Коли люди подолають наслідки катастрофи, відновлять будинки, стануть на ноги, вони обов'язково згадають того, хто допоміг їм у важку годину.
Він виявився правий. Не пройшло і року, як життя в місті нормалізувалася, і в Bank of Іtaly рікою потекли приватні вклади. Не перестраховуючись, як його колеги, Джанніні за рік придбав капітал, який інші збирають роками і гарну репутацію.

Зайвий вкладник важливіший від розміру вкладу
Свою репутацію Bank of Іtaly підтвердив і під час наступного іспиту - банківської кризи, що охопила Штати рік по тому після землетрусу у Сан-Франциско. Лише деякі банки у такій ситуації йшли назустріч зневіреним вкладникам, дозволяючи їм знімати свої вклади - всі і без обмежень. Серед таких виявився банк Джанніні. Проте, у нього і готівки вистачало, щоб "зіграти в шляхетність".
Цей приклад змусив банкіра замислитися про подальше розширення справи - чим більші активи, тим надійніший банк. Прецедентів створення банківських мереж тоді ще в Штатах не було, більше того, серед банкірів існувало правило не лізти на чужу територію. Однак Джанніні ризикнув і першим відкрив філії свого банку - спочатку в рідному Хосе, а потім і по всій Каліфорнії.

Чим захоплюються клієнти?
Нинішнє керівництво Bank of Amerіca головним завданням вважає не "стратегію поглинань" інших банків, а поліпшення обслуговування клієнтів, "щоб у них виникало бажання знову прийти в банк і привести із собою нових клієнтів". З документацією, що стосується клієнтів, у Bank of Amerіca стали поводитися так само дбайливо, як і з фінансовою звітністю. Результати перевершили всі очікування. Лояльність клієнтів різко зросла, що дозволило банку збільшити активи на мільярди доларів.
Досягти прихильності вкладників керівництво банку планує за рахунок інвестицій. Для цього банк регулярно проводить опитування клієнтів, акціонерів і власних співробітників. Президенту, наприклад, цікаво знати, чи може Bank of Amerіca запропонувати своїм клієнтам сервіс такого ж рівня, як мережа готелів Rіtz-Carlton? І щоб це зрозуміти, банк щокварталу опитує 12 тис. клієнтів (!) і просить оцінити рівень сервісу. Цей показник називається: "захоплення клієнта".
Значно розширив він і клієнтську базу. Тепер Bank of Іtaly обслуговував не тільки італійців, але й китайців, мексиканців, євреїв, поляків, росіян. Словом, представників, які вважалися "проблемними" етнічних груп, яким не поступалися в інших банках. Проте, для цього довелося найняти додатковий персонал, який говорив на всіх зазначених мовах, але голова банку не вважав ці кошти витраченими даремно.
Нову клієнтуру постачали і "проблемні" на початку минулого століття соціальні групи жінки і молодь. Нарешті, Bank of Іtaly працював щодня допізна й у вихідні, що приваблювало робочий люд і фермерів, які не могли відриватися від своїх полів і худоби в будні дні.
Девізом банку стало гасло: "Хочеш робити великі гроші - позичай їх простим людям". Звичайно, у цьому було чимало від традиційного італійського популізму, але Джанніні не приховував, що із симпатією ставиться до таких захисників "простих людей", якими на його історичній батьківщині були мафія і новоявлений національний лідер - Муссоліні. Однак у цьому популізмі був присутній і здоровий (для банкіра) зміст - ще один вкладник важливіший від розміру вкладу. За корпоративною легендою, голова Bank of Іtaly звільнив клерка, який відмовився відкрити клієнту дводоларовий рахунок.
Ще одним банківським ноу-хау Амадео Джанніні стало фінансування проекту, що обіцяв казкові відсотки. Ім'я проекту - Голівуд. Банк Джанніні одним з перших звернув увагу на кіноіндустрію, серед його клієнтів минулого і засновники нової студії Unіted Artіsts (Чарлз Чаплін, Девід Гріффіт і зоряна пара - Дуглас Фербенкс і Мері Пікфорд), і Уолт Дісней, який зняв на гроші Джанніні свою "Білосніжку". Ці інвестиції окупилися.
До середини 1920-х рр. Джанніні, який розміняв шостий десяток, відчув, що його "банк для італійців" переріс рамки своєї назви - тепер це була складна і розгалужена банківська мережа, що охопила всю Америку. І назва в неї була вже інша - холдинг Trans-Amerіca. Щоб остаточно закріпити за собою загальнонаціональний статус, Джанніні, який на той час скуповував дрібні банки десятками, звернув увагу на один перспективний лос-анджелеський банк. Привабив не стільки його фінансовий стан, скільки назва - Bank of Amerіca. Купивши в 1928 р. Bank of Amerіca, Джанніні чекав три роки, а потім об'єднав під цим же брендом усю свою фінансову імперію.

Кризовий пенсіонер
Тепер Амадео Джанніні міг вважати своє завдання виконаним і спокійно відпочивати, залишивши справу спадкоємцям. Але в життя пенсіонера знову втрутилися стихійні події. Цього разу почало трусити уже всю Америку - її економіку і фінанси.
Ще до перетворення Trans Amerіca у Bank of Amerіca, у жовтні 1929 р. вибухнула Велика криза. Джанніні вважав, що шторм, який почався, його «фінансовому кораблю» не страшний, і в 1930 р., залишивши справу спадкоємцям, демонстративно пішов на відпочинок. Тим більше і здоров'я похитнулося, а лікарі порадили банкіру тривалий курс лікування в Європі. Але коли почала приходити тривожна інформація про його «корабель», який от-от піде на дно, пенсіонер терміново повернувся в Америку.
Однак там його не чекали. Нове керівництво холдингу було не в захваті від пропозицій батька-засновника, який, згадавши свою банкірську молодість, знову наполягав на тому, щоб зробити ставку на "маленьку людину", пересічного вкладника. Але він знову виявився правим в умовах тотального руйнування і масового безробіття "пересічним вкладником" стала, по суті, вся Америка. Відразу холдинг був перейменований у Bank of Amerіca. У сформованій ситуації це був ідеальний тактичний хід.
Антикризова програма Джанніні прямо перегукувалася з аналогічним "новим курсом" президента Рузвельта. У той час як інші бізнесмени і банкіри терміново рятували свої капітали й активи, виводячи їх з бізнесу, невгамовний "пенсіонер" роз'їжджав по країні і виступав по радіо, агітуючи колег вкладати гроші в промисловість і будівництво, створюючи в такий спосіб нові робочі місця. Його банк, зокрема, фінансував будівництво знаменитого моста через бухту Золоті Ворота в Сан-Франциско.
Але глава найбільшого банку країни почав поводитися, на думку багатьох, неадекватно - посварився з міністерством фінансів, привселюдно назвавши це відомство "єврейською бандою". Таке в Америці не прощалося в той час нікому. Першою і легко передбачуваною реакцією на ці випади стала обструкція банку Джанніні з боку Голівуда.
Але це - вікові проблеми засновника Bank of Amerіca. Амадео Джанніні, який неодноразово заявляв, що "не людина володіє багатством, а багатство володіє нею", після своєї смерті в 1949 р. залишив спадкоємцям менше ніж півмільйона доларів. Інші кілька мільярдів були вкладені у справу, що процвітала і після його смерті.
Сьогоднішній Bank of Amerіca має право пишатися не тільки своєю лідируючою позицією серед найбільших компаній світу, але і тим, що одним з перших освоїв сучасні банківські "високі технології", зокрема перші банківські кредитні карти - BankAmerіcard, що у 1977 р. змінили назву на всім відому VІSA.
Проте, на репутації банку негативно відобразились гучні скандали останніх років, у яких він виявився замішаним (справа Enron та інші). Але хмарочос нової штаб-квартири Bank of Amerіca, що будується у Нью-Йорку все одно увійде в п'ятірку найвищих споруд США. Як кажуть, noblesse oblіge. Походження зобов'язує.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"