інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Перспективи нового режиму «кіпрського офшору» для українського бізнесу

Н.Чорна

Як відомо, основною податковою гаванню для українського бізнесу є Республіка Кіпр. Вже давно ведуться розмови про необхідність перекрити цю чорну дірку, в яку випливають вітчизняні фінансові ресурси. Тому назріла потреба переглянути існуючі правила економічних взаємин двох країн. Поки невідомо, яким змістом наповнять новий документ, який має замінити договір між Кіпром та СРСР від 29 жовтня 1982 року. Він повинен з'явиться вже у вересні-жовтні.

Чинна на сьогодні угода звільняє від оподаткування будь-які доходи, які перераховуються з однієї країни в іншу, за винятком деяких випадків відносно фізичних осіб та доходів постійних представництв, – надає можливість для великого бізнесу практично відкрито вивозити за кордон величезні суми коштів та мінімізувати податкові зобов'язання. Така схема ідеально працює, і вона стосується не тільки Кіпру. В українському списку 37 офшорних зон (Кіпр з переліку виключений розпорядженням Кабінету Міністрів N 44-р від 1 лютого 2006 року), у всьому світі – близько 50. Причому офшор – міжнародний засіб економічного співробітництва, яке є необхідністю для світової торгівлі, зокрема для великих компаній, які мають ділові зв'язки з великою кількість партнерів у різних країнах, що передбачає роботу в рамках відмінних систем оподаткування. Україна більшу частину товарів продає або купує через офшори, не кажучи вже про інвестиції та кредити. Тому не варто вважати «кіпрський офшор» відвертим злом. У будь-якому випадку, якщо Кіпр перестане бути офшором для України, бізнесу доведеться шукати нову «тиху гавань». А це потребуватиме додаткових витрат, а найголовніше – може ускладнити процес зовнішньої торгівлі та суттєво погіршити ситуацію з інвестуванням в країну.

Тільки в минулому році до України з Республіки Кіпр надійшло понад 11 млрд. дол. інвестицій. Завдяки цьому було створено понад 300 підприємств в нашій країні. Україна ж інвестувала більше 6 млрд. доларів в економіку Кіпру, що вполовину менше. Тому договірна база в цій сфері має особливе значення.

Так чи відбудеться підписання нової угоди і який ефект від цього буде?

Аналітики стверджують, що на сьогодні угода з Кіпром є унікальною, оскільки дозволяє уникати будь-якої сплати податку на прибуток кіпрських компаній в Україні. Подібні умови у нас є тільки з Монголією. Переважно угода передбачає сплату невеликих податків (5-15%) від прибутку. Якщо у новій угоді обсяг податків для кіпрських компаній в Україні не буде перевищувати показників аналогічних угод з Великою Британією та США, де прописані невеликі відсотки оподаткування, то значного руху капіталів ми не побачимо, інакше багато компанії займуться пошуком нових країн для консолідації своїх активів. Зараз майже всі українські компанії, що присутні на міжнародних біржах, представлені як кіпрські. Тому різка зміна ставок оподаткування може певною мірою негативно вплинути на ціну українських акцій за кордоном та можливість залучення коштів на зовнішніх ринках.

Підписання документа стоїть на порядку денному не вперше, досить згадати 2007 рік, коли проект відповідної конвенції не тільки був схвалений тодішнім Кабінетом Міністрів України, але й було прийнято розпорядження про надання повноважень на її підписання.

Що ж стосується правового та економічного ефекту, то слід зазначити дві важливі речі. По-перше, той факт, що ведуться переговори про підписання такої угоди недвозначно свідчить про відсутність політичної волі визнати Кіпр офшорною зоною – надто велика економічна зацікавленість можновладців у використанні фінансових, податкових та правових переваг цієї юрисдикції у власних бізнес-інтересах. Іншими словами, є намір не встановлювати обмеження або додаткові заборони на розміщення бізнес-структур на Кіпрі, перетікання туди фінансів та їх повернення в Україну у вигляді анонімних та вже іноземних інвестицій, а впорядковувати питань оподаткування доходів, одержуваних резидентами як України, так і Кіпру в рамках обох юрисдикцій.

Експерти вважають, що оцінити ефект від підписання нової актуалізованої угоди можна буде тільки тоді, коли стане зрозумілим його зміст. На сьогодні виплати дивідендів, відсотків, роялті, доходу від здійснення міжнародних перевезень та ряду інших доходів з території України на користь резидентів Кіпру не підлягають оподаткуванню на території України. Це означає, що такі доходи обкладаються податком тільки на Кіпрі, де, як відомо, система оподаткування є більш лояльною, а ставки – істотно нижчі. У свою чергу це призводить до податкових надходжень від доходу, отриманого на території України, не в мізерний бюджет нашої країни, а в бюджет Кіпру. Що ж стосується бізнесу, то він якраз і зацікавлений в збереженні існуючого підходу, оскільки подібна угода дозволяє істотно економити на податках шляхом простої установи фірми-«прошарку» на території Кіпру.

Очевидно, що для великого та середнього українського бізнесу важливо зберегти саме цей, вже існуючий сьогодні підхід, що дозволяє «переводити» частину реальних доходів на кіпрські структури та обкладати їх за пільговими, якщо так можна висловитися, ставками податку, у той час як для Республіки Кіпр не менш важливо зберегти статус фінансово привабливої юрисдикції (не секрет, що надання фінансових послуг є головним сектором кіпрської економіки). Зважаючи на таку економічну «взаємовигоду», навряд чи варто чекати від нової угоди чогось кардинально відмінного від духа та специфіки нині чинної.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"