інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Чи варто вкладати гроші у дорогоцінне каміння

Н.Цвєткова

Під час світової фінансової кризи діаманти упали в ціні. Зниження ціни було різним для каменів різної вартості. Одночасно зменшився й попит на коштовності, зокрема, на діаманти. Однак дорогоцінні камені навряд чи зовсім втратять свою цінність або зникнуть із обігу. У скрутні часи коштовності падають у ціні, тому що у людей стає менше грошей на предмети розкоші. Але коли економіка відновлюється після тривалого періоду спаду, зростають і ціни на дорогоцінне каміння: розкіш стає ще більш привабливою після декількох років, коли її неможливо було собі дозволити.

Придбаваючи дорогоцінні камені за відносно низькою ціною, можна розраховувати вигідно продати їх, коли знову почнеться економічне зростання. Розглядаючи такий варіант інвестування, треба розуміти, що чекати вдалого моменту для продажу дорогоцінного каміння доведеться досить довго. Тому інвестувати в коштовності варто, якщо ви дійсно готові до довгострокових вкладень.

Продаж каменів буде значно вигіднішим, якщо ви купите їх дешевше. Тому вибір часу та способу вкладення в дорогоцінне каміння дуже важливий. З іншого боку, занадто довге очікування моменту для вдалої покупки може призвести до того, що заощадження, які зберігаються у вигляді грошей, знеціняться інфляцією. Тоді на ту ж суму вдасться купити менше каменів, ніж зараз.

В цілому можливі три основні варіанти: купівля власне сертифікованих каменів, купівля ювелірних прикрас із дорогоцінними каменями та інвестиції у цінні папери, вартість яких прив’язана до вартості дорогоцінних каменів (діамантів).

Ювелірні вироби

Купівля ювелірних прикрас з метою збереження заощаджень або інвестування – заняття, близьке до інвестицій у твори мистецтва. Гарний ювелірний виріб, власне, і є витвором мистецтва. Якщо вам пощастить, через кілька років (або навіть через кілька десятків років) можна буде отримати при продажу речі суму, яка у багато разів перевищує вартість її купівлі. Якщо такого успіху не буде, може виявитися, що покупця, який дасть вам за каблучку або кольє суму, більшу від ціни покупки, взагалі не знайдеться. Проте у цьому випадку у вас залишиться прикраса, яку можна носити та передавати у спадок. Якщо ювелірний виріб є недостатньо цікавим для колекціонерів, його купівля є менш вигідною.

Якщо ви вирішите продати його шляхом здачі в ювелірний магазин або ломбард, ви зможете одержати за свою річ тільки ціну брухту. Але при покупці прикраси магазин виставляє за нього більш високу ціну. Знайти приватного покупця для прикраси, що не має великої художньої цінності, досить проблематично – аналогічну річ можна купити в магазині, одержавши більше гарантій якості та справжності каменів.

Крім того, ювелірні вироби доведеться десь зберігати. Якщо тримати їх вдома, то є ризик викрадення. Зберігання прикрас у сейфовій комірці є більш надійним, але за нього потрібно платити.

Сертифіковане каміння

Альтернативний варіант купівлі дорогоцінних каменів для приватних осіб – купівля сертифікованих каменів у спеціалізованого дилера. У цьому випадку покупець одержує на кожний камінь сертифікат, що підтверджує його характеристики. У дилера можна купити тільки камінь, не в складі ювелірного виробу, а можна замовити прикрасу із придбаним вами каменем або каменями. Такі прикраси з аналогічними діамантами та з однаковим вмістом дорогоцінних металів обійдуться вам дешевше, ніж у ювелірних магазинах. Різниця в ціні може доходити до двох разів і більше. Купивши неоправлений камінь, ви усуваєте вплив на його вартість факторів, пов’язаних із суб’єктивною оцінкою конкретним потенційним покупцем переваг прикраси. Неоправлений камінь є зручнішим у якості інвестиційного інструмента, ніж прикраса з дорогоцінними каменями, але він не може бути практично використаний у вигляді прикраси.

Визначити приблизну вартість неоправленого каменя можна, скориставшись, наприклад, калькулятором вартості діамантів (вони бувають на сайтах, присвячених ювелірній справі). Він дає орієнтовну ціну каменя з обраними вами характеристиками відповідно до прейскуранта. Ціна дорогоцінних каменів визначається на підставі бальних оцінок за шкалою характеристик каменя. Для діамантів це вага, колір, чистота та якість огранювання.

Зберігання неоправлених каменів пов’язане з тими ж ризиками та витратами, що й зберігання ювелірних виробів.

Похідних фінансових інструментів, заснованих на ціні дорогоцінних каменів, поки що немає. У світі існує кілька бірж дорогоцінних каменів, найбільші з них розташовані в Нідерландах та в Ізраїлі. Основний товар на таких біржах – діаманти. Але якщо за котируваннями інших товарів на біржах звичайно можна стежити в режимі он-лайн, то з діамантами це не так. Алмазні біржі не призначені для сторонніх, у торгах беруть участь самі діамантери. Через закритість бірж діамантів вважається, що ціноутворення на камені непрозоре. Загальний рівень цін на діаманти характеризує індекс Rapaport, але й він не публікується у відкритому доступі регулярно.

Останнім часом найбільші алмазодобувні компанії світу виходять із пропозиціями створити "діамантові" пайові фонди, ціна паю в яких була б прив’язана до світових цін на діаманти. Зокрема, про плани створити алмазний ПІФ повідомляла АЛРОСА, а в травні De Beers повідомила про початок кампанії з просування діамантів як об’єкта інвестицій.

Однак поки про початок роботи таких фондів не оголошено. Вирішувати, чи варто інвестувати в їхні паї, можна буде, коли фонди почнуть роботу й оголосять докладні умови для пайовиків.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"