інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Джон Морган. Від бухгалтера до видатного інвестора

Джон П’єрпонт Морган (John Pіerpont Morgan) – один з найбільших фінансистів в історії США. У період розквіту своєї фінансової імперії Морган мав репутацію одного із наймогутніших людей Америки, здатного впливати на політичне життя країни. А починалася його кар'єра досить скромно – з посади молодшого бухгалтера.

Піратські корені
Народився майбутній мільйонер у 1837 році в родині Джуніуса Спенсера Моргана – відомого американського фінансиста. Морган-старший мав успішний бізнес у Європі й Америці і заробив кілька мільйонів доларів. Репутація Джуніуса Спенсера у світі фінансів була дуже висока. Його називали найбільшим у Європі брокером американських акцій. Однак до моменту народження сина Джуніус вважався середнім бізнесменом.
Цікаво, що свій родовід Моргани вели від відомого англійського пірата Генрі Моргана, який наприкінці своєї кар'єри став губернатором Ямайки. Значна частина флібустьєрських капіталів після смерті Генрі виявилася в руках його родичів, що переїхали з Ямайки на материк. Усі покоління сімейства Морганів пишалися славою свого прабатька і ніколи не відрікалися від предка-пірата.

Морган у ролі бухгалтера
Батько не шкодував коштів на освіту сина. Але, оскільки від природи Джуніус Спенсер був людиною сухою і строгою, він не приділяв Джонові достатньо любові і людського тепла. Проте ретельно стежив за його успіхами в навчанні і привчав завжди бути першим. Молодий Морган, який навчався у найкращих школах, обраних батьком, одержав вищу освіту в Бостоні. Потім його відправили в Німеччину, де він склав вступні іспити в одному з провідних європейських університетів – Геттінгенському.
По завершенні навчання Моргану запропонували зайнятися науковою діяльністю, однак він обрав батьків шлях. Молодий фахівець деякий час пожив в Англії, завів ряд ділових знайомств і переїхав на батьківщину. У 1857-му Джон був зарахований у штат нью-йоркської банківської фірми "Дункан, Шерман і КО" на посаду молодшого бухгалтера. Робота в бухгалтерії навчила його систематизувати свою діяльність. Якщо в Рокфеллера, що починав кар'єру з аналогічної посади, була одна бухгалтерська книга, у якій він фіксував усі свої справи, то в Моргана – ціла дюжина!
В період роботи бухгалтером у нього сформувалися якості, що стали згодом відмітною рисою "фірмового" стилю ведення справ: уміння ризикувати і здатність швидко приймати рішення. Утім, молодий Морган ніколи не зосереджувався винятково на роботі в офісі, віддаючи перевагу поїздкам по країні і діловим зустрічам. У віці 22 роки, знаходячись у відрядженні, він випадково завів бесіду з капітаном торгового судна, що доставило в міський порт вантаж кави. Капітан був готовий продати товар будь-кому за оптовою ціною, тому що компанія-замовник його обдурила. Морган під свою особисту відповідальність, на гроші фірми придбав партію кави і незабаром самостійно реалізував її, одержавши гарний прибуток.

Громадянська війна
У 1861 році в Америці вибухнула Громадянська війна. Для більшості американців настали дуже важкі роки. А от родина Морганів зуміла використовувати тяжкі часи на свою користь. Джон зміг уникнути призову, давши хабар у 300 доларів, і разом з батьком зайнявся новим бізнесом – вони продавали воюючим сторонам зброю і товари. Не оминали підприємці і махінації з цінними паперами. За роки війни Джон Морган зібрав значний на той час капітал у 50 тисяч доларів.
На зібрані гроші талановитий фінансист створив власну компанію "Д.П. Морган і КО". По завершенні Громадянської війни країна гостро мала потребу в грошах на відновлення зруйнованого господарства й освоєння нових земель. Однак внутрішніх капіталів Америки на такі цілі не вистачало. Джон Морган вирішив звернутися по допомогу в європейські банки. Уміло використовуючи авторитет і зв'язки батька, що співпрацював з найбільшою англійською компанією "Пібоді і КО", Джон зумів переконати європейських фінансистів у надійності і перспективах американського ринку. Не забував Морган і про свою особисту вигоду. За умовами угоди, більшість фінансових угод з іноземними партнерами проходило через його компанію. З цього моменту про Джона Моргана стали говорити як про одного з найбільших банкірів США. Незабаром підприємець вийшов і на світовий рівень, у 1870 році надавши 10-мільйонну позику Франції, що воювала з Німеччиною.

Рятівник економіки
Морган із задоволенням займався будь-яким новим бізнесом, якщо вважав його вигідним. У середині XІ століття американська економіка відчувала все більшу потребу в залізницях. Власного капіталу для розвитку залізничним компаніям не вистачало, і вони погоджувалися уступати свої акції в рахунок фінансування своїх проектів. Але американські бізнесмени не поспішали вкладати кошти в залізниці. І тоді Джон Морган запропонував себе в якості посередника між фінансистами і транспортними компаніями. Структура, яку він активно впроваджував на ринку, стала прототипом сучасних інвестиційних банків. Морган давав компаніям гроші в борг і при цьому досягав активної участі в керуванні компаніями, входження в ради директорів. Почав Джон з реорганізації двох найважливіших залізниць США – Пенсільванської і Нью-йоркської. Після фінансової кризи 1893 року він був запрошений для реабілітації великої кількості провідних залізничних ліній у країні. Бізнесмен поклав кінець розповсюдженій практиці "тарифної війни" між компаніями, вибудувавши могутню, налагоджену систему, що зовсім не боялася конкуренції. До 1902 року підприємець контролював близько 8 тисяч кілометрів залізничних ліній. Так Морган став одним з найбільш впливових залізничних магнатів у США і в усьому світі.
У ході кризи 1890-х в уряду США виникли серйозні проблеми із золотим запасом. Британські інвестори почали активно виводити кошти зі США, змінюючи долари на золото. У результаті економіка країни виявилася під загрозою розвалу. Секретар казначейства Джон Карлісл звернувся по допомогу до Моргана, сподіваючись на його зв'язки з британськими компаніями. Морган організував синдикат інвесторів, що продавали золото казначейству, а в обмін одержували державні облігації. Сума угоди обчислювалася десятками мільйонів доларів, а сам бізнесмен одержав кілька мільйонів чистого прибутку.

Розквіт і занепад імперії
На початку XX століття Морган почав роботу зі створення і фінансування великих індустріальних об'єднань. Незабаром під його керівництвом виявилася домінуюча в галузі виробництва електричного устаткування компанія "Дженерал електрик" і найбільша сталеливарна компанія "ЮС Стілл". У 1902 році Морган різноманітив свій бізнес, організувавши трансатлантичну пароплавну компанію і могутню групу підприємств із виготовлення сільгоспобладнання. У США не залишилося прибуткових галузей виробництва, у яких був відсутній капітал Моргана. І при цьому його підприємства відігравали провідну роль.
Новий президент США, Теодор Рузвельт, відомий як прихильник вільної ринкової конкуренції і борець з монополіями. Його як керівника країни не влаштовувала гегемонія фінансово-промислової імперії Моргана. Ситуація почала ускладнюватися. Але в 1907 році в Америці вибухнула чергова фінансова криза. Голова фондової біржі Нью-Йорка був змушений звернутися по допомогу до Моргана. Бізнесмен умовив найбільші банки надати кредити і знову практично поодинці реанімував економіку. Ця криза змусила уряд прийти до створення в 1913 році Федеральної резервної системи і Центрального банку за прикладом європейських країн.
І все-таки в 1912 році сенат США ініціював антимонопольний розгляд проти Моргана. У ході розслідування мільйонера обвинуватили в тому, що він контролює велику частину американських банків, залізниць, корпорацій, фондових ринків і визнали олігархом. Джон був дуже розчарований рішенням уряду і вирішив відійти від справ. Фінансист переїхав до Європи. Там він і помер через рік у віці 76 років.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"