інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Скільки податків сплачує українець?

Прихильники Податкового кодексу кажуть, що українці мало сплачують податків і зборів, тому не вистачає на пенсії людям похилого віку. Це неправда. Державі ми віддаємо більше половини своїх доходів.

У більшості випадків, коли мова заходить про податки, політики кажуть, що українці платять їх небагато, і частіше за все наводять як приклад податки з зарплати. Вони дійсно невеликі. Із зарплати сплачується:
- 15% – податок на прибуток фізособи;
- 2% – внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду);
- 0,6% – внесок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- 0,5-1% – внесок, пов'язаний із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Перший податок йде до бюджету і витрачається державою на власний розсуд. А три останні – це цільові збори, які повинні спрямовуватися саме на виплати пенсіонерам чи безробітним. У підсумку із зарплати українця перераховується 18,6% на користь держави.
Припустимо, що зарплата громадянина за документами складає 3000 гривень.
Отже, на руки він має отримати 2742 гривні, а 258 піде до бюджету.
Крім того, з фонду зарплати підприємство платить податки до Фонду оплати праці:
- 33,26% від розміру вашої зарплати – внесок до Пенсійного фонду;
- 1,6% – внесок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- 1,4% – внесок, пов'язаний із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
- 0,56% і вище (варіюється до 13% при роботах, пов'язаних із ризиками) – страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Таким чином, роботодавець віддає 36,82% від заробітної плати співробітника державі. Причому сума ця стягується ще до того, як із неї знімається податок на прибуток фізичних осіб та інші відрахування. Іншими словами, має місце подвійне оподаткування.
Зарплата складає, скажімо, 3000 гривень. А якщо б не податки, вона була б значно більшою: 4100. Таким чином, якщо б цей податок платило не підприємство, а сам громадянин, у нього залишалося б не 3000, а 1637 гривень.
Це ще далеко не всі витрати. Купуючи будь-який товар, 20 відсотків від його вартості громадянин віддає державі. Це горезвісний ПДВ, або, як він називається в інших країнах, "податок з продажу". Він входить до ціни практично всіх товарів і послуг, якими ми користуємося.
Щодо сигарет і будь-якого алкоголю, то в ціну цих товарів включені ще й акцизні збори. Оцінити ці податки можна лише побічно. У бюджеті на 2010 рік передбачалося, що за рахунок акцизів на шкідливі звички до скарбниці надійде 16500 млн. гривень, або по 365 гривень із кожного українця на рік.
Для простоти розрахунків додамо ще 3 відсотки до стягуються податків, адже ми підраховували навіть включаючи дітей, студентів та пенсіонерів, які не отримують заробітної плати.
Крім того, акцизний збір стягується при продажу палива. Стосується він не тільки автоаматорів або тих, хто постійно роз'їжджає на таксі. До вартості проїзду у звичайній маршрутці теж входить акцизний збір.
Таким чином, якщо громадянин витратить усі свої гроші в магазині, то із зароблених ним 1637 гривень близько 23 відсотків піде в кишеню держави у вигляді податків і зборів. А це ще 376 гривень з копійками. Разом – із 3000 гривень, які ви могли б отримати, у вигляді податків держава вже забрала 1730, залишивши вам менше половини – 1270.
Але й це ще не все!
Податки на розкіш
В Україні є додаткові податки і збори, які платяться, наприклад, при користуванні мобільним телефоном. У цьому випадку потрібно віддати 7,5 відсотка від суми витрачених на розмови грошей до Пенсійного фонду. Купівля автомобіля теж вважається недозволеною розкішшю. З цієї операції до Пенсійного фонду сплачується 3 відсотки від вартості.
До недавнього часу всі водії оплачували дорожній збір. Він залежав від об'єму двигуна і становив від 48 до 7200 грн. на рік. Зараз його хочуть замінити акцизом на бензин, що, загалом, логічно: хто більше їздить, той і повинен більше платити за ремонт доріг.
При продажу машини теж потрібно заплатити 1 відсоток від отриманої суми, а при повторному продажі на протязі року з вас візьмуть вже 15 відсотків. І хоча це нелогічно, адже машина продається дешевше, ніж купувалась, і ніякого прибутку тут немає, держава і тут знімає свої «п'ять копійок».
Якщо громадянин володіє землею, то платить податок на неї. Якщо купує або продає квартиру, то держава бажає отримати 1 відсоток від суми угоди.
Також українець оплачує держмито, якщо звертається до державних органів за отриманням дозволів або документів. Наприклад, ви платите мито у нотаріуса, в суді і навіть у РАЦСі. Всі ці проплати, незважаючи на те, що вони здійснюються нерегулярно, виливаються ще в 1 відсоток від прибутків.
Крім того, варто ще врахувати збори, які бюджет отримує від імпорту. Адже з тих самих апельсинів і мандаринів, які не ростуть в Україні, на таможні стягуються пристойні суми, як і з інших товарів.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"