інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Особливості людської поведінки та класичні помилки інвесторів

М.Осадчий

Люди систематично припускаються помилок через особливості механізму мислення. Наприклад, їм властива надмірна впевненість (overconfіdence). Крім того, люди «короткозорі» – вони надають надмірно великої ваги нещодавно отриманому досвіду й занадто недооцінюють віддалені за часом події. Переваги людей також вносять викривлення в оцінку активів. Знання «паттернів» (моделей) людської поведінки допомагає уникати поширених помилок.

Нераціональність ринків «виправляється» за допомогою механізму арбітражу. Наприклад, якщо інвестор бачить, що ціна певного активу завищена щодо іншого активу, то він може зайняти коротку позицію за переоціненим активом та довгу позицію за недооціненим й очікувати відновлення «справедливості». Однак далеко не завжди механізм арбітражу виявляється дієвим. Його можливості можуть бути лімітовані як через інституціональні обмеження (заборони коротких позицій), так і через відсутність гарантій того, що «несправедливість» буде усунута за розумний період часу, адже підтримка спреду вимагає витрат. Криза завдала потужного удару по уявленню про раціональність ринку, й інвестори починають проявляти все більший інтерес до «поведінкових фінансів».

Ефект наділу
Класична помилка інвесторів – нехтування простим правилом: для ухвалення інвестиційного рішення неважливо, які інвестиції зроблені для відкриття й підтримки даної позиції. Якщо очікується, що актив знизиться в ціні, від нього треба позбуватися не вагаючись. Бажання «відігратися» саме такого походження – гравцеві шкода програних грошей, і він не виходить з гри до моменту повного розорення: «Не за те батько сина бив, що грав, а за те, що відігравався».
Інвестор тримається за збитковий актив і в той же час позбувається від зростаючого у ціні – «фіксує прибуток». Причина цієї нераціональності – у «перекрученій» функції корисності, внаслідок чого люди більше цінують предмети, що належать їм, ніж ті, якими вони не володіють. Програні гроші є більш значущими, ніж виграні – так проявляється «ефект наділу» (endowment effect).
Приклад прояву цього ефекту: інвестор купив акції по $100, вони впали до $10, а потім піднялися до $50. Він не продає акції і чекає їхнього повернення до $100, хоча й без особливих перспектив. Інший інвестор вдало купив ці ж акції по $10 і з радістю зафіксував прибуток на рівні $50. Перший діє необдумано через викривлення переваг, другий – цілком розумно.

Короткозорість
Люди надають надмірно великої ваги недавньому досвіду та занадто недооцінюють віддалені у часі події. У результаті вони переоцінюють перспективи зростання ринку. Якщо він зростав 2-3 роки поспіль, то люди схильні вважати, що висока прибутковість природна. І навпаки, наприкінці кризи багато людей надмірно обережні, безпідставно думаючи, що, якщо ринок довго падав, ця тенденція збережеться.

Стайний ефект
Цей інстинкт – один з найдавніших, що сприяє виживанню. Коли на травоїдних тварин нападають хижаки, то найкращий спосіб порятунку – збитися у стаю. Однак часто цей ефект виявляється згубним. Утворення і знищення фінансових «бульбашок» на ринку пов’язане саме із стайним ефектом. Досвідчений інвестор знає – коли всі навколо говорять, що треба купувати саме такі акції, це означає, що настав час їх продавати.

Прокляття переможця
«Прокляття переможця» – відомий ефект, коли на аукціонах з неповною інформацією переможець переплачує. Коли за актив борються небагато гравців, то виграє той, хто цінує актив більше, як правило, найменш інформований учасник. Особливо яскраво проявляється цей ефект під час ІРО, коли на ринок уперше виставляються акції будь-якої привабливої компанії.

Поширена помилка гравця
«Поширена помилка гравця», або «поширена помилка Монте-Карло», або «поширена помилка зрілості шансів», – віра у те, що якщо відхилення від очікуваної поведінки вже трапилося, воно навряд чи повториться у майбутньому. Наприклад, якщо акції зростали, скажімо, 5 днів поспіль, то на 6-й день вони вже точно впадуть. Така думка настільки ж розумна, як і те, що після тривалої серії «орлів» підвищується ймовірність випадання «решки».

Ефект «підтверджувального зсуву»
Якщо інвестор утвердився в якійсь думці, то він схильний фільтрувати інформацію: висмикувати підтверджувальні та ігнорувати суперечні цій думці факти. Так проявляється ефект «підтверджувального зсуву» (confіrmatіon bіas). Впливові інвестори, наприклад Баффет і Сорос, можуть сприяти утвердженню інвесторів у тій чи іншій думці, тоді виникає ефект «пророцтва, що самостійно здійснюється».

Ефект «надмірної впевненості»
Аналітики визначили, що майже 100% управляючих вірять, що їхні результати є не гіршими середнього рівня. Таким чином виявляться ефект «надмірної впевненості» (overconfidence). Результат такої надмірної впевненості – помилкові дії і, як наслідок, збитки. Крім того, було виявлено, що управляючі із завищеною самооцінкою здійснювали набагато більше торговельних операцій, ніж їхні більш успішні колеги.
Barber і Odean у 2001 р. проаналізували поведінку приватних інвесторів. Вони виявили, що чим більше транзакцій здійснюють інвестори, тим гірші їхні результати. Крім того, чоловіки більш самовпевнені, ніж жінки. У результаті інвестори-чоловіки роблять більше операцій, і результати у них в середньому гірші, ніж у жінок.
Одним з проявів «надмірної впевненості» є недостатня диверсифікованість. Люди схильні інвестувати в ті активи, з якими вони краще знайомі. Наприклад, вони інвестують у компанії, в яких працюють. У випадку краху компанії вони втрачають не тільки роботу, але й свої інвестиції.

«Індексна тиранія»
Не всі «помилки ринку» пов'язані з психологічними відхиленнями, деякі можуть виникати через тимчасові порушення ринкової рівноваги. Наприклад, включення акцій у популярний індекс може викликати «ненормальне» зростання цін цих акцій, не пов'язане із збільшенням грошового потоку емітента. Причина такого зростання – індексні фонди починають купувати ці акції, та нерівномірно зростаючий попит стимулює підвищення ціни без будь-якого фундаментального підґрунтя.

Казус ІPO Palm
Серед найбільш відомих прикладів нераціональності ринку – казус ІРО компанії Palm. 3Com оголосила, що Palm буде виділена в окрему компанію в результаті ІPO. За ціною розміщення ринкова капіталізація Palm – частини 3Com – виявилася суттєво більше ринкової капіталізації 3Com. Таким чином, ринок зробив неправильне припущення про те, що частина дорожче цілого.

Технічний аналіз
Помилки інвесторів можуть набувати досить складних, вигадливих та витончених форм. Деякі методи аналізу ринку, що використовуються професіоналами, є, по суті, такими помилками, що нагадують алхімію фінансів. Спроба прогнозувати рух цін на основі їхньої історії, шукати тенденції й тренди там, де проявляється лише випадкове блукання, – саме таким є метод технічного аналізу. Існує думка, що краще помилкова система, ніж відсутність будь-якої стратегії. Взагалі, щось у цьому є: Колумб завзято дотримувався помилкової думки, що пливучи постійно на захід, можна дістатися до Індії на сході.
Є інвестори-невдахи, які швидко розоряються. Здавалося б, чому не повторювати дії горе-інвестора з точністю до навпаки: продавати актив, коли він купує, і навпаки. Така тактика не веде до виграшу, оскільки інвестор-невдаха перетворює свої гроші в комісійні, а його дії створюють «шумовий ефект».
Помилки при прийнятті інвестиційних рішень властиві й приватним інвесторам, і організаціям. Найпоширеніший клас помилок – нехтування принципами ризик-менеджменту: диверсифікованість, резервування, хеджування і контроль. Розорення багатьох банків, що підлягають санації, пов'язане з порушенням цих принципів. Проблема з контролем – загальна проблема для багатьох банків, особливо державних. Наведемо приклад відсутності належного контролю з міжнародної практики – ВNР Parіbas на початку 2008 р. втратив 5 млрд євро внаслідок несанкціонованих дій скромного трейдера Жерома Кервьєля. Причина того, що деякі фонди купували свідомо неякісні облігації, за якими згодом був оголошений дефолт, не у некомпетентності управляючих фондами, а у хабарах, які вони одержали за придбання цих паперів.
Вивчення даних ефектів, як і вивчення фінансових та економічних дисциплін, не зробить з будь-якої людини професійного успішного гравця. Інвестиції подібні грі в шахи – або є талант, або його немає. Однак якщо талант є, то це вивчення відшліфовує його та озброює необхідним інструментом.
Пересічний інвестор, як правило, приречений на долю Буратіно. Інвестор, який має досвід у фінансово-економічній премудрості та наділений інвестиційним талантом, ходить по фондовому ринку, як по Полю Чудес, і викопує золото «дерев'яних» інвесторів.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"