інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Прогнози розвитку фінансової системи України

С. Сільвестров

Аналітики Форуму провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI) підготували узгоджений прогноз на 2012 і 2013 роки. Вони визначають два основних сценарії розвитку української економіки в цілому і фінансової системи зокрема. Обидва не можна вважати оптимістичними.

Перший, так званий U-подібний сценарій, ймовірність реалізації якого експерти FLIFI оцінюють у 70%, передбачає на найближчі роки стагнацію економіки з подальшим різким відновленням її зростання.
В рамках цього сценарію аналітики виділяють вісім основних пунктів розвитку європейської та української економіки: 1) стагнація в Європейському Союзі (ЄС) без кризи; 2) повільне зростання реального ВВП в Україні з прискореним зростанням в 2014-2016 роках; 3) активний платіжний баланс; 4) помірне знецінення гривні; 5) повільний темп делевереджинга (зниження частки позикових коштів) європейських банків; 6) стабільна частка проблемних кредитів; 7) прибуткова діяльність банківської системи; 8) стабільне зростання кредитних портфелів.
Другий, W-подібний сценарій, ймовірність реалізації якого аналітики оцінюють в 30%, припускає, що відновлення економіки настане лише після другої хвилі фінансової кризи. Вісім основних пунктів розвитку європейської та української економіки за цим сценарієм виглядають так: криза в ЄС з подальшим банкрутством деяких країн; падіння реального ВВП в Україні у 2012-2013 роках з прискореним зростанням в 2014-2016 роках; пасивний платіжний баланс; різке знецінення гривні, масовий делевереджинг європейських банків; зростаюча частка проблемних кредитів; збитки банківської системи; зменшення загальної суми кредитів.
Ґрунтуючись на цих сценаріях, експерти FLIFI виділяють кілька особливостей розвитку української банківської системи у найближчі кілька років.
Так, основною тенденцією розвитку банківського сектора залишиться відсутність довгострокових і дешевих гривневих ресурсів. Основні постачальники довгострокових фінансових ресурсів – це недержавні пенсійні фонди і компанії страхування життя. Але навіть якщо уряд запустить пенсійну реформу, банківська система отримає довгострокові гривневі ресурси не раніше ніж через п’ять років. Тому в середньостроковій перспективі вітчизняних фінансових ресурсів буде не вистачати, і вони будуть дорогими (основним джерелом фінансування стануть депозити фізичних осіб та нефінансових корпорацій).
Висока вартість фінансування, висока і волатильна інфляція, а також значні банківські ризики (а саме – кредитний, курсовий та ризик ліквідності) обмежать можливості для зниження ставок за кредитами. Так, при відносно несприятливому прогнозі економічного зростання, аналітики очікують, що обсяги кредитування будуть незначними в середньостроковій перспективі (а це означає, що темпи зростання кредитування будуть нижчими, ніж зростання ВВП, і, таким чином, коефіцієнт, що характеризує відношеня кредитів до ВВП, продовжить зменшуватися).
При повільних темпах зростання економіки амортизація старих кредитів буде вищою, ніж темп приросту нових. В результаті процентний дохід буде знижуватися. Тому експерти бачать два шляхи для того, щоб банки могли компенсувати зниження процентного доходу і підтримувати прибутковість: по-перше, зростання залежності від комісійного доходу, що вимагає концентрації на клієнтоорієнтованих програмах, а не тільки на програмах лояльності. По-друге, банки будуть продовжувати знижувати витрати шляхом поглиблення рівня автоматизації процесів і просування віддалених банківських каналів. Деякі банки можуть залишити роздрібний сектор через високий коефіцієнт співвідношення доходів і витрат, що виникає в цьому сегменті.
На думку експертів, у випадку впровадження структурних реформ, боротьби з корупцією та детінізацією економіки рівень фінансового посередництва в економіці може значно зрости на постійній основі.
У FLIFI очікують, що доходи банківського сектора будуть залишатися під тиском, який спричинятиме в першу чергу слабке економічне зростання в країні і збереження жорсткої валютно-кредитної політики НБУ. На цьому фоні також очікується збільшення витрат на фінансування, що призведе до тиску на маржу і обмежить кредитування. Саме тому оптимізація витрат, швидше за все, залишиться головним засобом покращення балансу поряд з подальшим вдосконаленням якості активів.
Прибутковість банківської системи підвищиться в 2012 році у порівнянні з 2011 роком, в основному завдяки вирішенню питань з проблемними кредитами і подальшого відновлення кредитування. Але в той же час вона буде залишатися обмеженою через брак оборотного капіталу, жорстку валютно-кредитну політику і дорогі фінансові ресурси. Загальний фінансовий результат залежатиме від результатів діяльності двох системних банків, які були проблемними в 2011 році, – УкрСиббанку та Укргазбанку.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"