інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік
та поточні тенденції*

У 2009 році очікується уповільнення темпів зростання ВВП, що пов’язано з прогнозованим погіршенням умов зовнішньої торгівлі внаслідок очікуваного зниження темпів зростання світової економіки, посиленням конкуренції на ринках металу та суттєвим підвищенням ціни на газ. Реалізація задекларованих планів щодо підвищення виплат соціального характеру разом з необхідністю збільшення капітальних видатків бюджету підвищуватимуть навантаження на бюджет та вимагатимуть здійснення більш жорсткої фіскальної політики. Збереження інфляційного тиску буде зумовлено подальшим впливом загальносвітової тенденції подорожчання продовольства та підвищенням адміністративно регульованих тарифів.
Головною метою грошово-кредитної політики у 2009 р. і наступних роках відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.
Внутрішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться в контексті необхідності забезпечення цінової стабільності, головним критерієм якої слугуватиме динаміка індексу споживчих цін. Водночас, у широкому розумінні, забезпечення цінової стабільності передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, а й створення фундаментальних передумов для підтримання стабільного низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості національної грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників. Такі передумови передбачають, зокрема, забезпечення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів, нівелювання дисбалансу в розвитку окремих сегментів реального сектору економіки, можливість максимального згладжування впливу зовнішніх шоків на внутрішній ринок за рахунок швидкого перетікання потоків капіталу, стабільність та надійність банківської системи, високий рівень довіри до національної валюти, зменшення присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень тощо. Забезпечення внутрішніх аспектів стабільності національної грошової одиниці в середньостроковій перспективі розглядатиметься як пріоритетне завдання грошово-кредитної політики.
Зовнішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться не лише з точки зору утримання обмінного курсу гривні в певних межах, а й з урахуванням необхідності забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегменту ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів, не провокують формування та поглиблення макроекономічних, валютних і пруденційних ризиків, дають змогу мінімізувати вплив зовнішніх шоків фінансового характеру. Такі критерії можуть бути забезпечені через використання режиму керованого плавання обмінного курсу (з переходом у перспективі до режиму вільного плавання обмінного курсу) , що має супроводжуватися:
- посиленням гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань (у результаті обмінний курс втрачатиме статус якоря грошово-кредитної політики, а курсова динаміка підпорядковуватиметься завданням нівелювання зовнішніх ризиків стабільності національної грошової одиниці);
- забезпеченням прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур можливого виходу на ринок та /або застосування відповідних регулятивних заходів з боку Національного банку України;
- створенням та постійним удосконаленням механізмів хеджування валютних ризиків;
- розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку, застосуванням пруденційних процедур для упередження накопичення банківською системою надмірних валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних з активним здійсненням банками та іншими суб’єктами операцій капітального характеру в іноземній валюті;
- послідовним і системним здійсненням лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;
- ужиттям інших ринкових заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки, зменшення зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного сегменту грошово-кредитного ринку.
У середньостроковій перспективі Національний банк України концентруватиме зусилля на створенні спільно з Урядом макроекономічних, фінансових та інституційних умов для переходу до монетарного режиму, що ґрунтується на ціновій стабільності. Передбачається розроблення в першому півріччі 2009 року плану заходів з переходу до нового монетарного режиму, який, поміж іншого, має відображати питання макроекономічної та фінансової збалансованості, застосування більш гнучких курсових режимів, розвитку внутрішнього ринку капіталів, удосконалення комунікацій з громадськістю тощо. Запровадженню такого режиму передуватиме системна робота з удосконалення чинного законодавства, зокрема, ініціюватиметься внесення змін до Законів України «Про Національний банк України» та «Про Кабінет Міністрів України» в частині більш чіткого визначення поняття «стабільність національної грошової одиниці », а також визначення та розмежування відповідальності за забезпечення цінової стабільності в країні.
У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектру макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв’язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів.
З урахуванням середньострокових цілей грошово-кредитна політика набуватиме більшої гнучкості. Це означатиме обмежене реагування монетарними засобами на незначні відхилення від цільових орієнтирів, викликаних дією кон’юнктурних короткострокових шоків, які істотним чином не впливатимуть на стабільність національної грошової одинці в середньостроковій перспективі.
Ураховуючи поступове посилення гнучкості обмінного курсу гривні та пов’язане з цим підвищення ефективності процентного каналу трансмісійного механізму, Національний банк у перспективі як основний інструмент реалізації грошово-кредитної політики використовуватиме процентну ставку. Одночасно значення такого інструменту, як офіційний курс, поступово зменшуватиметься. До того ж показники курсу гривні та грошової маси не матимуть статусу монетарної цілі, використовуватимуться в аналітичних цілях і відхилення від їх прогнозних орієнтирів не вимагатиме автоматичного коригування політики, а лише буде приводом для більш детального аналізу ситуації в економіці та на грошово-кредитному ринку.
Використання запропонованих підходів до проведення грошово-кредитної політики сприятиме як успішному подоланню сьогоденних інфляційних викликів, так і створенню надійних макроекономічних та монетарних підвалин для забезпечення стабільності національної грошової одиниці в довгостроковій перспективі.
Ураховуючи наявні ризики для цінової стабільності, Національний банк у середньостроковій перспективі докладатиме зусиль аби засобами грошово-кредитної політики сприяти поверненню показника приросту споживчих цін у межі однознакових чисел не пізніше кінця 2010 року, подальшому зниженню темпів споживчої інфляції до рівня 5-7% на рік та утриманню в таких межах у середньостроковій перспективі. До досягнення цих рівнів установлюватимуться інфляційні орієнтири на кожен рік, які відповідатимуть зазначеній середньостроковій траєкторії.
У 2009 році грошово-кредитна політика ґрунтуватиметься на необхідності виконання середньострокових цілей і засад та враховуватиме процеси, які формували і підсилювали ризики розвитку грошово-кредитної сфери в попередньому та поточному роках.
На цьому етапі економічного розвитку головні ризики для стабільності національної валюти містяться в площині динаміки внутрішніх цін. Темпи інфляції на сьогодні досягли таких меж, коли вони не лише істотно позначаються на реальних доходах населення та вартості заощаджень, а вже найближчим часом можуть безпосередньо відобразитися на показниках економічного розвитку.
З урахуванням цього найбільш актуальним завданням у 2009 році є спрямування в межах своєї компетенції зусиль на зниження темпів інфляції до прогнозованого Урядом показника та створення фундаментальних засад для її стабілізації в подальшому на низькому рівні. Важливими завданнями також є посилення контролю за динамікою корпоративного зовнішнього боргу та запобігання системним ризикам фінансової нестабільності в банківському секторі. На виконання зазначених завдань та основної мети грошово-кредитної політики Національний банк України передбачає:
- посилити роль процентної політики в розвитку грошово-кредитного ринку, т.ч. через поліпшення регулювання короткострокових ринкових процентних ставок, вжиття заходів щодо посилення зв’язку між короткостроковими, довгостроковими процентними ставками та цінами на активи, мінімізації впливу на ставки неринкових чинників, а також за рахунок більш тісної кореляції між обліковою ставкою та іншими ставками за операціями Національного банку України;
- продовжувати взаємодію з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної та фіскальної політики, у т.ч. у частині впливу на стан грошово-кредитного ринку динаміки коштів на єдиному казначейському рахунку;
- створювати умови для збільшення попиту на національну валюту та зниження за рахунок цього рівня доларизації економіки;
- сприяти Уряду в питаннях подальшого розвитку та інституційного удосконалення фондового ринку і системи небанківських фінансових установ, що дасть змогу задіяти на належному рівні механізми перетікання капіталів між сегментами фінансового ринку і таким чином забезпечувати вагомішу реакцію реального сектору економіки на монетарні рішення;
- удосконалювати монетарні інструменти та механізми, ефективність яких значною мірою залежатиме від ступеня розвитку фондового ринку;
- застосовувати режим керованого плавання обмінного курсу, що має супроводжуватися більш гнучким обмінним курсом гривні щодо основної курсоутворюючої валюти, удосконаленням системи валютного регулювання в напрямі здійснення поступової лібералізації з урахуванням конкретних макроекономічних реалій, проведенням інтервенції на міжбанківському валютному ринку для згладжування шоків і сезонних коливань, створенням умов для розвитку інструментів хеджування валютних ризиків;
- забезпечувати передбачувану динаміку валютного ринку з урахуванням необхідності подальшого розвитку фондового ринку, посилення державної інвестиційної політики, цілеспрямоване зниження цінової динаміки й формування сталого низькоінфляційного середовища, системне зменшення рівня доларизації та зростання міжнародних рейтингів України. Одним із важливих індикаторів залишатиметься динаміка реального ефективного обмінного курсу гривні;
- підтримувати валютні резерви на рівні, достатньому для забезпечення стійкості української валюти, за умов своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов’язань;
- зберігати стабілізаційну спрямованість системи валютного регулювання, продовжувати реалізацію заходів з лібералізації руху капіталу на засадах економічної доцільності й поступовості;
- продовжити розбудову комплексної системи моніторингу валютних ризиків, оцінки потенційної вразливості національної економіки та її окремих секторів до курсових коливань, взаємозв’язку між курсовими змінами та рівнями цін і процентних ставок;
- приділяти особливу увагу розвитку ринку валютних деривативів у контексті поступового запровадження інструментів хеджування, адекватних стану валютного ринку України;
- удосконалювати механізм контролю та попередження операцій, які заважають підвищенню стійкості валютного ринку, з одночасним розвитком як антимонопольного регулювання, так і наглядового потенціалу центрального банку, вживати заходів з посилення ефективності контролю за добросовісністю здійснення валютних операцій;
- сприяти забезпеченню економічних умов для підвищення частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості в активах банків;
- стимулювати банки до покращання якості управління активами та пасивами, удосконалення кредитних процедур (у т.ч. в частині адекватної оцінки ризиків надання позик в іноземній валюті суб’єктам економіки , що не мають постійних джерел валютних доходів) та зменшення на цій основі ризиків виникнення нестабільності в діяльності системи банків;
- продовжувати розвиток безготівкових розрахунків, зокрема шляхом сприяння поширенню використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій та розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських смарт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері;
- удосконалювати систему комунікацій з громадськістю.
Для забезпечення окреслених завдань Національний банк використовуватиме наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись при цьому середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади.
З урахуванням чинників і тенденцій, що найбільше впливатимуть на грошово-кредитну систему в 2009 році, передбачено такі змінні індикатори фінансової сфери: темпи зростання грошової маси – 30–35%, обмінний курс гривні до долара США – у межах 4,85 за дол. США +/-5%. Показник індексу споживчих цін – 109,5% у розрахунку грудень до грудня попереднього року. Національний банк адекватно реагуватиме на зміни в макроекономічному і фінансовому середовищі, за потреби коригуючи прогнозні показники.

Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку у листопаді 2008 року1
На грошово-кредитному ринку в листопаді почали проявлятися певні ознаки зниження напруги, що відобразилося поступовим припиненням тенденцій до відпливу коштів населення з банківської системи. Так, не дивлячись на зменшення вкладів населення в національній валюті у листопаді на 4.6 млрд. грн., у період з 26 листопада до 1 грудня щоденно фіксувалося їх зростання – за цей період вони збільшилися на 1.7 млрд. грн.
Депозити населення в іноземній валюті в листопаді в доларовому еквіваленті збільшилися на 0.2 млрд. дол. США, у гривневому (у т.ч. у результаті курсової переоцінки депозитів) – на 15.3 млрд. грн.
Курсова переоцінка депозитів відобразилася і на динаміці загального обсягу депозитів населення, який у листопаді збільшився на 5.5% – до 206.7 млрд. грн. (збільшення з початку року становило на 25.7%).
Депозити юридичних осіб у листопаді зменшилися на 2.1% (з початку року збільшилися на 14.2%) – до 132.1 млрд. грн. Це відбулося насамперед за рахунок зменшення депозитів у національній валюті, що у т.ч. пов’язано зі сплатою у цьому місяці квартальних податкових платежів.
Загальний обсяг депозитів у листопаді збільшився на 2.4% (з початку року зріс на 21%) – до 338.9 млрд. грн.
Обсяг готівки поза банками в листопаді зменшився на 3.4% – до 141.3 млрд. грн. (збільшення з початку року на 27.2%), що значною мірою було зумовлено активністю населення на готівковому валютному ринку. Зазначене вплинуло і на динаміку питомої ваги готівки в структурі грошової маси, яка впродовж листопада зменшилася до 29.2% порівняно із 30.4% на початок місяця.
За таких умов темпи розширення грошової маси у листопаді були помірними – зростання на 0.4% за місяць та на 22% з початку року – до 483.2 млрд. грн. У річному вимірі (у розрахунку до відповідного місяця минулого року) у листопаді показник приросту грошової маси знизився до 32.2% порівняно із 35.2% у жовтні.
Монетарна база в листопаді зменшилася на 0.3% (з початку року збільшилася на 21.8%) – до 172.8 млрд. грн. У річному вимірі темпи зростання монетарної бази в листопаді 2008 р. уповільнилися до 32.5% порівняно із 33.1% у жовтні.
На динаміку грошової пропозиції в листопаді вплинуло збільшення коштів Уряду в національній валюті на рахунках в Національному банку України на 48.6% – до 17 млрд. грн. Таке суттєве зростання коштів на рахунках Уряду в листопаді пояснюється як настанням періоду сплати квартальних податкових платежів, так і надходженням до бюджету коштів обсягом понад 7 млрд. грн. від розміщення облігацій внутрішньої державної позики.
Обсяг коррахунків банків у листопаді збільшився на 29.4% (з початку року – на 1.1%) – до 19.3 млрд. грн., що було наслідком активної підтримки Національним банком України ліквідності банківської системи.
Так, Національний банк у листопаді здійснив операції з рефінансування банків на загальну суму 45473.51 млн. грн. З початку року їх обсяг становив 138781.77 млн. грн.
Водночас з метою поліпшення перерозподілу тимчасово вільних коштів між банками Національний банк України в листопаді не припиняв проведення операцій з мобілізації коштів банків. Протягом місяця обсяг мобілізованих операцій становив 735 млн. грн. (з початку року – на суму 53750.25 млн. грн.).
Середньозважена процентна ставка за операціями з рефінансування за січень – листопад 2008 р. становила 15.4% річних, у т.ч. за кредитами овернайт – 15.7%, за кредитами, наданими на тендерах з підтримання ліквідності банків, – 16.1%, за операціями прямого репо з державними облігаціями України та облігаціями Державної іпотечної установи – 15.3%, за операціями своп – 15.1%, за іншими короткостроковими кредитами – 14.3%.
Обсяг обов’язкових резервів, сформованих банками в листопаді, становить 14944 млн. грн.
У листопаді відбулося збільшення вартості депозитів, що було відображенням роботи банків зі створення стимулів для повернення вкладів у банківську систему. Так, середньозважена вартість депозитів у національній валюті в листопаді збільшилася з 10.4% до 12%, в іноземній – з 7.4% до 8.3%. Інтегральна ставка за депозитами зросла з 9.5% до 10.8%.
Разом з тим відбулося збільшення середньозваженої відсоткової ставки за кредитами в національній валюті, за одночасного її зменшення в іноземній. Так, середньозважена вартість кредитів у національній валюті збільшилася з 19.1% до 22.6%, в іноземній – зменшилася з 12.9% до 11.5%. Інтегральна ставка за кредитами збільшилася з 17.1% до 18.7%.
Обсяг кредитних вкладень у листопаді збільшився на 8.6% (з початку року – на 57.3%) – до 671.6 млрд. грн. Обсяг кредитів юридичним особам збільшився на 8.4% (з початку року – на 54.1%) – до 418.2 млрд. грн. Кредити, надані фізичним особам, збільшилися на 9.1% у листопаді та на 63.1% з початку року до 253.5 млрд. грн. На показники приросту кредитних вкладень також вплинула курсова переоцінка раніше наданих кредитів.

* Схвалені Радою НБУ 15 вересня 2008 р. (У скороченому викладі).

1 За оперативними даними НБУ
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"