інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Афоризми літературних класиків щодо фінансів*

Фінансові кризи не що інше, як потужні поршневі удари, якими великий капітал висмоктує колективний надлишок заробітку нації, зосереджуючи його у своєму басейні.
М. Нордау.

Фінансисти підтримують державу так само, як мотузка підтримує повішеного.
Ш. Монтеск'є.

Дайте Ергасту волю, і він оподаткує воду, яку п'ють, і землю, по якій ходять: він вміє перетворювати в золото усе – навіть очерет і кропиву.
Ж. Лабрюйер.

Раніше майно приватних осіб складало суспільне надбання, а тепер суспільна скарбниця стає надбанням приватних осіб.
Ш. Монтеск'є.

Якщо фінансист збанкрутує, придворні говорять: "Це вискочка, ніщо, нахаба". Якщо він процвітає, вони просять руки його дочки.
Ж. Лабрюйер.

Кредитори відрізняються кращою пам'яттю, ніж боржники.
Б. Франклін.

Банк – це здоровий глузд, реальний підхід до дійсності, до партнерів.
Ж. Вріньо.

Біржа – це храм новітніх язичників: їхні боги – злитки золота; їхні святі ікони – банківські квитки чи державні облігації; їхні благочестиві справи – спекуляції на підвищенні чи зниженні фондів, їхнє покаяння – ліквідація.
Н.Макаров.

Біржа – це далекобійне знаряддя... І на біржі оббирають так як на війні вбивають, не бачиш навіть – хто обібрав тебе.
А. Капюс.

Подібно до лицарів-розбійників, біржові спекулянти утворюють рід аристократії, що живе за рахунок народних мас.
М. Нордау.

Борг – початок рабства, навіть гірше рабства, тому що кредитор невблаганніший за рабовласника: він володіє не тільки вашим тілом, але й вашою гідністю і може при нагоді нанести йому тяжкі образи.
В. Гюго.

Банкір – це людина, що готова дати вам у борг, якщо ви надасте доказ того, що гроші вам не потрібні.
М. Прокноу.

Банки надають послугу суспільству, рятуючи його від телепнів, які кричать, що здоров'я і щастя – це все, а гроші не мають ніякого значення.
О.Неш.

Біржа пропонує значно більше можливостей втратити гроші, ніж їх заробити.
В. Швебель.

Хто кладе гроші в банк, не повинен забувати, що він просто пасажир, а кермо в руках у банку.
В. Швебель.

Той, хто шукає мільйони, дуже рідко їх знаходить, зате той, хто їх не шукає, – не знаходить ніколи!
О. Бальзак.

Справжня цінність грошей у тому, що вони в очах сучасників додають значимість незначності.
В. Швебель.

Якщо ти купуєш те, що тобі не потрібно, то незабаром будеш продавати те, що тобі необхідно.
Б. Франклін.

Добробут держави забезпечують не ті гроші, які вона щорічно надає чиновникам, а ті, що вона щорічно залишає в кишенях громадян.
І. Етвеш.

Нажити багато грошей – хоробрість; зберегти їх – мудрість, а вміло витрачати – мистецтво.
Б. Авербах.

Бізнес – це мистецтво витягати гроші з кишені іншої людини, не застосовуючи насильства.
М. Амстердам.

Гроші все можуть зробити: вони зривають скелі, висушують ріки; немає такої вершини, на яку не міг би піднятись навантажений золотом віслюк.
Ф. Рохас.

Державні фінанси – це мистецтво передавати гроші з рук у руки доти, поки вони не зникнуть.
Р.Сарнофф.

Найбезпечніший спосіб подвоїти свої гроші – це скласти їх вдвоє і покласти у власну кишеню.
К. Хаббард.

Гроші – це воля, викарбувана із золота.
Е. Ремарк.

Добре, коли в тебе є гроші й усе, що можна купити за гроші, але непогано також час від часу перевіряти, чи не втратив ти те, що не можна купити за гроші.
Д.Лоример.

Не можна покладатися на доходи, які ми тільки сподіваємося одержати, якими б вірними вони нам не здавалися.
М. Монтень.

Немає людини, якій у життєвій лотереї діставалися одні виграші.
Б.Прус.

Гонитва за прибутком – єдиний спосіб, за допомогою якого люди можуть задовольняти потреби тих, кого вони зовсім не знають.
Ф. Хайек.

* За матеріалами foxdesign.ru
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"