інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інтернет-еквайринг та перспективи його розвитку

К.Абрамов

Більшість вітчизняних банків сьогодні збільшують емісію карток та розширюють спектр послуг, пов’язаних з їх використанням. Активний розвиток карткових проектів та стрімке зростання онлайн-платежів спричинили підвищення попиту на послуги Інтернет-еквайрингу з боку банків і небанківських організацій.

Більшість банків надають послуги «наземного еквайрингу» силами власних процесингових центрів, але як тільки мова заходить про Інтернет-еквайринг, банки стикаються з певними труднощами, зокрема: необхідність доопрацювання функціоналу під специфічні потреби Інтернет-торговців, необхідність створення складних веб-інтерфейсів, і найголовніше завдання – протидія Інтернет-шахрайству, що вимагає значного досвіду. Як правило, будь-які зміни програмного забезпечення виконуються вендорами банківського програмного забезпечення нешвидко та коштують дуже дорого.
Як відомо, у процедурі проведення Інтернет-еквайрингу – інтернет-платежу за допомогою картки беруть участь інтернет-магазин, банк-еквайєр операції (банк, який здійснює розрахунки по картках), банк-емітент, який випустив картку та платіжна система. Технологічною сполучною ланкою між учасниками є процесингові центри (або процесингові компанії). Роль цієї ланки може відігравати підрозділ банку-еквайєра, але у переважній більшості випадків банки віддають цей сервіс на аутсорс процесинговим компаніям.
Проведення таких платежів через Інтернет здійснюють компанії, які називаються ІPSP – Іnternet Payment Servіce Provіders.
Для надання послуги Інтернет-еквайрингу банку необхідно зробити наступні кроки: одержати ліцензію на цю діяльність і впровадити спеціалізовані технології забезпечення інформаційної безпеки транзакцій як мінімум від двох найбільших міжнародних платіжних систем – Vіsa і Mastercard.
Однак не можна забувати про ризики, що виникають при здійсненні Інтернет-еквайрингу. Згідно з вимогами всіх найбільших міжнародних платіжних систем відповідальність за погашення фінансових зобов’язань у випадку виставляння чарджбеків і штрафів несе продавець товару або послуги. Але якщо коштів торгово-сервісного підприємства недостатньо для погашення зобов’язання, відповідальність практично у всіх випадках несе саме банк-еквайєр. У свою чергу, якщо банк відмовляється від відшкодування коштів, то він ризикує зіпсувати відносини з міжнародними платіжними системами та ставить під загрозу свій торговельний еквайринг. Очевидно, що жоден банк не захоче піти на такий конфлікт.
Більшість банків, які ініціюють проекти Інтернет-еквайрингу, схиляються до аутсорсу, тобто підбирають компанію-підрядника, яка спеціалізується на цій діяльності.
На що потрібно звертати увагу, якщо перед банком постає такий вибір?
Насамперед, на досвід. Краще, якщо у компанії є суттєвий досвід не тільки на вітчизняному, але й на зарубіжному ринку електронної комерції. Бажано, щоб діяльність такого підрядника не тільки відповідала міжнародним стандартами безпеки (що обов’язково), але також, щоб у нього були свої розробки з протидії Інтернет-шахрайству.
Крім того, у компанії повинен бути власний штат розробників, які оперативно реагують на запити клієнтів. Деякі з таких компаній надають послуги власної професійної служби клієнтської підтримки та Call-центру для власників карток, що звичайно, дуже зручно як для банку, так і для його клієнтів.
Якщо підрядник, обраний банком відповідно до вимог, то вигоди для банку очевидні. Фактично така компанія виступає «зовнішнім» департаментом Інтернет-еквайрингу для банку, займається пошуком клієнтів та попередньою оцінкою відповідності бізнесу клієнтів політиці банку, знижує ризики по операціях з картками в Інтернеті, надає весь комплекс послуг технічного характеру клієнтам банку, і, як це не дивно, усе це – безкоштовно. Тому що комісія береться з Інтернет-торговців, які, до речі, теж мають свої переваги – одержують захист від шахрайства, можливість змінювати дизайн платіжних інтерфейсів, онлайн-доступ до інформації з платежами, підтримку своїх клієнтів – увесь комплекс послуг, які сам банк не в змозі їм забезпечити.
У результаті виходить, що передача банком Інтернет-еквайрингу на аутсорс – це той рідкісний випадок, коли у виграші залишаються всі учасники процесу.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"