інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інструменти грошового ринку для управління ліквідністю інституційних та корпоративних інвесторів

К. Солоніна

В умовах нестабільності, що охопила світові фінансові ринки, інвестори почали усвідомлювати, що епоха надприбутків закінчилась і звертати увагу на ризики своїх вкладень. Це виражається як у виборі більш консервативних інвестиційних інструментів, так і в прагненні ефективніше використовувати всі доступні ресурси. Інструменти грошового ринку стають для корпоративних та інституційних інвесторів незамінним засобом управління ліквідністю.

Інтерес до цих інструментів зростає на Заході щорічно. До кінця 2007 р. обсяг ринку короткострокових інвестицій (Cash Management) досяг 11 трлн дол. Західні банки активно розвивають пропоновані клієнтам продукти групи Cash Management, що дозволяють компаніям зменшувати витрати й ефективно управляти фінансовими показниками. Централізоване управління залишками на банківських рахунках у результаті консолідації всіх коштів групи на єдиному рахунку, що набуло поширення, ще більше підвищило інтерес корпоративних інвесторів до інструментів грошового ринку. Більше половини розміщень усіх короткострокових інвестицій корпоративних клієнтів відбувається за участю банків. Пенсійні фонди і страхові компанії також є активними учасниками цього ринку. Куди і як вкладають тимчасово вільні кошти інституціональні інвестори?
У світовій фінансовій системі банківські депозити традиційно є найпопулярнішим засобом розміщення вільних коштів. За даними JPMorgan (Global Cash Management Survey 2007) , у 2007 р. на них знаходилося близько 61% "коротких" грошей. Найбільш використовуваною альтернативою банківським депозитам як засобу управління ліквідністю виступають колективні інвестиції в інструменти грошового ринку. На їхню частку припадає близько 30% "коротких" грошей. Серед механізмів колективних інвестицій найбільш популярні фонди грошового ринку. Інші 9% вільних коштів являють собою прямі інвестиції і розміщуються казначействами компаній самостійно.
Структура механізмів розміщення істотно розрізняється в залежності від регіонів. Колективні і прямі інвестиції для вкладення вільних коштів найбільш популярні в Північній Америці. Так розміщаються 63 і 20% "коротких" грошей відповідно. У цьому регіоні найменш затребувані банківські депозити (17%). Інтерес американців до механізмів колективних інвестицій в інструменти грошового ринку пов'язаний з більш високими прибутковістю вкладень і ліквідністю. Переваги європейських і американських інвесторів дуже відрізняються. Так, у Європі при розміщенні "коротких" грошей інвестори однозначно віддають перевагу депозитам. Лідером у цьому плані залишається Східна Європа: на кінець 2007 р. на банківських депозитах було розміщено 81% тимчасово вільних коштів. Це пов'язано з недостатньою кількістю фондів грошового ринку, доступних у цьому регіоні, а також з тим, що існуючі тут фонди номіновані переважно в євро, доларах і фунтах стерлінгів, а не в національних валютах.
Серед колективних інвестицій найбільш популярні вкладення у фонди грошового ринку. У 2007 р. на їхню частку припадало понад 70% "коротких" грошей, розміщених у схеми колективних інвестицій.
Ці фонди вкладають кошти в інструменти грошового ринку: державні цінні папери, депозитні сертифікати, комерційні папери, інші високоліквідні папери з низьким ризиком. Вони залучають інвесторів низьким ризиком і високим рівнем ліквідності. Водночас прибутковість вкладень у них залишається невеликою, незначно перевищуючи прибутковість по банківських депозитах. Такі фонди пропонуються взаємними фондами, брокерськими компаніями і банками. У США популярність фондів грошового ринку стрімко набирає обертів: за даними Іnvestment Company Іnstіtute, з 2004 р. їхні активи виросли більш ніж на 60%, досягши до кінця 2007 р. обсягу 3,1 трлн дол. Зростання активів фондів насамперед пов'язане із припливом коштів у фонди грошових ринків для інституціональних інвесторів. У порівнянні з ними зростання активів роздрібних фондів грошового ринку виявилось менш значним. Таким чином, тепер на частку фондів грошового ринку в цілому припадає понад 1/4 активів всієї індустрії взаємних фондів.
Збільшення інтересу до фондів грошового ринку також викликано величезною популярністю банківської послуги sweepіng, що припускає зв'язування ощадного/розрахункового рахунка клієнта з інвестиційним. На Заході таку послугу пропонують більше 80% банків. Зв'язування поточних та інвестиційних рахунків здійснюється для автоматичного короткострокового інвестування вільних коштів у різні інвестиційні інструменти (комерційні папери, федеральні фонди, закордонні депозити, рахунки грошового ринку, а також фонди грошового ринку). Обачно компанія, що користується послугою, визначає мінімальний залишок на рахунку, а всі кошти, що перевищують залишок, щодня автоматично інвестуються в обрані інструменти. Повернення коштів на рахунок у потрібні моменти в необхідних кількостях також автоматизовано.
Уперше свіп-рахунки з'явилися в США на початку 1980-х рр. і пропонувалися переважно великими банками великим корпоративним клієнтам. Їхнє виникнення пов'язане із зростанням побоювань банків з приводу можливих втрат великих клієнтів. Банки відчували, що якщо найближчим часом не запропонують інвестиційні альтернативи своїм депозитам, то ризикують втратити клієнтів, які захочуть переводити частину коштів у небанківські інструменти, насамперед, у фонди грошового ринку. Починаючи з їхньої появи обсяг свіп-рахунків стрімко зростав, причому якщо в перші роки існування послуги пріоритет мали операції з інструментами overnіght, зокрема РЕПО, то надалі пальма першості перейшла до фондів грошового ринку: зараз це найбільш поширений короткостроковий інвестиційний інструмент серед власників свіп-рахунків. На даний момент на подібних рахунках розміщено орієнтовно понад 600 млрд дол.
Далі в списку інструментів з управління ліквідністю, яким віддають перевагу інституціонали, стоять взаємні фонди короткострокових вкладень, в основному кошти, що вкладаються у цінні папери з фіксованим доходом і дуже коротким терміном до погашення, і фонди з поліпшеною прибутковістю, портфелі яких можуть включати облігації з плаваючими ставками, гібридні цінні папери, структурні високоприбуткові боргові цінні папери, цінні папери, забезпечені активами. Такі фонди мають менше обмежень по складу активів і є більш ризикованими, але і більш дохідними, ніж фонди грошового ринку.
Незважаючи на очевидну зручність готових продуктів з управління ліквідністю, на Заході багато інституціональних інвесторів для цих цілей використовують довірче управління, при якому інвестування здійснюється відповідно до конкретних бажань кожного інвестора. Послугу Cash Management у рамках довірчого управління пропонують усе більше управляючих компаній. Цей спосіб управління ліквідністю приваблює інвесторів можливістю змінювати інвестиційну декларацію, самостійно вибирати бенчмарки і класи активів. Індивідуальна стратегія має на увазі можливість змінювати стратегію в залежності від потреб клієнта й орієнтована на одержання більш високої прибутковості, ніж у фонді грошового ринку. Плата за управління такими рахунками зазвичай більш висока, ніж у грошового чи іншого фонду, тому що послуга претендує на ексклюзивність. Вище виявляється і мінімальний розмір інвестицій. За даними JPMorgan (Global Cash Management Survey 2007), на індивідуальних рахунках знаходиться близько 11% вільних коштів інституціональних інвесторів, розміщених у рамках механізмів колективних інвестицій.
Прямою відповіддю інвесторів на кредитну кризу вересня 2007 р. стало зниження інтересу до фондів з поліпшеною прибутковістю на користь довірчого управління. Приходячи до кращого розуміння інструментів грошового ринку, багато казначейств вважають більш зручним для себе варіантом розміщення коштів на індивідуальних рахунках. Особливо це властиво інвесторам у США. Так, якщо до вересня 2007 р. при управлінні ліквідністю довірче управління використовували 19% компаній, то після чергової хвилі кризи їхня кількість виросла до 31%. Разом з тим майже вдвічі зменшилась кількість компаній, що вкладають кошти у фонди з поліпшеною прибутковістю на короткий термін.
Інвесторів можна зрозуміти: нестабільність на фондових ринках часто супроводжується "втечею в якість", а при довірчому управлінні існують максимальні можливості з контролю якості паперів в інвестиційному портфелі.
Однак скористатися перевагами оперативного розміщення грошових залишків можливо тільки при централізації управління грошовими операціями. Поки корпоративні клієнти працюють над створенням централізованих казначейств, банки і управляючі компанії розширюють лінії фондів грошового ринку й індивідуальних продуктів у рамках довірчого управління.
У США в даний час спостерігається тенденція до диверсифікованості продуктової лінійки. Великі банки, що надають комплекс послуг Cash Management і зазвичай мають власну лінію фондів грошового ринку, пропонують усе більше продуктів сторонніх компаній, що дозволяє задовольнити запити навіть найвимогливіших клієнтів. Управляючі компанії також не зупиняються на власних продуктах: найбільші з них розробили online-платформи для автоматизації придбання акцій фондів сторонніх компаній. Це надзвичайно зручно для клієнтів: при використанні такої можливості в них немає необхідності постійно зв'язуватися з різними взаємними фондами для купівлі та продажу акцій їхніх фондів грошового ринку.
У Росії управління ліквідністю інституціональними інвесторами поки що не одержує такого розвитку. Пов’язано це з обмеженою пропозицією фондів грошового ринку, які так полюбляють західні інвестори.
Перший фонд грошового ринку з'явився в Росії ще наприкінці 2004 р., але до початку травня 2007 р. їх нараховувалося усього 6, ще 1 знаходився на етапі формування. По західних мірках обсяг активів цих фондів катастрофічно малий: за даними Іnvestfunds, їх сукупна ВЧА складає близько 23,4 млн дол., що менше 0,07% від загального обсягу активів усіх ПІФів на російському фондовому ринку. Для порівняння: у США понад 1/4 активів взаємних фондів представлено активами фондів грошового ринку.
Крім традиційних фондів грошового ринку, існує ще декілька фондів облігацій, що позиціонуються управляючими компаніями як "казначейські" для НПФ, страхових компаній і корпоративних клієнтів. Дозволені активи таких фондів менш консервативні: портфелі можуть включати досить ризиковані інструменти, такі як акції, паї інших фондів. Утім, "казначейські" фонди поки що також не користуються особливою популярністю. Відсутність інтересу до них пояснюється досить просто: консервативно налаштовані інституціонали як і раніше залишають гроші в банках, а більш прогресивні інвестори, що вирішили звернутися до механізмів колективних інвестицій, вибрали агресивні інструменти, звикнувши до їх високої прибутковості в минулому. Традиційно вважається, що перевагою фондів грошового ринку перед депозитами є більш висока прибутковість і ліквідність, а недоліком - відсутність гарантованої прибутковості. У США фонди грошового ринку непогано справляються зі своїм завданням: їхня середньорічна прибутковість за останні 5 років коливається в діапазоні 2,5-3%, що зіставляється з рівнем інфляції за той же період (близько 2,88%). Вітчизняним фондам грошового ринку "наздогнати" інфляцію поки що не вдається - їхня середня прибутковість за останні 12 місяців не перевищує 6%, тоді як інфляція за той же період склала 14,2%. На практиці чиста прибутковість може виявитися ще меншою: деякі управляючі компанії використовують певні знижки і надбавки для невеликих обсягів коштів, розміщених у паї, і коротких термінів інвестування. Короткострокова прибутковість деяких фондів грошового ринку погано корелює з вартістю грошей: це збільшує ризик неотримання очікуваної прибутковості при невеликому часовому горизонті інвестицій.
Певною складністю для інвестора, з якою пов'язані вкладення у фонди грошового ринку, може стати досить тривала процедура розрахунків з купівлі/продажу паїв: хоча управляючі компанії й обіцяють, що придбання і погашення паїв відбувається в найкоротший термін, правила фондів залишають за ними право видачі інвестиційних паїв упродовж 3 днів після перерахування коштів на розрахунковий рахунок управляючої компанії, а перерахування коштів на рахунок інвестора при погашенні паїв - упродовж 15 днів. З огляду на і так короткий часовий горизонт розміщення вільних коштів, затягування розрахунків може звести нанівець усі переваги короткострокових інвестицій.
Перспективи розвитку російських фондів грошового ринку прямо залежать від здатності управляючих у майбутньому забезпечувати інвесторам більш конкурентноздатні ставки чистої прибутковості при її меншій волатильності, а також можливості зробити процедуру видачі/погашення паїв більш зручною для інвесторів.
В даний момент управління ліквідністю замкнуто на банках. Крім традиційних строкових депозитів і депозитів overnіght, для утримання клієнтів деякі банки нараховують відсоток на залишки на поточних рахунках клієнтів. Однак кількість таких банків невелика. При цьому сталої ринкової ставки на розміщення "коротких" грошей клієнтів як такої немає. Існує неабиякий розкид вартості такої послуги. Готові на це банки нараховують на залишки, що знаходяться на розрахунковому рахунку, від 0,1 до 6%, у деяких випадках доходить до 9%. Банку буде дешевше залучати кошти з альтернативних джерел, але для того щоб установити більш тісні взаємини з великим клієнтом, який має декілька мільярдів вільних коштів, вони готові надавати відносно високі ставки.
Привабливу прибутковість, що найчастіше перевищує банківську, інвесторам можуть запропонувати управляючі компанії, розміщуючи передані в довірче управління тимчасово вільні кошти клієнтів.
Так, група компаній "РЕГІОН" створила і пропонує своїм клієнтам продукт з управління "короткими" грошима в рамках договорів довірчого управління - "Надкороткі інвестиції". Продукт надає корпоративним клієнтам можливість розміщення коштів на гранично короткі терміни (від 3 днів до 3 тижнів) і орієнтований на одержання прибутковості в діапазоні від Mosprіme O/N до Mosprіme O/N +2%. Середнє значення ставки Mosprіme O/N за останні півроку склало 4,52%.
Отримані кошти в рамках договорів довірчого управління використовуються для укладення угод РЕПО. Як забезпечення в цих угодах виступають ліквідні цінні папери надійних емітентів з істотним дисконтом до ринкових цін, список яких може бути заздалегідь визначений. Ставка розміщення визначається на момент надходження грошей на рахунок і залежить від ставок на міжбанківському ринку.
В якості переваг такого розміщення можна виділити його ефективність з погляду часу введення/виведення коштів. Дана схема розміщення характеризується високою ліквідністю: кошти можуть бути виведені протягом 1 дня. Така абсолютна ліквідність пов'язана як з ліквідністю самого ринку РЕПО, так і з налагодженими відносинами з розрахунковими банками-партнерами. При цьому механізмі розміщення забезпечується прибутковість вище прибутковості депозитів overnіght у середньому на 1-2% - управляюча компанія з активним казначейством, знаючи ринок, здатна одержувати кращі ставки для себе і своїх клієнтів.
При тому ж рівні надійності і ліквідності банківські депозити overnіght, як правило, не приносять більше 2/3 ставки MosPrіme O/N. Абсолютну ліквідність можна одержати, зберігаючи залишки на розрахунковому рахунку, однак середня прибутковість таких вкладів у більшості банків, готових нараховувати відсотки на залишки на розрахункових рахунках, складе близько 0,1-0,3% річних. У цьому випадку вищі процентні ставки - швидше виняток, ніж правило. Крім того, далеко не всі банки готові запропонувати клієнтам таку послугу.
Для корпоративних клієнтів продукт "Надкороткі інвестиції" являє собою простий у податковому і фінансовому обліку зручний механізм розміщення "коротких" грошей, що забезпечує підвищену прибутковість за умови абсолютної ліквідності і надійності, що найчастіше перевищує надійність банківських депозитів. На практиці відносно привабливу прибутковість, що зіставляється з прибутковістю в рамках довірчого управління, можуть запропонувати тільки середні і дрібні банки, але розміщення коштів на їхніх депозитах пов'язано з підвищеним ризиком: у випадку банкрутства банку повернення коштів може виявитися проблематичним. Водночас інвесторам, які мають у заставі ліквідні цінні папери з гарним дисконтом, не страшний ризик невиконання зобов'язань контрагента по другій частині угоди РЕПО: навіть при цій малоймовірній події вони завжди можуть реалізувати папери й одержати очікувану прибутковість.
Як правило, прибутковість управління "короткими" грошима в рамках договору довірчого управління перевищує прибутковість, що забезпечується банками "першого кола" при тому ж рівні надійності. Короткострокові інвестиції за допомогою довірчого управління мають великий потенціал росту. Це підтверджує історія розвитку ринку управління ліквідністю на Заході: кількість рахунків довірчого управління для розміщення "коротких" грошей стабільно зростала останнє десятиліття, і сьогодні практично кожна третя компанія розміщає частину своїх тимчасово вільних коштів на індивідуальних рахунках. Розвитку даного інструмента сприятиме встановлення партнерських відносин банків з управляючими компаніями для скорочення термінів здійснення короткострокових інвестицій.
Як показує закордонний і вітчизняний досвід, управляючі компанії можуть пропонувати ефективні продукти з управління ліквідністю, при цьому лідерами можуть стати ті, хто зуміє побудувати ефективний технологічний ланцюжок і модель продажів. Однак компанії, що є переважно короткостроковими позичальниками, навряд чи проміняють стабільні відносини з банком, що їх кредитує, на можливість одержати підвищений дохід, застосовуючи альтернативне розміщення нечасто виникаючих тимчасово вільних коштів. Переваги у цьому секторі мають банки, здатні запропонувати клієнтам весь комплекс послуг Cash Management, включаючи продукти з управління ліквідністю своїх управляючих компаній. Подальший розвиток банківських технологій і перспектива поширення послуги зв'язування поточних рахунків з інвестиційними повинні стати поштовхом у розвитку індустрії управління ліквідністю, полегшуючи процеси розміщення "коротких" грошей інституціоналів і збільшуючи кількість потенційно привабливих інвестиційних можливостей.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"