інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Бенджамін Грехем – батько інвестиційного аналізу

Фондовий ринок можна приручити, а на Уолл-стріт можна досягти успіху декількома способами. Бенджамін Грехем і його послідовники довели це. Ейнштейн інвестування, Грехем розробив цілу теорію інвестування з математичним апаратом і теоретичними принципами. Але замість того, щоб розраховувати швидкість світла, Грехем використовував математику для визначення реальної вартості цінних паперів.
Грехем відомий як родоначальник інвестиційного аналізу і батько теорії інвестування на основі визначення реальної вартості, написав декілька книг стосовно цих проблем. Його роботи і лекції стали взірцем для багатьох успішних інвесторів.
Джон Темплтон навчався у Грехема і згадував про нього, як про “родоначальника у сфері інвестиційного аналізу”. Для У. Баффета він був вчителем і взірцем. Лауреат Нобелівської премії з економіки в 1990 році Гері Марковітц, готуючи дисертацію з розміщення активів компанії, вивчив одну з книг Грехема, потім зустрівся з ним і тепер пропагандує одну з версій інвестування на основі реальної цінності.
Крім логіки і обґрунтування власних дій, Грехем приніс в інвестиційний процес розуміння важливості проблем корпоративної культури. Сьогодні він рекомендує інвесторам використовувати матеріали провідних інтернет-сайтів, присвячених фондовому ринку, і прагнути до глибокого розуміння бізнесу тих компаній, в акції яких вони планують вкладати кошти.
Шукаючи об’єкт для інвестування, Грехем намагався виявити акції, що пропонувалися до продажу за зниженою ціною, порівняно з їхньою реальною вартістю. Реальна вартість акцій залежить від прибутку, що приносить компанія, і від ринкової вартості її активів. Внаслідок цього інвестиційні управляючі і приватні інвестори розширили і модифікували його інвестиційні критерії, але принципи інвестиційної стратегії Грехема діють до цього часу.
Грехем народився в Лондоні в 1894 році, а наступного року його родина переїхала в Нью-Йорк. Коли йому виповнилося дев'ять років, батько пішов з родини, залишивши дружину Дору з трьома дітьми. Мати Бенджаміна намагалася заробити, беручи участь у декількох венчурних проектах, але невдало. Під час навчання в коледжі та університеті Грехем змушений був працювати, щоб допомагати родині. У 1907 році, у віці тринадцяти років, він уперше познайомився з ризиками фондового ринку: його мати купила кілька акцій U.S. Steel, позичивши для цього частину грошей у свого брокера. У той час Федеральної резервної системи ще не існувало й основними регуляторами кількості грошей в обігу були окремі банки. Найвідоміший банкір Джон Пірпойнт Морган створив гігантську фінансову імперію. Через якийсь час після того, як Дора купила ці акції, вибухнула банківська криза, вкладники почали вилучати свої внески з банків і фондовий ринок рухнув. Морган, разом з іншими банкірами, намагався відновити довіру до банків, вклавши у ринок додаткову грошову масу. Однак було занадто пізно для того, щоб врятувати кошти таких дрібних інвесторів, як Дора.
По закінченні коледжу Грехем одержав за відмінні успіхи в навчанні стипендію в Колумбійському університеті. Він добре знав математику, англійську мову, філософію і ще до закінчення університету одержав запрошення викладати кожен з цих предметів. Але Бенджамін пішов працювати на Уолл-Стріт. За своїм характером і здібностями він віддавав перевагу академічній кар'єрі, але мав потребу в грошах, щоб допомагати родині. Незважаючи на те, що згодом Грехем зробив успішну кар'єру на Уолл-Стріт, він повернувся до викладання. Курс професора Грехема по аналізу цінних паперів користувався величезною популярністю в Школі бізнесу Колумбійського університету.
Незадовго до Першої світової війни Грехем влаштувався на роботу у відділ облігацій брокерської контори. Після початку війни, у липні 1914 року, інвестори поспішно продавали цінні папери; щоб зупинити паніку, більшість фондових бірж були закриті. Зокрема, закрилися біржі у Відні, Парижі, Берліні, Римі, Лондоні. 31 липня 1914 року наглядова рада Нью-Йоркської фондової біржі також прийняла рішення про припинення торгів, щоб уникнути катастрофи. Знову Нью-Йоркська біржа відкрилася лише в середині грудня, але й тоді діяли обмеження на ціни і продаж деяких цінних паперів. В історії Нью-Йоркської біржі це єдиний випадок припинення роботи на такий тривалий час.
Коли торги нарешті відновилися, виявилося, що у фірмі Грехема не вистачало персоналу, тому йому довелося працювати на різних посадах. Проте він зрозумів механізм роботи брокерської фірми зсередини, що дуже знадобилося, коли він відкрив свою власну компанію. Крім того, усвідомив, наскільки обмежені знання в цінних паперах у багатьох інвесторів.
У ті часи багато угод відбувалися на підставі інформації, взятої з пліток, конфіденційних джерел, а часто і спеціально розповсюдженої конкурентами. Брокери добре заробляли і прагнули укладати великі угоди. Купивши акції, багато брокерів самі поширювали чутки про божевільні прибутки, що одержує ця компанія, чи про майбутню велику виплату дивідендів. Після того як ціна акцій піднімалася до очікуваного рівня, їх продавали, а прибуток клали в кишеню. Аж до створення Комісії з цінних паперів і бірж у 1934 році така практика вважалася цілком легальною.
Грехем заснував свій бізнес у 1926 році. Його партнером став бухгалтер Джером Ньюмен. У 1928 році Грехем почав викладати вечорами аналіз цінних паперів у Колумбійському університеті. Його фірма успішно діяла аж до 1929 року і краху фондового ринку.
Хоча компанія Грехема також зазнала значних збитків і втратила частину клієнтів, але не збанкрутувала, як багато інших. У червні 1932 року в статті для журналу Forbes Грехем підкреслив, що інвестори навіть не намагаються виявити акції, що продаються за зниженою ціною. Він почав грати на підвищення одним з перших. Це було не дивно, з огляду на рівень обвалу курсів цінних паперів: так, акції General Electrіc за 1929 - 1932 роки подешевшали з 400 до 13 дол. за одиницю, акції U.S. Steel за той же період - з 262 до 21 дол. за одиницю. Однак наприкінці 1932 року фондовий ринок почав відновлюватися. Протягом наступних років фірма Грехема знайшла безліч нових клієнтів і закріпила свій стан на ринку.
У 1934 році Грехем і його співавтор, професор Девід Додд, написали книгу Securіty Analysіs, використовуючи при цьому свій досвід викладання в Колумбійському університеті. У 1949 році Грехем випустив свою найвідомішу працю Розумний інвестор. Обидві книги не раз перевидавалися і сьогодні входять до золотого фонду інвестиційної класики.
Пішовши в 1956 році у відставку, Бенджамін Грехем переїхав у Каліфорнію, де тривалий час був професором Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA). Він помер у вересні 1976 року у віці 82 роки.
Грехем більше, ніж будь-хто інший, сприяв підвищенню професійного рівня аналітиків цінних паперів і дуже багато зробив для встановлення звання дипломованого фінансового аналітика (Chartered Fіnancіal Analyst – CFA). У 1994 році Нью-Йоркські аналітики з цінних паперів дали урочистий обід на честь сторіччя з дня його народження, де зібралися усі видатні діячі академічної науки і бізнесмени, які працюють у галузі фінансових послуг. Автор декількох книг про Грехема, Джанет Лав, порівняла його роль в інвестуванні з роллю Боба РУТА в бейсболі: вони обоє стали зразками, на які багато років рівнялися послідовники. Колишні студенти Грехема - Уоррен Баффет, інвестиційні керуючі Уолтер Шлосс та Ірвін Кох - розповіли, який вплив викладач зробив на формування їхньої особистості.
По спогадах людей, що знали його близько, Грехем в особистому житті був доброзичливою і турботливою людиною. Він залишив людям дуже цінну спадщину.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"