інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Шахрайство у страховому бізнесі*

За статистикою 60% людей в усьому світі не бачать нічого поганого у тому, щоб ошукати страхову компанію. Але й самі страховики придумують чимало способів «щодо нечесного отримання грошей». Як же заробляють шахраї страхового бізнесу?

Фальшивий поліс
Найпоширеніший варіант афер у страховій справі – видати клієнтові фальшивий поліс. Суть афери проста: шахраї друкують бланки полісів якоїсь відомої страхової компанії, підробляють її печатку й залучають довірливих клієнтів, підписуючи з ними фальшиві страхові договори й забираючи перший страховий внесок «на місці».
Цей бізнес процвітає, оскільки більшість громадян не знають, як відрізнити фальшивий поліс від справжнього. Наприклад, бланки полісів обов’язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів мають спеціальну форму, друкуються на папері з різними ступенями захисту. Це цілком достатній захист від підробок, однак клієнти рідко перевіряють всі елементи поліса. Причому це відбувається як із приватними клієнтами, так і з компаніями: зафіксовані випадки, коли підприємства були ошукані через фальшиві поліси добровільного медичного страхування всіх своїх співробітників.
Тому кращим запобіганням при укладанні договору зі страховим агентом буде телефонний дзвінок в офіс страхової компанії з метою переконатися, що такий агент дійсно в ній зареєстрований, та звірити номер поліса.

Оформлення договору заднім числом
Одна з найпоширеніших шахрайських схем у страховій справі – оформлення поліса заднім числом. Отут уже страждає не клієнт, а сама страхова компанія. Шахрай влаштовується у яку-небудь страхову компанію як страховий агент і через знайомих або сайти оголошень починає шукати людей, які зазнали певних збитків (машина потрапила в аварію, згоріла дача, обікрали квартиру й т.п.). Потім приходить до них і пропонує заднім числом оформити страховий поліс саме на цей форс-мажорний випадок і стягнути зі страхової компанії гроші.
Незважаючи на заяложеність прийому, ця схема діє й дотепер. Причина проста: як правило, страхові агенти, озброївшись кіпою полісів і виходячи «у народ», здають звітність і збори не щодня, а раз у тиждень або ще рідше. Відповідно, у шахрая виникає можливість оформляти поліси заднім числом і здавати їх у компанію.
Зрозуміло, служби безпеки страховиків, побачивши, що за недавно оформленими полісами того або іншого агента відразу йдуть виплати, швидко викривають таких шахраїв. Але з однієї-двох виплат шахраї цілком можуть встигнути зняти свої вершки й перейти на роботу в іншу компанію. Страхові компанії борються з таким видом шахрайства, складаючи «чорні списки» запідозрених у нечистій грі агентів. Прогрес є, однак загальної бази даних по страхових шахраях немає, а це позначається на конкуренції й неготовності деяких страховиків до корпоративної «прозорості».

Обман клієнтів
Ще один досить часто використовуваний вид шахрайства у страховій справі – усілякі хитрощі, що дозволяють страховій компанії відмовити клієнтові в страховій виплаті. Причому «авторами» таких хитрощів можуть бути як окремі страхові агенти, так і менеджмент компанії.
Найпоширеніший привід відмовити у виплаті – посилання на те, що поліс оформлений неправильно. Наприклад, якщо в полісі неправильно написані технічні характеристики вашого автомобіля (помилка з потужністю двигуна або роком випуску машини) або є помилка в особистих даних ваших документів (помилка в номері паспорта), то поліс буде вважатися недійсним і у виплаті вам відмовлять. Зрозуміло, клієнт має помітити таку помилку. Фальшивий агент на ваших очах внесе виправлення, але й це не застрахує вас від обману: поліс із виправленнями також вважається недійсним. Крім того, кожний поліс крім оригіналу (який залишається у застрахованої особи) повинен мати дублікат (який агент несе із собою й здає у страхову компанію). Несумлінний агент цілком може справно й без помарок заповнити оригінал, а дублікат забрати із собою чистим, посилаючись на нестачу часу. Це теж прикмета шахрая – якщо помарки або неточності будуть у дублікаті, поліс знову ж буде визнаний недійсним.
Ще один варіант відмовити у виплаті – максимально ускладнити страховий договір і внести в нього такі пункти, які дозволять страховику не відшкодовувати збиток у випадку форс-мажору. Найпростіший приклад: вашу машину викрали й ви вимагаєте виплати за полісом КАСКО. І отут з'ясовується, що за договором ви зобов'язалися вночі зберігати автомобіль на стоянці, яка охороняється, а викрадений він був біля вашого під'їзду. Тому у виплаті страхової суми також буде відмовлено.
Ще більш абсурдний приклад: після зникнення авто вам можуть відмовити у виплаті, пояснюючи, що автомобіль був застрахований тільки від розкрадання, а відбулося викрадення. Довести, що ваш автомобіль викрали з корисливими цілями, а не «просто покататися», ви не зможете. Єдиний вихід –вимагати, щоб у полісі було визначення «викрадення й розкрадання».
Звичайно страхові компанії, що орієнтуються на цьому сумнівному поприщі, намагаються переманити клієнтів у більш солідних гравців ринку, обіцяючи знижки у 25-30%.

Страховий відкат
Поширеним видом шахрайства у страховому бізнесі є змова менеджерів страхової компанії й власника об'єкта, що страхується. У цьому випадку об'єкт спочатку страхується по завищеній ціні, а топ-менеджер компанії, що страхує, одержує класичний «відкат».
Інколи може бути й зворотний варіант: «відкат» отримує співробітник страхової компанії або її оцінювач, навпаки, за занижену суму страховки.

*За матеріалами Web-сайту bankir.ru
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"