інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Головні тренди фінансового ринку, що визначатимуть його майбутнє*


Минулий рік був плідним на цікаві та системні події, що мали місце на вітчизняному фінансовому ринку і які визначатимуть його розвиток у майбутньому.

На думку багатьох аналітиків, основним трендом минулого року став вихід іноземних банків з українського ринку і консолідація фінансових активів у руках вітчизняного та російського капіталів. За результатами 2012 року п'ять іноземних банків були продані: Volksbank (Австрія), SEB Bank (Швеція), банк Форум (Commerzbank, Німеччина), Societe Generale (Франція), Erste Bank (Австрія). У процесі узгодження – операція з продажу Кредитпромбанку (48% його акцій володіє пул іноземних інвесторів). Як мінімум стільки ж готові покинути Україну в поточному році, але поки що не змогли із-за дефіциту покупців. Серед таких: банк Південний, Універсалбанк, Банк Кіпру, Астра банк, Платинум, Піреусбанк, Марфінбанк. Шукає покупців (поки що на свій роздрібний бізнес) і Укрсоцбанк – учасник міжнародної UniCredit Group. Покинути ринки, що розвиваються, фінансовим установам наполегливо рекомендує Європейський центральний банк.
За результатами минулого року, частка іноземних банків (без врахування російських) у загальних банківських активах знизилася до 20% (в кінці 2008 року частка іноземців досягала 36-37%). Якщо ця тенденція збережеться, через 2-3 роки частка іноземних банків впаде до 10%.
Велика пропозиція щодо продажу фінустанов призвела до падіння вартості їхніх активів до рекордного мінімуму. За експертними оцінками, на даний момент реальна вартість банку не перевищує половини його капіталу, в той час як ще в 2006-2007 роках мультиплікатор за деякими угодами сягав 5. Таким чином, падіння вартості фінансових установ стало ще одним трендом 2012 року, який, очевидно, триватиме і в 2013 році.
Вихід іноземних банків з вітчизняного ринку викликаний перш за все особливостями банківського регулювання «по-українськи». Іноземці з їх прозорими системами ведення бізнесу так і не навчилися заробляти в наших реаліях, стабільно показуючи збитки. Крім того, важке фінансове становище європейських материнських структур змушує їх згортати дочірній бізнес в Україні.
На цьому тлі посилюють свої позиції в Україні російські банки, державні українські фінустанови і банки, що належать великим вітчизняним фінансово-промисловим групам.
Вітчизняний банківський бізнес знову стає прибутковим. У 2012 році банківська система України вперше з 2009 року зафіксувала позитивний фінансовий результат (близько 4,4 млрд. грн. за станом на 1 грудня). Однак, на думку аналітиків, вважати це стійкою тенденцією було б передчасно. Близько 13% банківських установ за підсумками трьох кварталів 2012 року все ще залишалися збитковими, а частка простроченої заборгованості за кредитами скоротилася з початку року всього на 0,2% і становить 9,4% кредитного портфеля банків (близько 78 млрд. грн.).
Посилення регуляторної активності Національного банку України. Безпрецедентною насамперед була діяльність НБУ із забезпечення стабільності національної валюти. Заходи для цього застосовувалися різноманітні. Це і прямі інтервенції на міжбанківському валютному ринку, і вихід держбанків на ринок Форекс, продаж 50% валютної виручки експортерами і скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами зі 180 до 90 днів.
Окремої уваги заслуговує спроба Національного банку провести через парламент ідею впровадження збору до Пенсійного фонду з операцій продажу валюти населенням. Законопроект відправили на доопрацювання, але НБУ заявив, що не відмовляється від своєї ідеї в майбутньому. В результаті таких та інших дій ринковий курс гривні відносно іноземних валют залишився в цілому стабільним. Після вереснево-листопадових девальваційних стрибків до рівня майже 8,4 грн./дол., гривня в кінці 2012 року зміцнилася на рівні 8,00/8,07 за 1 долар США.
Політика стиснення гривневої ліквідності призвела до дефіциту грошових ресурсів в банківській системі, зростання ставок за гривневими депозитами і високої вартості кредитів. Недоступність кредитів для більшості підприємств стала причиною уповільнення економіки. А це, в свою чергу, зумовило падіння доходів державного бюджету і невиконання низки соціальних програм.
Ще одна ініціатива НБУ заслуговує особливої уваги – стимулювання розвитку безготівкових розрахунків шляхом введення обмеження по максимальній сумі покупки за готівку. Поки Національному банку лише делегували таке право. Однак у 2013 році, швидше за все, він це право реалізує. Завдяки цьому Податкова адміністрація зможе контролювати великі покупки, що здійснюватимуться громадянами України, у тому числі за кордоном.
Результатом гривневого голоду на українському фінансовому ринку стало швидке зростання депозитних ставок. Деякі фінустанови пропонували клієнтам понад 30% річних у гривні і більше 12% в доларах США. Таких ставок не було навіть під час кризи 2008 року.
Якщо розглядати депозити в розрізі терміну вкладу, то за рік сильніше всього виросли ставки по депозитах на термін від 3 до 6 місяців (на 4,88 п.п. до 19,23%) і на термін від 6 до 12 місяців (на 4,75 п.п. до 19,32%). На початку року найбільш вигідними були довгострокові вклади (від 12 місяців), до кінця року пальма першості перейшла до середньострокових депозитів (від 6 до 12 місяців).
Що стосується вкладів в іноземній валюті, то до березня 2012 року середні процентні ставки по них знижувалися, потім до липня залишалися незмінними. Приблизно з середини літа паралельно із зростанням ставок за гривневими вкладами почали поліпшуватися й умови розміщення валютних депозитів. Однак це підвищення було більш плавним.
На тлі зростання депозитних ставок дивним чином виглядав низький рівень кредитної активності банків. Протягом року загальний обсяг кредитування національної економіки залишався практично на незмінному рівні, збільшившись за 11 місяців менш ніж на півпроцента (або на 3,5 млрд грн.). Це майже в 20 разів повільніше динаміки кредитування в 2011 році, за підсумками якого зростання виданих банками позик перевищив 9%, збільшившись на 70 млрд грн.
При цьому середньозважена ставка за кредитами в національній валюті зросла з початку року в 1,5 рази (з 15,6% річних у січні до 23,4% річних у листопаді), а така ж ставка за депозитами збільшилася в 1,8 рази (з 10,3% у січні до 18,7% річних у листопаді). Зазначене співвідношення вартості залучених і розміщених ресурсів демонструє ще одну тенденцію минулого року – рекордне за останні три роки зменшення чистої процентної маржі (з 5,32% до 4,58%), що сигналізує про скорочення питомої ваги дохідних активів.
Крім того, знизилися обсяги довгострокового кредитування (майже на 4% за січень-листопад 2012 року у порівнянні зі зростанням на 11% в 2011 році).
Знаковою подією минулого року стала урядова діяльність щодо запозичення коштів у громадян. Держава, потерпаючи від браку коштів для обслуговування боргів, що накопичилися, і виконання соціальних зобов'язань, вирішила повернутися до практики запозичень у населення, поширеної ще за часів СРСР. У вересні 2012 року Міністерство фінансів запропонувало населенню дворічні казначейські облігації на пред'явника, номіновані у валюті, з дохідністю, що перевищує середню прибутковість по валютних банківських депозитах. Попит на папери перевищив всі очікування. У 2013 році уряд планує значно збільшити обсяги таких запозичень.
Інвестиційна привабливість країни протягом минулого року продовжувала знижуватися. Згідно з останнім дослідженням настроїв інвесторів, проведеним Європейською бізнес асоціацією в грудні 2012 року, позитивні зміни інвестклімату відзначають лише 11% членів ЄБА. Решта або не бачать змін на краще, або взагалі говорять про посилення проблем. Серед основних скарг інвесторів – тиск на бізнес з боку владних структур, який останнім часом лише посилюється, неадекватне втручання держави в регулювання бізнес-активності, а також загальна нестабільність політичного курсу та розвитку економіки. На думку зарубіжних експертів, в Україні за останній рік позитивних змін не було ні у боротьбі з корупцією, ні у судовій системі. Не радують інвесторів проблеми з відшкодуванням ПДВ, земельна реформа, а також особливості вітчизняного валютного регулювання. Турбують їх технічні бар'єри в торгівлі та специфіка митного регулювання.
Характерною ознакою минулого року було нестримне падіння основних вітчизняних фондових індексів.
Згідно з даними дослідження, проведеного Financial Times, за підсумками року Україна посіла друге місце після Кіпру за рівнем падіння національного фондового ринку серед країн світу, що розвиваються. Річне падіння цін акцій на фондовому ринку України склало 35%.
Учасникам ринку вітчизняних цінних паперів 2012 рік запам'ятався не тільки цим. Мова йде, перш за все, про успішну спробу Національного банку монополізувати ринок розрахунково-клірингових послуг, реалізованої у вигляді закону «Про депозитарну систему України» (№ 9428). Згідно з цим документом, на базі НБУ повинен бути створений так званий Розрахунковий центр (РЦ), якому передбачається передати розрахунково-клірингові функції по всіх операціях на ринку.
Ініціатива регулятора не знайшла розуміння у значної частини операторів ринку. На їхню думку, РЦ монополізує низку послуг на фондовому ринку, а саме: грошові розрахунки за угодами, укладеними на біржі та позабіржовому ринку за принципом «поставка проти платежу»; клірингову діяльність; кліринг державних і муніципальних цінних паперів; здійснення виплат доходів (дивідендів) за всіма цінними паперами та грошових виплат при погашенні цінних паперів.
Надзвичайно важливою подією фондового ринку у 2012 році стало введення акцизного збору на позабіржові операції з цінними паперами та деривативами. дана новація передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів» (№ 11285).
Суть нововведення проста: торгуєш паперами на біржі – збір не стягується; торгуєш поза біржею паперами, що знаходяться в лістингу, – сплачуєш 0,1%; торгуєш позалістинговими паперами, та ще й поза біржею – сплачується збір у розмірі 3% від вартості паперів. Таким чином, регулятор намагається вивести з тіні операції з цінними паперами, левова частка яких відбувається на позабіржовому ринку. Аргумент Державної податкової служби такий: в минулому році обсяг українського ринку цінних паперів перевищив 2,2 трлн. грн., а сплачено до держбюджету у вигляді податків трохи більше 160 млн грн.
Учасники ринку оптимізм податківців не поділяють. На їхню думку, подібні ініціативи лише відіб'ють бажання і без того нечисленних інвесторів вкладати кошти в Україну. Та й навряд чи серйозно такі заходи зможуть поповнити бюджет країни.

* За матеріалами finance.liga.net
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"