інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Біржові операції з цінними паперами російських ПІФів
для приватних інвесторів

Переважна більшість приватних інвесторів – пайовиків пайових інвестиційних фондів - знають три елементарні дії з паями – придбання, погашення та обмін, - які і здійснюють в офісах або керуючих компаній, або їхніх агентів. Тим часом паї багатьох фондів обертаються на фондовій біржі, де їх можна купувати і продавати так само, як і класичні цінні папери.

Паї інвестиційних фондів — це цінні папери, а отже, вони можуть мати як первинний, так і вторинний обіг. Первинний обіг фіксується в момент, коли інвестор приходить у керуючу компанію фонду чи до її агента і купує нові паї; потім він так само пред'явить їх до погашення в «першоджерела». Вторинний обіг пов'язаний з переходом прав власності на цінний папір від інвестора до інвестора. Тобто, уже будучи власником паїв, інвестор може за договором купівлі-продажу продати їх, скажемо, сусіду, той — своєму другу і так далі. Керуюча компанія буде ні при чому. Інша справа, що для реєстрації прав власності кожного з учасників цього ланцюжка необхідно вносити відповідні зміни до реєстру пайовиків, але це вже справа техніки.
Сам факт того, що паї можуть переходити з рук у руки, робить їх здатними обертатися на біржі. Безумовно, щоб одержати доступ до таких паїв, доведеться відкрити торговий рахунок в одній з брокерських компаній, що пропонують відповідні послуги фізичним особам. У результаті перед інвестором відкриється можливість торгувати не тільки паями фондів, але і «класичними» цінними паперами, що обертаються, на біржі.

Фонд від фонду різниться
За різними оцінками, сьогодні близько 200 тис. російських громадян торгують на біржі через брокерські інтернет-системи. Місцем організованої торгівлі для паїв російських ПІФів стала Фондова біржа ММВБ. Вона взагалі зараз найроздрібніша: саме на ній самостійно торгують цінними паперами приватні, чи, як їх ще називають, непрофесійні, інвестори. За станом на кінець серпня 2007 року в котирувальних аркушах біржі значилися паї 180 фондів: 129 фондів нерухомості і 51 фонду, що спеціалізується на інвестиціях у цінні папери.
Тільки паї останніх становлять інтерес як об'єкти біржових угод. Це пояснюється тим, що купівля паїв (неважливо де — на біржі чи в офісі КК) відбувається винятково з метою їхнього наступного перепродажу за більш високою ціною. І коли інвестор купує, скажімо, паї фонду акцій, він робить ставку на ріст ринку акцій, спираючи на свої і/чи чужі позитивні прогнози, нехай навіть іноді помилкові. У випадку з фондами нерухомості ситуація інша. Сам по собі ринок нерухомості може виступати як об'єкт аналізу і прогнозування, однак розуміння перспектив ринку в цілому абсолютно нічого не значить у плані оцінки перспектив того чи іншого фонду, що інвестує кошти пайовиків у конкретні проекти в сфері нерухомості, кожний з який індивідуальний щодо змісту, територіально-географічної «прописки», економічного обґрунтування і термінів реалізації. Таким чином, є ризик придбати справжнього кота в мішку. Фонди цінних паперів працюють в однакових умовах. Ядро інвестиційного портфеля у всіх приблизно те саме. Відрізняються фонди лише «залишками», на які припадає 15-20% портфеля і за рахунок яких фонди намагаються хоча б небагато обіграти конкурентів (хтось робить ставку на електроенергетику, хтось — на регіональні телекоми і т.д.). Так що придбання паїв фонду — це просто спосіб увійти на ринок цінних паперів, що здається нам перспективним.
Непомітні, але цікаві
Отже, на Фондовій біржі ММВБ котируються паї 51 фонду цінних паперів 20 керуючих компаній. У цьому списку присутні досить гучні імена: КК «Трійка Діалог», КК «УРАЛСІБ», КК Банку Москви й ін. Це, без перебільшення, перші особи індустрії колективних інвестицій. Інша справа, що відсутні на біржі теж дуже шановані компанії. Наприклад, на біржі ММВБ не котируються паї фондів цінних паперів КК «Альфа-Капітал», КК «ВТБ — Управління активами», КК Росбанку.

Динаміка розрахункової та біржевої вартості паю фонда акцій

Динаміка розрахункової і біржевої вартості пая фонда акцій
«Інтерфін Енергія»

Звертає на себе увагу і низький обсяг торгів паями. Візьмемо, приміром, найпопулярніший серед приватних інвесторів відкритий фонд акцій— «Трійка Діалог— Добриня Нікітич» (КК «Трійка Діалог»). За серпень з паями цього фонду на біржі ММВБ було здійснено 177 угод (тобто в середньому 8 угод у робочий день). За цей час з рук у руки перейшли всього 303 паї. Загальний же обсяг угод склав 2.52 млн руб., або в середньому ледве більше 100 тис. руб. на день. Однак низька активність торгівлі ні в якому разі не повинна відвертати від неї окремо взятого приватного інвестора. Маси завжди інертні, повинен пройти певний час, щоб та чи інша послуга або технологія стала популярною. І навіщо чекати цього моменту, якщо можна отримати вигоду прямо зараз? У чому вона? По-перше, купувати і продавати паї на біржі через Інтернет, сидячи вдома чи навіть в офісі, набагато зручніше, ніж купувати і погашати паї в офісі керуючої компанії чи її агента. Те, що в одному випадку робиться одним комп'ютерним «кліком» (оформлення угоди і проведення розрахунків покладається на брокера), в іншому вимагає особистої присутності і заповнення паперів. По-друге, угоди здійснюються набагато швидше. Очевидно, що швидкість важлива для тих інвесторів, що мають намір здійснювати угоди з паями — настільки часто, наскільки їм це підказує ринкова кон'юнктура, що змінюється. Особливо відзначимо, що вартість паїв на біржі дуже близька до «офіційного», тобто до так нзваної розрахункової вартості паїв, що розраховується щодня керуючою компанією ПІФа виходячи з вартості його чистих активів. Це означає, що інвестор не може опинитися в ситуації, коли він купить на біржі паї за ціною, що неадекватно відбиває реальну вартість активів фонду.
Завдяки чому біржова вартість паїв близька до розрахункової? Керуючі компанії, виводячи паї своїх фондів на біржу, повинні визначити для них так званих маркет-мейкеров (тобто «тих, що роблять ринок»). Це організації, що беруть на себе зобов'язання постійно підтримувати двосторонні — на покупку і продаж — котирування паїв. Як правило, у якості маркет-мейкеров виступають структури, що близькі до керуючих компаній. Наявність маркет-мейкера робить паї ліквідними, а виходить, інвестори можуть бути впевнені, що вони завжди зможуть як купити, так і продати паї.
Керуюча компанія «Інтерфін Капітал» навіть розмістила на своєму сайті методику розрахунку біржової вартості паїв. Котирування на продаж паїв визначається формулою «розрахункова вартість + 1%», котирування на покупку —«розрахункова вартість — 1%». Тобто інвестори завжди зможуть купити паї на біржі за ціною, яка на 1% перевищує розрахункову вартість, і продати за ціною 1% нижче її. Несправедливості в цьому немає, адже купівля паїв в офісі керуючої компанії також нерідко відбувається з надбавкою, а погашення паїв — зі знижкою (від 0,3 до 1 % від розрахункової вартості паїв).
Крім того, біржовий обіг на біржі дозволяє в будь-який час здійснювати операрації з паями інтервальних фондів. Нагадаємо, що в таких фондах заявки інвесторів на придбання і погашення паїв приймаються в строго визначений час — як правило, раз у квартал протягом двох тижнів.
Таким чином, якщо ви не встигнете придбати чи погасити паї у визначений час, чекайте три місяці до наступного інтервалу. Очевидно, що ця умова обмежує можливість інвестора грати на кон'юнктурі ринку. Наприклад, ви разраховуєте, що протягом жовтня ринок акцій упаде на 10-15%, отже саме наприкінці цього місяця складуться сприятливі умови для входження в ринок. А потрібний інтервальний фонд для вас буде в цей час закритий, тому що, наприклад, відкривався у вересні. «У такій ситуації паї інтервальних фондів, що обертаються на біржі, виявляють себе якнайкраще. Хоча в самій керуючій компанії інтервального фонду у звичайному випадку паї придбати/погасити неможливо, купити їх чи продати на біржі — запросто.
Такі фонди, один раз сформувавшись, уже ніколи не випускають нові паї, а старі погашають тільки при закритті (як правило, через п'ять років після формування).

Своя кишеня в чужому портфелі
Звичайно ПІФи асоціюються з консервативними довгостроковими інвестиціями, однак паї цілком підходять для гри на коротко- і середньострокових коливаннях фондового ринку, для якої і використовуються брокерські інтернет-системи. Особливо виправдано це, коли мова йде не про звичайні фонди із широкою диверсифікованістю, а про фонди з галузевим фокусуванням.
Згадаємо одну з найяскравіших таких тем — «енергетичну», що приваблювала інвесторів протягом усієї другої половини минулого і першої половини нинішнього року. Припустимо, підготовлений інвестор не хоче робити ставку на «ринок у цілому», а жадає сконцентрувати свої вкладення саме в енергетичному секторі. Припустимо, цей інвестор має досвід самостійного вибору цінних паперів і гри на коливаннях курсів. Але от саме в енергетиці він розбирається погано. Як бути? До того ж акції багатьох енергетичних компаній майже неліквідні — більшість торгується тільки на фондовій біржі РТС і не торгується на біржі ММВБ. Загалом, із формуванням якісного інвестиційного портфеля виникають складності. Вихід для вже згаданого інвестора полягає в тому, щоб придбати паї фонду, що спеціалізується на інвестиціях в енергетику. Приміром, інтервального фонду «Інтерфін Енергія», одного з лідерів за показником приросту вартості паю в 2006 році і за активністю біржового обігу паїв у серпні 2007 року. Активи цього фонду складаються переважно з акцій компаній електроенергетики, у числі яких гідроелектростанції, оптові компанії, що генерують, територіальні компанії, що генерують, і т.п. Купуючи пай такого фонду, інвестор, по суті, отримує свою невелику частку в цих компаніях. І що важливо, це робиться оперативно. А якщо на ринку з'явиться якась негативна новина, що стосується саме до цієї галузі, інвестор зможе швидко на неї зреагувати, продавши паї.

Помилкова спокуса
Як ми вже говорили, біржові ціни на паї відрізняються від тих, що встановлюються «офіційно» керуючими компаніями. Безумовно, їхня динаміка збігається, однак при пильному вивченні виявляється, що біржові котирування паїв можуть досить помітно відхилятися від «офіційних» котирувань на відповідну дату. Так, у фонду «Трійка Діалог —Добриня Нікітич» за період з 1 січня по 31 серпня 2007 року середньоденне відхилення складає 1,5% (як у більший, так і в менший бік), при цьому в окремі дні відхилення може досягати 3-5%. Приблизно такими ж цифрами характеризується «відхилення» котирувань паїв фонду «Інтерфін Енергія». Виникає навіть спокуса зіграти на цьому. Тобто дочекатися моменту і підловити біржову ціну на паї, коли вона хоча б на 3% нижче «офіційної», і в максимально жорсткі терміни пред'явити їх до погашення в керуючій компанії. У річному вимірі така операція могла би принести непоганий прибуток. Але, на жаль, нічого з цього не вийде. Ловити одноденні відхилення від «норми» безглуздо вже тому, що на переказ куплених паїв з депозитарного рахунка в брокера на рахунок у компанії — спеціалізованому реєстраторі (веде реєстр пайовиків ПІФів) треба не менше трьох днів. На той час «офіційна» вартість паю може змінитися так, що погашати паї буде просто невигідно. Чи можна зіграти на більш довгострокових відхиленнях? А таких практично немає! Так, у фонду «Трійка Діалог — Добриня Нікітич» на одноденному інтервалі часу коєфіцієнт кореляції між динамікою «офіційної» і біржової вартості паю дорівнює 0,39. Це мало. Але на триденному інтервалі кореляція зростає вже до 0,67, на п'ятиденному. — до 0,78, а на десятиденному — до 0,88. У фонду «Інтерфін Енергія» одноденна кореляція складає 0,56, триденна — 0,73; п'ятиденна — 0,79; десятиденна — точнісінько як у попереднього фонду, тобто 0,88. І це вже більш ніж досить, щоб підтвердити наше твердження про збіг динаміки цін.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"