інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Уоррен Баффет та його інвестиційні принципи

Уоррен Баффет (Warren Buffett), за переконанням більшості його колег, – фортовий інвестор, що зробив свій капітал, інвестуючи в акції. Втім, слово "фарт" тут не зовсім є доречним. У виборі об'єктів для інвестицій Баффет дотримується винятково фундаментального аналізу, – він вибирає акції за фінансовим і виробничим показником компаній-емітентів. Він купує не просто акції, а успішний бізнес, що стоїть за цими цінними паперами. При цьому Баффет віддає перевагу тим активам, які, на його думку, на момент купівлі недооцінені. Безумовно, Баффет довгостроковий інвестор – у середньому він тримає акції 10 років. І за його словами, його не хвилює, що трапиться на біржі після того, як він їх купив. Баффет зізнається, що гарні акції він триматиме рівно стільки, скільки вони будуть здатні приносити прибуток. Продавати завчасно він їх не буде, і це, можливо, на думку самого Баффета, дещо знижує фінансові показники його компанії Berkshire. "Основний секрет успішного інвестування, – говорить Баффет, прозваний "Оракулом з Омахи" за своє інвестиційне чуття, – вибрати гарні акції в потрібний час і тримати їх доти, поки ці акції залишаються гарними". Найбільш відомою ілюстрацією успішності стратегії Баффета є той факт, що $10000, вкладені в його компанію в 1965 році, зараз принесли б близько $30 млн. Ті ж $10 тис., інвестовані в індекс S&P 500, зараз коштували б лише $500 тис. Сам Баффет стійко посідає друге місце в рейтингу найбагатших людей світу, що становить Forbes. Його майно у цей час оцінюється в $42 млрд.

Уоррен Едвард Баффет народився 30 серпня 1930 року в місті Омаха, штат Небраска. Батько Говард Баффет (Howard Buffett) був успішним біржовим трейдером. Усього в Баффетів було четверо дітей, і Уоррен виявився серед них єдиним хлопчиком. Ще будучи зовсім малим він мав гарну пам'ять на числа, одразу запам'ятовуючи кількість жителів у різних містах Америки. Цікаво, що дід Уоррена тримав в Омасі продуктову крамницю, у якій працював нинішній компаньйон Баффета Чарлі Мангер (Charlie Munger).
Першу свою оборудку юний Баффет зробив у віці шести років. У магазині свого діда він купив на кишенькові гроші шість банок "Coca-Cola" по 25 центів за одиницю і продав їх по 50 центів членам своєї родини. Робота батька подобалась Уоррену, і в 11 років він вирішив спробувати себе в біржових спекуляціях. Об'єднавшись зі старшою сестрою Доріс (Doris) і взявши гроші в борг у батька, він купив три привілейовані акції Cities Service по $38. Незабаром їхня ціна знизилась до $27, а потім зросла до $40. На цій оцінці Уоррен продав акції з метою зафіксувати прибуток і заробив за винятком комісії $5. Однак усього лише через кілька днів ціна Cities Service перевищила $200 за акцію. Баффет дотепер згадує про свою помилку й додає, що так життя дало йому головний принцип інвестування – "терпіння винагороджується".
У 13 років юний Уоррен взявся за доставку газети Washington Post і заробив на цьому $175 на місяць. Окрилений успіхом, він здивував усіх родичів, повідомивши, що якщо до 30 років не стане мільйонером, то зістрибне з даху найвищого будинку в Омасі. Рідні втішалися думкою, що до цього віку Уоррен подорослішає і порозумнішає. Їхні надії виправдалися, але не так, як припускали вони. Баффет досяг 30-річного віку, а свій перший мільйон заробив, коли йому виповнилось 31 рік.
Після закінчення вищої школи в 1947 році Баффет вступив до Університету штату Пенсільванія на факультет фінансів. Провівши два роки на цьому факультеті, Баффет перейшов в університет штату Небраска, де в 1950 році одержав ступінь бакалавра. Після цього він перейшов, по суті, у головний вуз свого життя – в університет округу Колумбія, у школу бізнесу. Треба згадати, що Баффет подавав заявку в школу бізнесу Гарвардського університету, однак не був туди прийнятий. Як показали наступні події, вибір вузу вплинув на подальше життя Баффета. У Колумбійському університеті він відвідував семінар Бенджаміна Грехема, присвячений аналізу цінних паперів. Підсумкова оцінка Баффета була "А з плюсом" – Грехем поставив цю оцінку вперше за свою викладацьку кар'єру.
Втім, у свою компанію (Graham-Newman) працювати він Баффета не взяв, і Уоррен почав офіційну кар'єру у фірмі батька як менеджер з продажу інвестиційних продуктів. Цікаво, що однією з перших компаній, акції якої він рекомендував придбати своїм клієнтам, стала страхова компанія GEIKO – зараз вона є одним з наріжних каменів холдингу Berkshire Hathaway. Із цією компанією пов'язана одна з тих хрестоматійних історій, які звичайно входять у біографії практично всіх видатних людей. Отже, членом ради директорів компанії GEIKO був Бенджамін Грехем – той самий Грехем, що викладав курс аналізу цінних паперів в університеті. Довідавшись цю подробицю про компанію, Баффет негайно прибув до Вашингтона, де у вихідний день постукав у двері офісу GEIKO. Випадково в офісі саме в той момент перебував віце-президент компанії з фінансів, з яким Баффет розмовляв кілька годин. У ході цієї бесіди Баффету вдалося, так би мовити, "з перших рук" одержати інформацію про принципи й особливості функціонування страхового бізнесу й управління ризиками, що значно допомогла йому в майбутньому.
Тоді ж Баффет почав вести свій власний семінар в університеті штату Небраска, присвячений принципам інвестицій. На той час (1951 рік) Баффету виповнився 21 рік, а середній вік його студентів був удвічі більший. В 1954 році Бенджамін Грехем нарешті запропонував Баффету посаду аналітика у своїй компанії, у якій Уоррен працював два роки. За цей час він отримав досвід у біржових операціях і відчув себе готовим до початку великої справи. Отже, в 1956 році Баффет виїхав з Вашингтона в Омаху й заснував компанію Buffett Associates. Семеро членів його родини й друзів внесли свої частки в капітал, що склав $105 тис. Цікаво, що сам Баффет вклав у новий проект лише $100. Розмір його особистого капіталу тоді становив уже близько $140 тис., і це було страховкою на випадок невдалого вкладення чужих грошей. От чому розмір внеску Баффета склав лише $100. В 1958 році обсяги партнерських коштів в управлінні Баффета подвоїлися в порівнянні з 1956 роком. Історію інвестиційних рішень Баффета можна продовжувати нескінченно, а точніше – до нинішніх часів. І в переважній більшості випадків ці рішення виявлялися правильними й приносили прибуток самому Баффету й акціонерам його компанії.
Стратегія Баффета викладена в 13 принципах корпоративного управління, сформульованих ним в 1983 році. По-перше, Баффет розглядає себе, інших керівників компанії Berkshire й акціонерів компанії не як сторін угоди купівлі-продажу акцій, а партнерів, що спільно інвестують свої кошти в акції. І це не порожні слова. У своєму листі акціонерам Баффет одного разу зізнався, що 99% його особистого майна вкладені в акції Berkshire Hathaway. Його найближчий соратник Чарлі Мангер (Charlie Manger) інвестував 90%. Частками в Berkshire Hathaway також володіють члени родин директорів компанії, їхні друзі й знайомі. За словами Баффета, такий підхід виправдує себе, тому що висока диверсифікованість вкладень Berkshire істотно знижує їхню ризикованість. Крім того, Баффет стверджує, що така стратегія інвестування підкреслює принцип партнерства директорів й акціонерів холдингу – якщо зазнають збитків акціонери, пропорційні збитки несуть і директори компанії. У раді директорів Berkshire Hathaway є 11 місць. До його складу входять, зокрема, сподвижник Баффета Чарлі Мангер (Charlie Munger) і син – Говард Баффет (Howard Buffett). У 2004 році, після смерті дружини Баффета, Сьюзен (Susan Buffett), до складу ради директорів Berkshire Hathaway увійшов Білл Гейтс (Bill Gates), один з акціонерів компанії й друг Баффета.
Дуже важливий принцип Баффета – невтручання в оперативне керівництво купленими компаніями. "Оракул з Омахи" купує компанію, що здається йому привабливою, і єдине оперативне рішення, яке він приймає, – призначення або перепризначення генерального директора компанії й визначення розміру й порядку його винагороди. Як правило, винагорода передбачає одержання управляючими опціонів на акції компанії при досягненні певних результатів. Всі інші рішення залишаються на совісті управляючого. У більшості випадків такий підхід себе знову ж виправдує – намагаючись підвищити власну винагороду, управляючі підвищують і капіталізацію компанії, до чого й прагне Баффет.
Мінімізація ризиків – один з наріжних каменів стратегії Баффета. За його словами, він швидше відмовиться від цікавого придбання, ніж піде на збільшення боргового тягаря своєї компанії. Не випадково його холдинг Berkshire Hathaway є зараз одним із усього лише семи емітентів, що володіють вищим кредитним рейтингом за версією агентства Moody's – Aaa. Високий кредитний рейтинг забезпечує Баффету низьку вартість капіталу. Баффет думає, що однією з головних причин, що завдають збиток сучасній економіці, є неправильна система розподілу винагород серед учасників фінансового ринку. На його думку, значна частина транзакцій на фондовому ринку рекомендується й провадиться заради особистого збагачення посередників – різних брокерів і трейдерів. Було б цілком розумним обмежити число дозволених транзакцій для кожної людини протягом усього її життя. Баффет наводить число 10 – не більше десяти транзакцій у житті для кожного з учасників фінансових ринків.
В управлінні діяльністю Berkshire Hathaway Баффет нерідко звертається до ключового принципу інвестування, засвоєного ним ще в юному віці, – вміння чекати.
Втім, в інтерв'ю фінансовому виданню Barron's, говорячи про зроблені в минулому помилки, Баффет шкодував, що не купив свого часу акції роздрібної компанії Wal-Mart Stores (WMT). Він вважав їх переоціненими. Ця помилка, за словами Баффета, коштувала Berkshire $8 млрд.
Річні звіти і послання акціонерам, які Баффет пише про діяльність Berkshire Heathaway, одержують визнання далеко за межами інвестиційного співтовариства. У лютому 2005 р. Національна комісія з письменницьких творів для американських родин, шкіл і коледжів відзначила внесок Баффета в письменницьке мистецтво. У коментарях до присудження нагороди за 2005 р. комісія вказала на "ясність, глибоке бачення й дотепність", властиві звітам Баффета, і їхній великий вплив на ділову Америку.
У повсякденному житті Баффет досить консервативний та ощадливий. По-перше, він, за його власними словами, купує ті компанії, продукцією яких користується сам. Так, в одному з листів акціонерам Berkshire Hathaway він зізнався, що щодня випиває по п'ять пляшок "Cherry Coke". Нещодавно він оголосив, що не буде переобиратися на пост голови ради директорів Coca-Cola, щоб мати можливість зосередитися на інших напрямках роботи Berkshire. Однак продавати свою частку в компанії (на даний момент – 8,4%) він не збирається. Переходити на напої від Pepsi, вочевидь, – теж. Баффет досить ощадливий, якщо не сказати – скупий. Він живе у своєму будинку на Фарнхем-стріт в Омасі, купленому ще в 1957 році за $31500. Він сам керує автомобілем, заощаджуючи на зарплаті водієві. Навіть номерний знак на його авто являє собою табличку з написом "Ощадливий". Харчується Баффет гамбургерами, не змінюючи свій принцип навіть у гастрономічних питаннях – його частка в компанії McDonalds (MCD) становить 4,3%.
Хоча Баффет схвально відгукується про компанії, що працюють у галузі високих технологій, він не квапиться вкладати в них гроші. Під час буму Інтернет-компаній багато хто дорікав його в тому, що він втрачає вигідну можливість для вкладення коштів. Однак "Оракул" скептично ставиться до компаній, продукцією яких не користується сам. До речі, до мережі Інтернет Баффет підключився тільки в 1997 році – але лише для того, щоб грати по мережі в покер. І це незважаючи на те, що одним із друзів Баффета і його постійним партнером по гольфу є президент Microsoft Білл Гейтс.
Уоррен Баффет – досить неординарна людина, і багато експертів думають, що своїми успіхами компанія Berkshire Hathaway зобов'язана, насамперед, його особистій харизмі й здібностям. Що ж буде з компанією, коли Баффет вирішить залишити справи? Ніхто не знає. Баффет, за його словами, уже вибрав собі спадкоємця, точніше, двох спадкоємців, але їхні імена тримає в секреті. Чи буде останнє "інвестиційне рішення" Баффета таким же правильним, як і попередні?
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"