інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Обіг електронних грошей в Україні: можливості та перспективи*

Д. Гриньков

В Україні все частіше для розрахунків використовуються «електронні» гроші. За даними Державної податкової служби України, обсяг розрахунків «віртуальними» грошима в 2011 році склав еквівалентну 2,5 млрд грн. Прогнозується подальше зростання віртуального трафіку, тому вже в 2014 році обсяг електронних розрахунків на ринку може досягти 15 млрд грн.
Системи «електронних» грошей стали розвиватися ще в 2003 році, коли на вітчизняний ринок вийшов один з найбільших операторів – WebMoney Transfer. Перші спроби нормативного урегулювання діяльності цього сегмента ринку були зроблені тільки в 2008 році. Зокрема, своєю постановою ¹178 від 25.06.2008 року Національний банк України (НБУ) зобов’язав компанії, що випускають «електронні» гроші, протягом шести місяців подати на узгодження правила роботи своїх систем. Однак лише в кінці 2010 року були прийняті правила перших систем «електронних» грошей – «Максі» (емітент – «VAB Банк») і MoneXy (емітент – банк «Контракт»).
Тільки вони зареєстровані у НБУ в якості систем «електронних» грошей. При цьому «Максі» не є класичним оператором «електронних» грошей. В даному випадку йдеться швидше про дисконтний клуб (випускається спеціальна карта Maxi Card), робота якого задовольняє критеріям обігу «електронних» грошей. Водночас на ринку функціонує система «ГлобалМані». НБУ затвердив правила цього оператора як небанківської платіжної системи, таким чином ввівши її в правове поле. Крім того, у жовтні 2011 року Ощадбанк провів першу емісію «електронних» грошей даної платіжної системи.
Експерти виділяють три основні причини, за якими співпраця Ощадбанку з оператором «електронних» грошей може бути вигідною. По-перше, банк отримує в розпорядження залишки на рахунках системи. Звичайно, у міру того як робота оператора буде набирати обертів, залишки на рахунках будуть зростати. По-друге, банк стає агентом системи приймання коштів для поповнення «віртуальних гаманців», а також з виведення грошей із системи. Тобто починає заробляти на комісійних платежах. По-третє, всі торговці, які прийматимуть до оплати «електронні» гроші «ГлобалМані», будуть відкривати рахунки в Ощадбанку. А отже, банк залучить на обслуговування нових клієнтів.
Поки зареєстровані НБУ системи забезпечують скромну частку в сукупному обігу «електронних» грошей в Україні. За оцінками НБУ, на 1 січня 2012 року загальний обсяг емітованих «електронних» грошей в зареєстрованому секторі становив всього 4,13 млн грн.
Варто відмітити, що чинним законодавством не визначено поняття «електронні гроші». Але оскільки процедура прийняття законів в Україні довга і складна, а будь-яка діяльність повинна бути урегульована, НБУ вирішив взяти ініціативу у свої руки. В кінці 2010 року він затвердив оновлену редакцію Положення «Про електронні гроші» (постанова НБУ 1481 від 04.11.2010 року). Фактично ця постанова є зараз єдиним нормативно-правовим актом, який визначає, що таке «електронні гроші», і регулює їх емісію та обіг на території України. В той же час, на думку юристів, більш логічним було б спочатку прийняти відповідний закон, а потім, на його підставі, – Положення НБУ.
Однак так не сталося, хоча протягом останніх двох років у Верховній Раді України різні парламентські фракції неодноразово виносили на розгляд законопроекти «Про електронну торгівлю», «Про електронну комерцію» тощо. На жаль, жоден з цих законів поки що не прийнято. Цікаво, що сам банківський регулятор вирішив припинити процедуру узгодження правил систем «електронних» грошей до прийняття відповідного закону ще у 2010 році (внутрішнє розпорядження ¹627 від 16.12.2010 року). У підсумку, не всі гравці ринку встигли пройти відповідні процедури.
На початку поточного року загроза нависла над системами «електронних» грошей, які пройшли реєстрацію в НБУ. Після набрання чинності змін до Податкового кодексу гравці ринку «електронних» грошей ризикують втратити значну частину своїх клієнтів, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Постраждають і підприємці, бізнес яких тісно пов’язаний з Інтернетом. Справа в тому, що більшість інтернет-магазинів належать приватним підприємцям, які є платниками єдиного податку.
Згідно ст. 291.6 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи або надані послуги) виключно в готівковій або безготівковій грошовій формі. Це означає, що приймати «електронні» гроші як оплату за свої товари і послуги вони вже не можуть.
Згідно з постановою НБУ ¹481 від 04.11.2010 року, операції з «електронними» грошима не можна віднести до готівкової чи безготівкової форми розрахунків. Тому, якщо інтернет-підприємець – платник єдиного податку почне приймати платежі навіть через затверджені НБУ системи «електронних» грошей, наприклад, «ГлобалМані» або MoneXy, він ризикує втратити право працювати на єдиному податку з анулюванням поточного свідоцтва. Виходить, що фізична особа – покупець може розрахуватися за куплений в інтернет-магазині товар готівкою, або банківською карткою. Тому навіть зареєстровані українські системи «електронних» грошей можуть згодом припинити своє існування.

* За матеріалами strategy.com та bankir.ru.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"