інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Законодавчі новації на валютному ринку


Режим функціонування вітчизняного валютного ринку давно очікував серйозних реформ. І нарешті крига рушила. Про це зокрема свідчить Постанова правління Національного банку України № 111 від 13 квітня 2011 року, якою запроваджуються нові правила торгівлі безготівковою валютою.

«Валютну революцію» в Україні проведуть у два етапи. Згідно з постановою НБУ №111, з 11 травня банки знову мають право продавати і купувати вільно конвертовану валюту. Фінансистів позбавили цього права ще в серпні 2005 року, та останні шість років вони могли брати участь на міжбанку лише в одній ролі – або покупця, або продавця валюти. Того ж 11 травня фінансистам дозволили в рамках ліміту відкритої валютної позиції (до 30% капіталу) купувати ВКВ на власні потреби без надання зовнішньоекономічного контракту. Досі фінансові установи могли купити собі іноземну валюту лише за наявності такого документа, наприклад, на погашення іноземного кредиту.

Другий етап «валютної революції», прописаний у новій постанові Центрального банку, - це запуск з 30 травня того, що банкіри називають «свопами». У документі описана схема, яка дозволяє вирішити ресурсну проблему на кредитному ринку. Якщо банк хоче прокредитувати клієнта в гривні, а має, скажімо, доларові засоби, він більше не повинен брати на себе валютний ризик (продавати американську валюту на міжбанку і кредитувати отриманою гривнею). А може покласти ці долари на депозит в Центральному банку, і натомість отримати від Нацбанку еквівалент цієї суми в гривнях на строк до 365 днів. У договорі з НБУ обумовлюється курс гривні до долара, за яким вона розраховується. Тобто регулятор сам говорить, яким буде протягом року курс української валюти.

Згідно з документом, по закінченні року відбувається зворотна операція: фінустанова повертає Нацбанку гривню за вказаним у договорі курсом (незалежно від поточних котирувань на міжбанку), а регулятор віддає підопічному доларовий депозит. В постанові НБУ №111 не прописуються базові формули, за якими будуть розраховуватися відсотки, які фінустанова заплатить Нацбанку за користування гривневим кредитом, а регулятор банку – за розміщення у нього доларового депозиту. Так найближчого часу очікується поява додаткового постанови Центрального банку.

У загальних рисах Нацбанк анонсував валютні новації ще в квітні поточного року: вони входять до пакету зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом у рамках кредитування за програмою «stand by». Однак, документ, який з'явився із запізненням не розчарував фінансистів, і в цілому вони дали йому позитивну оцінку. Хоча у банкірів і залишилися питання, які вже почали надходити в НБУ. Наприклад, не ясно, чи будуть свопи реєструватися в системі торгів «Valcli» за принципом реєстрації операцій купівлі/продажу іноземної валюти за гривню. А якщо буде, то чи зміниться час роботи самої системи: торги в ній зараз відбуваються з 10.00 до 17.00, у той час як платежі за гривні – з 9.00 до 18.00. Може вийти так, що час роботи «Valcli» виявиться меншим, ніж час «ходіння гривні».

Немає відповіді і на більш принципове питання: в якому обсязі регулятор планує кредитувати банки гривнею в рамках свопових операцій? Остання статистика НБУ свідчить про те, що чиновники з небажанням фінансують підопічних: за січень - квітень 2011 року регулятор лише двічі прокредитував банки на загальну суму 27,35 млн. грн. Тоді як за аналогічний період минулого року таких випадків було 17 на 3,8 млрд. грн. Якщо Нацбанк виправдає надії підопічних і дійсно розпочне програму своїх свопів, фінансисти обіцяють своїм клієнтам приємні сюрпризи. Найбільше пощастить вкладникам, які, незважаючи на низькі ставки, бажають відкривати депозити в іноземній валюті. За останній час відсотки за доларовими вкладами у найбільш великих банках знизилися з 5-7% до 3-4% річних, а в менших фінустановах – з 8-10% до 6-7% річних. Головна причина такого обвалу – відсутність попиту на валютні ресурси внаслідок законодавчих обмежень на кредитування у ВКВ. У разі ж, якщо банки зможуть позичати у НБУ гривню під заставу цієї валюти і нею кредитувати позичальників, то вони обіцяють підняти вкладникам ставки на 1-3% річних.

На фондовому ринку може розпочатися справжній бум запуску валютних свопів. Як тільки іноземні інвестори побачать, що можуть спокійно «заводити» в нашу країну долари і євро, і через свої банки за допомогою НБУ хеджувати ризики, а не гадати, яким буде курс нашої гривні в кінці року, вони почнуть активніше інвестувати в Україні. Вже проявляється інтерес з цього боку, і відчувається приплив капіталу на рахунок. Після запуску Нацбанком свопів він стане ще інтенсивнішим. Левова частка іноземних коштів потрапить на український фондовий ринок, яким іноземці цікавляться не перший рік. Правда, це так звані «гарячі» капітали. І якщо їх не регулювати, вважають аналітики, то можна згодом отримати серйозні втрати на фінансовому ринку. Тому Національному банку потрібно вже зараз опрацьовувати різні механізми контролю в цій частина.

На думку банкірів, плоди «валютної революції» почнуть пожинати і підприємства, які купують і продають іноземну валюту на міжбанку. Можливість проводити протягом дня одночасно угоди на купівлю і продаж ВКВ забезпечить банкам можливість гарантувати клієнтам кращі умови котирування. Нові правила торгів валютою підвищать ліквідність міжбанківського ринку. Хоча торги і будуть проходити динамічніше, навряд чи вони спровокують розширення курсового коридору на міжбанку.

Побічний ефект валютних новацій – це різкі курсові стрибки під час адаптації фінансистів за модифікованих правил торгівлі валютою.

За матеріалами Ділова Столиця

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"