інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Фінансові «рецепти» для подолання економічної кризи*

М.Хазін

Те, що ситуація в світовій економіці не покращується, велика частина ліберальних експертів вже зрозуміла. Але змиритися з цим вони ніяк не можуть, а тому – починають придумувати досить екзотичні варіанти вирішення існуючих проблем.

Так, головний економіст Goldman Sachs Ян Хациус вважає, що для подолання нинішніх кризових явищ в американській економіці ФРС необхідно встановити ключову ставку на негативному рівні: -6%. Оскільки у регулятора немає можливості знизити номінальну ставку нижче значення 0%, пропонується розкрутити інфляцію до 6% шляхом агресивного кількісного пом'якшення – за рахунок емісії незабезпечених доларів. За нинішнього рівня ставки по федеральних фондах (0-0,25% – у реальному вираженні, з урахуванням інфляції) це буде відповідати тим самим -6%.
На думку цього фахівця, зростання споживчих цін може призвести до здешевлення позикового капіталу, активізації попиту і зростання інвестицій.
З локальної точки зору, все правильно. Дійсно, висока інфляція повинна стимулювати зростання споживання за рахунок зниження заощаджень. Однак є різні тонкощі. По-перше – необхідний рівень інфляції. Сьогодні рівень реальної інфляції в США складає 5-6%. Виникає питання: що мав на увазі головний економіст GS? Що до рівня 6% підніметься рівень офіційної інфляції? Але ж він ніяк не пов'язаний сьогодні з реальною інфляцією.
Нехай навіть механізми фальсифікації офіційної статистики залишаться колишніми, чи означає це, що реальна інфляція повинна піднятися до 10%? Не ясно. Одне зрозуміло: шестивідсоткова інфляція попит не підніме.
По-друге – структура заощаджень. Перед початком кризи 2008 року реальний рівень заощаджень у США становив -5-7%. Потім він зріс, але несильно. У будь-якому випадку, більша частина населення заощаджень практично не має, а ті, у кого вони є, не мають потреби в споживчих товарах – у них і так все є, а більше з'їсти все одно не можна.
По-третє, найголовніше, знецінюватися будуть не тільки заощадження, які їх власники може інвестуватимуть, а може ні. Крім того, вони можуть і у фізичне золото вкластися або в срібло. Що тоді буде з ціннопаперовими ринками? А що буде з реальними доходами населення?
Вони теж будуть знецінюватися! І точно швидше, ніж буде зростати той обсяг заощаджень, який почнуть спрямовувати на споживання.
Взагалі людство має досить великий досвід інфляційних економік, тому є з чим порівнювати. І з'ясовується, що кожен раз головними постраждалими були ті, хто живе на зарплату, і малий бізнес.
Їхні доходи скорочуватимуться швидше за все, а отже, реальний приватний попит буде тільки скорочуватися. Що, звичайно, ніякого зростання економіки не забезпечить.
У цьому сенсі ідеї про те, що інфляція «спалює» борги, виглядає навіть більш переконливою, однак борги створюються не просто так, а для підтримки попиту, а тому нові борги будуть утворюватися швидше, ніж знецінюються старі, або приватний попит, знову-таки, буде скорочуватися.
Ще одну ідею висунув колишній економіст ЄБРР Віллем Бойтер. Він пропонує перенести на негативну територію номінальну процентну ставку, у результаті чого відпадає необхідність розкручувати інфляцію. Фінансист озвучив кілька способів знизити номінальну ставку до від'ємних значень.
Бойтер пропонує розділити функції грошей між кількома валютами. Наприклад, долар буде розрахунковою валютою, при цьому нова грошова одиниця буде виконувати функції обміну і платежу. Далі монетарна влада визначатиме курс нової валюти по відношенню до долара.
Оскільки обіг долару буде скасовано, регулятор має право встановити від'ємну ставку по ньому, скажімо, -6%.
За новою валютою ставка як і раніше не повинна бути нижчою 0%, при цьому центральний банк може оголосити про зростання вартості долара до нової валюти на 6%. У цьому випадку ми отримуємо негативну ставку по новій грошовій одиниці.
З урахуванням нинішнього стану валютно-фінансової системи і загрози рейтингових агентств знизити рейтинг США реалізувати таку програму можна буде тільки після тотального обвалу, але ніяк не з метою його запобігання.
Немає сьогодні таких резервів міцності, щоб запускати дану програму. Це потрібно було робити в 1990-і роки, але тоді самі думки про це здавалися смішними. Хоча, як показують розрахунки, вже в 1998 році під американською економікою приховувалася яма, що за масштабами нагадувала Велику депресію.
Відзначимо, що Бойтер на цьому не зупиняється. Він пропонує ще стягувати податок на володіння готівковими коштами. Тобто якщо людина хоче тримати заощадження в готівці або на депозиті в банку, їй необхідно буде заплатити певний процент за це Центральному банку.
Як правило, на всіх банкнотах вказана дата емісії, у зв’язку з цим ЦБ міг би оголосити певну дату закінчення терміну дії для конкретного грошового знака. У перебігу «строку придатності» власник грошових коштів і повинен сплатити податок. Подібний захід припускає, що громадяни будуть активно позбуватися таких платіжних засобів, купуючи різну продукцію і вкладаючи кошти в різні активи.
Насправді, це переспів ідеї «Гізелівських грошей»¹, які законодавчо заборонені у всьому світі. Правда, в останньому випадку влада боролася, швидше, проти приватної емісії, ніж проти податку на готівкові гроші.
Однак і тут є проблеми. Перш за все, якщо таку програму реалізувати для долара, то це викличе різке скорочення його використання у всьому світі з цілком зрозумілих причин. Що, дуже ймовірно, сьогоднішня світова фінансова система просто не переживе. Так що і тут фокусу не вийде!
Загалом, усі ці пропозиції демонструють нестачу гарних ідей та демонструють те, наскільки складним є стан справ у світовій фінансовій системі.
Саме тому ми змушені розглядати такі екзотичні пропозиції, оскільки нічого реального не пропонується.

* За матеріалами epravda.com.ua.
¹ Більш детально про Сільвіо Гізелла та його теорію грошей у книзі «Видатні фінансисти та сучасна практика»,
К., УАФР, 2011, с. 95-106.

© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"