інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Меморандум з МВФ про грошово-кредитну та
податково-бюджетну політику на 2009 рік*

Основною метою грошово-кредитної політики буде утримання інфляції ІСЦ до [17] відсотків на кінець 2009 року. НБУ забезпечить досягнення цієї мети, використовуючи цільові показники рівня грошової бази (кількісний критерій ефективності; Додаток 1). Зокрема, ми орієнтуватимемося на зростання грошової бази у 2009 році на [11] відсотків у світлі наших очікувань щодо того, що номінальне зростання економіки становитиме приблизно [12] відсотків, а попит на гроші дещо знизиться. Відповідно до цієї мети, але лише в міру подолання “стресів” на фінансовому ринку, нам буде потрібно вилучати ліквідність. Частково це відбудеться внаслідок відновлення попередніх правил щодо резервних вимог, однак, на додаток ми підвищимо відсоткові ставки за депозитами в НБУ для того, щоб зменшити їх розрив із ставкою рефінансування. Ми продовжуватимемо проводити депозитарні аукціони на регулярній основі. Ми також спрямовуватимемо свою діяльність на поліпшення якості балансу НБУ, піддавши перегляду перелік прийнятої застави, і зокрема, забезпечивши швидке скорочення частки банківських акцій у цьому переліку.
Оскільки попит на резервні гроші важко спрогнозувати, під час здійснення переглядів програми, одним з ключових питань буде оцінка попиту на резервні гроші, з наступним коригуванням цільових показників у випадку ознак відчутного відхилення попиту на гроші від прогнозу програми. Під час цієї оцінки будуть використо-вуватися такі показники як долари-зація депозитів, швидкість обертан-ня та динаміка обмінного курсу.
Нашою метою на середньо-термінову перспективу буде переорієнтація монетарної політики на режим інфляційного таргетування. Ми досягли значного поступу на шляху до цього, і для того, щоб прискорити подальший прогрес, маємо намір розпочати регулярну публікацію Інфляційних звітів (відповідно до міжнародної практики), а також реформувати внутрішні процеси прийняття рішень у НБУ, переорієнтувавши їх на врахування інфляційних прогнозів та ризиків. Також, ми маємо намір посилити належність НБУ. З цією метою ми проведемо реформу Ради НБУ, перетворивши її – згідно з оптимальною практикою – у орган з більш вузькою, технічною спеціалізацією; продовжимо строк, на який обирається Голова НБУ; а також забезпечимо більший ступінь фінансової гнучкості для НБУ (борг Уряду до НБУ буде оформлено цінними паперами, усі операції з ліквідністю буде централізовано в НБУ, а угоду про перерахування до бюджету перевищення доходів НБУ над видатками буде приведено у відповідність до оптимальної практики (структурний “маяк”). Ми запровадимо систему первинних дилерів для того, щоб полегшити розбудову ринку державних цінних паперів. У рамках здіснення переходу на інфляційне таргетування ми будемо розвивати зв’язки НБУ з громадськістю у частині інформування про цілі та заходи у царині монетарної політики.

Політика щодо фінансового сектора
Основною нашою метою на найближчий період стане відновлення довіри та стабільності. Для того, щоб відновити фінансову стабільність, ми обираємо наступні пріоритети: (I) стабілізувати банківську систему шляхом гнучкого надання ліквідності від Національного Банку, (II) посилити якість щоденного моніторингу банківської ліквідності, а також (III) забезпечити платоспроможність банків через посилений виїзний та документальний аудит. Для цього, ми маємо намір швидко просуватися на кількох фронтах:
- Національний Банк запровадить застережні заходи щодо забезпечення підтримки ліквідності, у тому числі шляхом посилення банківського моніторингу та нагляду для того, щоб переконатися що така підтримка є достатньо гнучкою, однак не надмірною, або щоб вона ненароком не переросла у підтримку платоспроможності.
- Уряд забезпечить введення у дію пропозиції про підвищення страхової суми на один депозит до 100000 гривень, з поточного рівня, що становить 50000 гривень. Після того, як відтік депозитів вгамується, ми скасуємо адміністративні обмеження на дострокове зняття коштів із строкових депозитів.
- Ми запровадимо систему частого побанкового моніторингу активів і пасивів, профілів строковості, у тому числі банківських депозитів, ліквідних активів, міжбанківських операцій, іноземних кредитних ліній та пролонгації боргу. У випадку ознак погіршення фінансових умов у будь-якому банку, ми ініціюватимемо спеціальні виїзні інспектування, діагностування причини фінансових труднощів і узгоджуватимемо із менеджментом банку план реструктуризації з метою розв’язання проблем, що лежать в основі погіршення.
- Департамент банківського нагляду Національного Банку України встановить тісні контакти з національними наглядовими органами іноземних банків і домовиться з ними про обмін інформацією про діяльність іноземних банків, що входять до сфери їх контролю. У співпраці з іноземними банками та вітчизняними органами нагляду, НБУ також оцінюватиме обсяги коштів, забезпечуваних материнськими банками для дочірніх банків в Україні, а також розроблятиме план надзвичайних заходів на випадок ризиків для пролонгації боргу.
- Ми швидко завершимо вирішення проблем Промінвестбанку (попередній захід).
- Згідно до оптимальної міжнародної практики, Національний Банк розширить обсяг розкриття деталізованої фінансової інформації стосовно індивідуальних банків (структурний маяк). Фінансова інформація включатиме, серед іншого, деталізовані баланси та звіт про доходи та витрати, надавані помісячно та поквартально.
- Ми вживемо заходів, спрямованих на запровадження ключових рекомендацій звіту FSAP, Оновленого у травні 2008 року.
Ми також розробляємо комплексну стратегію розв’язання проблем з банками (критерій ефективності). Необхідно вдосконалити законодавчу базу для розв’язання проблем з банками, а також ми вживатимемо подальших кроків для того, щоб вона запрацювала у повному обсязі. Зокрема:
- Ми проведемо діагностичне дослідження та адресне обстеження банківського сектору, починаючи з великих та системно важливих банків (на частку яких припадає 60 відсотків активів банківської системи). Обсяг обстеження буде чітко визначений таким чином, щоб воно включало у себе оцінку якості активів, позицію ліквідності, позабалансові позиції, управління ризиками та капітальну позицію. Робота з діагностики координуватиметься НБУ за участю міжнародних експертів та визнаних аудиторських компаній (критерій ефективності, Додаток 1). По завершенні діагностичного обстеження, ми забезпечимо розв’язання проблем банків таким чином, щоб життєспроможні банки відповідали вимогам щодо мінімального рівня регуляторного капіталу, а нежиттєспроможні банки були ліквідовані (структурний критерій ефективності; Додаток 1).
- Ми надамо фінансову підтримку життєспроможним банкам у формі рекапіталізації для того, щоб захистити реальний сектор економіки від потенційної кредитної скрути. Умови отримання такої підтримки будуть викладені у вигляді закону або постанови (попередній захід), а детальний розвиток ця тема отримає у нормативному документі, прийнятому НБУ. Фонд гарантування депозитів, координуючи свою діяльність з НБУ та Міністерством фінансів, здійснюватиме адміністрування коштів, які надаватимуться урядом конкретним банкам.
- Ми внесемо необхідні поправки та доповнення у законодавство для того, щоб полегшити справу розв’язання проблем банків (попередній захід). Ці зміни дадуть можливість НБУ здійснювати необхідні процедури з розв’язання проблем банків, у тому числі купівлю та прийняття актів, продаж цілого або частини банку, скорочення вартості частки у капіталі для існуючих акціонерів з тим, щоб поглинути втрати, понесені у процесі розв’язання проблем банків.

Податково-бюджетна політика
Ми маємо намір утримувати консолідований дефіцит на низькому рівні у 2008 та 2009 рр (кількісний критерій виконання, Додаток 1). У 2008 р. дефіцит не перевищить 1 відсотка ВВП, що стане відбитком видатків, пов’язаних із ліквідацією повені, якої зазнала Західна Україна влітку (0,3 відсотка ВВП), та втрат податкових доходів, зумовлених різким загальмуванням економіки у останньому кварталі цього року. На 2009 рік ми націлені на утримання збалансованого консолідованого бюджету (із урахуванням дії коректора, що стосуватиметься потенційних операцій з рекапіталізації банків). Це означатиме більш жорстку фіскальну ситуацію порівняно до попередніх років, з огляду на загальмування економіки. Однак ми переконанні, що фіскальна політика, на яку буде можливо орієнтуватися, повинна зробити свій внесок у забезпечення скорочення внутрішнього попиту та імпорту до рівнів, що відповідають обмеженням щодо зовнішнього фінансування, замість того, щоб допустити ситуацію, коли увесь, тягар пристосування до нової ситуації падатиме на обмінний курс.
Завдяки комбінації певних чинників, ми опинилися у вигідному становищі щодо забезпечення виконання наших цільових фіскальних показників. Вихідна позиція є міцною: до цього часу бюджет 2008 року виконувався з профіцитом. Проведення більш поміркованої політики щодо підвищення заробітної плати у державному секторі і забезпечення поступового перенесення підвищення цін на імпортований газ на споживачів, дасть змогу заощадити кошти.
Політика щодо доходів населення та заходи щодо забезпечення перенесення підвищення цін на газ на споживачів (про що мова піде нижче) забезпечать суттєву економію коштів. Ми приймемо бюджет 2009 року, що узгоджуватиметься з метою забезпечення нульового дефіциту консолідованого бюджету, коли Парламент відновить роботу (структурний критерій ефективності): до того часу, будуть застосовуватись норми бюджету попереднього року. Виконання бюджету буде здійснюватися в рамках бюджету попереднього року (у номінальних термінах рівень видатків буде незмінним). Під час кожного перегляду програми ми приділятимемо особливу увагу цільовим фіскальним показникам і, можливо, забезпечимо додаткові фіскальні стимули у випадку надходження фінансування від приватизації або з інших джерел. На підкріплення нашої стратегії, ми запровадимо систему первинних дилерів з метою полегшення розбудови ринку державних цінних паперів.
У разі потреби ми визначимо та законодавчо оформимо будь-які додаткові фіскальні заходи.
Ми внесемо зміни у курс нашої політики щодо доходів населення.
Запроваджені останнім часом підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій та соціальних виплат, допомогли багатьом подолати бідність, що є важливим досягненням. Однак, бум торговельних цін, який дозволив нам профінансувати це підвищення, наразі за очікуваннями обернеться на свою протилежність. Разом з тим, міцний базовий тренд зростання продуктивності праці в Україні дає нам певні надбання минулого періоду. Відтак, наша стратегія економічних перетворень полягатиме у тому, щоб у 2009 році обмежити зростання не більше індексу інфляції як мінімальної зарплати, так і середньої заробітної плати та пенсій у бюджетній сфері, а також інших соціальних трансфертів (у середньому, а також на кінець періоду). Це передбачатиме наступні заходи: (і) збереження незмінного рівня окладу першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки оплати праці працівників бюджетних установ протягом грудня 2008 року – січня 2009 року; (іі) відтермінування на [два] роки запланованого приведення у відповідність мінімальної заробітної плати і значно вищого прожиткового мінімуму: а також (ііі) перегляду орієнтованих на минулі періоди умов індексації різноманітних соціальних трансфертів (а також переорієнтування заходів щодо їх підвищення з урахуванням рівня майбутньої інфляції).
Що стосується загальнодержавного сектора, на нашу думку було б дуже важливо забезпечити більшу прозорість та фінансову стабільність НАК “Нафтогаз”. НАК “Нафтогаз” по можливості якомога швидше опублікує звіт про аудит за 2007 рік, для того, щоб скасувати стан технічного дефолту за своїми єврооблігаціями. Для того, щоб забезпечити тривалу базу для продовження здорового фінансування, а також впорядкувати фінансові стосунки НАК “Нафтогазу” з бюджетом, до кінця 2011 року ми зрівняємо ціни на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ. Поступова реалізація такого процесу буде розпочата з 1 грудня 2008 року. Паралельно до цього, датування цін на імпортований газ, що споживається тепловими комунальними підприємствами, буде скорочуватися шляхом щоквартального коригування тарифів і припинить своє існування до 1 липня 2010 року. Ми переконанні, що цей захід також є важливим у перспективі макроекономічної корекції, оскільки це допоможе загальмувати споживання і заохочуватиме до більш швидкого пристосування до постійного підвищення цін на імпортовані енергоносії. Заглядаючи наперед, ми маємо намір запровадити більш потужну регуляторну базу, таким чином, щоб встановлення тарифів було деполітизоване. Ми також плануємо запроваджувати зміни після консультацій із Світовим Банком.
Ми хотіли б запевнити Вас у тому, що у нас існує ефективна система соціального захисту, що допоможе вразливим групам, які можуть зазнати негативного впливу від коригування економічної ситуації. Ми можемо надати допомогу тим, хто зазнає негативного впливу, спираючись на низку програм, у тому числі мається на увазі страхування по безробіттю: дотації на оплату житла та комунальних послуг; схема підтримки рівнів доходів; а також диференціацію товарів на комунальні послуги в залежності від обсягу споживання. Консультуючись із Світовим Банком, ми продовжуватимемо піддавати перегляду ефективність цих програм, особливо з метою забезпечення їхнього цільового адресного призначення.

Політика підтримки приватного сектора
Наша програма визнає можливу необхідність полегшити процес розв’язання проблеми заборгованості корпоративного сектора. Ми провадимо глибокий аналіз наслідків, які можуть мати різноманітні економічні прогнози та сценарії розвитку економічної ситуації щодо ризиків масового дефолту з боку приватного сектора. Ми також ретельно аналізуємо законодавство про банкрутство, щоб визначити необхідність внесення змін для оптимізації процесів та ліквідації затримок, із одночасним дотриманням належних процедур. Нарешті, ми сформуємо орган моніторингу зовнішнього боргу для того, щоб особи, відповідальні за формування політики, могли на ранніх стадіях реагувати на ризиковане формування “пікових навантажень” у обслугованні зовнішнього боргу.
Вважаємо також за важливе наголосити, що нагальна потреба у запровадженні структурних реформ в Україні не випала з нашого поля зору. У дійсності, заходи у кількох сферах набувають навіть ще більш вирішального значення для того, щоб надати допомогу в отриманні зовнішнього фінансування від приватного сектора у майбутній складний період попереду. На наш погляд, можна виділяти кілька заходів, що матимуть вирішальне значення у найближчій перспективі у тому числі: (I) створення працюючого ринку сільськогосподарських земель: (II) узгодження переліку компаній, що підлягатимуть прозорій приватизації у 2009 році. Ми також обговорюємо ці питання у контексті нашої програми, що буде підтримана коштами Світового Банку.

Оцінка захисних механізмів
Ми розуміємо важливість завершення коригування захисних механізмів НБУ до здіснення першого перегляду угоди “стенд-бай”. Для сприяння цьому, ми – як попередній захід для ухвалення угоди “стенд-бай” – надамо право зовнішнім аудиторам НБУ надавати експертам МВФ усю необхідну інформацію, включаючи листи до керівництва за 2005-2007 рр., а також проводити безпосередні обговорення з експертами МВФ. Ми також беремо на себе зобов’язання співпрацювати з місією з питань захисних механізмів і без зволікань надавати їй усю необхідну інформацію, у тому числі дані щодо банків-кореспондентів та розміщення валютних резервів.

* Витяг з Меморандуму Кабміну та МВФ про економічну та фінансову політику.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"