інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Чому та як інвестиційні фонди купують золото*

П'ятого квітня 1933 року президент США Франклін Рузвельт заборонив "накопичувати" у приватних руках золото вартістю понад $100. Фізичним особам, корпораціям, партнерствам й асоціаціям було відведено менше місяця на те, щоб віднести наявне в них золото до Федерального резервного банку або будь-якого іншого банку Федеральної резервної системи й одержати $20,67 за тройську унцію. Ф. Рузвельт оголосив, що кожному, хто спробує обійти нові правила, загрожує до 10 років ув'язнення й до $10 тисяч штрафу. Ці заходи були спрямовані на те, щоб зупинити витік грошей з банківських установ.

Після нещодавнього краху сучасної фінансової системи накопичення золота знову набули популярності в деяких ешелонах інвестиційного співтовариства. Деякі з найповажніших менеджерів інвестиційних фондів у цей час нагромадили значні золоті позиції, щоб застрахуватися від імовірного росту інфляції й падіння паперових валют, оскільки уряди всього світу запустили безпрецедентні програми монетарного стимулювання у спробі запобігти новій Великій Депресії.
Побоювання з приводу слабкості фінансової системи США настільки великі, що деякі інвестори віддають перевагу зберіганню фізичних золотих злитків паперовому вираженню дорогоцінного металу. Один з хедж-фондів Сан-Франциско розглядає навіть можливість будівництва власного сховища для золота.
Інші інвестори стривожені настільки, що хочуть зберігати золото в натуральній формі за межами США, на випадок нової спроби заборонити його зберігання у приватних руках. Існують варіанти навіть для роздрібних інвесторів, що побоюються такого малоймовірного сценарію.

Швейцарське золото
Провідний постачальник індексних фондів, ETF Securіtіes Ltd., 9 вересня 2009 року випустив швейцарські золоті акції ETFS Physіcal Swіss Gold Shares (SGOL). Цей індексний фонд, що торгується, тримає золоті злитки в сейфах у Цюріху від імені піклувальника, J.P. Morgan Chase (JPM).
Інструмент був створений, щоб використати попит на географічно розсіяні інвестиції в золото. Ідея полягає в тому, що якщо уряд якоїсь із країн збанкрутує, інші країни залишаться стабільними.
Фонд покликаний задовольнити запит інвесторів на диверсифікованість не тільки з погляду географії, але й з погляду піклувальника та емітента.
ETF Securіtіes вибрала Швейцарію саме тому, що ця країна має традицію дотримання прав власності іноземних інвесторів.
Активи ETF відразу виросли до $270 млн. Типовий індексний фонд, що торгується, у перший рік свого існування зазвичай залучає близько $50 млн., отже, це вражаючий старт.

Золотий гігант
Індексний фонд SPDR Gold Shares (GLD) з активами $40 млрд. є шостим найбільшим у світі власником золота й володіє більшою кількістю цього металу, ніж Китай.
SPDR Gold Shares тримає золоті зливки в лондонському сейфі банку HSBC (HBC) . Як і швейцарське золото, лондонські зливки "локалізовані", тобто банк зберігає їх від імені власника, і вони мають унікальні номери. Золото відокремлене від інших металів, які, можливо, зберігає банк. Тому, у випадку банкрутства піклувальника, локалізований метал не стане частиною конкурсної маси.
SPDR Gold Shares проводить аудит свого золота двічі на рік, коли незалежні аудитори приходять і дивляться на зливки.
Втім, навіть цей індексний фонд викликає побоювання. Швидке зростання цього інструменту викликає сумніви в тому, що в його сейфах достатньо золотих злитків, щоб забезпечити всі випущені акції.
Компанія ETF Securіtіes, що стоїть за швейцарським золотом, використовує ці побоювання. Вона вносить до реєстру номери всіх золотих зливків, які J.P. Morgan тримає у швейцарських сейфах. Незалежний аналітик металів, Іnspectorate Іnternatіonal інспектує зливки двічі на рік, причому одна із двох ревізій проводиться без попередження. Звіти компанії будуть розміщуватися на сайті ETF.
Нещодавно SPDR Gold Shares також почала публікувати звіти Іnspectorate Іnternatіonal, що стосуються її лондонського золота, на своєму сайті.

"Тихіше, тихіше"
Для деяких інвесторів у золото навіть цих заходів недостатньо. Ті, кому хочеться потримати свої інвестиції в руках, можуть купити золоті зливки й монети. Наприклад, ScotіaMocatta, підрозділ канадського банку Bank of Nova Scotіa (BNS), продає зливки, монети й прути (Round Bars) вагою від 1/2 унції до 5 грамів. Найближчим часом він пропонуватиме прути вагою в одну унцію на своєму сайті.
Але після придбання металу інвесторам доводиться самим зберігати його або платити за зберігання й страхування. Якщо ж захочеться доторкнутися до нього, доведеться платити складу за зберігання або побудувати власне сховище, – попереджають експерти по золоту. Також поступово доведеться зміцнити будинок бетоном і завести сторожових псів.

Ledoux
Якщо інвестори в золото хочуть його продавати, їм, можливо, доведеться звертатися до таких експертів, як Марія Сото (Marіa Soto), менеджера по зразках з компанії Ledoux & Company, що спеціалізується на перевірці чистоти й ваги золота.
Для того, щоб продати золото на ф'ючерсному ринку COMEX, потрібний сертифікат такої компанії як Ledoux, що засвідчує чистоту золота. Вартість такої послуги залежить від того, де перебуває золото. Якщо представникам Ledoux необхідно подолати далеку відстань, це коштує дорожче, сказала Сото, відмовившись назвати конкретні ціни.
Після терактів у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, деякі люди забрали своє золото з банківських сейфів і тримали його вдома, додала Сото. Тепер, коли ціна золота б'є рекорди, деякі із цих людей звертаються в Ledoux, одержують сертифікати й продають, пояснила вона.

Витрати
Якщо підсумувати всі ці витрати, вони, імовірно, перевищать 40 базисних пунктів у рік, що є коефіцієнтом витрат SPDR Gold Shares, або 0,40%. Найнижча вартість зберігання золота в натуральній формі становить 0,12%.
Експерти зазначають, що коли ви зрозумієте, де воно буде зберігатися, вам потрібно купити золото й мати справу зі спредами, комісійними й усім іншим, що відбувається на ринку, то комісійні складатимуть близько 0,50%.
Чому ж менеджери інвест-фондів купують золото в натуральній формі, а не індексні фонди, що торгуються?
Інвестори з великими грішми можуть купити таку кількість золота, що супутні витрати здаються порівняно невеликими. У цього типу інвесторів є й інші мотиви. Коли людина має пристойну суму, вона може непокоїтися через проблеми, які навряд чи виникнуть, але можуть стати катастрофою. Наприклад, у випадку банкрутства уряду однієї із промислово розвинутих країн мати золото в натуральній формі доцільно.

Золоті копальні
Для інвесторів, менш стурбованих катастрофою цивілізації, але, занепокоєних з приводу інфляції, існують інші індексні фонди, які є власниками акцій золотодобувних компаній. Прибутки цих фондів обкладаються податком як приріст капіталу, за ставкою 15%. При цьому прибутки від золота в натуральній формі обкладаються податком як регулярний дохід, за ставкою не нижче 28%.
Індексний фонд Market Vectors Gold Mіners (GDX), що торгується, інвестує переважно у великі золотодобувні компанії. Новий індексний фонд Market Vectors Junіor Gold Mіners (GDXJ) тримає акції малих і середніх компаній, не менше половини доходів яких припадає на частку золота й срібла.
Видобувні компанії й золоті зливки це різні інвестиції. На акції видобувних компаній впливають ціни на золото. Але вони одночасно пов'язані з фондовими біржами й цінами на нафту.
З ростом нафтових цін видобуток золота дорожчає. Закони про охорону навколишнього середовища також роблять дорожчим видобуток золота й прибирання після закриття копальні. До того ж деякі великі копальні перебувають у політично нестабільних країнах.
Нарешті, міра операційного ризику видобувних компаній збільшує їхню залежність від ціни золота. Коли ціни зростають, золоті акції можуть здійнятися вище ринку, але коли ціни падають, акції можуть упасти ще більше.

Ринковий міхур, якому 6000 років
Золото вважається стабільною формою валюти не одне тисячоліття, але цей метал майже не має практичного застосування, якщо не брати до уваги ювелірні прикраси, стоматологію й деякі види промислового виробництва.
Іноді говорять, що це ринковий міхур, якому 6000 тисяч років, – попереджають експерти. Досить легко вскочити у позолочений вагон, коли туди сідають усі. Приємно купити страховку, коли вона дешева, але вона вже не така й дешева.

* За матеріалами K2Kapital
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"