інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Новації податкової політики на фінансовому ринку України*

Т.Сисоєва
Директор Департаменту контролю за фінансовими установами
та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Державної податкової адміністрації України, к.е.н.

Контроль за діяльністю фінансових установ з питань дотримання податкового та валютного законодавства здійснює Департамент контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності Державної податкової адміністрації України. Основним його завданням є організація контрольно-перевірочної роботи у цій галузі.

Станом на 1 грудня 2009 року фінансовими установами було сплачено до бюджетів усіх рівнів 6,5 млрд. грн., в тому числі 3,7 млрд. грн. – це податок на прибуток. Загальні надходження зменшились на 500 млн. грн. Не зважаючи на ситуацію, що склалася у результаті фінансової кризи і проблеми, які зараз відчувають фінансові установи, надходження від податку на прибуток зменшились усього на 300 млн. грн. При цьому 90% надходжень від фінансових установ було сформовано банками.
Страхові компанії сплатили незначну суму і податок на прибуток надійшов в обсязі всього 385 млн. грн. але звертає на себе увагу факт не зменшення, а збільшення надходжень податку на прибуток від страхових компаній майже на 7 млн. грн. При тому, що валовий збір страхових премій в цілому по страховому ринку зменшився майже вдвічі.
Рівень податкової віддачі у страховій галузі складає 1,7%, при цьому 78 страхових компаній або 159% від їх загальної кількості спрацювали з віддачею менше 1%.
Слід зазначити, що в результаті перевірки діяльності страхових компаній, тільки в 2009 році виявлено 73 схеми ухилення від оподаткування. І з реального сектору економіки за такими схемами було виведено понад 3 млрд. грн. Можливість тінізації коштів криється в окремому порядку оподаткування страхових компаній, де об’єктом оподаткування є сума валового збору страхових премій, зменшених на страхові премії, які були передані у перестрахування. При цьому податкова ставка за чинним вітчизняним законодавством складає усього 3%.
Також набула масштабного характеру схема псевдоперестрахування, що сконцентрована в межах України. За цією схемою не відбувається витоку валютних цінностей за кордон у зв’язку з тим, що кошти на перестрахування, передані страховикам-нерезидентам, які не відповідають встановленим критеріям, не можна віднести до витрат і вони не зменшують об’єкт оподаткування. Тому ця схема псевдострахування знаходиться в межах України.
Порядок здійснення перевірок компаній, що застосовують подібні схеми, можна проілюструвати наступним прикладом. Згідно плану графіка Департаменту контролю за фінансовими установами ДПА, визначила одну страхову компанію, що мала валовий дохід 1 млрд. грн. Рівень перестрахування в цій компанії складав 99,9%, тобто об’єкта оподаткування не існувало. Як тільки Державна податкова адміністрація України видала повідомлення на перевірку зазначеної страхової компанії і при перевірці з’ясувала, яким шляхом перераховані кошти на перестрахування і кому, то страхова компанія, що отримала зазначені кошти, за цей час зуміла вже стати банкрутом. Причому ліцензію на страхову діяльність вона отримала буквально півроку тому. Страхові компанії, що прагнуть стати банкрутами, за схемами псевдострахування ми визначаємо терміном «податкова яма».
На сьогоднішній день кожна перевірка фіксує подібні факти і розробляються заходи щодо визнання у суді зазначених угод нікчемними з відповідними правовими наслідками. Для того, щоб усунути правові умови, які дозволяють так масштабно використовувати страховий ринок для мінімізації податків, ДПА України розробила проект змін до Закону України «Про податок на прибуток підприємств і організацій» у якому передбачила:
- обмеження віднесення на валові витрати коштів, виділених на страхування в межах 5% від отриманого підприємством прибутку попереднього періоду (це фіскальна пропозиція);
- оподаткування валових премій, зібраних страховиками без урахування сум, переданих на перестрахування. Тобто тільки перша подія: отримано-сплачено. А в компаніях, які займаються перестрахуванням, не виникає взагалі об’єкта оподаткування.
Зазначені законодавчі новації розміщені на сайті ДПА України і 4 грудня даний законопроект згідно існуючого регламенту, спрямований на процедурні погодження.
Що стосується банківської системи, масштабних порушень у цій сфері не спостерігається.
У нас існували більш-менш стабільні податкові норми, були видані всі податкові роз’яснення і мали місце конфліктні трактування окремих норм. Вони і зараз існують, але вже пройшли етап розгляду в суді, де ДПА відмовилася від позицій, що не отримали підтримки судів. Банкіри у свою чергу зрозуміли, що в судах вони не мають перспектив позитивних рішень і тому ДПА здійснювала контроль без якихось потрясінь.
Однак на банківському полі з питань оподаткування відбулися певні новації. З 24 листопада 2009 року набув чинності Закон України №1533 «Про внесення змін до деяких законів з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи». Цим законом передбачені такі новації: скорочення строків експортно-імпортних операцій із 180 днів до 90 днів. Ми вже видали роз’яснення щодо застосування цих норм і оскільки закони не мають зворотної сили, то всі контракти, укладені до введення зазначеного вище Закону в дію, мають термін 180 днів для розрахунків. Нові контракти вступають у дію до 90 днів. Що стосується податку на додану вартість (далі – ПДВ) – звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ щодо операцій з проданого (відчуженого) майна, переданого у заставу фізичними особами.
На мій погляд, тут немає якоїсь додаткової пільги. Тут урегульовано те питання, що фізична особа не є платником ПДВ, тому майно, яке передано у заставу, реалізується за ту ж вартість, яка була визначена при оприбуткуванні цього майна. Основна норма, що стала резонансною у суспільстві – це зміни про оподаткування податку на прибуток, якими дозволено фінансовим установам відносити на валові витрати 80% коштів, спрямованих на формування страхових резервів під усі активні операції. При цьому банкам на період до 01.10.2011 року дозволено відносити на витрати фактично 100% таких коштів.
До сьогоднішнього дня в Україні діяла норма, яка передбачала можливість віднесення на витрати грошових резервів, сформованих під безнадійну нестандартну заборгованість за кредитними операціями в межах фактично наданих коштів, але не більше 10% від обсягу кредитного портфеля. Оскільки під час фінансової кризи стан кредитного портфеля банківських установ став істотно погіршуватися, ця межа 10% стала тиснути на банки. І якщо за фінансовою звітністю збиткових банків налічувалося 65, то згідно податкової звітності збитки декларували 37 банківських установ. Якщо згідно фінансової звітності збиток банків понад 20 млрд. грн., то в фінансовій звітності є об’єкт оподаткування і нарахований податок – майже 2 млрд. грн. Із впровадженням зазначеної вище норми банки матимуть право у річній декларації відкорегувати валові витрати, віднести туди всі резерви, які будуть ними сформовані по фінансовій звітності, і об’єкта оподаткування фактично майже не буде визначено по банківській системі.
Якщо раніше банківська система формувала 90% надходжень від усього фінансового сектору до бюджету, то в результаті зазначених змін з 2010 року таких надходжень не буде.
Крім того, Законом №1533 надано право банківським установам виступати як фактором, так і клієнтом при здійсненні факторингових операцій. Тобто банки отримали право продавати (передавати) право вимоги до клієнтів за кредитними угодами. При цьому зазначена інформація про клієнтів, їх зобов’язання та фінансовий стан є банківською таємницею у відповідності до вимог статті 62 Закону України “Про банки та банківську діяльність». Тобто, у разі передачі права вимоги до боржників банку іншій установі, ніж банк, буде розкриватися банківська таємниця в порушення вимог чинного законодавства.
Законом №1533 змінено також порядок оподаткування заборгованості фізичних осіб, за якою минув строк позовної давності.
Досі п. 4.2.11 Закону про оподаткування доходів фізичних осіб передбачав обов’язок обкладати податком з доходів суму заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності (за винятком податкової заборгованості). Переважно ця норма стосувалася фінансових установ. Саме на них як на податкових агентів податківці поклали обов’язок з нарахування та сплати податку з доходів. З 24.11.09 законодавець переклав обов’язок зі сплати таких доходів на фізичних осіб – боржників. До того ж тепер оподаткуванню підлягає сума безнадійної заборгованості, яка перевищує 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного року. Сплатити податок фізична особа має після закінчення року на підставі самостійно поданої декларації.

* Матеріали виступу на Сьомому фінансовому форумі «Державне регулювання на фінансовому ринку України»,
11 грудня, 2009 р., м. Київ.

© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"